Увійду в дім твій і поклонюся храмові святому твоєму в страсі перед тобою. Господи, веди мене справедливістю Твоєю; заради ворогів моїх вирівняй мою дорогу перед тобою.

Прийшовши, стає перед святими дверми вівтаря на орлиці. А протопресвітер, ієреї і диякони стають за архиєреєм за чином по обох сторонах.

Тоді мовить протодиякон:

Благослови, владико.

Архиєрей:

Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас і на віки вічні.

Диякон: Амінь.

І протодиякон мовить:

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверні, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, завітай і зціли немочі наші, імени твого ради.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Архиєрей:

Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас; бо ніякого одвіту не знаючи, оцю Тобі молитву, як Владиці, ми грішні приносимо: помилуй нас.

Слава:

Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми уповали, не прогнівайся дуже на нас, ані не пам'ятай беззаконь наших: але зглянься і нині, як милосердний, і вирятуй нас від ворогів наших. Бо Ти Бог наш, а ми люди Твої, всі діла рук Твоїх, і ім'я Твоє призиваємо.

І нині:

Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб надіючись на Тебе, ми не погибнули, але щоб вибавилися Тобою від бід: Ти бо спасіння роду християнського.

Тоді підходять до ікони Христової і цілують її, мовлячи:

Пречистому образові Твоєму покланяємося, Благий, просячи відпущення гріхів наших, Христе Боже, бо Ти добровільно зволив вийти тілом на хрест, щоб вибавити тих, що їх Ти створив, від неволі ворожої. Тому вдячно співаємо Тобі: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, що прийшовши спасти світ.

Тоді цілують ікону Богородиці, мовлячи тропар:

Будучи джерелом милосердя, зроби нас гідними ласки, Богородице; зглянься на людей, що згрішили, покажи, як завжди, силу Твою; бо, уповаючи на Тебе, Радуйся! — кличемо до Тебе, як колись Гавриїл, безтілесний архистратиг.

Архиєрей приходить на середину перед святі двері вівтаря, на раніш зазначене місце, і, звернений до сходу і прихиливши голову, мовить цю молитву:

Господи, простягни руку Твою з висоти святої оселі Твоєї і скріпи мене на оцю службу Твою, щоб я неосудно став перед страшним престолом Твоїм і виконав безкровне священнодіяння. Бо Твоя є сила на віки вічні. Амінь.

Поклонившись повертається до людей і благословить їх, держачи пастирський жезл.

Тоді півці співають:

Тон деспотин ке Архиєрея імон, киріє филатте, іс полла ети, деспота.

Або: Многая літа.

Тоді архиєрей іде на приготовлене місце. Один з ієреїв приготовляє проскомидію за звичаєм, і кладе частицю Богородиці і святих, а тоді покриває святий дискос і святу чашу воздухом, не мовлячи нічого.

Як співають херувимську пісню, сам архиєрєй перед великим входом докінчує проскомидію.

Тоді клирики приносять одіж архиєрея. Архиєрей віддає жезл читцеві, який його тримає обома руками, трохи піднісши, і стоїть за археєриєм.

 

ВБИРАННЯ АРХИЄРЕЯ

Коли дають Архиєрею стихар, диякон мовить:

Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Протодиякон, кадячи, мовить:

Нехай радіє душа твоя в Господі, бо він одягнув тебе в ризу спасіння й одежею веселості одів тебе; немов на жениха поклав на тебе вінок і як невісту приоздобив тебе красотою, милостивий Бог наш, якому слава, нині і повсякчас і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Коли диякон це мовить, Архиєрей, взявши стихар, благословить його і вдягається, говорячи тайно:

Ірод із своїми воїнами, упокоривши Ісуса, насміявся з Нього, одягнув Його в світлу одежу і відіслав Його до Пилата.

Коли подають Архиєрею епітрахиль, диякон мовить:

Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Протодиякон, кадячи, мовить:

Благословенний Бог, що зливає благодать свою на архиєреїв своїх, як миро на голові, що спливає на бороду, бороду Арона, що спливає на краї одежі його, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Архиєрей, взявши епітрахиль, благословить, і, поцілувавши, накладає на себе, мовлячи в собі:

А відділ з тисячником і слуги юдейські спіймали Ісуса і, зв'язавши Його, повели спершу до Анни.

