Технічна характеристика осушувально-зволожувальної системи в заплаві р.Стир 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Технічна характеристика осушувально-зволожувальної системи в заплаві р.Стир



Зміст

Розділ 1. Характеристика осушувально зрошувальної системи їх складові елементи……………………………………………………………………………..

1.1.Сучасний стан експлуатації……………………………………………………

1.2. Характеристика осушувально-зволожувальної системи в заплаві р.Стир…………………………………………………………………………………

Розділ 2. Організація служби експлуатації осушувально зрошувальної системи……………………………………………………………………………….

Розділ 3. Експлуатаційне обладнання та оснащення осушувально зрошувальної системи………………………………………………………………………………...

Розділ 4. Регулювання водного режиму грунтів на осушувально зрошувальної системи в заплаві р.Стир…………………………………………………………..

4.1. Водний баланс активного шару грунту………………………………………

4.2. Режим зволоження грунтів в посушливі періоди……………………………..

Розділ 5.Планування регулювання водного режиму грунтів на на осушувально зрошувальної системи в заплаві р.Стир…………………………………………

5.1.Господарський план зволоження грунтів…………………………………….

5.2.Системний план подачі води на зволоження осушувально зрошувальної системи……………………………………………………………………………….

Розділ 6. Технічна експлуатація осушувально зрошувальної системи…………..

Розділ 7. Затрати на експлуатацію на осушувально зрошувальної системи в заплаві р.Стир……………………………………………………………………….

Література………………………………………………………………………..

 

Розділ 1. Характеристика осушувально-зволожувальної системи та її елементи

Сучасний стан експлуатації

Меліорація земель є головним чинником інтенсифікації сільського господарства, важливим складовим забезпеченням сталого виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в роки з несприятливими кліматичними умовами.

На даний час, при оцінці проблем розвитку і, безпосередньо, експлуатації меліоративних систем, можна зробити висновок, що у більшості регіонів України спостерігається незадовільний стан ГМС.

Справа в тому, що фінансове становище більшості сільськогосподарських виробників не дозволяє їм виділити кошти на придбання дощувальних машин та підтримання внутрішньогосподарську зрошувальну мережу в належному стані. Внаслідок різкого скорочення обсягів фінансування меліорації земель з’явились негативні тенденції, насамперед, це швидкі темпи морального та фізичного старіння гідромеліоративних систем, поливної техніки та об’єктів, вихід з ладу основних меліоративних фондів, погіршення технічного стану меліоративної мережі..

У процесі впровадження ринкових відносин в аграрному секторі економіки відбулася кардинальна зміна категорій землекористувачів. На сьогодні значну частину серед них становлять групи власників земельних часток (паїв) та фермерські господарства. Проте лише технологічна цілісність у використанні меліоративних систем дасть змогу дотримуватись науково обґрунтованих сівозмін з максимальною віддачею.

Набрало незворотного характеру втрата кваліфікованих кадрів. А як наслідок – зниження розвитку землеробства. Переважна більшість господарств, що мають меліоративні землі, залишились без гідротехніків.

Ще однією серед актуальних проблем є невиконання регламентованих експлуатаційних робіт, порушення правил експлуатації систем, як наслідок - незадовільний технічний стан систем.

Основними завданнями розвитку осушувально-зволожувальних систем за таких умов є:

§ створення реального, відповідального землевласника на внутрішньо-господарських фондах ОЗС з передачею всіх прав виконання експлуатаційних робіт;

§ відновлення необхідного технічного стану за рахунок коштів землевласників, частково державних коштів, кредитів;

§ реконструкція міжгосподарських елементів ОЗС, що спрямована на підвищення рівня експлуатації;

§ забезпечення сталого та надійного функціонування наявних меліоративних систем;

§ зниження енерго- та матеріалоємності меліоративних систем;

§ підвищення ефективності використання меліоративних земель;

§ поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушувальних сільськогосподарських угідь;

§ впровадження механізму державної підтримки, регулювання економічних та правових взаємовідносин у галузі меліорації земель;

§ стимулювання раціонального використання меліоративних земель;

§ підвищення екологічної безпеки та поліпшення екологомеліоративного стану земель;

§ збереження та відтворення родючості ґрунтів на меліоративних землях шляхом своєчасного проведення комплексу агротехнічних заходів;

Перетворення сільськогосподарського виробництва у високо розвинутий сектор економіки неможливо без ослаблення його залежності від несприятливих природнокліматичних умов. Розв’язання цих
вище згаданих проблем повинно узгоджуватись з перспективою розвитку галузі, економічними можливостями держави, господарств – водоспоживачів, врахуванням накопиченого місцевого, вітчизняного та зарубіжного досвіду.

