Комплексного кваліфікаційного екзамену

ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ

(спеціальність 6.010201 Фізичне виховання, освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»)

 

Гурзуф, 2014

ПРОГРАМА

Комплексного кваліфікаційного екзамену

(спеціальність 6.010201 Фізичне виховання, освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»)

Укладачі програми:

 

Собяніна Г.М. к.б.н., доцент

 

Ареф’єв В.Г., к.пед.н., професор

 

Петров І.К., к. психол.н., професор

 

Архангельська О.В., к. біол.н., доцент

 

Ареф’єва Л.П., к.пед.н., доцент

 

Латишева М.О., к. психол.н., доцент

 

Рязанова Г.О., к. пед.н.

 

Савельєва-Рат О.А., ст. викладач

 

Макієнко С.А., ст. викладач

 

Мокеєва Л.М., к.пед.н., доцент

 

Іджилов В.Г., викладач

 

 

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на засіданні кафедри

теорії і методики фізичного виховання

Кримського гуманітарного факультету

НПУ ім. М.П. Драгоманова

Протокол № __9__

від «_ 24» __ квітня_ 2014 р.

 

Зав. кафедри

теорії і методики фізичного виховання

Собяніна Г.М.

____________________________

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Розбудова української національної школи ставить нові задачі в справі докорінного удосконалення фізичного виховання учнів, що в свою чергу вимагає перегляд змісту та методики підготовки майбутніх вчителів фізичної культури.

Сьогодення поставило перед вітчизняною педагогічною наукою завдання – всебічно дослідити й осмислити закономірності та перспективи розвитку фізичної культури в період розбудови незалежної держави і на цьому підґрунті розробити науковий проект реформування національної системи фізичного виховання. Для визначення можливих напрямів її реформування необхідно звернутися у далеке і недавнє становлення і розвиток фізичного виховання. Треба зрозуміти достоїнства української народної педагогіки загалом і фізичного виховання зокрема, які недоліки і переваги радянської системи фізичного виховання і чому є актуальною потреба її оновлення.

Треба визначити, що, по-перше, традиційна система фізичного виховання будувалася за принципом домінантності зовнішнього впливу, переважно вербального. При цьому власне людська сутність з її особистими схильностями, спрямованістю та запитами залишається практично нереалізованою. По-друге, головним фактором заохочення дітей у традиційному шкільному фізичному вихованні виступає зовнішня, соціальна мотивація (оцінка, вступ до вузу, соціальні перспективи тощо). По-третє, традиційна організація занять не враховує особливостей емоційної сфери учнів, не стимулює самопізнання і самовиховання.

Головним завданням у процесі реформування шкільного фізичного виховання на сучасному етапі є створення в навчальних закладах адекватних умов, які сприяли б активізації вищих потреб особистості школярів. Річ у тому, що потреба в самостійному вдосконаленні є природною, і зовнішні установи можуть віддзеркалити цю потребу вглиб душі. Новий підхід до процесу фізичного виховання повинен відрізнятися своєю спрямованістю на кожного учня зокрема, враховувати його природні задатки та здібності.

До головних засад сучасної освітньої політики належить спрямованість навчання і виховання на індивідуальний розвиток особистості, задоволення її потреб та інтересів, зміщення фізичного і морального здоров’я. Це стосується всіх учасників освітньої діяльності: учнів, їх батьків, учителів.

Дана програма державного комплексного кваліфікаційного екзамену не містить готових рішень. Методика трактується не як стандартний шаблон, а як творчий спосіб викладання, де заохочується ініціатива вчителя і учнів.

Автори програми вірять що вона допоможе не тільки оцінити ступень підготовки студентів, але і допоможе фахівцям самовизначитися у різнобарвній палітрі методів професійної діяльності.

Загальна кількість балів, відведених для оцінювання – 100. Оцінювання відбувається на основі аналізу та узагальнення усної відповіді студента під час екзамену.

Білети бакалаврського екзамену вміщують 3 питання. Кількість балів, відведена на оцінювання відповіді студента на одне питання – 33 бали. Сума балів, отримана студентом в результаті відповіді на всі питання екзамену і складає загальну кількість балів за іспит.

 

Національна шкала	„5” відмінно	„4” добре	„3” задовільно	„2” незадовільно	„2” незадовільно
Шкала університету	90-100	80-89	70-79	65-69	60-64	35-59	1-34
шкала ECTS	А	В	С	D	E	FX	F
						з можливістю повторного складання	з обов’язковим повторним курсом

 

Критерії оцінювання

33 – 28 балів	Має системні, дієві знання з психології, розуміє зв’язки та залежності між категоріями, аргументовано обґрунтовує їх. Відповідь логічна, доказова, обґрунтована, в ній в повній мірі розкривається сутність обговорюваної проблеми з наукової точки зору. Студент наводить чіткі та доречні приклади, за необхідності висловлює власні судження.
27 – 21 балів	Знання є достатньо повними, студент вільно володіє матеріалом, встановлює найсуттєвіші зв’язки та залежності між категоріями психології. Розкриває суттєві ознаки основних психологічних понять. Відповідь студента повна, логічна, обґрунтована, проте містить окремі неточності.
20 – 14 балів	Виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. За допомогою екзаменатора здатен аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Зазнає труднощів при наведені конкретних прикладів. Відповідь студента правильна, але не достатньо осмислена, вона містить висвітлення основних психологічних понять, проте відсутнє розуміння взаємозв’язків та залежностей між ними.
14 - 7 балів	Фрагментарно відтворює частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про категорії психології, допускає помилки в процесі висвітлення сутності характеристик основних психологічних понять. Відповідь має епізодичний, фрагментарний характер, сутність психологічних категорій та понять не розкрито в повній мірі. Приклади не наведено.
7 - 0 балів	Відповідь відсутня.

