Програма виробничої практики

ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

для студентів 5 курсу денної форми навчання

спеціальності 7.03040101 «Правознавство»

Освітньо-кваліфікаційний рівень – «Спеціаліст»

галузь знань 0304 – «Право»

 

Сімферополь

 

Підготовлено: ст. викладач ____________ Т.В. Єлькіна

 

Схвалено методичною комісією юридичного факультету

Протокол № ____ від «____» ______________ 20___ року

Голова методичної комісії __________________ С.В. Єлькін

 

Програма обговорена, схвалена на засіданні Вченої ради юридичного факультету та рекомендована до затвердження

Протокол № ____ від «____» _________ 20__ року

 

Голова вченої ради, к.ю.н., доцент __________________ Л.Д. Донська

 

 

Узгоджено

Керівник практик ТНУ ім. В.І. Вернадського _______________________Т.І. Рибовалова

 

ВСТУП

 

Виробнича практика студентів 5 курсу денної форми навчання є складовою частиною загальноосвітньої програми підготовки юриста-спеціаліста в вищих навчальних закладах. Її зміст і послідовність визначаються в програмі проходження практики відповідно до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. № 93 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 квітня 1993 року під № 35.

Метою практики студентів вищого навчального закладу є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Виробнича практика студентів є заключною ланкою практичної підготовки. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, добирається фактичний матеріал для виконання дипломного дослідження або складання державних іспитів.

Зміст і послідовність практики визначається програмою, яка розробляється відповідною кафедрою факультету, яка є відповідальною за організацію виробничої практики. Програма практики є основним навчально-методичним документом, що визначає мету, завдання, організацію практики, форми звіту студентів про її проходження. Проходження виробничої практики передбачене навчальним планом.

РОЗДІЛ 1

ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Мета та завдання практики

Виробнича практика студентів 5-го курсу денної форми навчання проводиться з метою закріплення отриманих студентами теоретичних знань по відповідних юридичних дисциплінах, придбання навичок та їх застосування, ознайомлення з методами, формами і способами організації та діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судових і правоохоронних органів, їх посадових і службових осіб, юридичних служб підприємств, установ і організацій.

Мета проходження виробничої практики припускає досягнення наступних основних завдань:

- вивчення основних нормативно-правових актів, що визначають правові основи організації та діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, судових і правоохоронних органів, а також юридичних відділів (служб) підприємств, установ і організацій незалежно від виду господарської діяльності і форм власності;

- вивчення відомчих нормативних актів, що регламентують діяльність вказаних вище органів і організацій;

- ознайомлення з функціональними обов'язками конкретних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування, судових і правоохоронних органів, а також юридичних відділів (служб) підприємств, установ і організацій незалежно від виду господарської діяльності і форм власності;

- ознайомлення зі службовими документами, процесуальними актами, статистичними даними даних органів;

- ознайомлення з організацією роботи і особливостями діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, судових і правоохоронних органів, а також юридичних відділів (служб) підприємств, установ і організацій, незалежно від виду господарської діяльності і форм власності;

- придбання навичок самостійного виконання функціональних обов'язків представників окремих юридичних професій відповідно до обраного напряму проходження виробничої практики;

- формування у студентів стійких навичок і вмінь практичної роботи за фахом;

- оволодіння практичними навичками застосування конкретних правових норм права при вирішенні різних життєвих ситуацій, а також вирішенні питань, пов'язаних зі складанням кваліфікованих юридичних документів;

- вивчення, узагальнення практики складання проектів різних службових документів і процесуальних актів;

- розвиток у студентів організаторських і професійних навичок при роботі за фахом.

 

Звітність про виконання програми проходження

Виробничої практики

Після закінчення терміну проходження виробничої практики студенти звітують про виконання програми практики. Формою такої звітності є подання студентами належним чином оформлених відповідних документів, в яких повинні отримати своє відображення результати проходження виробничої (виробничої) практики:

Такими документами визначені:

- щоденник проходження виробничої практики, що видається студентові, що убуває для проходження практики, керівником практики Факультету або керівником практики від кафедри, і заповненому належним чином, в якому студент відображає виконання програми проходження практики по окремих днях зі вказівкою конкретного заходу, часу його проведення і відмітки про виконання. Даний документ ведеться протягом всього часу проходження практики, після закінчення якої підписується студентом зі вказівкою дати закінчення практики.

