Зміст лекцій та семінарських занять

 

Лекція 1. Наука як продуктивна сила розвитку суспільства – 2 години

План лекції

1. Предмет і сутність науки та її головні функції

2. Історичні передумови виникнення науки, основні етапи розвитку, понятійний апарат та класифікація науки.

3. Організація наукової діяльності в Україні

 

Процес пізнання на емпіричному рівні. Актуальність вивчення модулю «Основи наукових досліджень» роль у формуванні особистості науковця майбутнього фахівця. Програма та послідовність вивчення модулю. Закон України «Про наукову та науково-дослідницьку діяльність.

Поняття про науку, історичні етапи розвитку, класифікація науки, закономірності розвитку. Предмет науки. Понятійний апарат і функції науки. Класифікація науки за трьома розділами наукових знань.

Організація наукової діяльності в Україні, наукові школи.

Глосарій термінів

Література: 2, 3, 4, 8, 10, 12, 13, 19.

Самостійна робота: підготувати повідомлення про наукові школи в країні, законспектувати Закон України «Про наукову та науково-дослідницьку діяльність»

 

Лекція 2. Організація наукового дослідження – 2 години

План лекції

1. Процес наукового дослідження, його характеристика.

2. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження

3. Основні етапи організації наукових досліджень.

4. Науково-дослідницька діяльність студентів університету.

 

Предмет, об’єкт наукового дослідження.

Розробка структури наукової проблеми, формування теми, мети завдань, вступу і всього змісту досліджуваного процесу. Послідовність виконання, дослідження фактичних матеріалів та історичного розвитку наукової проблеми.

Етапи наукового дослідження. Наукова діяльність її класифікація.

4. Тестовий контроль знань – 2 бали.

5. Конспект лекцій – 1 бал.

Література: 3, 8, 10, 13, 16, 17.

Самостійна робота: підготуват інформаційне повідомлення, опорний конспект лекцій теми № 1, тестові завдання.

 

Семінарське заняття №1 – 2 години (1 балів)

 

Тема: Наука та організація наукових досліджень

Мета: сформувати у студентів наукові компетенції: володіння термінологічним апаратом наукового пізнання та закріпити уміння проводити самостійне наукове дослідження на емпіричному та теоретичному рівнях.

 

Форми проведення:

Усне опитування: 3 бали

· Дати визначення і розкрити сутність науки, як сфери людської діяльності.

· Як основні функції науки?

· Розкрити етапи процесу пізнання.

· Охарактеризувати історичний розвиток науки, види науки.

· Дати визначення ідеї, теорії, закону, гіпотези, принципів, категорій.

· Дати визначення поняття наукового дослідження, пояснити його сутність.

· Основні етапи наукового дослідження.

· Форми і види наукової діяльності.

· Науково-дослідницька робота студентів

· Ознаки наукової школи

 

Тестовий контроль знань: по 2 бали за кожну тему (1, 2)

В кожному завданні даються правильні відповіді і наближені.

Відповідь може бути складною: з двох - трьох позицій, приведених у завданні, наприклад: Завдання 1. Дайте визначення предмету науки:

а) матеріальні об’єкти природи;

б) форми мислення;

в) особливості відображення форм руху матерії у свідомості людей;

г) пов’язані між собою форми руху матерії;

Вірні відповідь: в), г).

 

Самостійна робота – 4 бали

Підготувати усні повідомлення:

· види та структура науково-дослідної роботи студентів ВНЗ

· Закон України «Про наукову та науково-дослідну діяльність»

· В. И. Вернадський «Научная мысль, как планетное явление»

 

Термінологічний диктант – 2 бали

 

Наука

Знання

Пізнання

Гіпотеза

Наукова ідея

Поняття

Постулат

Закон

Предмет науки

Об’єкт науки

Вчений

Наукове звання

Наукові ступені

Теза

Аргумент

Наукове дослідження

Предмет наукового дослідження

Об’єкт наукового дослідження

Наукова діяльність

 

Максимальна кількість балів по темах 1, 2 – 15 балів (в тому числі відвідування, конспект лекцій – 2 бали)

Література: 2, 3, 4, 8, 10, 12, 13, 16, 17, 19.

