Основні етапи виконання дипломних робіт

ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ

Важливим елементом у написанні дипломної роботи є вибір проблеми дослідження і його теми. Слід пам'ятати, що від правильного обрання теми та складеного плану залежить якість виконання роботи.

Тематика дипломних робіт розробляється на кафедрах навчального закладу, і студенти самі вибирають із списку, що є на кафедрі, ту чи іншу тему. Вони також можуть самі запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, відповідності фахові, зі своїх наукових інтересів та сучасного стану розвитку наукових досліджень, визначальних для обраної проблеми. У більшості випадків дипломна робота студента є продовженням попередніх дослідницьких пошуків, які конкретизувалися в курсових та дипломній роботах.

При розробці і виборі тем дипломних робіт повинні враховуватися інтереси й інших кафедр навчального закладу, особливості майбутньої діяльності випускника.

Тематика дипломних робіт повинна щорічно коригуватися з урахуванням нагромадженого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензу­ванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Тема попередньо фіксується на кафедрі у списку тем за письмовим звертанням до кафедри та погодженням теми з науковим керівником. Якщо тема своєчасно не визначена та не погоджена з науковим керівником кафедра може визначити студенту тему у відповідності до науково-дослідної роботи кафедри.

На кафедрі тема попередньо реєструється в такому вигляді:

 

ПІП ____________гр. №____________________Дата ____________________

Запропонована тема дипломної роботи ________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Підпис студента ________________Підпис наукового керівника ____________

 

Після вибору теми студент звертається до свого наукового керівника за порадою. Дуже важливо, коли він сам перед тим спробує розробити план своєї теми, добре обміркує і чітко уявить собі хід її виконання, враховуючи конкретні умови, в яких йому доведеться працювати. Це дасть можливість керівникові зважити і врахувати здібності студента, його підготовленість до виконання даної роботи а, отже, зробити правильні висновки про те, яку надати йому допомогу саме там, де вона найбільш необхідна.

Дипломна робота може мати теоретичний (реферативний) або дослідницький характер. У першому випадку, коли робота має теоретичний характер, вона пишеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій і т. ін. Студент повинен взяти з літератури основний матеріал, який стосується проблеми, що вивчається, дати оцінку вивченим роботам, висловити свою точку зору; зв'язано, грамотно і логічно обґрунтувати вибрану тему, зробити наукові або методичні висновки. При теоретичному характері роботи, у практичній частині роботи студент застосовує методи аналізу документів, аналіз даних, контент-аналіз, івент-аналіз тощо.

Дипломна робота частіше має дослідницький характер, студент використовує як науково-методичну літературу, так і свої спостереження і факти, результати емпіричних та практичних соціологічних досліджень, які він провів, висуває власні гіпотези і т.д. Дипломна робота такого типу повинна мати і теоретико-методологічну частину, яка включає аналіз і узагальнення опублікованих наукових даних з проблеми, що досліджується, а також вступ та висновки.

У теоретико-методологічній частині повинно міститись обґрунтування основних понять дослідження, аналіз стану досліджуваної проблеми, визначені методологічні підходи, які застосовуються у дипломній роботі як концептуальна основа аналізу наукової проблеми.

В методологічній частині обґрунтовується доцільність обрання методу емпіричного та практичного дослідження, відповідно до науково-практичної проблеми, яка вирішується. Програма емпіричного соціологічного дослідження та інструментарій обов’язково наводиться у додатках.

Слід зауважити, що до студентських робіт висувається ряд вимог. Основні з них такі:

- актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням сучасної науки;

- вивчення та критичний аналіз монографічної і періодичної літератури з теми;

- вивчення та характеристику історії досліджуваної проблеми і її практичного стану, а також передового (при наявності - й власного) досвіду;

- наявність чіткої характеристики предмету, об'єкту, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором емпіричних досліджень;

- узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Студентські роботи мають свою специфіку і їх деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником. Все ж інше, що стосується їх написання та оформлення, має майже однакові риси, і тому буде проаналізовано спільно.(Див. стор. 9).

Організація та контроль за процесом підготовки та захисту дипломних робіт покладається на завідуючих кафедрами. Безпосереднє керівництво за виконанням дипломної роботи здійснюється науковим керівником із числа професорсько-викладацького складу тієї кафедри, на якій студент проводить дослідження. У випадку виконання дослідження за межами навчального закладу додатково затверджується відповідальний консультант тієї установи, де студент проводить свої дослідження.

