Загальні положення побудови систем підтримки прийняття рішень

 

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) виникли на початку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних систем і являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами у складних слабко структурованих ситуаціях, пов'язаних із розробкою та прийняттям рішень.

При побудові даної галузевої СППР ми виходили з її визначення, як інтерактивної прикладної системи, що забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень у напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях в галузі технічного забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки.

Специфічні особливості та основи побудови компонентів даної СППР забезпечують реалізацію таких важливих концепцій побудови інформаційних систем, як інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, керованість.

Пропонована система має такі характеристики:

1. СППР надає користувачу допомогу у процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні контекстів структурованих, напівструктурованих і неструктурованих задач.

2. СППР підтримує і посилює міркування та оцінки користувача.

3. СППР підвищує головним чином ефективність прийнятих рішень (а не лише продуктивність особи, яка приймає рішення).

4. СППР виконує інтеграцію моделей та аналітичних методів зі стандартним доступом до даних і вибіркою даних. Для надання допомоги у прийнятті рішення активізуються одна чи кілька моделей (кількісних, якісних і комбінованих).

5. СППР проста в роботі для осіб, які не набули значного досвіду спілкування з ЕОМ. Системи є дружніми для користувачів, не потребують практично жодних глибоких знань з обчислювальної техніки і забезпечують просте пересування по системі, діалогову документацію, вмонтовані засоби навчання та інші атрибути програмних інтерфейсних систем.

6. СППР побудована за принципом інтерактивного розв'язування задач.

Користувач має змогу підтримувати діалог із СППР в безперервному режимі, а не обмежуватися видаванням окремих команд з наступним очікуванням результатів.

7. СППР зорієнтована на гнучкість та адаптивність для пристосування до змін середовища чи підходів до розв'язування задач, що їх обирає користувач. Еволюція та адаптація системи мають бути поєднані з її довготривалим життєвим циклом.

8. СППР не повинна нав'язувати користувачеві певного процесу прийняття рішень.

Дана система характеризується чіткою структурою, яка містить три головні компоненти (підсистеми): підсистему інтерфейсу користувача; підсистему управління базою даних і підсистему управління базою моделей.

Підсистема інтерфейсу користувача. Дає змогу особі, котра приймає рішення (ОПР), провадити діалог із системою, використовуючи різні програми вводу, формати і технології виводу; фактично, для ОПР система підтримки прийняття рішення — це інтерфейс користувача. Інтерфейс користувача охоплює всі механізми, якими команди, запити і дані вводяться в систему підтримки прийняття рішення, так само як і всі методи, якими результати та інформація виводяться системою.

6. Динаміка рентабельності виробництва продукції рослинництва в СФГ «8 березня»

Демидівського району Рівненської області

 

Продукція	Прибуток (+)т збиток (-), тис. грн.	Рівень рентабельності (+), збитковості (-), %
	2 000 р.	2 001 р.	2 002 р.	2 003 р.	2 004 р.	2 000 р.	2 001 р.	2 002 р.	2 003 р.	2 004 р.
Зернові і зернобобові Цукрові буряки	61,3     7,8	61,8     -1,6	53,0     -0,2	16,0	259,0     5,0	203,0     9,2	163,5     -1,5	110,9     -0,4	14,8	168,2     2,7
Усього	69,1	60,2	52,8	16,0	264,0	60,1	29,3	50,9	14,8	78,1

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

1. Сільськогосподарська практика більшості розвинутих країн вказує на необхідність постійного навчання виробників, розповсюдження аграрної інформації та знань. Аналіз матеріалів стосовно організації консультаційних служб в аграрному виробництві розвинутих країн показав, що система пропаганди та впровадження досягнень науки, техніки та передового досвіду в них є сукупність різних агентств і служб державного та приватного секторів.

2. Однією з найбільш ефективних технологій поширення сільськогосподарської інформації та знань є дистанційне консультування, яке характерне віддаленістю консультанта (експерта) від виробника. В залежності від методів комунікаційної взаємодії консультанта з виробником можна будувати ефективні технології передачі інформації та знань. Враховуючи географічне розташування об’єктів сільськогосподарського виробництва дистанційне консультування повинно зайняти важливе місце в дорадчій діяльності і в Україні.

3. З світового досвіду дистанційного дорадництва можна побачити, що найбільш розповсюдженим методом дистанційного консультування в останній час, за умови швидкого розвитку Internet, став метод самонавчання як клієнтів, так і самих консультантів. Це пов’язано, перш за все з тим, що реалізація цього методу не передбачає додаткових витрат крім тих, що йдуть на створення та підтримку інформаційних ресурсів.

4. Основним методологічним положенням побудови загальнонаціональної дистанційної інформаційно-дорадчої системи в галузях сільськогосподарського виробництва та в сфері аграрної науки і освіти є використання унікальних можливостей Web-технологій, які дозволяють, розмістивши матеріал у всесвітній мережі Інтернет, зробити його доступним у будь-який момент часу та в будь-якому куточку країни. В основі такої системи є Web-портал на якому концентрується необхідна аграрна інформація та знання, а також забезпечується пошук даних та створюється відповідний інтерфейс дистанційного консультування.

5. Створення загальнонаціональної дистанційної інформаційно-дорадчої системи передбачає постійне вирішення проблеми інформаційного забезпечення. Виходячи з необхідності перманентного поповнення даних, основою інформаційного наповнення сайту повинні бути бази даних колективного користування, які найбільш повно відповідають вимогам швидкого пошуку та структурованого зберігання інформації.

6. Методика, використана при створенні баз даних по рослинництву, дає можливість системно підходити до інформаційного забезпечення галузі. Наприклад, бази даних з хімічного захисту рослин дозволяють комплексно висвітлювати питання захисту рослин, виходячи з конкретної культури та, відслідковуючи характерні шкодочині організми та патології, переходити безпосередньо до конкретних рішень по вибору пестицидів та способів їх внесення. В базі надається основна інформація про виробника пестицидів та ряд представництв на території України (контактна інформація), де можна детально проконсультуватися по препаратах та отримати інформацію щодо їх придбання. Для використання інформації у наукових дослідженнях деталізовано опис шкодочинних організмів та патології; для виробників введено розділ організаційних та агротехнічних методів захисту інтегровано з хімічним захистом. Постійно проводиться оновлення бази пестицидів згідно періодичності виходу переліку пестицидів, дозволених до використання на території України.

Питання дистанційного оперативного інформування та консультування сільськогосподарських товаровиробників стають дуже актуальними і важливими. Розроблена методика створення системи оперативного дистанційного консультування з аграрних питань, зокрема з рослинництва, базується на можливостях новітніх телекомунікацій та враховує особливості сільськогосподарського виробництва.

8. Система дистанційного оперативного консультування з питань рослинництва, яка розміщена на веб-порталі “Аграрний сектор України” складається з бази даних “питання-відповідь” з реалізацією автоматизованого пошуку, веб-сторінок консультантів з інтерактивним сервісом, тематичних інформаційних ресурсів з посиланнями на консультантів та надає можливість безпосереднього спілкування користувачів і консультантів у реальному режимі часу (для цього створене відповідне програмне забезпечення).

Для забезпечення вибору оптимальної системи контролю забур’яненості у відповідності до видового складу бур’янового групування та екологічних умов росту і розвитку агрофітоценозу; формування оптимального складу за біологічною ефективністю й економічною доцільністю гербіцидів та необхідної їх кількості в межах сівозміни чи господарства. розроблено систему підтримки прийняття рішень “Фітоценотичний аналіз бур’янового групування польових агрофітоценозів та вибір оптимальної системи контролю забур’яненості”.