- звіт про проходження виробничої практики, в якому відбиваються в узагальненому, систематичному вигляді основні заходи, здійснені студентами під час практики, з доданням необхідних документів. Виконання звіту повинне свідчити про виконання студентом програми проходження виробничої практики.

Звіт виконується машинописним текстом на окремих листах формату А4. Обсяг звіту складає не менше 10 і не більше 15 сторінок машинописного тексту. Звіт повинен бути виконаний акуратно із дотриманням установлених вимог до його оформлення:

- поля: верхнє, нижнє, ліве – 2 см, праве – 1 см;

- текст виконаний 14 шрифтом;

- інтервал між рядками 1,5;

- вирівнювання тексту по ширині;

- нумерація сторінок крізна – в правому верхньому куті. На титульному аркуші номер сторінки не ставиться.

У звіті студент повинен відобразити:

- у який період, де і під чиїм безпосереднім керівництвом проходив виробничу (виробничу) практику;

- ступінь виконання програми проходження практики;

- виклад основних особливостей організації і діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, судових і правоохоронних органів, а також юридичних відділів (служб) підприємств, установ і організацій, незалежно від виду господарської діяльності і форм власності;

- які заходи організував і провів особисто;

- яку участь брав в розробці документів і здійсненні заходів, що проводяться за місцем практики;

- загальні підсумки практики;

- можливі пропозиції (рекомендації) щодо організації і діяльності безпосереднього місця проходження практики.

До звіту додаються самостійно відпрацьовані студентами в процесі практики копії документів.

Підготовлений звіт повинен бути прошитий, підписаний студентом зі вказівкою дати. Керівник практики від кафедри підписує звіт про проходження виробничої практики після підпису студента зі вказівкою відповідної дати і прославлянням відмітки: «ознайомлений».

- Відгук. Результати проходження виробничої практики повинні знайти своє відображення у відгуку (характеристиці), що оформляється на кожного студента і відображає якість і ступінь виконання програми практики зі вказівкою особистих критеріїв практиканта. Відгук (характеристика) повинна містити відомості про те, наскільки студент під час проходження виробничої практики оволодів матеріалом, передбаченим для вивчення програмою практики, чи уміє він самостійно виконувати доручену йому роботу, користуватися відповідними нормативно-правовими актами і тому подібне Такий відгук (характеристика) можуть виконуватися на спеціальних бланках, повинні бути підписані керівником практики безпосередньо по місцю її проходження і завірені належним чином.

Для узагальнення матеріалів проходження виробничої практики і оформлення вказаних вище документів студентам після закінчення проходження практики надається 2 – 3 дні. Відмічені вище документи підшиваються в окрему папку і представляються на захист результатів проходження виробничої практики. Оформлені відповідно до встановлених вимог, представлені в установлені терміни і в повному обсязі дані документи дають підстави допустити студента до захисту результатів проходження практики з виставлянням йому позитивної оцінки.

Критерії оцінювання.

Захист результатів проходження виробничої практики здійснюється перед комісією в складі 2 – 3 чоловік. Склад комісії: керівник практики від факультету, керівники практики від кафедр.

Захист результатів проходження виробничої практики оцінюється за 100-х бальною шкалою з виставлянням диференційного заліку в заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку.

При визначенні оцінки враховується:

- ступінь і якість відпрацювання студентом програми проходження практики і індивідуального завдання з практики;

- зміст і якість оформлення студентом звітних документів;

- відгук і запропонована оцінка керівника практики за безпосереднім місцем її проходження;

- уміння студентом вичерпно і чітко відповідати на питання, поставлені комісією і організації практичної діяльності, що стосуються особливостей, за конкретним місцем проходження виробничої практики.

Студенти, які своєчасно не виконали програму проходження практики і не здали необхідні документи, вважаються такими, які мають академічну заборгованість і до складання державних іспитів не допускаються.

