Вимоги до будівництва авіапідприємств.

 

Вимоги і характер заходів по підвищенню стійкості роботи АП в умовах НС багато в чому залежить від того, в який ступені виконані вимоги цивільної оборони до розміщення об’єктів АП, до будівництва його будівель і споруд ІТК АП, а також систем постачання водою, газом і електроенергією.

Основні вимоги:

1. Авіапідприємства повинні будуватися за зонами можливих руйнувань, катастрофічних затоплень і за зонами можливого ураження від дії вторинних вражаючих факторів.

 

 

 

Рис.2. Розміщення аеродромів авіапідприємства:

R – радіус перспективної забудови міста,

БА АП – базовий аеродром АП,

АР – аеродром розосередження АП.

 

2. Важливі елементи АП повинні розміщатися розосереджено:

- відстань між КДП і ЗПС повинна бути 300 – 400 м;

- відстань між АТБ і РД та МС – 300 м;

- склади ПММ повинні розміщуватися від основних елементів АП на відстані не менш 1 км.

3. Транспортна мережа АП має бути розгалужена: до АП повинні підходити не менше двох автодоріг, одна з яких – швидкісна; залізнична колія та всі дороги на АП повинні бути закільцьовані.

4. Всі комунально-енергетичні мережі на АП повинні бути закільцьовані. Електричні кабелі, водопровідні труби, газопроводи прокладаються в підземних каналах.

5. На АП повинні бути свої автономні аварійні джерела енергозабезпечення.

6. Дублювання систем матеріально-технічного забезпечення АП повинно бути не менш ніж двократне.

7.На АП для захисту особового складу повинні будуватися сховища і протирадіаційні укриття (ЗС і ПРУ).

Особливу увагу привертає питання удосконалення і підвищення стійкості управління тому, що воно навіть за короткий термін може негативно вплинути на діяльність АП. Для підвищення стійкості управління на АП споруджуються захищені ПУ, які забезпечують надійний і стійкий зв’язок. Крім цього передбачається будівництво і запасних ПУ.

Вимоги до засобів і органів управління АП.

1. Кабелі зв’язку і управління повинні кінчатися в кабельних колодязях поблизу об’єктів. Від колодязя до об’єкту кабелі повинні прокладатися в трубах (азбестоцементних або металевих), які виходять безпосередньо усередині об’єкту.

2. Кузова і причепи з засобами зв’язку повинні бути твердо закріплені на фундаментах.

3. Вибір захисних пристроїв на антенах і інших елементах повинен передбачати їходночасне спрацьовування в усіх електричних ланцюгах при дії електромагнітного імпульсу (ЕМІ) ядерного вибуху і автоматичне поновлення роботи в усіх ланцюгах після дії ЕМІ.

4. При пошкодженні основних каналів управління на базовому аеродромі (БА) і аеродромі розосередження (АР) має бути передбачено ретрансляцію сигналів управління по обхідним ланцюгам з використанням проміжних пунктів (вузлів) управління.

5. Щогли антени і фідерних опор повинні бути залізобетонних конструкцій або пофарбовані вогнестійким складом і мати в постійній готовності до роботи засоби їх підйому.

6.Необхідний резерв засобів управління і зв’язку на БА і АР має бути рухомим і в постійній готовності до роботи.

7.Відновлення пошкоджених засобів зв’язку і управління повинно здійснюватись в короткий термін в залежності від ступеню пошкодження силами АП.

 

Організація досліджень стійкості роботи АП.

Дослідження стійкості роботи АП полягає у всебічному вивченні умов, які можуть скластися на АП в НС, та визначенні їх впливу на виробничу діяльність.

 

Мета та зміст досліджень.

Мета досліджень полягає в тому, щоб виявити уразливі місця в роботі АП в НС і виробити найбільш ефективні пропозиції і рекомендації, щодо підвищення стійкості його роботи.

У подальшому ці рекомендації включаються до плану заходів по підвищенню стійкості роботи АП, який потім і здійснюється. Найбільш трудомісткі роботи (побудова ЗС, підземка прокладка комунікацій та таке ін.) виконується завчасно у мирний час.

Заходи, які не потребують тривалого часу на реалізацію або виконання їх у мирний час недоцільно і навіть не можливо, проводяться в період загрози НС.

Дослідження стійкості роботи АП здійснюється силами інженерно-технічного персоналу з залученням спеціалістів науково-дослідних і проектних організацій ЦА.

Організатором і керівником досліджень є керівник АП – начальник ЦО об'єкту.

Увесь процес планування і проведення досліджень поділяють на три етапи:

- підготовчий;

- безпосереднє дослідження;

- аналіз результатів досліджень та розробка заходів по підвищенню стійкості АП..

 

Підготовчий етап досліджень

 

На цьому етапі розробляють керівні документи, створюються дослідницьки групи і організується з ними заняття.

Керівні документи що розробляються:

- наказ керівника АП на проведення досліджень;

- календарний план основних заходів по підготовки до проведення досліджень;

- план проведення досліджень.

Наказ керівника АП розрабляється на основі вказівок старшого начальника з урахування особливостей і конкретних умов пов"язаних з виробничою діяльністю об"єкту. В наказі зазначається мета і завдання наступного дослідження, час проведення робіт, склад учасників досліджень, склад і завдання дослідницьких груп, термін готовності звітної документації.

Календарний план підготовки до проведення досліджень визначає основні заходи і термін їх виконання, відповідальних осіб, сили та засоби, які залучаються до виконання поставлених завдань.

План проведення досліджень є основним документом, що визначає зміст роботи керівника, осіб досліднецьких груп і головних спеціалістів. У плані зазначається тема, мета і тривалість досліджень, склад дослідницьких груп і тривалість їх роботи (2-3 місяця), послідовність дослідження.

Для виконання дослідних робіт на АП створюються такі дослідницькі групи: керівника досліджень, штабу ЦО АП, групи служб і підрозділів АП: ЕРТЗл, МТЗ, АТЗ та ін.

Кількість дослідницьких груп залежить від обсягу вирішуємих завдань, спеціфіки роботи АП і може звичайно становити 5-10 чол. Представники зовнішніх організацій, які залучаються до проведення досліджень приймають участь у роботі відповідних груп.

На заняттях з керівниками груп доводять план роботи, ставлять завдання кожній групі, призначають термін виконання. Надалі керівники груп у своїх групах вивчають керівні документи, збирають вихідні і довідникові дані, які будуть потрібні для виконання необхідних розрахунків.