Починаючи роботу, студент повинен розподілити свій час, спланувати його і після вибору теми паралельно з навчальними заняттями взятися за її розробку. Для орієнтації наукових керівників та дипломників пропонується наступний графік контролю за ходом підготовки дипломної роботи до захисту, які наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Графік виконання дипломної роботи

 

	ЗАХОДИ	Термін виконання
11.	Вибір наукового керівника та затвердження теми.	листопад
22.	Підготовка календарного плану виконання дипломної роботи і затвердження його науковим керівником	до 15 грудня
33.	Підготовка та узгодження розширеного плану-конспекту дипломної роботи	до 20 січня
44.	Підготовка чорнового варіанту роботи для першого читання науковим керівником	до 1 березня
55.	Усунення зауважень, врахування рекомен­дацій наукового керівника, подання чорнового варіанту на друге читання.	до 15 березня
66.	Врахування рекомендацій наукового керів­ника, збагачення роботи додатковими до­слідженнями, що проводилися під час практики, підготовка варіанту роботи до рецензування; отримання рецензії	до 15 квітня
77.	Подання роботи і рецензії науковому керівникові.	до 1 травня
88.	Доопрацювання дипломної роботи з урахуванням рекомендацій рецензента і наукового керівника. Чистове оформлення роботи, подання її науковому керівникові на підготовку відзиву	до 20 травня
99.	Написання відзиву науковим керівником, його доповідь завідуючому кафедрою щодо завершення роботи	за 10 днів до початку роботи ДЕК
110.	Подання чистового варіанту дипломної роботи разом із рецензією та відзивом на нормоконтроль, затвердження допуску до захисту засіданням кафедри	За тиждень до початку роботи ДЕК

 

Для оптимізації виконання дипломної роботи студентом, стосовно його співпраці із науковим керівником рекомендується календарний графік основних консультацій, який наведено в таблиці 3.2:

Таблиця 3.2

Календарний графік основних консультацій дипломника

з науковим керівником

 

№	Заходи	Термін виконання
11.	Обговорення напрямку дослідження та обрання теми	жовтень
22.	Підготовка до затвердження теми, обговорення основних положень роботи, які викладаються у вступі	листопад
33.	Обговорення результатів бібліографічного пошуку із науковим керівником	грудень
44.	Підготовка плану-конспекту дипломної роботи	січень
55.	Подання чорнового варіанту першого розділу	лютий
66.	Подання чорнового варіанту другого розділу	березень
77.	Подання чорнового варіанту третього розділу, робота над висновками, доопрацювання вступу	квітень
88.	Подання роботи в цілому, чистове оформлення роботи та отримання відзиву від наукового керівника	За тиждень до початку роботи ДЕК

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Специфіка курсових і дипломних робіт студента вузу полягає в тому, що в процесі їх підготовки та захисту здійснюється досягнення як науково-дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки, набувають певних навичок сучасних наукових методів дослідження.

У процесі такої роботи студент повинен пройти шлях, який включає в себе низку взаємозв'язаних етапів. Як правило, дослідження дипломної роботи складається з шести етапів.

Перший етап включає обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження. Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми.

Об'єктом дослідження є частина реальності, на яку направлена пізнавальна активність дослідника; вся сукупність зв'язків, відношень різних аспектів теорії і практики, яка є джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження - це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, якості об’єкта, які досліджуються з визначеною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного, конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким ніж його об'єкт.

Науково обґрунтоване визначення предмета дослідження - це змістовний науковий процес, який покликаний зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті, яким є об'єкт дослідження. Для цього буде недостатнім тільки визначити і назвати об'єкт дослідження. Потрібно дати його змістовну характеристику, бо, спираючись на неї, можна забезпечити більш цілісний підхід до характеристики і вивчення основного предмету дослідження.

Мета дослідження — усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого направлена діяльність дослідника. Мета направляє дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її (мети) досягнення, через формування завдань дослідження.

Визначення теми, об'єкта, предмета та мети дослідження складає по своїй суті єдиний нерозривний процес.

Логічні зв'язки між об'єктом, предметом, темою і метою дослідження, які необхідно враховувати в практиці дослідницької роботи, визначаються наступним чином:

1. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами до його більш ефективного функціонування.

2. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формується двоступеневе: перша частина - у вигляді суспільної корисності; друга - у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

3. Об'єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, на яку спрямована основна увага практичної і теоретичної діяльності дипломника.

4. Предмет дослідження включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих дипломником в процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

 

Другий етап дозволяє визначити завданн я дипломної роботи на основі проведеного літературного огляду стану проблеми, яка вивчається під кутом зору його мети.

Основною методологічною вимогою до виконання огляду є наявність чітко поставленої мети і конкретного об'єкта дослідження.

Завдання дослідження можуть включати в себе наступні елементи:

1) вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

2) аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в дипломній роботі, включаючи як методи загально-наукові так і методи емпіричного дослідження проблеми, включаючи аналіз інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз і т.і.)

3) всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опублі­ковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку);

4) обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого - на матеріали результатів емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження. Обґрунтування системи заходів практично співпадає з конкретизацією гіпотези дослідження;

5) емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль (це завдання може ставитись автором лише за умови її фактичної необхідності, а також наявності усіх необхідних умов її реалізації);

6) розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.

Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попередньо­го досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.

Всі ці, а також багато інших чинників повинні враховувати студент і його науковий керівник при формулюванні і постановці завдань дослідження в рамках дипломної роботи.

Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження. Гіпотеза є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом теорії. Вона має формуватись як таке припущення, при якому на основі ряду факторів можна зробити висновок, про зв'язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формуватись так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведень і захисту. Гіпотеза по праву вважається головним методологічним стержнем будь-якого дослідження.

Гіпотези, які висуваються у дипломних роботах можуть бути:

- описові, що передбачають існування якого-небудь явища, описують його причини і можливі наслідки;

- пояснювальні - в них дається тлумачення можливих наслідків з певних причин, а також характеризуються умови та обставини, за яких ці наслідки обов'язково наступають, тобто, в силу яких чинників і умов буде даний наслідок;

- описово-пояснювальні - як синтезована комбінація гіпотез першого і другого типу.

Слід зазначити, що в теорії і методиці наукових досліджень можуть застосовуватись і більш складні типи гіпотез, але зазвичай вони не застосовуються у учбових дослідницьких роботах.

Описовий тип гіпотез у меншій мірі дає можливість передбачення, а пояснювальний - не тільки дає таку можливість, а й, більше того, є їх головною властивістю. Тому пояснювальний тип гіпотез частіше використовуються в дослідженнях, оскільки вони виводять дослідника на припущення щодо існування певних закономірностей зв'язків між явищами, чинниками та умовами.

Необхідність і розробка гіпотези виникає тоді, коли існуючі, встановлені наукою ідеї, теорії, концепції, принципи, методи, закони або закономірності не є достатніми для пояснення емпіричних фактів як результатів досліду. Гіпотеза виступає в ролі проміжної логічної побудови між існуючим та необхідним, знову створюваним теоретичним знанням і є логічним засобом перетворення емпіричного знання в теоретичне. При цьому важливо розуміти, що ефективність результату складного інтуітивного процесу побудови гіпотези в першу чергу визначається наявністю фактів про об'єкт дослідження, а також вмінням їх опрацьовувати та осмислювати.

Звичайно, перш ніж формулювати гіпотезу дослідження, автору дипломної роботи необхідно всебічно осмислити проблему, познайомитися з основними літературними джерелами.

Побудова гіпотези можлива лише на основі старанного вивчення явищ. Лише після вивчення характерних рис явища, обставин, умов, тощо можна висловити припущення про можливу причину даного явища (або класу явищ), почати побудову гіпотези. Хід думки при цьому оформляється як своєрідний умовивід.

При побудові гіпотези слід пам'ятати, що умовивід йде від наслідку (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ. Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Перевірена, обгрунтована, підтверджена дослідженнями, фактами, аргументами, гіпотеза перетворюється в достовірне знання.

Для правильної побудови будь-якої гіпотези перш за все необхідно пам'ятати, що вона повинна бути конкретною. Під конкретністю розуміється її глибина, відповідність меті й завданням дослідження. Іншими словами, гіпотеза повинна відповідати конкретній меті та описувати конкретний об'єкт дослідження.

В дипломній роботі використовуються основна та допоміжні гіпотези, які співвідносяться наступним чином: допоміжні гіпотези повинні розкривати, уточнювати основну.

Четвертий етап включає розробку програми теоретичного (у випадку теоретичної роботи), та програми та методики емпіричного (якщо робота має теоретико-дослідницький характер) дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, в якому вказані послідовність і зміст етапів дослідження.

Методика емпіричного дослідження містить опис методів, систему прийомів, які будуть використані для дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом проводити дослідження?

Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана - приводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити ніяких висновків.

Важливо відзначити, що методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає і результативність дослідження, форми організації роботи, загальну методологічну орієнтацію автора. Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження.

П'ятий етап включає обробку та аналіз результатів емпіричного дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.

Шостий етап - літературне оформлення роботи і підготовка до захисту.

Проведена студентом широка аналітична робота (згідно з викладеними вище рекомендаціями) дозволяє йому приступити до складання розгорнутого плану-конспекту наукової роботи, який у стислому узагальненому вигляді відтворює основний зміст її складових частин (вступу, назви і змісту розділів чи глав, висновків). Після погодження плану-конспекту з керівником автор приступає до практичної роботи над реалізацією плану.

Підсумовуючи вищевикладене, у стислій формі подамо структуру роботи.