Термін проходження виробничої практики складає 6 тижнів. Скорочення термінів проходження виробничої практики не допускається. Результати проходження виробничої практики обговорюються на засіданні кафедр. Підсумковий звіт про результати проходження виробничої практики і заходи по її вдосконаленню представляється Вченій раді юридичного факультету для розгляду і затвердження.

РОЗДІЛ 2

Державної виконавчої служби

Метою проходження практики є ознайомлення студентів із нормативно-правовими основами організації і діяльності державної виконавчої служби.

У результаті проходження практики студенти повинні

знати:

- систему органів і завдання державної виконавчої служби;

- правовий статус державних виконавців, а також інших працівників органів державної виконавчої служби;

- порядок призначення працівників органів державної виконавчої служби;

- порядок здійснення контролю за діяльністю державних виконавців;

- підстави і порядок заохочення і відповідальності державних виконавців;

- особливості правового і соціального захисту державних виконавців;

- особливості фінансування і матеріального забезпечення оплати праці працівників органів державної виконавчої служби;

- учасників, порядок відкриття і здійснення виконавчого виробництва тощо;

вміти:

- орієнтуватися в переліку документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою;

- розкрити зміст заходів з примусового виконання рішень;

- визначити підстави для відкриття виконавчого виробництва, місце виконання рішень, терміни здійснення виконавчого виробництва

- складати проекти різних процесуальних документів, що опосередковують діяльність органів державної виконавчої служби;

- розкрити зміст порядку і умов здійснення виконавчого виробництва;

- застосовувати заходи з порядку звернення стягнення на майно, заробітну плату і інші види доходів боржника; виконання рішень по немайнових спорах;

- орієнтуватися з питань здійснення виконавчих дій відносно іноземців, осіб без громадянства і іноземних юридичних осіб; виконань рішень іноземних судів тощо.

ЛІтература

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. –1996. – № 30. – Ст.141.

2. Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 5-6. - Ст. 43.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст. 356.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-42. – Ст. 492.

5. Митний кодекс України від 11 липня 2002 року //Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.

6. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1972 року // Відомості Верховної Ради. – 1973. – № 50. – Ст. 375.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради УССР. – 1985. – № 51. – Ст. 1152.

8. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135.

9. Кримінально - виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3-4. – Ст. 21.

10. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

11. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради. – 1960. – № 2. – Ст. 15.

12. Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

13. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-37. – Ст. 446.

14. Закон України від 07 липня 2010 року «Про судоустрій та статус суддів» // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-45. – Ст. 529.

15. Закон України від 4 грудня 1990 року «Про державну податкову службу України» // Відомості Верховної Ради УССР. – 1991. – № 6. – Ст. 37.

16. Закон України від 20 грудня 1990 року «Про міліцію» // Відомості Верховної Ради УССР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

17. Закон України від 05 листопада 1991 року «Про прокуратуру» Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

18. Закон України від 25 березня 1992 року. «Про службу безпеки України» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

19. Закон України від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.

20. Закон України від 17 листопада 1992 року «Про статус народного депутата України» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17.

21. Закон України від 19 грудня 1992 року «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

22. Закон України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

23. Закон України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-42. – Ст. 492.

24. Закон України від 04 лютого 1994 року «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161.

25. Закон України від 25 лютого 1994 року «Про судову експертизу» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

26. Закон України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121.

27. Закон України від 07 квітня 2011 «Про засади запобігання і протидії корупції» // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.

28. Закон України від 27 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування в України» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

29. Закон України від 24 березня 1998 року «Про державну виконавчу службу» // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст. 243.

30. Закон України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.

31. Закон України від 09 квітня 1999 року “Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.

32. Закон України від 07 червня 2001 року «Про службу в органах місцевого самоврядування» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.

33. Закон України від 17 березня 2011 року «Про центральні органи виконавчої влади» // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385.

34. Наказ Вищого господарського суду України від 21 квітня 2011 року № 56 «Про затвердження Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України» // Вісник господарського судочинства.

35. Наказ Президента України від 12 березня 1996 року № 179/96 «Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України» // Урядовий кур'єр від 28.03.1996.

36. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2001 року «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим». // Відомості Верховної Ради АРК. – 10 жовтня 2001 року. - № 51. - Ст. 40.

