Класифікація та характеристика породоутворюючих мінералів

За поширенням у природі всі мінерали поділяються на: породоутворюючі; рудоутворюючі (ті, з яких в основному складаються гірські породи і руди); другорядні (їх вміст в гірських породах менший за 1%); рідкісні (зустрічаються рідко і в невеликих кількостях, наприклад: коштовне каміння, саморудні метали).

Найважливіші породоутворюючі мінерали поділяються на наступні групи: кремнезему (кварцу); алюмосилікатів;залізисто-магнезіальних силікатів; карбонатів; сульфатів.

Характеристика груп породоутворюючих мінералів приведена в табл.1.

Таблиця 1 – Породоутворюючі мінерали та їх характеристика

Група	Формула	Мінерал	Характеристики	Де зустрічається або/і/чи використовується
Кремнезе-му (кварцу) – група мінералів, що є модифікаці-ями діоксиду кремнію	SiO2	Кварц – кристалічна форма діоксиду кремнію	Міцний, твердий, стійкий. Міцність на стиск до 2000 МПа, твердість – 7, високий опір стиранню та хімічним впливам, істинна густина – 2,65г/см^3. Спайність відсутня; злом нерівний; блиск скляний. Колір: безбарвний або білий, сірий, димчастий, рожевий залежно від домішок.	Входить до складу гранітів, пісковиків, кварцитів, діоритів.
SiO2^.nH2O	Опал – гідратований аморфний кремнезем	Істинна густина – 1,9-2,5 г/см^3, твердість – 5-6, крихкий. Колір білий, залежно від домішок – блакитний, бурий, зелений, чорний; блиск скляний. Менш міцний і стійкий, ніж кварц. Має підвищену внутрішню мікропористість і високодисперсну структуру, високу реакційну здатність до гідроксиду кальцію (вапно) завдяки аморфній структурі.	Зустрічається в таких гірських породах: діатомітах, опоках, трепелах, мергелях.
SiO2	Халцедон – приховано кристалічний волокнистий різновид кварцу	Густина –2,55-2,60 г/см^3, твердість – 6,5-7, містить незначні домішки алюмінію і заліза. Напівпрозорий або просвічує, колір від білого до медово-жовтого, зеленого, має плямисті і смугасті різновиди (агат, онікс).	Утворюється із поствулканічних гідротермальних розчинів в базальтах, андезитах, в корах вивітрювання карбонатних відкладів осадових порід.
Алюмо- силікатів – група мінералів, що є модифіка-ціями оксиду алюмінію	Al2O3	Корунд – оксид алюмінію шаруватої будови	Твердість – 9. Істина густина – 4 г/см^3, колір різний, звичайно блакитнуватий, сизо-сірий, жовтий. Блиск скляний. Температура плавлення – 2050 °C.	Зустрічається у вигляді короткостовпчастих кристалів або зернистих агрегатів в магматичних породах, бідних кремнеземом (типу сієнітів). Крупні кристали – в пегматитах. Зерна і метакристали діаметром до 10 см – в метаморфічних породах (гнейси, гранулити). Утворюється при метаморфичних змінах осадових порід, багатих глиноземом. Технічний корунд отримують з бокситів. Використовують при виробництві високовогнетривких матеріалів.
Al2O3^.H2O	Діаспор – це моногідрат глинозему	Польові шпати – це алюмосилікати калію, натрію, кальцію або їхні суміші. Істинна густина – 2,55-2,76 г/см^3, твердість – 5-6, міцність при стиску – 120-170 МПа, температура плавлення – 1170-1550 ^оС. Колір білий, сірий, жовтий, від рожевого до темно-червоного. Низька стійкість до вивітрювання. Слюди (мусковіт, біотит, вермикуліт) – водні алюмосилікати складної і різної будови, легко розшаровуються на тонкі, гнучкі пластинки. Твердість – 2-3. Каолініт – водний алюмосилікат (Al2O3^.2SiO2^.2H2O) – продукт вивітрювання польових шпатів. Істинна густина – 2,6 г/см^3, твердість – 1.	Входить до складу бокситів, які використовуються при виробництві глиноземистого цементу. Глинозем зустрічається у природі у вигляді сполук з кремнеземом – алюмосилікатів (польові шпати, слюди, глинисті мінерали). Ці мінерали становлять до 60% земної кори.
