Розділ 4. Розміщення особового складу мнс

 

Загальні положення

 

42. Для успішного виконання поставлених перед МНС задач, особовий склад усіх її структурних підрозділів розміщується у службових будівлях і приміщеннях.

Будинки для розміщення техніки, обладнання і особового складу будуються за типовими і індивідуальними проектами.

Службові приміщення і територія підрозділу повинні бути обладнані необхідними технічними засобами, що сприяють оперативному і ефективному виконанню поставлених перед підрозділами задач.

Будівлі, службові приміщення, територія органів і підрозділів цивільного захисту повинні відповідати правилам пожежної безпеки (додаток 6), безпеки праці, а також санітарно-гігієнічним і будівельним нормам.

Обладнання будівель і приміщень навчальних закладів та інших підрозділів, де особовий склад знаходиться на казарменому положенні, здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

43. Дотримання порядку в службових приміщеннях і на території підрозділів МНС є обов'язковим для усього особового складу.

Дотримання чистоти і порядку в службових приміщеннях і на території підрозділів, виконання інших господарських робіт покладається на особовий склад чергових караулів цих підрозділів.

44. Всі приміщення в будівлях, розташованих на території підрозділу, є службовими. Курити в службових приміщеннях суворо заборонено.

45. Для розміщення особового складу, техніки, обладнання, озброєння, засобів пожежогасіння, пально-мастильних матеріалів, господарського інвентарю, а також для проведення занять з професійної підготовки у будівлі і на території підрозділу МНС обладнується:

гараж для розміщення штатної техніки підрозділу;

караульне приміщення (кімната для відпочинку особового складу в нічний час з відповідним обладнанням у підрозділах);

народознавча світлиця (актовий зал, кімната по роботі з персоналом) для проведення загальних зборів підрозділу, інформаційного забезпечення, перегляду теле- і відеопередач тощо з відповідним обладнанням;

навчальний клас з наглядними посібниками;

кімната відпочинку;

кімната для прання та сушіння спеціального одягу і обмундирування з необхідним обладнанням;

їдальня (приміщення для підігрівання та прийому їжі з необхідним обладнанням і інвентарем);

душова;

кімната для зберігання спеціального та верхнього одягу;

кабінет начальника караулу з телефонним зв'язком, необхідним обладнанням, з кімнатою (місцем) для відпочинку;

приміщення для зберігання запасів обмундирування, майна;

будівлі та приміщення посту технічного обслуговування підрозділу, визначені Настановою з експлуатації транспортних засобів у підрозділах МНС;

спортивний зал (кімната) та спортивний майданчик з необхідним обладнанням;

пункт зв'язку підрозділу зі встановленими в ньому засобами зв'язку, необхідним обладнанням та приміщенням для відпочинку диспетчера (радіотелефоніста);

акумуляторна (приміщення для установки акумуляторів аварійного електропостачання пункту зв'язку підрозділу);

побутова кімната;

службові кабінети для керівного та інженерно-інспекторського складу;

опалювальна будка для постового біля фасаду підрозділу;

санвузли на кожному поверсі.

Крім цього, в пожежно-рятувальних підрозділах повинні бути:

приміщення для зберігання, мийки та сушки пожежних рукавів;

навчальна башта та 100-метрова смуга з перешкодами;

база чи пост ГДЗС для зберігання, ремонту, перевірок, перезарядки та обслуговування апаратів захисту органів дихання;

теплодимокамера і смуга психологічної підготовки особового складу в підрозділах з наявністю газодимозахисної служби;

склад піноутворювача, вогнегасного порошку.

Крім цього, в аварійно-рятувальних (спеціальних) загонах повинні бути:

службові кабінети для керівників автомобільної, хіміко-дозиметричної, фінансової служб, служби радіохімічної розвідки, чергової зміни тощо;

приміщення штабу;

будівлі та приміщення постійного парку техніки, визначені Настановою з експлуатації транспортних засобів у підрозділах МНС;

кімната зберігання господарського інвентарю.

У спеціальних морських та авіаційних загонах передбачаються також інші будівлі та приміщення для використання за прямим призначенням цих підрозділів.

