Тема 4. Філософія Середньовіччя.

1. Формування середньовічної філософської парадигми.

2. Латинізація духовної культури західноєвропейського середньовіччя.

3. Схоластика. Реалізм і номіналізм

4. Томістська філософія і пізньосередньовічна містика.

Анотація:Суто філософська практикам повинна була звільняти людину від земних, приземлених бажань, а отже і страждань, водночас, формуючи в ній потребу у досконалому зосередженні (епоха Середніх віків), поведінці, діях, думках, почуттях, зацікавлюючи людину проблематикою шляхів людського звільнення від жорстоких імперативів людського життя. Людина епохи Середньовіччя – особливе духовне утворення, оскільки вона прагнула збільшувати свій потенціал, залучаючи до нього якомога більше високого, морального, духовного, а її життя набуває, при цьому, цільового спрямування – прагнення до абсолюту всіх абсолютів – до Бога.

Тема 5. Філософія епохи Відродження та Нового часу.

1. Філософія епохи Відродження.

2. Філософія Нового часу.

Анотація: В лекційному матеріалі зазначалося, що Відродження, або Ренесанс, було чітко зорієнтованим на людину як на індивідуальність, а отже основною і провідною характеристикою цієї доби прийнято називати гуманізм. Мету добу Відродження можна визначати як повернення до втраченого розуміння людської індивідуальності, яка і відігравала роль стрижня своєрідної людської особистості, на яку і були зорієнтовані етика, наука, мистецтво.

В лекції було приділено увагу особливостям філософствування Нового Часу, який свідчив про зародження принципової зміни парадигми філософствування, - це стосувалося філософських уявлень про світ та світобудову в цілому, а період філософського оновлення значною мірою підготував настання початку переосмислення ролі природи у тогочасних філософських побудовах.

Слід додати, що новації, які відбувалися у період Нового Часу мали велике значення: відбувся розвиток і обґрунтування експериментального методу в науці (Ф.Бекон, Ньютон), активно велася розробка нової наукової методології (Ф.Бекон. Декарт, Ньютон, Локк), відбувалося формування основ нової механістичної картини світу (ньютоно-картезіанської), пов’язаної з деїзмом (Декарт, Ньютон), відбувалося зародження і розвиток відомого “протистояння” – раціоналізму – сенсуалізмові (Декарт, Спіноза, Локк), намітилися зародки щодо ідеології Просвітництва (Локк), в галузі соціальної філософії також намітилися значні зрушення, оскільки зароджується вчення про дві стадії розвитку суспільства (природне право і громадянське суспільство), з’являється теорія “суспільного договору”.

Тема 6. Західноєвропейська класична філософія. См

1.Критична філософія І. Канта.

2.Суб'єктивний ідеалізм І. Фіхте.

Анотація: В лекції було приділено увагу особливостям філософствування Західноєвропейської класичної філософії, яка свідчить про зародження принципової зміни парадигми філософствування, - це стосувалося філософських уявлень про світ та світобудову в цілому, а період філософського оновлення значною мірою підготував настання початку переосмислення ролі природи у тогочасних філософських побудовах.

Тема 7. Некласична філософія 19-20 ст. См

1. Філософія життя.

2. Екзистенційна філософія.

Анотація: В лекційному матеріалі було зазначено, що екзистенціалізм або філософія існування – один з найвідоміших і найвпливовіших напрямків філософії ХХ століття. Центральне місце в екзистенціалізмі посіла проблема людського існування (екзистенція), а саме її трагічність цікавила філософів, що перетворило її на “філософію відчаю”. Людське життя завжди пов’язується із часом, але це не об’єктивний, байдужий, космічний час. А особистісно-історичний час, що є тісно пов’язаним із людиною, її пошуками, прагненнями, переживаннями, думками, надіями. В екзистенціалізмі основними категоріями обираються “ситуаційність”, “часовість”, “кінцевість”, - які є нав’язаними людині, незважаючи на її бажання, що, в свою чергу, перетворює людське буття-в-світі трагічним остаточно.