 

Технічна характеристика осушувально-зволожувальної системи в заплаві р.Стир

Дана система являється міжгосподарською системою відкритого типу з механічним водозабором води.

Загальна площа зрошувальної системи брутто становить 14013 га, нетто 12611 га. Дана система обслуговує 9 господарств, а саме водокористувачів: СПС ім. Мазепи, ПСП ім. Р.Галицького, СПС ім.. Т. Шевченка, ПСП ім. Котовського ПСП С. Крушельницької, СВК «Пересопницький», ПСП ім.. Б. Хмельницького, СВК «Свобода», ПСП ім. М. Грушевського.

Джерелом зрошення є р. Стир.

Середньомісячні витрати річки, м3/с: травень - 2,3; червень - 1.5; липень - 1,1; серпень - 0,9; вересень - 1,4.

Зрошувальні землі використовуються для вирощування таких сільсько-господарських культур: картопля, цукровий буряк , горох, озима пшениця, конюшина на сіно, льон на волокно, помідори та озимих ріпак.

Ґрунти системи торф'яні. Балансова вартість становить 2,127 тис грн./га. Амортизаційні відрахування становлять 5,7%. Відрахування на поточний ремонт становлять 2,8%.

 

Дана система знаходиться в Тернопільській області, клімат регіону помірно теплий і вологий. Тут м’яка зима, тепле літо. Максимальна температура повітря влітку досягає 36-37 ˚С, а мінімальна в найхолодніші зими 36˚С.

Сума середньодобових дефіцитів вологості повітря за вегетаційний період: за 5 місяців 712мм, за 4 місяців 597мм. Шар опадів, що випадає на території становить за травень – 55 мм., за червень – 67мм., за липень – 63мм., за серпень – 52мм., за вересень – 50мм.

Тернопільська область належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Клімат даного району помірно-континентальний з вологим літом і м’якою зимою. За даними найближчої метеостанції: пересічна температура січня —5,7°, липня +18,9°. Абсолютний мінімум —35, —40°, абсолютний максимум +35, +40°. Період з температурою понад +10° становить 158 днів. Середня багаторічна кількість опадів – 650 мм, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20— 30 см. 3 несприятливих кліматичних явищ спостерігаються бездощові періоди до 60 днів, можливі посухи і суховії, сильні дощі, 1—2 дні (рідше 4—6 днів) з градом. Значної шкоди завдають пізні весняні та ранні осінні заморозки. Взимку можливі низькі температури протягом 25 днів, ожеледь до 15 днів і більше.

Згідно проекту водоприймачем буде р. Стир. Середньомісячні витрати річки становлять: травень – 1,5 м3/с, червень – 1,3 м3/с, липень – 0,8 м3/с, серпень – 0,6 м3/с, вересень м3/с.

Дана система являється міжгосподарського значення, оснащена гідротехнічними спорудами, детальна характеристика яких буде наведена нижче.

Розділ 2. Організація служби експлуатації ОЗС в заплаві р. Стир.

Відомість експлуатаційних дільниць осушувально-зволожувальної системи

На основі ділення системи на експлуатаційні дільниці складається відомість експлуатаційних дільниць (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Рекомендована служба експлуатації ОЗС в заплаві р. Стир

Найменування господарств Площа ОЗС в га Найменування посад та к-сть штатних одиниць  
Головний інженер-гідротехнік Старший інженер-гідротехнік Інженер-гідротехнік Оглядач ГТО Всього  
 
ПСП ім.Т.Шевченка  
ПСП ім.Мазепи  
ПСП ім.Д.Галицького    
ПСП ім. Котовського  
ПСП ім.С.Крушельницької    
СВК "Пересопницька"  
СВК «Свобода»    
ПСП ім. Б Хмельницького    
ПСП ім.М.Грушевського    
               
               
Всього  

 

Гідрометричні пости.