37. Закон України від 11 липня 2001 року «Про органи самоорганізації населення» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 48. – Ст. 254.

38. Закон України від 11 травня 2004 року «Про третейські суди» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 35. - Ст. 412.

39. Наказ Державної судової адміністрації України від 06 січня 2006 року № 1 «Про затвердження Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді» // Офіційний вісник України. – 2006. - № 5. – Ст. 266.

40. Наказ Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року № 68 «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» // Офіційний вісник України. – 2006. - № 31. – Ст. 2266.

41. Наказ Державної судової адміністрації України від 05 грудня 2006 року № 155 «Про затвердження Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах» // Офіційний вісник України. – 2006. - № 52. – Ст. 3548.

Спеціальна література

 

1. Адміністративна юстиція в Україні: навч. посібник / А.Т. Комзюк (ред.). - К.: Прецедент, 2009.

2. Адміністративне судочинство України: підручник / Вищий адміністративний суд України / О.М. Пасенюк (ред.). - К.: Юрінком Інтер, 2009.

3. Амосов О.Ю., Дєгтяр А.О., Меркулова Т.В. Податкова політика та податкова система: навч. посіб. - Х.: Магістр, 2010.

4. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України: навч. посібник. - К.: Дакор; КНТ, 2008.

5. Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права: навч. посібник. - К.: Знання, 2008.

6. Демиденко В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні (у схемах): посібник. - К.: КНТ, 2007.

7. Іванов Ю.Ф., Піщенко Г.І. Кримінальне право України. Загальна частина: курс лекцій. - К.: Просвіта, 2008.

8. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: навч.-метод. посібник / Одеська національна юридична академія. - О.: Фенікс, 2008.

9. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2007.

10. Кравченко В.В. Конституційне право України: навч. посіб. - К.: Атіка, 2008.

11. Кримінальне право України. Загальна частина: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - Х.: Право, 2010.

12. Кримінальне право України. Особлива частина: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - Х.: Право, 2010.

13. Нотаріат в Україні: навч. посіб. / В.М. Бесчасний (ред.). - К.: Знання, 2008.

14. Ославський М.І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: навч. посіб. - К.: Знання, 2009.

15. Печерский В.В.. Институт адвокатуры: теория основных понятий и принципов. - М.: Юрлитинформ, 2008.

16. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: підручник. - К.: Правова єдність: Алерта, 2010.

17. Синеокий О.В. Адвокатура как институт правовой помощи и защиты: учеб. Пособие. - Х.: Право, 2008.

18. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учеб. пособие для студ. юрид. спец. вузов / А.С. Васильев (ред.), Е.Л. Стрельцов (ред.). - Х.: Одиссей, 2006.

19. Судові та правоохоронні органи України: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.Т. Нора. - К.: Ін Юре, 2010.

20. Фіолевський Д.П. Адвокатура: підручник. - К.: Алерта, 2008.

21. Хахулина К.С., Малыга В.А., Стадник И.В.. Теория государства и права в схемах и определениях: учеб. Пособие. - Донецк: Норд-Пресс, 2008.

22. Цвік М.В. та ін. Загальна теорія держави і права: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. - Х.: Право, 2009.

23. Цивільне право України. Альбом схем: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Є.О. Мічурін (заг.ред.). - Х.: Юрсвіт, 2008.

24. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов'язання: підручник / С.С. Бичкова (заг.ред.). - К.: КНТ, 2008.

25. Цивільне право України. Курс лекцій: навчальний посібник для студ. вищих навч. закл.:[у 6 т.] / Р.Б. Шишка (ред.), В.А. Кройтор (ред.) — Х.: Еспада, 2008.

26. Цивільне та сімейне право України: підручник / Одеська національна юридична академія / Є.О. Харитонов (ред.), Н.Ю. Голубєва (ред.). - К.: Правова єдність, 2009.

27. Цимбал П.В. Податки, податкова система України, податкова злочинність: історія, теорія, практика. - Ірпінь: Національний ун-т ДПС України, 2007.

28. Штефан О.О.. Цивільне процесуальне право України: навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2009.

 

 

ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

для студентів 5 курсу денної форми навчання

спеціальності 7.03040101 «Правознавство»