Крім цього, в навчальних закладах, навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності і навчальних центрах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту повинні бути:

лекційні зали;

навчальні полігони, навчальні частини;

приміщення для семінарських та практичних занять;

інші приміщення згідно із штатною структурою цього підрозділу.

Приміщення, вказані в цій статті Тимчасового порядку, передбачаються для підрозділів, що проектуються, заново будуються або реконструюються, а в діючих – виходячи з існуючих технічних можливостей.

 

Утримання приміщень

 

46. Всі будівлі, приміщення та територія підрозділу повинні бути естетично оформлені, утримуватись у чистоті і порядку та відповідати вимогам Правил безпеки праці.

Кожен керівник підрозділу відповідає за правильне використання будівель та приміщень і за збереження обладнання, інвентарю та меблів.

47. На фасадах будівель підрозділів вивішуються титульні дошки встановленого зразка.

Усі службові приміщення мають бути пронумеровані. На зовнішньому боці вхідних дверей приміщення вивішують табличку із зазначенням її номера та призначенням (додаток 7), а в середині кожного приміщення на стіні – опис наявного в ній майна (меблів, інвентарю й обладнання).

Матеріально відповідальна особа веде облік інвентарю, технічних засобів і оргтехніки в спеціальних облікових журналах.

Меблі, інвентар, обладнання є власністю підрозділу, і їх забороняється передавати до іншого підрозділу.

48. В приміщеннях підрозділу на видимому місці вивішується розпорядок дня, розклад занять, табель основних обов'язків номерів бойового розрахунку, інші плануючі документи та інструкції.

49. Приміщення з постійним перебуванням людей повинні забезпечуватись водою для пиття.

50. Всі приміщення забезпечують достатньою кількістю урн для сміття. Біля зовнішніх входів до будівлі встановлюють пристрої для очищення взуття від бруду.

Щоденне прибирання приміщень і території підрозділу проводиться особовим складом чергового караулу (крім приміщень керівництва підрозділу та інженерно-інспекторського складу). Всі допоміжні технічні та спеціальні приміщення повинні закриватися на замки. На пункті зв'язку повинен знаходитись комплект запасних ключів від усіх приміщень, будівель.

51. Перепланування приміщень, перенесення і розбирання існуючих і спорудження нових будівель, прокладання внутрішніх електромереж, ліній зв'язку, сигналізації, проводиться тільки за узгодженням із керівництвом територіальних органів управління та навчальних закладів за підпорядкованістю.

52. Територія підрозділів повинна бути огороджена парканом, озеленена, у темний час доби освітлена.

Сміття збирається в контейнери, що закриваються кришкою, і вивозиться. Контейнери встановлюють на майданчику з твердим покриттям і не менше одного разу на тиждень очищають і дезінфікують.

Опалення приміщень

 

53. Відповідальність за організацію опалення приміщень покладається на керівників підрозділів.

Початок і кінець опалювального періоду оголошуються наказом (розпорядженням) начальника Гарнізону служби. При пічному опаленні порядок і час опалення приміщень, прийом і видача палива встановлює керівник підрозділу.

Контроль за топленням печей (котлів) покладається на начальника чергового караулу.

54. Системи опалення будинків підрозділів повинні забезпечувати підтримку температур у приміщеннях із перебуванням людей не нижче +18°С у зимовий час, а в приміщеннях збереження техніки, обладнання та інших – не нижче +10°С.

55. До початку опалювального періоду всі системи центрального опалення, печі та димоходи повинні бути перевірені, а несправні – відремонтовані. Очищення димоходів проводиться у встановлені терміни.

56. На час опалювального періоду (при пічному опаленні) наказом начальника частини призначаються особи, відповідальні за топлення печі, що пройшли відповідну підготовку і мають допуск.

Топлення печей повинно закінчуватися не пізніше ніж за 2 години до початку відпочинку особового складу в нічний час.

57. Забороняється користуватися несправними системами опалення, застосовувати для розтоплення печей (котлів) пальні рідини, залишати без нагляду печі, що опалюються.

58. По закінченні опалювального періоду всі системи опалення повинні бути старанно перевірені, димоходи очищені, печі і котли опломбовані.

 

Освітлення приміщень

 

59. Порядок освітлення підрозділів визначається начальником підрозділу.