 

Лекція 3. Основи методології науково-дослідної роботи

План лекції

 

1. Сутність методології та її види і характеристика

2. Методи та методика наукових досліджень

3. Спеціальні методи в готельно-ресторанній справі

4. Ефективність наукових досліджень

 

Види методологій науково-дослідної роботи.

Методи дослідження на емпіричному та теоретичному рівні. Системний підхід до вивчення явищ і процесів, логічний та історичний методи. Технічні прийоми та математичні і статистичні методи дослідження, експеримент. Методи характерні при дослідженні туристсько-готельної справи.

Глосарій термінів.

Література: 3, 8, 12, 14, 16, 17, 19, 20.

 

Семінарське заняття №2 – 2 години – 12 балів

 

Тема: Основи методології науково-дослідної роботи

 

Мета: Сформувати світоглядну позицію фахівця, розуміння діалектичних засад будь-якого наукового пізнання. Засвоєння мети наукового дослідження, підготовка короткого опису емпіричного дослідження готельного комплексу.

Форми проведення:

1. Термінологічний диктант

Дати тлумачення понять – 2 бали

 

Експеримент

Метод

Методика

Методологія

Спостереження

Порівняння

Абстрагування

Ідеалізація

Індукція

Дедукція

Моделювання

Аналіз

Синтез

 

2. Усне опитування – 3 бали

· Розкрити сутність питання «Методологія наукових досліджень», які функції вона виконує?

· Дати визначення понять «метод», «методика»

· Класифікація методів за рівнями наукових досліджень

· Якими методами користуються на емпіричному рівні?

· Які методи характерні для теоретичного рівня наукових досліджень?

· Які специфічні методи застосовуються при дослідженні туристсько-готельної галузі?

3. Індивідуальна робота – 5 балів (письмова робота)

· Результати особистого спостереження та логічного пізнання в готельно-ресторанній справі.

· Підготувати рецензію на статтю в фаховому журналі Готельний

Література: 3, 8, 12, 14, 16, 17, 19, 20, спеціальні журнали, наукові статті, тощо.

 

Лекція 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень оформлення та впровадження результатів

План лекції

1. Наукова інформація її значення, класифікація джерел;

2. Техніка роботи з літературою;

3. Види наукових публікацій за результатами дослідження;

4. Методика підготовки та оформлення тексту публікації;

5. Оприлюднення результатів наукової роботи;

 

Етапи роботи з первинною та вторинною інформацією. Вимоги до якості інформаційних джерел.

Інформаційно-пошуковий апарат бібліотек. Каталоги. Інтернет, його переваги і недоліки.

Техніка роботи зі спеціальною літературою. Наукові факти, цитати. Списки використаної літератури. Глосарій теми.

Література: 1,3, 4, 13, 16, 19, 20.

Самостійна робота: підготувати есе, анотації наукових статей.

 

Семінарське заняття №3 – 2 години (10 – балів)

 

Тема: Інформаційне забезпечення та оформлення результатів наукового дослідження.

 

Мета: Сформувати уміння щодо роботи з каталогом бібліотеки, підібрати і організувати наукову інформацію за темою наукового дослідження, виробити навички формування висновків та давати критичну оцінку опрацьованих матеріалів, оформити список використаної літератури.

 

1. Конспект лекцій – 1 бал

Форми роботи:

2. Усне опитування - 2 бали

· Назвати основні види інформаційних джерел та їх характерні ознаки

· Бібліотечні каталоги, принципи пошуку інформації

· Інтернет – інформація

· Назвати види публікацій за результатами досліджень

· Вимоги до оформлення реферату, наукової статті, анотації, тези

 

3. Термінологічний диктант – 2 бали

 

Монографія

Реферат

Тези

Анотація

Виступ

Доповідь

Стандарти

Каталог

Первинна інформація

Вторинна інформація

 

4. Контрольна модульна робота – 5 балів

· Дати анотацію на наукову публікацію в журналах «Готельно-ресторанний бізнес» - 1 бал

· Підготовити опис літературних джерел до реферату – 1 бал.