Основні (балансові) гідрометричні пости призначені для забезпечення отримання даних про витрати і стік води з зрошувальної території, необхідних для воднобалансових розрахунків і контролю якості регулювання водного режиму.

Допоміжні (оперативні) гідрометричні пости призначені для отримання даних про рівні води в каналах при проведенні регулювальних робіт.

Транспортні засоби.

Передбачаються транспортні засоби: легкові та вантажні автомобілі, мотоцикли, мопеди, велосипеди.

Для перевезення працівників, матеріалів, запасних частин, служба експлуатації повинна бути забезпечена засобами транспорту.

В УВГ: 1-2 легкових, начальники відділу - мотоцикли, начальник експлуатаційної дільниці – легковий автомобіль, оглядачі гідротехнічних об’єктів – мопеди.

Будівлі.

Для служби експлуатації передбачаються наступні будівлі:

· адміністративно-господарські;

· житлові;

Площа житлових: будівель визначається з розрахунку надання окремої квартири площею 9…12м2 кожному з 80% загальної чисельності експлуатаційного персоналу УВГ (вважається, що 20% працівників - місцеві мешканці та члени сімей працівників, які увійшли у 80%).

Площа житлових будівель

де Nжт – кількість працюючих, яким надається житло; кс=3; кж=1,5…2,5.

Площа адміністративних будівель визначається з розрахунку 12...16м2 для кожного з керівних працівників та по 4...5м2 для всіх інших працівників. Враховується також площа зали засідань, вузлу зв'язку, бібліотеки технічної літератури, інших необхідних приміщень.

Площа адміністративно-господарських будівель

де Nк – кількість керівників в управлінні;

Nітп – кількість працюючих в управлінні;

ωдоп =50…250 м2 (на УВГ припадає 250м2, а на ЕД і ДГЖ – 50м2).

Берегова обстановка.

Для забезпечення орієнтування експлуатаційного персоналу на системі, попереджувальних пошкоджень каналів, ГТС, спрощення облікових та контрольних заходів, полегшення проведення експлуатації зрошувальної системи обладнуються такою береговою обстановкою:

ü репера;

ü знаки (берегові, попереджувальні, вказівні, контрольні).

На системах виділяють два типи реперів:

ü геодезичні;

ü конструктивні.

Геодезичні – призначені для висотних прив'язок при нівелюванні (при визначенні об'ємів ремонтних робіт, проведенні гідрометричних вимірювань, спостережень за рівнем ґрунтових вод тощо). Бувають: постійні і тимчасові.

Конструктивні - призначені для закріплення проектних відміток і розмірів каналів, дамб обвалування тощо при проведенні ремонтних робіт без додаткових нівелювань. До конструктивних належать також донні репери, які являють собою кілочок, в дно каналу до проектної відмітки дна. Для полегшення знаходження такого репера на березі встановлюється кілочок-сторожок. Конструктивні репери розміщують через 100 - 200м один від одного.

Для полегшення орієнтування використовують кілометрові стовпи, які проставляються від головної водозабірної споруди за течією.

Номерні знаки – в гирлах всі закритих і відкритих каналів.

Попереджувальні та вказівні знаки вказують на необхідність бережливого відношення до каналів ГТС, а також на заборону доступу, чи обмеженні користування ними (заборона випасу, перегону, водопою). Ці знаки вказують також на місце, де це можна робити.

Попереджувальні та вказівні знаки встановлюють на видних місцях при перетині каналів дорогами, біля польових станів.

В населених пунктах на ГТС червоною рискою позначають гранично можливі рівні води, як максимальне так і мінімальне. Контрольні знаки для спостереження за осіданням ГТС, мостів, перепадів, гребель.

Інші пристрої та обладнання.

Перелік та кількість експлуатаційного обладнання зрошувальної системи зводиться в відомість (табл. 3.1).

 

Таблиця 3.1.

Таблиця 4.2.

