Перевірити умови конденсації водяної пари на внутрішній поверхні стіни змінній температурі внутрішнього повітря.

 

Мінімальне значення температури внутрішньої поверхні захищення:

,

де - амплітуда коливання температури на внутрішній поверхні захищення:

, де - амплітуда коливань теплового потоку:

ε, де = 17,7, Вт/м² з п. 1.5.; ε – коеф., що характеризує нерівномірність віддачі теплоти системи опалення (для водяних систем опалення ε = 0,1)

, Вт/м²;

- коеф. теплозасвоєння внутрішньої поверхні захищення Вт/(м²*°С)

Для визначення спочатку визначаю інерційність шарів захищення D = R·S, де S – коефіцієнт теплозасвоєння.

S₁= 8,69, Вт/(м²*°С); S₂ = 9,2, Вт/(м²*°С);

D₁ = R₁·S₁ = ;

D₂ = R₂·S₂ = ;

Як бачимо D₁<1, а D₁+ D₂=0.18+3.28 = 3,46 > 1, отже визначається формулою:

; де S₁, S₂ – коефіцієнти теплозасвоєння:

, Вт/(м²*°С);

Визначаю амплітуду коливання температури на внутрішній поверхні захищення:

è ,

, ;

, ;

Максимальна пружність водяної пари за знайденими температурами табл.1.11 [5]:

1790 Па; 1837 Па;

Дійсна пружність водяної пари:

, Па , Па

Прирівнявши ,Па з дод.3 [4] температура точки роси буде = 6,8 , = 7,2

> è 15,79 > 6.8 ; > è 16,19 > 7,2

Отже умова виконується, тому що на внутрішній поверхні захищення конденсації вологи не буде.

 

1.6.3.Розрахувати вологісний стан стіни графоаналітичним метолом при стаціонарних умовах дифузії водяної пари (методом К.Ф. Фокіна)

Визначаю опір паропроникнення зовнішньої стіни:

,де

- опір паропроникнення внутрішньої поверхні захищення;

- опір паропроникнення окремих шарів;

, де - товщина шару однорідного матеріалу, мм; - розрахунковий коефіцієнт паропроникнення матеріалу, мг/(м·год·Па) дод. 3 [1]:

0.12, мг/(м·год·Па); 0,11, мг/(м·год·Па)

0.11, мг/(м·год·Па); 0,03, мг/(м·год·Па)

0,56, мг/(м·год·Па);

 

мал. 8

1– вапняно-піщаний тиньк γ₀= 1600 кг/м³

2 – цегла звичайна γ₀= 1800 кг/м³

3 – плити мякі γ₀= 100 кг/м³

4– цегла звичайна γ₀= 1800 кг/м³;

5 – бетон на гравії з природного каменю γ₀=2400 кг/м³;

 

- опір паропроникнення зовнішньої поверхні захищення, приймається 0,1;

, (м²·год·Па)/мг, ( =55%);

, (м²·год·Па)/мг;

Температури внутрішнього повітря для Черкас табл. 1 [2]:

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
-5.8	-5.6	-0.4	7.6	14.9	17.8		19.3		7.2	1.4	-3.5

Визначаю середні температури внутрішнього повітря:

- у зимовий період ( < -5°C):

,°C;

- у весняно-осінній (5< < -5°C):

,°C;

- у літній період ( >5°C):

,°C; 14.4+5=19.4,°C

Побудова ліній спаду температури і максимальної пружності водяної пари в захищенні

Зимовий період ,°C

Максимальна пружність водяної пари за знайденими температурами табл.1.11 [5]:

Е_в =1908, Па; Е₁ =1896, Па; Е₂= 1380, Па;

Е₃ = 565, Па; Е₄ = 420, Па; Е_зов = 387, Па

Весняно-осінній ,°C

Максимальна пружність водяної пари за знайденими температурами табл.1.11 [5]:

Е_в =1932, Па; Е₁ =1892, Па; Е₂= 1573, Па;

Е₃ = 907, Па; Е₄ = 594, Па; Е_зов = 585, Па

Літній період ,°C

Максимальна пружність водяної пари за знайденими температурами табл.1.11 [5]:

Е_в =2056, Па; Е₁ = 2057, Па; Е₂= 2097, Па;

Е₃ = 2155, Па; Е₄ = 2232, Па; Е_зов = 2245, Па

Побудова ліній спаду дійсної пружності водяної пари:

Дійсна пружність водяної пари по місяцях для Черкас дод. 3 [2]:

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII

Визначаюдійсну пружність водяної пари:

- у зимовий період ( < -5°C):

,Па;

- у весняно-осінній (5< < -5°C):

,Па;

- у літній період ( >5°C):

,Па;

Вираховую дійсну пружність водяної пари в приміщенні:

,Па, де Е = 2059 Па– максимальна пружність водяної пари у приміщенні при t = 18 дод.3 [4]; =55% - відносна вологість повітря для нормального вологісного режиму приміщення табл. 1 [4].

 

Зимовий період ,Па

По отриманих даних будую лінії спаду максимальної і дійсної пружності водяної пари. Так як лінії е і Е перетинаються на межі 2-гого і 3-го шарів, то в середині захищення можливе випадання конденсату і лінія е буде мати інший характер. Для того щоб побудувати цю лінію – захищення викреслюється в масштабі опорів паропроникнення і лінії і з’єднуються прямою лінією, яка і являє собою лінію падіння пружності водяної пари.

Зоною конденсації буде площина, яка проходить через зовнішню поверхню утеплювача 3, Е_к=Е₃.

 

 

Весняно-осінній період ,Па;

Оскільки лінії е і Е перетинаються на межі 3-го і 4-го шарів, то можливе випадання конденсату в середині захищення і лінія е буде мати інший характер. Для того щоб побудувати цю лінію – захищення викреслюється в масштабі опорів паропроникнення і лінії і з’єднуються прямою лінією, яка і являє собою лінію падіння пружності водяної пари.

Для знаходження зони конденсації із точки проводжу одну дотичну до лінії Е. і з точки другу дотичну. Обидві дотичні співпадають з точкою Е₄, отже Е_к=Е₄. Зоною конденсації буде площина, яка проходить через внутрішню поверхню зовнішнього тиньку 5.

 

Літній період ,Па;

В літній період випадання конденсату в захищені не буде, оскільки лінії е і Е не перетинаються.