 

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Суть, види та документи планування фізичного виховання

Зміст поняття «планування». Роль планування для ефективної роботи. Різновиди планування. Об’єктивні основи планування. Документи планування та обліку вчителя фізичної культури.

Методика розвитку витривалості у школярів

Зміст поняття «витривалість». Значення розвитку витривалості для людини. Різновиди витривалості. Правило розвитку витривалості. Методи розвитку витривалості. Особливості розвитку витривалості у школярів.

Методика розвитку гнучкості у школярів

Зміст поняття «гнучкість». Значення розвитку гнучкості для людини. Різновиди гнучкості. Правило розвитку гнучкості. Методи розвитку гнучкості. Особливості розвитку гнучкості у школярів.

Методика розвитку швидкості у дітей шкільного віку

Зміст поняття «швидкість». Значення розвитку швидкості для школярів. Різновиди швидкості. Правило розвитку швидкості. Методи розвитку швидкості. Особливості розвитку швидкості у дітей шкільного віку.

Методика розвитку сили у школярів

Зміст поняття «м’язова сила». Значення розвитку сили для людини. Різновиди сили. Правило розвитку сили. Методи розвитку сили. Особливості розвитку сили у школярів.

Методика розвитку спритності у дітей шкільного віку

Зміст поняття «спритність». Значення розвитку спритності для школярів. Різновиди спритності. Правило розвитку спритності. Методи розвитку спритності. Особливості методики розвитку спритності у дітей шкільного віку.

Принципи фізичного виховання

Загальні (соціальні) принципи: оздоровчі спрямованості, всебічного розвитку зв’язку фізичного виховання з цивільною і військовою діяльністю. Методичні (дидактичні) принципи: свідомості і активності, наочності, доступності, систематичності і послідовності, міцності. Принципи спортивного тренування.

Методика фізичного виховання дітей початкових класів.

Завдання фізичного виховання учнів початкової школи. Вимоги до толерантності та фізичної підготовки. Анатомо-фізіологічні особливості учнів 1-4 класів та відповідності методичні рекомендації щодо їх використання під час проведення уроків фізичної культури.

ОСНОВНА ГІМНАСТИКА

Види гімнастики

Визначення гимнастики як одного з універсальних способів фізичного виховання. Загальна характеристика оздоровчих видів гимнастики (гігієнічної, прикладної гімнастики та спортивної аеробіки).Загальна характеристика спортивної акробатики, стрибків на батуті. Техніка і методика навчання стійки на голові та руках. Методика навчання перекиду вперед.

ПЛАВАННЯ

СПОРТИВНІ ІГРИ

ОСНОВИ МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ

ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА

ПСИХОЛОГІЯ СПОРТУ

ПСИХОЛОГІЯ КОНФЛІКТІВ

Структура конфлікту

Структурні компоненти конфлікту: учасники конфлікту, умови конфлікту, предмет конфлікту, дії учасників конфлікту, результат конфлікту. Етапи розвитку конфлікту: виникнення об'єктивної конфліктної ситуації; усвідомлення ситуації як конфліктної; конфліктна взаємодія; розв’язання конфлікту. Динамічні характеристики конфліктів.

ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ

ПСИХОЛОГІЯ

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

Фізіологія дихання

Функціональна анатомія воздухоносних шляхів. Механіка зовнішнього дихання. Статичні та динамічні об′єми легеніі іі методи їх визначення. Зв'язок вентіляції з легеневим кровотоком у спокої і при навантаженні.

Фізіологія рухового апарату

Механізм і енергетика м′язового скорочення. Рухова одиниця як основний елемент рухового апарату. Режими і типи м′язових скорочень. Регуляція м′язової напруги. Рухові рефлекси.

БІОМЕХАНІКА

Завдання та практичне застосування біомеханіки у фізичному вихованні. Методи вивчення біомеханіки: Динамометрія, фото-кінографія, визначення загального центру тяжкості тіла. Зовнішні і внутрішні сили, що приводять тіло в рух.

Біомеханічні системи

Кісткова система. М'язова система. Види роботи м'язів, їх дії на біоланок, момент сили тяги. Умови сили м'язів. Біомеханічний аналіз руху.

ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ

Предмет і завдання вікової фізіології. АФО органів і систем дитячього організму.

Значення вікової фізіології для педагогіки, медицини, фізичного виховання. Періоди розвитку організму і їх особливості. Вікові особливісті ВНД, аналізаторів і сенсорного забезпечення поведінки дитини. Вікові особливості опорно-рухової системи дитини. Вікові особливості сердцево-судинної системи. Вікові особливості травлення у дітей та підлітків.

Розвиток фізичних якостей.

Вікові зміни фізичних та рухових якостей. Періоди та особливості росту та розвитку дитячого організму. Акселерація, Соціальні і екологічні причини акселірації. Роль фізичної культури у розвитку фізичних якостей.

 

 

ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ

(спеціальність 6.010201 Фізичне виховання, освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»)

 

Гурзуф, 2014

ПРОГРАМА