Лаврівський Святоонуфріївський монастир

Лаврівський Святоонуфріївський монастир заснований у середині XIII ст. у селі Лаврові.

Згідно з легендою, засновником монастиря був князь Лавр, згаданий у грамоті князя Лева Даниловича 1292 р. Як вважає історик Ігор Мицько, Лавр – чернече ім’я Великого князя Литовського (1264-1268) Войшелка, який у 1255-1257 рр. був ченцем у Преображенському монастирі в Спасі та Онуфріївському в Лаврові.

Лаврівський монастир є важливою архітектурною та мистецькою пам’яткою.

Церква св. Онуфрія, яку, очевидно, збудував Лев Данилович, була однією з перших триконхових церков України, орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці «золотого перетину». В різні часи поєднувала ознаки стилів: романського, ґотики, ренесансу, бароко, класицизму. Вівтарну частину в формі трилисту (триконху) та простір під куполом археологи датують XIII ст. Планування та техніка зведення храму вказують на майстрів візантійської школи за участю українських.

У Лаврівському монастирі діяли архів й одна з найбагатших у Галичині бібліотек. В архіві, зокрема, зберігалися грамоти князя Лева, польських королів, писані золотом рукописи, грамоти гетьманів, владик і молдовських господарів. У фондах бібліотеки зберігалися стародруки XVI-XVII ст., а також цінна німецько- та польськомовна періодика XIX-XX століть.

 

 

Зарваниця

Зарваниця - одна з головних святинь греко-католиків всього світу. Для християн усього світу Зарваниця добре відома чудотворною іконою і цілющим джерелом, біля якого з'являлася Божа Матір. Зараз на цьому місці споруджено комплекс церковних споруд, що належать Український Греко-Католицькій Церкві. Це святе місце відвідують тисячі паломників з усіх куточків світу.

До духовно-релігійних споруд Зарваниці належать: Собор Зарваницької Божої Матері, надбрамна церква Благовіщення, чотириярусна дзвіниця, співоче поле на 50 тисяч місць. На території собору знаходиться цілюще джерело. Все це було побудоване заново і проведена реставрація до 2000-річчя Різдва Христового. Біля собору знаходиться чотириярусна дзвіниця заввишки 60-75 метрів. На ній встановлено п'ять дзвонів, виготовлених в Україні та у відомій дзвонарні Фальчинських у Перемишлі (Польща).Ця дзвіниця вражає своєю величчю.

 

 

Манявський скит

Екскурсія територією монастиря Манявський Скит.

На околиці мальовничого прикарпатського села Манява, серед вічнозелених смерек, височіють мури і вежі знаменитого православного чоловічого Хрестовоздвиженського монастиря, відомого як Скит Манявський. Скит Манявський — аскетичний чоловічий монастир східного обряду (український Афон або Атос), визначний осередок духовності, культури й мистецтва України.

Архітектурний монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами й бійницями — вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Між схилами гір, покритих вічнозеленою смерекою, з трьох сторін омивається водами (потік Батерс) (Скитець) правої притоки річки Манявки. Колись це було місце для молитви, очищення, сповіді і причастя, а рівночасно надійне сховище в часи нападів кримських татар і турецьких агресорів. Майдан монастиря має підземні склепінчасті пивниці, справжні лабіринти з потаємними виходами в гори, сполучними переходами між будівлями.

 

 

 

Гошівський монастир.

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошеві Долинського району на Івано-Франківщині. Вважається однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан з різних країн Європи.

З 1990 року Гошівський монастир повернули собі його правдиві власники монахи василіани УГКЦ.Монастир широко відомий в Галичині своїми відпустами і чудотворною іконою богоматері, яка зберігалася в церкві с. Преображення.