· Підготовити індивідуальне самостійне завдання (реферат) на тему: «Розвиток готельної та ресторанної справи» (реферат на 8 – 10 сторінок)) – 3 бали

· Самостійна робота по підбору літературних джерел за заданою темою.

Література: 1, 3, 4, 13, 16, 19, 20, журнали, фахові видання.

 

Лекція №5 Курсова (дипломна) робота (написання, оформлення, захист) – 2 години

 

План лекції

 

1. Форми оформлення звіту про науково-дослідну роботу студента

2. Курсова робота, алгоритм виконання

3. Структура та послідовність виконання

4. Оформлення, рецензування та захист курсової роботи

Література 2, 6, 8, 9, 12, 14

 

Індивідуальна самостійна робота (10 балів), виступ на підсумковій конференції (додатково - 5 балів).

Підсумкова модульна контрольна робота з курсу (12 балів) – 2 години (за рахунок додаткових годин).

Мета: Сформулювати почуття відповідальності за якість виконаної роботи, вміння прокоментувати і критично оцінити логічність висновків та практичного значення вивчення курсу.

Закріпити усне уявлення про наукові дослідження та оформлення результатів.

Структура ПМК: (12 балів)

1. Глосарій термінів – 2 бали

2. Питання теоретичного курсу – 5 балів

3. Тести (10 завдань) – 5 балів

 

Контрольні запитання

 

1. Охарактеризувати процес пізнання, його структурні елементи.

2. Сутність науки та наукового пізнання.

3. Наукова теорія, її складові формування

4. Дати визначення понять: наукова ідея, гіпотеза, закон, категорії, принципи.

5. Види наукової діяльності, функції та предмет науки.

6. Наукова школа, її ознаки та призначення.

7. Що передбачає класифікація наук.

8. Сутність науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі.

9. Що є рушійною силою розвитку науки та її головна функція.

10. Генезис розвитку науки та три наукові напрями.

11. Назвати і розкрити зміст характерних ознак наукової діяльності.

12. Дати визначення гіпотези та стадії її формування.

13. Дати визначення наукового дослідження, правила проведення та мета проведення.

14. Назвати та дати характеристику видів наукових досліджень.

15. Об’єкт і предмет наукового дослідження.

16. Методологія, її види та призначення.

17. Етапи наукового дослідження та вимоги до вибору теми.

18. Методи та техніка наукових досліджень.

19. Методи наукових досліджень на емпіричному рівні.

20. Методи досліджень на теоретичному і загальному рівнях пізнання.

21. Експеримент, як метод дослідження, його види та умови проведення.

22. Абстракція, етапи проведення та її види.

23. Спеціальні методи дослідження в туристсько-готельної галузі.

24. Системний підхід в дослідженні та його особливість в умовах ринкових відносин.

25. Види та форми наукових досліджень студентів ВНЗ.

26. Наукова інформація її ознаки та принципи.

27. Джерела науково-технічної інформації.

28. Техніка роботи з інформативними матеріалами. Оформлення бібліографічного списку.

29. Вимоги до оформлення наукової публікації (авторський, друкований аркуш).

30. Етапи вивчення наукових джерел інформації

31. Поняття та види каталогів.

32. Реферат, наукова стаття, доповідь: вимоги до написання і оформлення.

33. Алгоритм написання і оформлення курсових робіт. Основні елементи «вступу».

34. Визначення ефективності наукових досліджень.

35. Методичні прийоми викладу наукового матеріалу.

36. Форми оприлюднення результатів наукового дослідження.