Також у лекції було звернено увагу на проблему свободи в екзистенціалізмі, оскільки її сутність пояснювалася інтенціональністю (спрямованістю) на трансценденцію. Свобода є важким тягарем для людини, а, отже, людина може відмовитися від неї, проте, це призведе до того, що людина втратить себе і перетвориться на сіру людську масу, що втратила себе остаточно. Вихід – “абсурдний бунт” людини проти “абсурдного світу”.

 

Тема 8. Вітчизняна філософія. См

1. Філософські ідеї у творчості давньоруських книжників.

2. Антропологічна спрямованість філософії Г.С.Сковороди.

3. Романтичне спрямування філософських та суспільно-політичних поглядів українських письменників, Кирило-Мефодіївське товариство.

Анотація: В лекції на тему: “Формування філософської думки в Україні” панував платонівський мотив філософствування, тобто “софійне” розуміння філософського знання. На фоні діалогу з візантійством, формування філософської думки в Україні того часу вимагало наявності “посередників” між трансцендентним і природним. “Софійна” особистість виступає на перший план і дає можливість розглядати києворуську ментальність як екзистенційну, але не слід забувати про “премудрість Божу”, оскільки остання є домінуючою в процесі формування повноцінної особистості, яка спрямовує своє єство на пошуки благодатної істини.

Крім того, слід зазначити, що філософська думка намагалася осмислити природу людини, оцінити значення розуму та духовного начала в людині, сама ж людина розглядалася як аналог світобудови, в яку Богом були закладені мудрість, краса, чесність, шляхетність, гармонійність.

Тема 9. Філософія пізнання.

1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки.

2. Діалектика суб'єкта й об'єкта пізнання. Пізнання і практика.

3. Чуттєве і раціональне в пізнанні.

4. Істина, умови й шляхи її досягнення.

Анотація: Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Суб’єкт і об’єкт пізнання і його форми. Раціональне пізнання. Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні. Ірраціональність пізнання. Пізнання і творчість.Проблема істини. Класична концепція істини та її альтернатива у сучасній теорії пізнання. Діалектика істини і помилки. Функції практики в процесі пізнання.Методологія наукового пізнання. Співвідношення філософської, загальнонаукової та спеціалізованої методології. Етичні принципи наукової діяльності.

Тема 10.Буття людини та свідомості. См

1. Походження і сутність людини. Антропологія.

2. Походження свідомості.

3. Проблема визначення свідомості.

4. Свідомість як форма відображення.

5. Категоріальні елементи і структури свідомості. Самосвідомість і рефлексія.

6. Колективне, індивідуальне і символічне несвідоме, архетипи. Психоаналіз.

Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття. Класична і некласична онтологія. Буття і матерія. Матеріал як гносеологічна категорія і як субстанція. Простір і час, рух і розвиток. Діалектика, детермінізм та індетермінізм. Проблеми єдиного світу.

Тема 11. Наука і методологія наукового пізнання.

1. Ґенеза науки.

2. Наукове пізнання, його специфіка й побудова.

3. Методологія наукового пізнання.

Анотація: Наука як теорія і як метод. сутність наукового методу пізнання. Структура наукового методу. Типологія наукових методів. Гносеологічні та історичні засади типологізації наукових методів. Загальна і спеціальна характеристика методів емпіричного, теоретичного та експериментального дослідження. Метод і методологія. Співвідношення методики і методології. Філософська методологія, її евристичний, світоглядний і прогностичний потенціал.

План семінарських занять.

Практичне заняття №1.

Тема. Сутність філософії і її роль у суспільстві.

Мета: ознайомити студентів з особливостями та характерними рисами філософського мислення, пояснити умови виникнення, структуру та основні функції філософії. Сформувати вміння студентів розрізняти елементи філософського мислення у певних умовах, розуміння внутрішнього зв’язку основних функцій філософії між собою. Розвивати аналітичне мислення студентів, вміння проводити порівняння, робити узагальнення, формулювати власну позицію, власне бачення проблеми.

Хід заняття:

Теоретичний блок.

1.Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення.

2.Поняття та типологія світогляду.

3.Світогляд і філософія.

4.Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.

5.Проблема визначення предмету філософії.