60. Освітлення приміщень і території підрозділів повинно бути електричним і відповідати санітарним нормам.

Освітлення підрозділів з постійним перебуванням людей (пожежно-рятувальні підрозділи, житлові приміщення навчальних закладів) розподіляються на повне і чергове.

У нічний час, у період з відбою до підйому у спальних (караульних) приміщеннях, на шляхах руху особового складу за сигналом “Тривога”, місцях стоянки техніки та озброєння, що знаходиться в бойовому розрахунку, дозволяється залишати чергове освітлення при умові, що існує можливість включення повного освітлення одночасно із сигналом тривоги. У всіх інших приміщеннях освітлення припиняється.

Лампи чергового освітлення караульного приміщення фарбуються в зелений колір або закриваються плафонами зеленого кольору.

Контроль за використанням освітлення покладається на осіб внутрішнього наряду.

61. На випадок аварії або тимчасового вимкнення електропостачання чи з інших причин, у підрозділах повинні бути електричні ліхтарі, місця збереження яких визначає керівник підрозділу.

Обладнання зв'язку оперативно-чергових служб і пунктів зв'язку підрозділів повинні забезпечуватись аварійним енергопостачанням. Оперативно-диспетчерські служби та пункти зв’язку підрозділів повинні обладнуватись пристроями, які дозволяють одночасно з сигналом тривоги включати повне освітлення караульного та гаражного приміщень.

 

Провітрювання приміщень

 

62. Повітря в службових приміщеннях підрозділів повинно відповідати санітарним нормам, не знижувати працездатності особового складу і не шкодити їхньому здоров'ю.

63. Приміщення підрозділів повинні систематично провітрюватися.

Природне провітрювання у службових кабінетах проводиться самостійно особами, які працюють у цих кабінетах. По закінченні робочого дня усі вікна, кватирки (фрамуги) повинні бути зачинені.

Примусова вентиляція здійснюється за допомогою наявних технічних засобів (приточно-витяжна вентиляція, системи кондиціонування повітря, кондиціонери, калорифери тощо).

Наявні вентиляційні пристрої повинні утримуватися у справному стані.

 

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ

ГАРАНТІЙ ПРАЦІВНИКІВ МНС

 

64. Охорона здоров'я особового складу МНС здійснюється шляхом виконання інженерних, матеріально-технічних і організаційних заходів.

65. До інженерних заходів відноситься обладнання службових приміщень та їх оформлення, створення необхідних безпечних тренувальних комплексів, знаряддя та інших устаткувань, що відповідають вимогам безпеки.

66. Проведення заходів щодо забезпечення охорони здоров'я особового складу містить у собі забезпечення особового складу необхідним спеціальним одягом і спорядженням, іншими індивідуальними та груповими засобами захисту, що забезпечують захист особового складу від шкідливих чинників при виконанні дій за призначенням.

67. Під організаційними заходами розуміється проведення заходів щодо своєчасного медичного огляду особового складу, навчання правилам безпеки праці, прийомам правильного та безпечного застосування наявних на озброєнні технічних засобів та ремонт цих засобів, вивчення питань забезпечення безпеки при виконанні робіт на об’єктах з наявністю шкідливих, вибухо- та пожежонебезпечних речовин і матеріалів.

68. Керівники підрозділів зобов'язані систематично та всебічно проводити на практиці заходи, що спрямовані на створення умов для забезпечення охорони та стану здоров'я особового складу.

Забезпечення соціальних гарантій працівників МНС здійснюється на підставі Законів України “Про правові засади цивільного захисту”, “Про пожежну безпеку” та інших законодавчих актів.

69. Працівники професійної пожежної охорони, а також особи, що знаходяться у штатах підрозділів МНС, але не мають спеціальних звань, відносяться до категорії робітників або службовців залежно від посади, яку вони займають, і мають соціальну захищеність у межах, передбачених відповідними законодавчими актами, що регламентують організацію діяльності цих підрозділів і Кодексом законів про працю.

Цій категорії працівників МНС можуть встановлюватися й інші гарантії соціального захисту за рішенням місцевих органів виконавчої влади.