Водоспоживання сільськогосподарських культур для року 75%

Забезпеченості опадами

№ п/п Культура Коефіцієнт КЕ Урожайність, У, т/га Коефіцієнт, Кgr Сума середньодобових коефіцієнтів, Dср, мм Сумарне водоспоживання за вегетаційний період, м3/га Водоспоживання по місяцях, ЕТcrop, м3/га
V VI VII VIII IX
Картопля 57.1 17.5 2.7 -
Цукровий буряк 46.0 41.2 2.7
Горох 100.8 2.4 3.8 -
Озима пшениця 70.6 3.1 3.8 -
Конюшина (сіно) 50.7 3.8 4.1
Льон (волокно) 580.0 0.6 3.8 -
Помідори 24.6 12.0 3.1
Озимий ріпак 70.6 3.3 3.8 -

Таблиця 4.3.

Об'єм ефективних опадів для року 75% забезпеченості

№ п/п Місяці Шар опадів, he, мм Коефіцієнт використання опадів, Ke Об’єм опадів, Pe, м3/га
Травень 0.8
Червень 0.8
Липень 0.8
Серпень 0.8
Вересень 0.8

 

Продуктивний запас вологи в активному шарі ґрунту на початку вегетаційного періоду визначається за формулою:

, (4.4)

де: AS - середня пористість активного шару ґрунту у відсотках від об'єму (див. завдання);

hS - потужність активного шару ґрунту, м (додаток 1);

- середня вологість активного шару ґрунту у відсотках від повної вологоємкості на початку вегетаційного періоду;

- середня мінімально допустима для с/г культури вологість активного шару ґрунту у відсотках від повної вологоємкості.

Розрахунок продуктивного запасу вологи в активному шарі ґрунту
проводиться в табличній формі (табл.4.4).

Таблиця 4.4.

Вегетаційного періоду

№ п/п Найменування культур Потужність активного шару ґрунту, hS, м Середня пористість,   AS, % Початкова вологість ґрунту, , % Мінімально допустима вологість, , % Різниця в % Продуктив-ний запас вологи, м3/га
Картопля 1.00
Цукровий буряк 1.00
Горох 0.8
Озима пшениця 0.8
Конюшина (сіно) 0.75
Льон (волокно) 0.8
Помідори 0.9
Озимий ріпак 0.8

 


Назви культур Елементи водного балансу активного шару ґрунту по місяцях вегетації в м3/га Сумарна за вегетаційний період зволожувальна норма, м3/га
травень червень липень серпень вересень
ETcrop Pe Wnact ±Wact ETcrop Pe Wnact ±Wact ETcrop Pe Wnact ±Wact ETcrop Pe Wnact ±Wact ETcrop Pe Wnact ±Wact
Картопля -4 - - - - -
Цукровий буряк -30 - - - -
Горох - - - - - -
Озима пшениця - - - - - -
Конюшина (сіно) - - - -
Льон (волокно) -26 - - - - -
Помідори -285 -177 - -
Озимий ріпак - - - - - -

Таблиця 4.5

Розрахунок водного балансу активного шару ґрунту для року 75% забезпеченості по опадах


 

Таблиця 4.6

№ п/п Культури Площа під культурою Зрошувальна норма, Jnnt, м3/га Спосіб зволоження Номер зволоже-ння Норма зволоження, mnt, м3/га Строки зволоження Тривалість зволоження, діб Норма зволоження брутто, mbr, м3 Модуль зволоження брутто, л/с на 1 га Витрати води на зволоження брутто, Qbr, м3 Об’єм води для зволоження, Vw, тис.м3
початок кінець
Картопля по кротових дренах     9.08 11.08 0.96 1.51
Цукровий буряк 9.07 1.08 12.08 13.07 5.08 16.08 0.81 0.93 0.93 1.28 1.47 1.47 551.6 630.4 630.4
Горох   1.07 3.07 0.96 1.51
Конюшина 6.08 8.08 0.96 1.51
Льон   4.07 8.07 0.96 1.47 630.4
Всього                     3624.8

Розрахунковий режим зволоження ґрунтів для року 75% забезпеченості опадами


 