6.Структура та функції філософії. Провідні позиції у філософії.

Практичний блок.

1.З’ясування ключових термінів і понять: світогляд, філософія, рефлексія, категорії.

2.Окреслення основних світоглядних питань (за І.Кантом)

Практичне заняття №2.

Тема. Східна філософія.

Мета: ознайомити студентів з особливостями філософських парадигм, сформувати вміння порівнювати між собою провідні ідеї філософських шкіл, сприяти розумінню евристичного значення. Розвивати аналітичне мислення студентів, вміння проводити порівняння, робити узагальнення, формулювати власну позицію, власне бачення проблеми.

Хід заняття:

Теоретичний блок.

1.Визначення філософської парадигми.

2.Особливості та характерні риси західної та східної філософської парадигми.

3.Умови, особливості зародження і можливості форми вираження світоглядної проблематики.

Практичний блок.

1.Сформувати у студентів знання і вміння оперувати ключовими категоріями теми: парадигма, сансара, дао, субстанція, апорія, ідеалізм, діалектика.

2.Сформувати вміння студентів визначати зміст основних філософських позицій, виділяти та пояснювати принципові успадкування і новації у філософських ідеях.

 

Практичне заняття №3.

Тема. Антична філософія.

Мета: ознайомити студентів з особливостями античної філософії, сформувати вміння порівнювати між собою провідні ідеї філософських шкіл, сприяти розумінню евристичного значення. Розвивати аналітичне мислення студентів, вміння проводити порівняння, робити узагальнення, формулювати власну позицію, власне бачення проблеми.

Хід заняття:

Теоретичний блок.

1.Визначення класифікації античної філософії.

2.Особливості та характерні риси мітетської та елліністичної філософської школи.

3.Особливості зародження і можливості форми вираження світоглядної проблематики.

4.Вихідні ідеї томіської філософії.

Практичний блок.

1.Сформувати у студентів знання і вміння оперувати ключовими категоріями теми: парадигма, античний, субстанція, апорія, ідеалізм, діалектика, космоцентризм, пантеїзм.

2.Сформувати вміння студентів визначати зміст основних філософських позицій, виділяти та пояснювати принципові успадкування і новації у філософських ідеях.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4.

Тема. Філософія Середньовіччя.

Мета: ознайомити студентів з особливостями філософських парадигм, сформувати вміння порівнювати між собою провідні ідеї філософських шкіл, сприяти розумінню евристичного значення. Розвивати аналітичне мислення студентів, вміння проводити порівняння, робити узагальнення, формулювати власну позицію, власне бачення проблеми.

Хід заняття:

Теоретичний блок.

1.Визначення філософської парадигми.

2.Особливості та характерні риси західної та східної філософської парадигми.

3.Умови, особливості зародження і можливості форми вираження світоглядної проблематики.

4.Вихідні ідеї середньовічної патристики і схоластики.

Практичний блок.

1.Сформувати у студентів знання і вміння оперувати ключовими категоріями теми: парадигма, сансара, дао, субстанція, апорія, ідеалізм, діалектика, патристика, схоластика.

2.Сформувати вміння студентів визначати зміст основних філософських позицій, виділяти та пояснювати принципові успадкування і новації у філософських ідеях.

 

Практичне заняття №5.

Тема: Західноєвропейська філософія епохи Відродження та Нового часу.

Мета: формувати знання студентів про загальні етапи становлення філософських знань, акцентувати увагу на особливостях парадигм ренесансної філософії Нового часу. Формувати навички і вміння студентів пояснювати зміст принципів, обґрунтованих та запроваджених у філософське мислення мислителями означеної доби.

Хід заняття:

Теоретичний блок.

1.Визначення поняття Відродження та провідні напрями ренесансної філософії: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія.

2.Проблема методу у філософії Нового часу.

3.Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.

Практичний блок.

1.Пояснення внутрішнього зв’язку між основними напрямами новоєвропейської філософії.

2.Особливості тлумачення людини і суспільства філософськими парадигмами.

3.Оцінка результатів розвитку німецької класичної філософії.

Практичне заняття №6.