 

РОЗДІЛ 6. ГАРНІЗОННА СЛУЖБА

 

Загальні положення

 

70. Органи управління, підрозділи, навчальні та науково-дослідні заклади МНС, пожежні підрозділи, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, а також підрозділи інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж розташовані в межах області, міста, району складають Гарнізон служби державний, обласний, міський і районний (у сільській місцевості).

71. На території України, з урахуванням адміністративно-територіального поділу, встановлюються такі територіальні Гарнізони служби:

гарнізон цивільного захисту в Автономній Республіці Крим;

Вінницький обласний гарнізон цивільного захисту;

Волинський обласний гарнізон цивільного захисту;

Дніпропетровський обласний гарнізон цивільного захисту;

Донецький обласний гарнізон цивільного захисту;

Житомирський обласний гарнізон цивільного захисту;

Закарпатський обласний гарнізон цивільного захисту;

Запорізький обласний гарнізон цивільного захисту;

Івано-Франківський обласний гарнізон цивільного захисту;

Київський міський гарнізон цивільного захисту;

Київський обласний гарнізон цивільного захисту;

Кіровоградський обласний гарнізон цивільного захисту;

Луганський обласний гарнізон цивільного захисту;

Львівський обласний гарнізон цивільного захисту;

Миколаївський обласний гарнізон цивільного захисту;

Одеський обласний гарнізон цивільного захисту;

Полтавський обласний гарнізон цивільного захисту;

Рівненський обласний гарнізон цивільного захисту;

Севастопольський міський гарнізон цивільного захисту;

Сумський обласний гарнізон цивільного захисту;

Тернопільський обласний гарнізон цивільного захисту;

Харківський обласний гарнізон цивільного захисту;

Херсонський обласний гарнізон цивільного захисту;

Хмельницький обласний гарнізон цивільного захисту;

Черкаський обласний гарнізон цивільного захисту;

Чернівецький обласний гарнізон цивільного захисту;

Чернігівський обласний гарнізон цивільного захисту.

Начальники ГУ МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за посадою є начальником відповідного територіального гарнізону цивільного захисту.

Території, у межах яких організовується Гарнізонна служба міського та районного (у сільській місцевості) рівня, визначаються наказом начальника територіального Гарнізону служби.

До складу територіальних Гарнізонів служби не входять підрозділи МНС центрального підпорядкування, за винятком сил і засобів навчальних закладів (навчально-методичних центрів), науково-дослідних закладів та територіальних аварійно-рятувальних підрозділів ДСВАРС МНС. Порядок залучення решти підрозділів центрального підпорядкування визначається МНС.

72. У кожному Гарнізоні служби організовуються внутрішня, гарнізонна і караульна служби. Задачами Гарнізонної служби є:

забезпечення високої організованості та дисципліни особового складу підрозділів цивільного захисту;

підтримка постійної готовності особового складу Гарнізону служби до виконання дій за призначенням;

організація спільної підготовки і злагодженої роботи підрозділів цивільного захисту;

забезпечення зв'язку і взаємодії підрозділів цивільного захисту з іншими службами (водопостачання, енергетичної, газопостачання, міліції тощо);

організація і забезпечення кваліфікованого керівництва силами і засобами Гарнізону служби залежно від виду надзвичайної ситуації.

73. Район безпосереднього обслуговування підрозділами МНС визначається наказом начальника Гарнізону служби.

При цьому враховується, що радіус виїзду пожежно-рятувальних підрозділів, що мають на озброєнні пожежні автомобілі, як правило, не повинен перевищувати 3 км, стосується лише підрозділів, які обслуговують лише один населений пункт; для пожежно-рятувальних підрозділів, що охороняють об'єкти, радіус виїзду визначається будівельними нормами і правилами (ДБН) і, залежно від категорії з пожежної небезпеки будівель об'єкта, не повинен перевищувати 20– 30 км.

Підрозділи МНС, що охороняють об’єкти на договірних засадах, рішенням начальника Гарнізону служби за узгодженням із керівництвом об'єктів, включаються до розкладу виїзду (плану залучення сил та засобів) з визначенням підрайонів виїзду на території населеного пункту, що прилягає до місця дислокації таких підрозділів у радіусі до 2 км.