Строки зволоження (гр. 8 і 9) призначаються на основі воднобалансових розрахунків (табл. 4.4) в ті періоди, коли спостерігається дефіцит вологи в ґрунті, і з таким розрахунком, щоб цей дефіцит був своєчасно покритий за рахунок зволоження. При цьому також враховуються фази розвитку рослин. Строки зволоження визначаються в місячному розрізі, починаючи з того місяця, в якому спостерігається дефіцит вологи в ґрунті, і в залежності від наявності в цьому періоді запасу продуктивної вологи (Wnact), атмосферних опадів (Ре) і водоспоживання культури (EТcrop). Кількість днів від початку розрахункового періоду (місяця), або від попереднього зволоження в цьому періоді, до початку зволоження розраховуємо за формулою:

, (4.7)

де: tn – тривалість розрахункового періоду в добах, складає 30 або 31 добу в залежності від місяця, в якому ведуться розрахунки;

tзв – тривалість зволоження в добах.

Якщо в розрахунковому періоді (місяці) потрібно три зволоження, то дати другого і третього зволожень будуть визначатися таким чином:

, (4.8)

, (4.9)

де: m1,m2 – величина відповідно визначених норм першого і других зволожень.

Тривалість зволоження (tзв, гр. 10) залежить від способу і норми зволоження, водопроникності ґрунту і цілого ряду інших умов. На торфах середньої водопроникності при зволоженні по кротових дренах, як це прийнято в даній роботі, тривалість зволоження складає 3...5 діб, а при зволоженні шляхом інфільтрації води з каналу – 8...15 діб, по матеріальних дренах – 5...10 діб.

Строк другого зволоження з початку вегетаційного періоду (першого в липні).

Норму зволоження брутто (mbr гр. 11) приймають на 15...20% більшу за mnt (гр. 7), для врахування втрат при транспортуванні від джерела зволоження до поля, і заокруглюють до найближчої півсотні.

mbr = (1.15...1.20) ∙ mnt, м3/га.

Модуль зволоження qbr (л/с на 1 га) (гр. 12), визначається за формулою:

, (4.10)

Витрата води Qbr3/с) (гр. 13), яку необхідно подати для зволоження площі під даною культурою (Акг) визначається за формулою:

, (4.11)

Об’єм води на зволоження площі під культурою Vw (тис. м3) (гр. 14) визначається за формулою:

, (4.12)

За даними режиму зволоження (табл. 4.5) і відомостями про витрати в річці 75% забезпеченості (див. завдання) будується суміщений графік витрат води на зволоження і гідрографу стоку річки. При побудові графіка проводиться укомплектування строків проведення зволожень (рис. 4.1) і, у відповідності з цим, вносяться корективи строків зволоження в табл. 4.5 (гр. 8, 9).

Якщо на графіку витрати води на зволоження в деякі періоди перевищують ординату гідрографа стоку, то необхідно, по-можливості, зменшити ординату витрати на зволоження шляхом збільшення тривалості зволоження, або змістити терміни зволоження. Якщо після цього і джерело зволоження не забезпечує необхідні витрати, то необхідно вирішити питання про додаткові джерела, чи про будівництво водосховища для регулювання стоку річки.

Об’єм води VВ (тис. м3), який необхідно зарегулювати у водосховищі для цілей зволоження визначається за формулою:

, (4.13)

де: Qзв1 – витрати води на зволоження в періоди нестачі води в джерелі зрошення, м3/с;

Qр1 – витрата води річки за той же період, м3/с, зменшена на величину санітарної битової витрати річки, яка становить не менше 75% від мінімальної середньомісячної витрати річки року 95% забезпеченості.

t1…n – тривалість окремих періодів, коли витрати на зволоження перевищують витрати в річці.

Qсан. = 0.75 ∙ Qmin3

 

Розділ 5. Планування регулювання водного режиму грунтів на ОЗС в заплаві р.Стир

5.1. Господарського плану зволоження ґрунтів

Внутрішньогосподарський план зволожень осушуваних земель є складовою частиною загального виробничого плану господарства. Він включає в себе план проведення зволожень сільськогосподарських культур і план подачі води у внутрішньогосподарську осушувально-зволожувальну мережу. В даній роботі план зволожень складається для одного із господарств-землекористувачів осушувальної системи.

План проведення зволожень складається по формі таблиці 5.1. Графи 1-4 цієї таблиці заповнюються за даними, які наведені на плані осушуваної ділянки господарства, графи 5-9 – по даних таблиці режиму зволоження (табл. 4.5, гр. 5,6,7,10).