 

 

ГЛОСАРІЙ

 

Абстрагування - прийом мислення, що передбачає відображення в людській свідомості предметів і явищ об’єктивної дійсності, мисленого відокремлення від їхніх другорядних властивостей і відносин та виділення загальної ознаки, що характеризує клас предметів.

Аксіома - твердження, положення, що приймаються без доведення.

Алгоритм - система правил для розв’язування певного типу задач.

Аналіз - розчленування цілого на складові частини (сторони, ознаки, властивості, відносин) з метою їх детальною вивчення.

Аналогія – міркування в яких із подібних двох об’єктів за окремими ознаками робиться висновок про їх подібність. Використовується при висуненні гіпотез, дає поштовх до висловлювання припущень.

Анкетування - один із засобів письмового опитування значної кількості респондентів за повною схемою анкети або опитувального листа.

Анотація - короткі відомості про книгу, статтю, монографію.

Апорія - суперечність в міркуванні, яка здається непереборною.

Визначення - логічна дія, за допомогою якої об’єкт повинен відрізнятись від інших шляхом встановлення його специфічних і типових ознак чи такого розкриття змісту терміна, яке позначає даний об’єкт і замінює опис його властивостей.

Визначення (дефініція) стисле наукове визначення змісту якогось поняття.

Вимірювання - операція, в основі якої лежить порівняння об’єктів за певними подібними властивостями чи ознаками з використанням кількісних характеристик.

Відчуття - відображення властивостей предметів об’єктивної дійсності, що впливають на органи чуття; як відображення об’єктивних властивостей речей відчуття засобом пізнання дійсності.

Гіпотеза - наукове передбачення, припущення, істинність якого не визначено, висунуте для пояснення будь-яких явищ, процесів, причин, які зумовлюють даний наслідок.

Дедукція - форма достовірного умовиводу від загального положення до часткового, в якому висновок про окремі випадки множинної сукупності робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.

Дефініція - коротке визначення змісту якогось питання.

Доказ - обґрунтування (встановлення) істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких доведена.

Експеримент - апробація досліджуваних явищ в контрольованих, штучно створених умовах.

Закон - філософська категорія, що відображає істотні, загальні, необхідні, стійкі, повторювані відношення залежності між предметами і явищами об’єктивної дійсності, що випливають з їхньої сутності.

Збірник - це видання, яке складається із окремих робіт різних авторів, присвячених одному напряму, але з різних його галузей.

Ідеалізація - конструювання об’єктів, яких немає в дійсності або які практично не здійснились, наділення об’єктів властивостями, які відповідають ідеалу.

Ідея - це продукт людського мислення, форма духовно-пізнавального відображення дійсності, спрямована на її перетворення. В ній відображається не лише об’єкт вивчення, але й усвідомлюється мета та її практичне втілення. Оволодіваючи масами людей, ідея здатна ставати великою перетворюючою матеріальною силою.

Індукція - метод дослідження та спосіб міркування, при яких загальний внесок будується на основі часткових посилань.

Інтуїція - спроможність безпосереднього розуміння істини. Результати інтуїтивного пізнання з часом логічно доводиться і перевіряється логічно.

Інформаційний ринок - це система економічних організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів.

Істина - вірне, адекватне відображення предметів і явищ дійсності, відтворення їх так, як вони існують поза межами нашої свідомості. Істина об’єктивна за змістом, але суб’єктивна за формою, як результат діяльності людського мислення.

Каталог – (алфавітний) система карток з описом видання, розташованих в порядку алфавіту за прізвищем авторів та назвами публікацій незалежно від їхнього змісту.

Каталог предметний - містить дані про наявну літературу з певного предмета та інформацію про її згруповані за предметними рубриками, які теж розташовані в алфавітному порядку.

Категорія - форма логічного мислення, в якій розкриваються внутрішні, суттєві сторони і відносини досліджуваних предметів. Категорії пов’язані з вирішенням основного питання філософії: відношення мислення та буття. Основні категорії: матерія, свідомість, рух, простір і час, якість і кількість, зміст і форма гоню.

Класифікація - система співпідпорядкованих понять (класів, об’єктів) будь-якої галузі знання чи діяльності людини, як засіб для встановлення зв’язків між цими поняттями чи класами об’єктів.

Компіляція - наукова праця, яка розроблена на основі запозичених в інших авторів матеріалів без самостійного їх дослідження та обробки.

Концепція - система поглядів на будь-що, головна думка при визначенні мети та завдань дослідження шляхів його проведення, проведений задум, конструктивний принцип різних видів діяльності.

Метод дослідження - засіб досягнення мети, пізнання явищ дійсності в їх взаємозв’язку і розвитку. Спосіб відтворення досліджуваного об’єкту або предмету.

Методологія дослідження - сукупність конкретних прийомів і способів для проведення будь-якого наукового дослідження.

Моделювання - вивчення об’єкту(оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміняє оригінал з певних сторін, які цікавлять пізнання і підлягають вивченню. непрямий, опосередкований метод наукового дослідження.

Монографія - наукове видання, що містить повне і вичерпне всебічне дослідження якоїсь однієї проблеми чи теми.

Наука - система знань об’єктивних законів природи, суспільства і мислення, які отримуються і перетворюються в безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.

Наукова інформація - це одне із загальних понять науки, що означає певні відомості, сукупність якихось даних, знань тощо.

Наукова тема - задача наукового характеру, яка потребує проведення наукового дослідження.

Hayкова школа - неформальна творча співдружність в межах будь-якого наукового напряму висококваліфікованих дослідників, об’єднаних спільністю підходів.

Наукове дослідження - цілеспрямоване вивчення явищ, процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень.

Наукознавство - розділ науки, який вивчає закономірності її функціонування і розвитку, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими сферами матеріального і духовного життя суспільства.

Наукометрія - галузь наукознавства, яка займається систематичними дослідженнями структури і динаміки наукової інформації.

Наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання і використання нових знань.

Об’єкт дослідження - процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.

Парадигма - поняття сучасної науки, яке означає особливий спосіб організації наукових знань щодо того чи іншого бачення світу та відповідні зразки або моделі дослідження. Зміна парадигми розглядається наукою як революція.

Періодичне видання - це журнал, бюлетні та інші видання з різних галузей науки і техніки з викладом матеріалу в популярній доступній формі.

Поняття - відображення найбільш суттєвих і властивих предмету чи явищу при знаків.

Предмет дослідження - все те, що знаходиться в межах об’єкту дослідження у визначеному аспекті пізнання. Це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об’єкту. Конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття.

Принципи - головні вихідні положення будь-якої теорії, вчення, науки; внутрішні переконання людини, її усталений погляд на те чи інше питання.

Проблема - велика множинність наукових питань майбутніх досліджень; складне теоретичне або практичне питання, що потребує дослідження.

Прогнозування - спеціальне наукове дослідження конкурентних перспектив розвитку будь-якого явища; процес наукового передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого й сучасного, систематична, науково-обгрунтована інформація про якісні і кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі.

Резюме - короткий висновок, що містить основні положення доповіді, промови, наукові праці, дискусії... вказівка на зміст первинної роботи, гранично лаконічна, може бути у вигляді одного речення. Розміщується в кінці статті і містить інформацію оцінного характеру.

Релятивність - відносність людських знань.

Реферат - письмова форма доповіді на певну тему, зміст лише повідомляє про щось, а не переконує в чомусь; інформативне видання, яке визначає кроткий виклад змісту наукового дослідження.

Синтез - поєднання раніше виділених частин предмету дослідження в єдине ціле.

Спостереження - це метод цілеспрямованого дослідження об’єктивної дійсності, в тому вигляді, в якому вона існує в природі та суспільстві і доступна безпосередньо для сприйняття людиною без втручання в неї.

Стандарт - норма, зразок, мірило.

Стандарти - це нормативні документи, в яких встановлені єдині вимоги до основних властивостей будь-якої продукції або виду робіт.

Судження - це форма думки про певний предмет чи явище.

Теза - стислий виклад основних положень, наукової праці, статті, доповіді, який передбачає попереднє ознайомлення учасників семінарів, конференцій, симпозіумів з результатами наукового дослідження.

Тема - наукове завдання, яке охоплює визначну галузь наукового дослідження.

Теорія - вчення, система ідей або принципів, висока форма узагальнення і систематизації знань, спрямованих на визначення того чи іншого явища. Це форма синтетичного знання, в межах якого окремі поняття, гіпотези і закони втрачають колишню автономність і перетворюються на елементи цілісної системи наукових знань.

Узагальнення - логічна дія, в процесі якої здійснюється перехід від одиничного до загального. Узагальнення відбувається шляхом абстрагування при утворенні понять, суджень, теорії.

Умовивід - це така форма мислення, в результаті якої з одного або кількох суджень, що відображають зв’язки і відношення предметів об’єктивної дійсності виводиться ноае судження, міркування, нова думка, що містить вже нове знання про досліджувані предмети, явища, процеси.

Уява - психічний процес, що полягає у створенні людиною нових образів, думок, на основі її попереднього досвіду. Особливим видом уяви є мрія.

Факт науковий - реальність, дійсність, складовий елемент основи наукового знання, віддзеркалення об’єктивних властивостей речей і процесів. Характерні властивості наукового факту - новизна, точність, об’єктивність, достовірність. На основі фактів будуються теорії, виводяться закони.

Цитата - дослівний уривок з твору, чийсь вислів, що наводиться (письмово чи усно) як підтвердження або заперечення певної думки чи ілюстрації до фактичного матеріалу.

 

 

Рекомендована література

1. Ассонов Г.Ф., Радзиевская Л.Ф. Опыт организации и управления НИР и ОКР в зарубежных странах. - К.; Управление НТЭИ, 2002.

2. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила: ГОСТ т.1. - 84. Введ.01.01.86. - М.: Из-во стандартов, 1988. - 71с.

3. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник для студентів економічних спеціалізованих вузів. - К., Вища школа, 1997. - 271с.

4. Видання. Основні види та визначення: ДСТУ 3017-95. -Введ.23.05.95. - К.: Держстандарт України, 1995. – 45 с.

5. Документація. Звіти у сфері науки і техніки: структура і правила оформлення: ДСТУ 3008-95. - Введ. 23.02.95. - К.: Держстандарт України, 1995. - 38 с.

6. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила: ДСТУ 3582-97. - Введ. 01.07.98. - К.: Держстандарт України, 1998. - 16с.

7. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация. Методика написания, правила оформления и порядок защиты: Практическое пособие для студентов магистрантов. - М.: Ось-89, 1991. – 304 с.

8. Лудченко А.А. и др. Основы научных исследований. Учебн. пособие. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 114 с.

9. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення, захисту. - К., 1997. - 56с.

10. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. "Основи наукових досліджень". Навчальний посібник. - К., РННЦ "ДІНІТ", 2000. -259с.

11. Киверянг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. - Таллин, Валчус, 1980.

12. Ничкало Н.Г., Гончаренко С.У. Дисертаційні дослідження з педагогіки: діапазон наукових пошуків і проблем якості // Педагогіка і психологія професійної освіти. - №2, №3.-2001.

13. Фролов В.А., Назарова Г.В. Теория и практика научных исследований. - Харьков, - 1999. – 106 с.

14. Федотов В.В. Рациональная организация умственного труда. - М., Экономика, 1987. – 109 с.

15. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. "Організація та методика науково-дослідницької діяльності". Підручник для вищих навчальних закладів. - Х.: ХДАК, 1998. – 288 с.

16. Цехмістрова Г.С. «Основи наукових дослілдень», Навч. посібник. – К.: Вид. дім «Слово», 2003, 230 с.