74. Для оперативного забезпечення заходів, спрямованих на створення умов успішного виконання задач гарнізонної та караульної служб, ефективного застосування сил і засобів при гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха у Гарнізонах служби створюються оперативно-чергові служби.

До оперативно-чергових служб відносяться:

Оперативно-координаційний центр ГУ МНС у регіонах;

технічна служба;

газо-димозахисна служба;

служба зв'язку Гарнізону;

оперативно - диспетчерська служба.

У Гарнізонах служби районного та міського рівнів, де відсутні штатні оперативно-чергові служби, виконання їх функцій здійснюється за рахунок особового складу органів управління та підрозділів МНС.

 

РОЗДІЛ 7. СИЛИ І ЗАСОБИ ГАРНІЗОНУ СЛУЖБИ

І ПОРЯДОК ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

 

75. Сили Гарнізону служби включають у себе: особовий склад органів управління, підрозділів, навчальних та науково-дослідних закладів МНС, пожежно-рятувальних підрозділів, незалежно від їх відомчого підпорядкування, а також підрозділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж.

Для посилення Гарнізону служби в необхідних випадках у встановленому заздалегідь порядку може залучатися особовий склад підрозділів органів внутрішніх справ, військових частин Збройних Сил України, населення тощо.

76. Засобами Гарнізону служби є: пожежна, аварійно-рятувальна та інженерна техніка, засоби зв'язку, освітлення, вогнегасні речовини підрозділів МНС України, а також пожежна, аварійно-рятувальна, інженерна, пристосована і допоміжна техніка відомчої, місцевої, добровільної пожежної охорони, підрозділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж, а також об'єктів народного господарства, що залучаються у заздалегідь визначеному порядку.

77. Порядок використання сил і засобів, що входять у Гарнізон служби, під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха визначається розкладом виїзду підрозділів (додаток 8), який затверджується начальником Гарнізону, а в районах сільської місцевості – планом залучення сил і засобів (додаток 9), розроблених начальником Гарнізону служби, і який затверджується рішенням (розпорядженням) місцевих органів виконавчої влади.

78. Порядок надання взаємної допомоги у гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха на територіях сусідніх Гарнізонів служби визначається спільним рішенням начальників Гарнізонів за погодженням з МНС.

Кількість номерів (рангів) виклику для кожного Гарнізону служби і техніки, що висилається за ними, встановлюється начальником Гарнізону служби з урахуванням оперативної обстановки, наявності сил і засобів, та їх дислокації на території, що охороняється Гарнізоном служби.

Для гасіння пожеж поза територією об'єкта, що охороняється, може залучатися пожежна техніка й особовий склад об'єктового пожежно-рятувального підрозділу. Кількість відділень, що виїжджають для надання допомоги в гасінні, визначається заздалегідь за узгодженням з керівниками об'єкта.

79. У підрозділах Гарнізону служби повинен бути 100 % резерв основних пожежних (пожежно-рятувальних) автомобілів і 50 % спеціальних, передбачених штатами, що повинні бути готові до використання їх за призначенням.

Необхідний резерв аварійно-рятувальної, інженерної та допоміжної техніки встановлюється начальником територіального Гарнізону служби.

80. Використання сил і засобів Гарнізону служби повинно здійснюватись з урахуванням їх призначення, тактико-технічних можливостей та рівня підготовленості особового складу до виконання окремих видів робіт.

Розклад виїзду підрозділів Гарнізону служби з переліком об'єктів, на які при отриманні першого повідомлення про пожежу подається підвищений номер (ранг) виклику, повинен знаходитись в Оперативно-координаційному центрі Гарнізону. На пункті зв’язку підрозділу повинні бути відповідні виписки з цього розкладу (додаток 10).

 

РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ З ІНШИМИ СЛУЖБАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ І АДМІНІСТРАТИВНИХ РАЙОНІВ

 

81. Гарнізонна служба забезпечує постійну готовність підрозділів МНС й інших пожежних та аварійно-рятувальних формувань, а також їх взаємодію з іншими службами.

82. Для чіткого визначення порядку спільних дій підрозділів МНС з іншими службами цивільного захисту гарнізону розробляються інструкції взаємодії, що регулярно відпрацьовуються.