Витрати води на зволоження брутто (гр. 10):

, (5.1)

де: АКГ – площа під культурою в даному господарстві, га (гр. 3);

Qef – втрати води в каналах на фільтрацію, заповнення „мертвого” об’єму, випаровування і скиди; можуть бути прийнятими рівними 10% від витрат.

Об’єм води для зволоження ґрунтів під даною культурою (гр. 11):

, (5.2)

Календарні строки проведення зволожень показують горизонтальною лінією у відповідній декаді згідно укомплектованого графіка проведення зволожень (рис. 4.5). Над лінією записують дати початку і закінчення зволоження.

Підсумкові строчки внизу таблиці: потреба в воді для зволоження в тис.м3 і площа зволоження всіх культур в га по декадах визначаються шляхом підсумовування об’єму води на зволоження і площі зволоження кожної культури в відповідній декаді.

Ці ж величини наростаючим підсумком визначаються шляхом послідовного додавання декадних величин.

Строки подачі води виписуються послідовно від самої ранньої до самої пізньої дати зволоження в календарному порядку. Витрати води (гр. 5) виписуються з плану проведення зволожень (гр. 9), а за кожний строк подачі (гр. 6) визначаються за відповідною формулою:

, (5.3)

 

План подачі води у внутрішньогосподарську осушувально-зволожувальну мережу складається по формі табл. 5.2.

Таблиця 5.2

­

План подачі води в ПСП ім. Д. Галицького

Номер колектора Строки подачі води Тривалість подачі в добах Об’єм води
початок кінець Q, м3 за кожний строк подачі V, тис. м3
1.3Д 1.07 3.07 0.14 36.25
1.6Д 8.07 8.07 0.13
1.2Д 13.07 13.07 0.12 50.75
1.2Д 5.08 5.08 0.13
1.5Д 8.08 8.08 0.14 36.25
1.1Д 11.08 11.08 0.18
1.2Д 16.08 16.08 0.13

Показники господарського плану зволоження ґрунтів.

Загальні положення розрахунку

1.Площа зволоження нетто (Азв.г), га – підсумок в гр. 3 (табл. 4.6)

Азв.г = 768 га

2.Площа зволоження в гектарополивах (Ага-пол.), га – значення останньої декади періоду зволожень в рядку „Площа зволоження всіх культур наростаючим підсумком”

Ага-пол. = 1058 га

3.Потреба господарства у воді за весь період зволоження в тис. м3 – підсумок гр. 11 табл. 5.1 (Vw)

Vw = 344.25 тис. м3

4.Середньодекадна потреба господарства у воді на зволоження, тис. м3

тис. м3 (5.4)

де: nдек. – кількість декад, в які проводяться зволоження впродовж вегетаційного періоду.

5.Середньозважена зрошувальна норма, м3/га

м3/га (5.5)

6.Середня кількість зволожень

(5.6)

5.2. Системний план подачі води на зволоження ОЗС

Складаємо таблицю 5.3 на основі внутрішньогосподарських планів проведення зволожень (табл. 5.1) і плану осушувальної системи (рис. 2.1).

Площа нетто виписується із табл. 2.1 Коефіцієнт співвідношення площ Кі визначається як відношення площі нетто, яка обслуговується окремими каналами до площі нетто типового господарства (Antr) для якого складений господарський план зволоження.

, (5.7)

Втрати води при транспортуванні її від джерела зволоження по магістральному, ловильних і зволожувальних каналах приймаєм рівними: по ГД – 5%, по ловчих і зволожувальних каналах – 10% від витрат.

Втрати води по провідних каналах і колекторах-зволожувачах враховуються при складанні внутрішньогосподарських планів зволоження.

Так, середньо декадні витрати будуть рівні:

для I декади липня – 0,132 м3/с;

для II декади липня – 0,035 м3/с;

для I декади серпня – 0,145 м3/с;

для II декади серпня – 0,085 м3/с;

За допомогою середньо декадних витрат визначаємо витрати води в головах збирачів-зволожувачів і в інших декадах періоду зволоження (табл. 5.3).

Після цього ведемо підрахунки знизу таблиці вгору з врахуванням втрат води, визначаються витрати в головах ловчих каналів, потім витрати ГД по шлюзах-регуляторах і величина водозабору із джерел зволоження – р.Веселуха і водосховища.

Витрати річки для року 75% забезпеченості, а також величина транзитних витрат, які враховують потреби нижче розташованих господарств і санітарні витрати річки, подані у вихідних даних до завдання по місяцях вегетаційного періоду.

Таблиця 7.1

Системний план

проведення зволожень для року 75% забезпеченості по опадах

Номер шлюза-регуля-тора Звідки посту-пає вода Куди направляється вода при розподілі Площа обслуговування, га Коефіці-єнт спів-відношення площ Кі Втра-ти води в % Витрати води, м3
Липень Серпень
II III I II
ГНС річка РШ-3 брутто       2,802 0,745 2,321 1,808
РШ-4 ГНС       2,547 0,677 2,11 1,644
РШ-3     2,323 0,618 1,866 1,501
УК-3 1,68   0,222 0,059 0,244 0,143
РШ-3 РШ-4               2,114 0,562 1,696 1,364
      1,238 0,329 0,732 0,799
НК-1 СО-7 2,02   0,266 0,071 0,293 0,172
СО-5 2,04   0,269 0,071 0,296 0,173
НК-2 УК-2 1,3   0,172 0,046 0,189 0,111
СО-6 1,28   0,169 0,045 0,186 0,109
РШ-2 РШ-3         1,125 0,299 0,665 0,727
РШ-3     0,606 0,161 0,094 0,392
СО-3   2,68   0,353 0,094 0,388 0,228
СО-4   1,26   0,166 0,0441 0,183 0,107
РШ-1 РШ-2           0,551 0,146 0,085 0,356
УК-4   2020,5 2,63   0,347 0,092 0,381 0,224
УК-5   1,55   0,204 0,054 0,225 0,132

 

Основні показники системного плану забору і розподілу води

 

1.Площа системи нетто, га

2.Площа зволоження , га (див. табл. 5.1, сума графи 3).

га

3. Площа зволоження в гектарополивах , га

га

де: - середня кількість зволожень, приймається з показників господарського плану зволоження.

4. Загальна кількість води, яка забирається з джерел зволоження за вегетаційний період , тис. м3

,

де: - середньодекадні витрати води на зволоження, м3/с (табл. 7.1).

Або можна визначити на основі середньодекадної витрати, яка забирається із джерел зволоження за декаду з середньою потребою у воді ( ).

 

4. Норма (ліміт) водозабору L, м3/га

м3/га.

 

 

Таблиця 6.1

Література

1. Бадаев Л.И., Донской В.И. Техническая эксплуатация гидромелиоративных систем. –М.: Колос, 1992. –270с.

2. Водне господарство в Україні /За ред. А.В.Яцика, В.М.Хорєва. –К.: Генеза, 2000. –456с.

3. Водне господарство України – 2010. Галузева програма. –К.: Видавництво Державного комітету України по водному господарству, 1999. –23с.

4. Водний кодекс України. –К.: ІВА “Астрея”, 1995. –60с.

5. Кавешников Н.Т. Эксплуатация и ремонт гидротехнических сооружений. –М.: Агропромиздат, 1989. –272с.

6. Корженевский А.Н., Ремонтные работы на осушительных системах. –М.: 1978. –240с.

7. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні умови та ресурси України. – Рівне: УДАВГ, 1997. – 175с.

8. Малі річки України: Довідник /А.В.Яцик, Л.Б.Бишовець, Є.О.Богатов та ін.; За ред. А.В.Яцика. –К.: Урожай, 1991. –296с.

9. Про меліорацію земель. Закон України. Від 16 лютого 1999 року. –К.: ІВА “Астрея”, 2000. –28с.

10. Справочник по водным ресурсам /Под.ред. Б.И.Стрельцова; А.В.Яцык, О.З.Ревера, В.Д.Дупляк. – К.: Урожай, 1987. – 1987. – 304с.

11. Эксплуатация гидромелиоративных систем /Под ред. Н.А.Орловой. –К.: Вища школа, 1985. – 368с.

12. Янголь А.М. Двустороннее регулирование влажности при осушении. –М.: Колос





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 198; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 107.21.85.250 (0.024 с.)