Коли Архиєрею подають пояс, диякон мовить:

Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Протодиякон, кадячи, мовить:

Благословенний Бог, що перепоясує тебе силою і вчиняє бездоганною дорогу твою, що скріпляє ноги твої немов у оленя, і на висотах ставить тебе, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Архиєрей, опоясуючись, мовить тайно:

Злораду створили всі архієреї і старці людські на Ісуса, щоб Його убити. І, взявши його, повели і передали Його Понтійському Пилатові, намісникові (Марко 15:1).

Подають Архиєрею нарукавники, а диякон мовить:

Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Протодиякон, кадячи, мовить:

Десниця Твоя, Господи, прославилася силою; права Твоя рука, Господи, знищила ворогів, і величністю Своєї слави Ти погубив супротивників, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Архиєрей, поблагословивши, поцілувавши і накладаючи нарукавник на праву руку, мовить:

Правиця Твоя, Господи, сотворила силу, Господня десниця сотворила силу; я не вмру, але буду жити і розповідатиму про діла Господні.

Протодиякон, кадячи, мовить:

Руки Господні сотворили тебе і укріпили тебе, нехай урозумить тебе, і ти заповідей його навчишся, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Також на ліву руку Архиєрей мовить:

Руки Твої сотворили мене і укріпили мене; врозуми мене, і я заповідей твоїх навчуся.

Тоді подають Архиєрею набедреник, а він, поблагословивши його і поцілувавши, кладе на правий бік, а диякон мовить:

Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй,

Протодиякон:

Припояши меч твій до бедра твого, сильний красотою твоєю і добротою твоєю; натягни лук, і наступай, і пануй задля істини, лагідности і справедливости, а десниця твоя проведе тебе до перемоги завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь,

Також подають Архиєрею саккос, а диякон мовить:

Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Протодиякон, кадячи, мовить:

Архиєреї Твої, Господи, зодягнуться в правду, і преподобні Твої вельми радітимуть завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Архиєрей, взявши саккос, благословить і цілує його, і, облачаючись, мовить тайно:

Намісникові воїни, прийнявши на судилищі Ісуса, зібрали на Нього пребагато вояків. І, роздягнувши Його, зодягли Його в багряницю. І, сплівши вінок з тернини, поклали на Його голову, і тростину дали в Його правицю.

І накладають на Архиєрея омофор, а диякон мовить:

Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Протодиякон:

Це є образ Сина Божого, що залишив дев'ятдесять дев'ять овець на горах і пішов відшукати одну, що загубилася; і знайшов її, і, взявши на свої рамена, приніс її до Отця за своїм бажанням, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Тоді дають архиєреєві 1-у панагію.

Протодиякон мовить:

Серце чисте нехай створить у тобі Бог і духа правого нехай обновить у нутрі твоєму завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Тоді дають архиєреєві 2-у панагію.

Протодиякон мовить:

Нехай серце твоє розповість лагідне слово, щоб ти говорив про твої діла цареві завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

На хрест протодиякон мовить:

Коли хто хоче йти за мною, нехай відречеться себе, сказав Господь, візьме свій хрест і йде за мною завжди, нині і повсякчас і навіки вічні.

Хор: Амінь.

Архиєрей мовить:

Охорони мене, Господи Ісусе Христе, знаменем святого хреста Твого, даруй мені, недостойному слузі Твоєму, благодать, щоб я, як ношу на моїх грудях хрест, так перемагав і невидимих ворогів моїх.

Тоді кладуть митру на голову Архиєрея, а диякон мовить:

Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Протодиякон:

Славою і честю Ти увінчав його, Боже, а на його голову Ти поклав вінець з дорогоцінного каменю, славу і величність Ти покладеш на нього, бо Ти благословитимеш його довготою днів завжди, нині і повсякчас і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Архиєрей мовить: