Характеристика видів юридичної відповідальності за порушення аграрного законодавства

Організація юридичної служби в Міністерстві аграрної політики та продовольства. (взяв з інших шпор)

Юридична служба і здійснюване нею юридичне обслуговування є обов'язковою умовою для забезпечення належної діяльності правоохоронних органів і, в першу чергу, загальних і арбітражних судів при здійсненні правозастосування.

Для ефективного застосування цих норм на практиці виникає потреба у створенні спеціальної юридичної служби, діяльність якої була б спрямована на організаційно-управлінське забезпечення правомірного застосування норм аграрного права. Для цього необхідно прийняти нормативно-правові акти, норми яких регламентували б повноваження юридичної служби органів державного управління сільським господарством. У використанні відповідних засобів - юридичної служби - мають потребу і сільськогосподарські підприємства, тобто вони користуються засобами юридичного обслуговування. Саме для забезпечення цих юридичних засобів Кабінет Міністрів України видав 27 серпня 1995 р. постанову, якою затвердив "Загальні положення про юридичну службу..." міністерства, іншого центрального органу центральної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.

Цим підзаконним актом передбачено, що основне завдання юридичної служби полягає в організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, бездоганне додержання і попередження невиконання актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їхніми керівниками і працівниками при виконанні ними покладених на них завдань і функціональних обов'язків. Зазначені загальні вимоги повною мірою поширюються на Міністерство агр.. пол.. та продов. України, усі державні сільськогосподарські підприємства та їхніх керівників і працівників.

Характеристика видів юридичної відповідальності за порушення аграрного законодавства

Відповідальність за порушення аграрного законодавства в Україні виступає як сукупність юридичних засобів, які забезпечують примусове виконання санкцій, що накладаються на винних осіб. Найбільш поширеними є майнова, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Майнова відповідальність передбачає можливість компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про використання земель та інших природних ресурсів. Компенсація може мати місце внаслідок правомірних дій у разі вилучення земель та інших природних ресурсів для громадських і державних потреб, винного заподіяння шкоди власнику чи користувачам природних ресурсів і компенсації державою шкоди, яка виникла з вини екологічно шкідливих виробництв, тобто компенсація шкоди за “чужу вину”.

Адміністративна відповідальність передбачається природноресурсовим законодавством та Кодексом про адміністративні правопорушення. Підставою для притягнення винних до такої відповідальності є адміністративне правопорушення, тобто протиправна, винна (навмисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на право власності на природні ресурси, встановлений порядок управління, природокористування, права та інтереси суб’єктів природокористування і передбачений режим використання, відтворення та охорони даних ресурсів чи порушення при цьому норм екологічної безпеки.

Кримінальна відповідальність за порушення норм аграрного законодавства передбачена за вчинення екологічних злочинів та злочинів в сфері господарської діяльності, якими визнаються встановлені кримінальним законом суспільні і екологічно небезпечні дії (бездіяльність), що посягають на встановлений режим використання, відтворення і охорону земель, інших природних ресурсів, екологічний правопорядок та нормативи екологічної безпеки.

Правове регулювання соціального розвитку села

Указом Президента України від 20 грудня 2000 р. №1356 «Про основні засади розвитку соціальної сфери села» визначалися завдання та засоби забезпечення соціального розвитку села, організаційні засади розвитку галузей соціальної інфраструктури села тощо. Відповідно до Указу метою соціальної політики на селі визнавалося забезпечення належного життєвого рівня сільського населення, що стане основою поліпшення демографічної ситуації і розвитку трудового потенціалу.

Окремі заходи щодо соціального розвитку села передбачалися й Законом України від 18 січня 2001 р. «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років» та Законом України від 24 червня 2004 р. «Про державну підтримку сільського господарства України».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 573-р від 10 серпня 2004 р. було схвалено Концепцію Загальнодержавної програми соціального розвитку села на період до 2011 року, а розпорядженням Кабінету Міністрів України № 536-р від 21 грудня 2005 р. – Концепцію Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006–2010 роки. Проте жодна із схвалених концепцій не була реалізована, а відповідні програми на державному рівні не затверджені.

Важливе значення у розвитку законодавчого регулювання соціальної сфери села мало прийняття Закону України від 18 жовтня 2005 р. «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року». Проте слід визнати, що основним законодавчим актом, що визначає реальні заходи щодо соціального розвитку села, до цього часу залишається Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві».

 

Правові основи діяльності особистих селянських господарств

Організація юридичної служби в Міністерстві аграрної політики та продовольства. (взяв з інших шпор)

Юридична служба і здійснюване нею юридичне обслуговування є обов'язковою умовою для забезпечення належної діяльності правоохоронних органів і, в першу чергу, загальних і арбітражних судів при здійсненні правозастосування.

Для ефективного застосування цих норм на практиці виникає потреба у створенні спеціальної юридичної служби, діяльність якої була б спрямована на організаційно-управлінське забезпечення правомірного застосування норм аграрного права. Для цього необхідно прийняти нормативно-правові акти, норми яких регламентували б повноваження юридичної служби органів державного управління сільським господарством. У використанні відповідних засобів - юридичної служби - мають потребу і сільськогосподарські підприємства, тобто вони користуються засобами юридичного обслуговування. Саме для забезпечення цих юридичних засобів Кабінет Міністрів України видав 27 серпня 1995 р. постанову, якою затвердив "Загальні положення про юридичну службу..." міністерства, іншого центрального органу центральної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.

Цим підзаконним актом передбачено, що основне завдання юридичної служби полягає в організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, бездоганне додержання і попередження невиконання актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їхніми керівниками і працівниками при виконанні ними покладених на них завдань і функціональних обов'язків. Зазначені загальні вимоги повною мірою поширюються на Міністерство агр.. пол.. та продов. України, усі державні сільськогосподарські підприємства та їхніх керівників і працівників.

Характеристика видів юридичної відповідальності за порушення аграрного законодавства

Відповідальність за порушення аграрного законодавства в Україні виступає як сукупність юридичних засобів, які забезпечують примусове виконання санкцій, що накладаються на винних осіб. Найбільш поширеними є майнова, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Майнова відповідальність передбачає можливість компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про використання земель та інших природних ресурсів. Компенсація може мати місце внаслідок правомірних дій у разі вилучення земель та інших природних ресурсів для громадських і державних потреб, винного заподіяння шкоди власнику чи користувачам природних ресурсів і компенсації державою шкоди, яка виникла з вини екологічно шкідливих виробництв, тобто компенсація шкоди за “чужу вину”.

Адміністративна відповідальність передбачається природноресурсовим законодавством та Кодексом про адміністративні правопорушення. Підставою для притягнення винних до такої відповідальності є адміністративне правопорушення, тобто протиправна, винна (навмисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на право власності на природні ресурси, встановлений порядок управління, природокористування, права та інтереси суб’єктів природокористування і передбачений режим використання, відтворення та охорони даних ресурсів чи порушення при цьому норм екологічної безпеки.

Кримінальна відповідальність за порушення норм аграрного законодавства передбачена за вчинення екологічних злочинів та злочинів в сфері господарської діяльності, якими визнаються встановлені кримінальним законом суспільні і екологічно небезпечні дії (бездіяльність), що посягають на встановлений режим використання, відтворення і охорону земель, інших природних ресурсів, екологічний правопорядок та нормативи екологічної безпеки.