83. Інструкції взаємодії повинні містити в собі:

питання взаємного інформування про обстановку на території обслуговування (стан водомереж, аварійні роботи на газопроводі, відключення водомереж, перекриття проїздів тощо);

порядок виклику служб на пожежі, інші надзвичайні ситуації й обсяг робіт, що виконуються, кількість техніки, яка залучається, й аварійні бригади;

взаємні дії диспетчерських служб підрозділів МНС і служб взаємодії;

обов'язки старшого аварійної бригади, що прибула за вимогою підрозділів МНС;

порядок підпорядкованості аварійних бригад служб взаємодії і підрозділів МНС.

84. Інструкції взаємодії затверджуються спільним наказом начальника Гарнізону служби і керівниками відповідних служб та затверджуються місцевими органами влади.

85. Оперативно-координаційний центр та пункти зв’язку підрозділів МНС повинні мати прямий телефонний зв'язок (за взаємною згодою – радіозв'язок), зі службами взаємодії регіону, міста, району.

РОЗДІЛ 9. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГАРНІЗОННОЇ СЛУЖБИ

В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

 

86. При ускладненні оперативної обстановки, а також на період державних, релігійних свят, проведення демонстрацій та інших масових заходів, органи управління та підрозділи МНС можуть переводитися на посилений варіант несення служби за наказом міністра, начальника територіального Гарнізону служби.

87. У наказі про переведення особового складу МНС на посилений варіант несення служби необхідно передбачити:

обґрунтування необхідності введення посиленого варіанту несення служби;

межі території, на якій вводиться посилений варіант несення служби;

час, з якого вводиться посилений варіант несення служби, і строк, на який він вводиться;

створення штабу ГУ МНС з його персональним складом та завданнями на період посиленого варіанту несення служби;

призначення в органах управління та підрозділах відповідальних посадових осіб з числа керівного складу;

створення мобільних оперативних груп для проведення оперативних перевірок несення гарнізонної та караульної служби і готовності підрозділів МНС до дій за призначенням, а також оперативного реагування у випадках виникнення пожеж, інших надзвичайних ситуацій;

додаткові заходи щодо посилення охорони будівель і території у місцях дислокації підрозділів;

обґрунтування необхідності залучення на чергування вільного від служби особового складу підрозділів, та того, який знаходиться у відпустці, відрядженні тощо, а також введення у бойовий розрахунок резервної техніки;

порядок використання службового автотранспорту;

порядок надання інформації про оперативну обстановку, пов’язану з підготовкою та проведенням заходів.

88. З метою належного забезпечення виконання обов’язків підпорядкованим особовим складом та готовності підрозділів МНС під час посиленого варіанту несення служби, керівникам та іншим посадовим особам Гарнізонів служби та підрозділів необхідно:

посилити режим готовності зведених загонів ліквідації надзвичайних ситуацій та гасіння великих пожеж, пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення оперативного реагування на пожежі та надзвичайні ситуації;

провести розрахунки сил та засобів, у тому числі додаткових, необхідних для забезпечення протипожежного захисту місць проведення заходів;

здійснити перевірку протипожежного водопостачання об'єктів, які задіяні у проведенні масових заходів. При виявленні недоліків негайно вжити заходів щодо їх усунення;

здійснити коригування (складання) та практичне відпрацювання планів та карток пожежогасіння на об'єктах, які задіяні у проведенні масових заходів, організувати проведення пожежно-тактичних занять на таких об’єктах;

здійснити перевірку технічного стану пожежної техніки, яка буде задіяна, та доукомплектувати її необхідним пожежно-технічним обладнанням, порошковими вогнегасниками, кошмою, гучномовцями, додатковими засобами зв'язку. Резервну техніку укомплектувати відповідно до норм належності;

провести позапланові інструктажі особового складу щодо дотримання вимог безпеки праці під час виконання завдань, покладених на підрозділи на період посиленого варіанту несення служби та організувати проведення виховної роботи серед особового складу;

закріпити начальницький склад за особливо важливими об'єктами і провести силами інженерно-інспекторського складу позапланові перевірки їх протипожежного стану, а також об'єктів по трасах проходження колон демонстрантів, площ і вулиць із масовим скупченням людей;