Залізисто-магнезі-альних силікатів	Ca(Mg, Fe, Al) ^.[(Si, Аl)2O6]	Піроксени (авгіт) – це складні залізисто-магнезіальні силікати	Колір темно-зелений, чорно-бурий або чорний,блиск скляний. В кислотах не розчиняється. Спайність досконала. істина густина – 3,2-3,6 г/см^3, твердість – 5,5-6. Міцність на стиск 300-400 МПа.	Зустрічається у високотемпературних магматичних утвореннях, переважно у жильних і вивержених гірських утвореннях, а іноді на контакті з вапняком разом з олівіном. Утворює вкраплення в лавах, зернисті аґреґати. Найчастіше зустрічається в ефузивних породах основного складу (сієніти). Легко утворюється штучно, входить до складу багатьох шлаків.
(Mg, Fe)2^.[SiO4]	Олівін (хризотил- азбест)	Колір оливково-зелений, жовтувато-зелений, чорний, блиск скляний. Спайність погана. Тпл. близько 1500 °C. істина густина – 3,27-3,37 г/см^3, твердість – 6,5-7.	Типовий глибинний високотемпературний мінерал. В земній корі олівін зустрічається зазвичай у недосичених SiO2 породах. Один з найпоширеніших мінералів на Землі.
((Na, K)^.Ca(Mg, Fe^2+, Fe^3+, Al)5^. [(OH, F)2|(Si, Al)2Si6O22]	Амфіболи (рогова обманка) –гідросилікати кальцію, магнію та заліза	Густина – 3,1-3,5 г/см^3. Твердість – 5,5-5,6 (до 7,25). Колір зелений, бурий, чорний. При малому вмісті заліза – безбарвний. Блиск скляний. Спайність досконала. Бідний на SiO2	Поширена переважно у вивержених породах, але може бути також у середньозернистих метаморфічних породах (амфіболіти, амфіболітові сланців, ґнейси). Міститься у породах всього світу.
Карбонатів –група породоут-ворюючих кристаліч-них мінералів осадових гірських порід	CaCO3	Кальцит	Зустрічається у вигляді кристалів різної форми; безбарвний або молочно-білого кольору з різними відтінками. Скляний блиск.. Істинна густина – 2,7 г/см^3, твердість – 3. Легко розкладається кислотами, погано у воді.	Один з найпоширеніших на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина метаморфізованих вапнякових порід – кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.
MgCO3	Магнезит	За структурою і формою кристалів схожий на кальцит, але більш важкий і твердий і менш хімічно активний. Істинна густина – 2,9-3,1 г/см^3, твердість – 4-4,5; колір білий; блиск – скляний; чисті кристали прозорі.	Утворюється при гідротермальних процесах у доломітах та доломітизованих вапняках. Використовують для виготовлення вогнетривів, магнезіального цементу, одержання солей магнію.
CaCO3^. MgCO3	Доломіт	За властивостями займає проміжне положення між кальцитом і магнезитом. Містить 95% доломіту та домішки кальциту, інодi гіпсу, ангідриту та оксидів заліза. Твердість 3,5-4,0; густина 2,9-3,2 г/см^3. Колір сірувато-білий. Блиск скляний. Спайність досконала.	Використовується для виробництва скла та вогнетривів.
Сульфатів –група кристаліч-них мінералів,модифіка-цій силікату кальцію	CaSO4^.2Н2О	Гіпс – двоводний силікат кальцію	Має пластинчасту, волокнисту або зернисту будову; істинна густина – 2,3 г/см^3, твердість – 2; в чистому вигляді – прозорий, завдяки домішкам має світло-сірий, жовтуватий, рожевий та інші кольори. Блиск від скляного до шовковистого, перламутровий. Не реагує з кислотами.Як домішки може містити глинисті речовини, кварц, карбонати, органоґенні сполуки.	Зустрічається в природі у вигляді кристалів різної форми та будови. Звичайно гіпс утворює великі пластові осадові поклади разом з вапняками, мергелями, глинами і пісками. Виникає також при гідратації ангідриту і як вторинний продукт окиснення сірчистих мінералів і сірки. Також зустрічається як перевідкладений матеріал при гідрохімічних реакціях. М ає широке застосування у будівництві.
CaSO4	Ангідрит – це безводний різновид гіпсу	Важчий і твердіший за гіпс; істинна густина становить 2,8-3,0 г/см^3, твердість 3,0-3,5; колір – світло-сірий, сіро-блакитний; спайність – досконала; блиск – скляний. Під дією води поступово переходить у гіпс.	Зустічається у вигляді суцільних зернистих мас білого, сіруватого та блакитного кольорів, прошарків і виділень серед осадових порід, які є відкладами лагун і морських басейнів, що усихають.

*Спайність – здатність розколюватися при ударі по певних поверхнях.

Генетична класифікація гірських порід

Найбільш поширеною є класифікація гірських порід за походженням, або генетична (рис. 1).