організувати проведення денних і нічних перевірок несення служби у підрозділах МНС й стану техногенної та пожежної безпеки на об'єктах напередодні й у дні проведення заходів;

посилити протипожежну охорону об'єктів, на яких проводяться заходи, силами спеціальних нарядів МНС;

організувати цілодобове профілактичне обслуговування об'єктів, що охороняються пожежно-рятувальними підрозділами МНС на договірних засадах;

укомплектувати бойові розрахунки караулів особовим складом за рахунок вільних змін, при необхідності організувати збір вільного начальницького і рядового складу;

провести передислокацію підрозділів МНС з урахуванням обстановки, що склалася;

забезпечити швидке й організоване зосередження сил і засобів, необхідних для ліквідації пожежі, наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

організувати взаємодію із службами і формуваннями цивільного захисту та військовими підрозділами у разі їх залучення;

при необхідності організувати залучення сил і засобів з інших Гарнізонів служби.

89. Служба особового складу підрозділів МНС, що охороняють об'єкти видобутку, підготовки та транспортування нафти й інших горючих і легкозаймистих речовин, з урахуванням особливостей їхньої роботи, може бути організована вахтовим методом.

Рішення про ведення вахтового методу приймається міністром, начальником територіального Гарнізону служби за узгодженням з адміністрацією і профспілковими комітетами щодо охорони об'єктів при відповідному його обґрунтуванні, а також при створенні належних умов для несення служби і відпочинку особового складу підрозділів МНС.

90. Посилений варіант несення служби може бути введений на строк не більш як 60 діб.

По закінченні строку, на який вводився посилений варіант несення служби, організація діяльності підрозділів МНС проводиться у режимі повсякденного функціонування.

У випадках необхідності посилений варіант несення служби може бути подовжений не більш як на 30 діб.

91. Залучення особового складу органів управління та підрозділів МНС для виконання обов’язків під час посиленого варіанту несення служби є службовим обов’язком. У разі необхідності дозволяється залучати осіб рядового і начальницького складу понад установлену норму (120 годин на рік та оплачується відповідно до діючих умов оплати праці, або за згодою надається день відпочинку. Працівникам, які не мають спеціальних звань, за роботу в нічний час, вихідні та святкові дні оплата здійснюється відповідно до законодавства України.

Некомплект особового складу для забезпечення діяльності підрозділу в режимі повсякденного функціонування не може бути підставою для введення посиленого варіанту несення служби.

92. При формуванні зведених загонів підрозділів цивільного захисту із визначенням тимчасового їх місця дислокації в польових умовах, розбивається табір. Порядок розбивки табору надано в додатку (додаток 11). Особовий склад підрозділів, які входять до складу зведеного загону, переводиться на посилений варіант несення служби.

 

РОЗДІЛ 10. ПОСАДОВІ ОСОБИ ГАРНІЗОНУ СЛУЖБИ

ТА ЇХ ОБОВ'ЯЗКИ

 

93. Посадовими особами Гарнізону служби є:

начальник Гарнізону;

заступники начальника Гарнізону;

оперативний черговий - начальник чергової зміни Гарнізону (заступник начальника ОКЦ з питань збору та обробки інформації);

черговий по караулах (начальник чергової зміни оперативного відділу);

начальник технічної служби;

начальник служби зв'язку;

начальник газодимозахисної служби;

начальник чергової зміни (старший диспетчер) оперативно-диспетчерської служби (району (містах обласного підпорядкування) – диспетчер, радіотелефоніст пункту зв'язку підрозділу).

У районних (міських обласного підпорядкування) Гарнізонах служби перелік посадових осіб визначається наказом начальника територіального Гарнізону служби, може бути скороченим, і однією особою можуть виконуватися обов'язки декількох посадових осіб Гарнізону.

 

Начальник Гарнізону служби

 

94. Начальниками Гарнізону є:

Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя – начальник ГУ МНС;

району (міста обласного підпорядкування) – начальник районного (міського) управління (відділу) ГУ МНС.

95. Начальнику Гарнізону в оперативному порядку підпорядковуються всі служби Гарнізону, підрозділи МНС, навчальні, науково-дослідні та інші заклади, діяльність яких пов’язана з ліквідацією пожеж та надзвичайних ситуацій, підготовкою спеціалістів для їх ліквідації, а також усі сили і засоби, що входять до складу Гарнізону, незалежно від їх підпорядкування.

96. Начальник Гарнізону зобов'язаний:

знати дислокацію підрозділів МНС у Гарнізоні, оперативно-тактичні можливості Гарнізону та ступінь готовності підрозділів до виконання дій за призначенням;

знати місце розташування, пожежно-технічну й оперативно-тактичну характеристику потенційно небезпечних об'єктів та об’єктів підвищеної небезпеки;

забезпечувати підтримку високої організованості і дисципліни особового складу Гарнізону;

організовувати контроль за дотриманням норм охорони та гігієни праці, пожежної безпеки в підрозділах МНС Гарнізону служби;

розробляти у разі необхідності заходи щодо посилення гарнізонної та караульної служб;

контролювати технічну готовність, утримання та правильність експлуатації техніки, обладнання та спорядження;

організовувати та здійснювати контроль за професійною підготовкою працівників Гарнізону, проведення оглядів, змагань та інших гарнізонних заходів;

організувати ведення документів служби Гарнізону відповідно до додатка 12 (додається);

аналізувати роботу сил і засобів Гарнізону при ліквідації пожеж, наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, розробляти заходи, спрямовані на попередження пожеж та виникнення надзвичайних ситуацій, створення умов для їх успішної ліквідації і удосконалення оперативно-службової діяльності підрозділів МНС;

організовувати роботу оперативного управління й інформаційного забезпечення Державної системи попередження і ліквідації НС;

організовувати оперативні служби Гарнізону, підготовку їх особового складу і контролювати роботу цих служб;

здійснювати заходи щодо взаємодії з іншими службами Гарнізону, органами внутрішніх справ й військовими частинами Збройних Сил України;

особисто виїжджати на пожежі, аварії, катастрофи та стихійне лихо, керувати гасінням пожежі відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях й обстановки, що склалася;

здійснювати заходи щодо контролю і поліпшення протипожежного водопостачання, проїздів, зв'язку і виносити ці питання на розгляд місцевих органів виконавчої влади;

вирішувати питання про допуск осіб начальницького складу Гарнізону до виконання обов’язків керівника гасіння пожежі;

встановлювати порядок виїзду на пожежі та надзвичайні ситуації керівників підрозділів при підвищених номерах (рангах) виклику і збору начальницького складу при виникненні великих пожеж та надзвичайних ситуацій на території, що обслуговується;

призначити заступників начальника Гарнізону служби, інших посадових осіб Гарнізону і розробляти для них посадові інструкції (функціональні обов'язки).

 

Заступник начальника Гарнізону

 

97. Заступник начальника Гарнізону призначається наказом начальника Гарнізону служби.

98. Обов'язки заступника начальника Гарнізону визначаються начальником Гарнізону служби. Як правило, обов'язками заступника начальника Гарнізону є: організація професійної підготовки особового складу гарнізону, контроль за протипожежним водопостачанням, проїздами, зв'язком, ГДЗС, а також контроль за утриманням і правильністю експлуатації техніки й обладнання в підрозділах МНС Гарнізону.

99. Заступнику начальника Гарнізону підпорядковуються всі підрозділи МНС Гарнізону.

 

Оперативний черговий – начальник чергової зміни Гарнізону

(заступник начальника ОКЦ з питань збору, підготовки та передачі інформації)

 

100. Оперативний черговий – начальник чергової зміни Гарнізону призначається із числа штатних посадових осіб Оперативно-координаційного центру ГУ МНС.

101. Оперативний черговий – начальник чергової зміни Гарнізону відповідає за функціонування системи збору, узагальнення, первинного аналізу інформації про пожежі, надзвичайні ситуації техногенного, природного та іншого характеру на території Гарнізону служби, здійснення першочергових заходів реагування чергових сил цивільного захисту на такі ситуації, а також забезпечення оперативного інформування керівного складу Гарнізону служби, начальника чергової зміни МНС та керівництва регіону.