ВСТУП, як вступна частина дослідження повинна віддзеркалювати ту роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Тут важливо дати обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження, чітко визначити об'єкт та предмет дослідження, мети та завдань дослідження, гіпотези. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

РОЗДІЛИ роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження. Із практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистого матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи якісно.

Кожен розділ роботи повинен мати свої висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх названих тут питань.

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу і на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами, або реченнями.

Узагальнені числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідну літературу чи власні обчислення.

ВИСНОВКИ, як заключна частина, як правило, вміщують в концентрованому вигляді основні результати дослідження, висновки з усіх поставлених завдань, які виконувались автором у процесі написання роботи.

Після виводів наводять СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ в алфавітному порядку.

Останніми подаються в дипломній роботі ДОДАТКИ.

 

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОШУК

Для складання бібліографії з теми наукової роботи студент використовує наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань; алфавітні каталоги, в яких картки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів; предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей; а також різноманітні бібліографічні довідникові видання (покажчики по окремих темах і розділах), виноски і посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках, періодичній літературі та ін. Для підбору періодичної літератури слід звернутися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Складений студентом список літератури, необхідної для вивчення при виконанні дипломної роботи погоджується з керівником.

Керуючись складеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення. У бібліографічні картки вносяться короткі анотації, в яких відзначаються основні питання, викладені у книзі або статті, та висновки. Після попереднього ознайомлення з літературою і складанням студентом особистої невеликої бібліографічної картотеки з теми, слід приступати до більш глибокого їх опрацювання на основі повторного чи­тання.

За допомогою керівника студент визначає послідовність ґрунтовного вивчення літератури. При повторному читанні виділяються та усвідомлюються головні думки й основні положення, висунуті автором книги або статті, проводиться їх аналіз.

Читаючи наукові праці, студент навчається правильно їх занотовувати, що згодом дасть можливість використовувати цей матеріал і в подальшій творчій роботі. Передусім потрібно оформляти прочитані роботи на спеціальних картках. Найчастіше з цією метою використовують каталожні або самостійно виготовлені картки (краще з твердого паперу) однакового розміру (12,5х7,25 см). На одному боці записується прізвище та ініціали автора, назва роботи, а також час і місце її видання та обсяг у сторінках (на картці, як і потім у списку літератури, зазначається, від котрої сторінки надрукована стаття або скільки сторінок має книга).

На зворотному боці картки стисло записується все, що зацікавило студента у прочитаній праці. При цьому завжди потрібно залишати невеличке поле, на якому потім можна робити додаткові помітки.

Якщо в книзі або статті є багато цікавого матеріалу і весь він не може вміститись на картці, тоді на ній слід записати лише назви питань, які поставлені в цій праці, і посилатися на спеціальний зошит, в якому робляться більш докладні записи. Наприклад: "Див. №1. С.15" або "С.15-19". Це значить, що про дану роботу докладно написано в зошиті №1 на с.15. Коли один зошит буде списаний, береться другий і т. ін. Таким чином, у студента збереться багато карток та кілька зошитів із записами всього важливого з прочитаних робіт, що й стане йому в пригоді при написанні будь-якої іншої роботи.

Це, звичайно, не означає, що не буде потреби перечитувати (і не один раз) раніше прочитані і коротко законспектовані праці. Навпаки, після того, як студент прочитав якусь працю, припустимо, на 3-ому році навчання, а потім звернеться до неї на 5-ому році, то, читаючи її знову, він знайде в ній значно більше матеріалу, ніж при першому читанні. Тоді цю працю доведеться ще раз законспектувати в спеціальному зошиті, а на другій сторінці картки знову зробити відповідне посилання, або внести додаткові записи в попередні зошити на зворотних сторінках.

Нарешті, після того, як буде записана прочитана праця на картці (або на картці і в зошиті), на свіжу пам'ять варто занотувати все те, що безпосередньо стосується теми дипломної роботи. Це слід робити на окремих аркушах паперу, залишаючи поля. Причому запис треба вести так, щоб його можна було потім (після відповідної літературної правки при оформленні роботи) включити до розділу, в якому дається огляд літератури.

 

4.4. КОНКРЕТНІ ВИМОГИ ДО ТЕКСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

Загальні положення

1. Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність.

2. При написанні роботи обов'язкові посилатися на авторів і літературу, з якої запозичено матеріали або окремі результати. Використання у роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора та літературу враховуються при допущенні роботи до захисту та визначенні її оцінки.

3. У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

4. Роботу на захист подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, переплетеною.

 

Структура роботи

Дипломна робота повинна містити основні структурні елементи у наступній послідовності:

титульний аркуш

технічне завдання

реферат

зміст

вступ

розділи основної частини

висновки

список літератури

додатки

Титульний аркуш: має єдиний загальновузівський стандарт і містить дані, які наводяться в такій послідовності:

а) назва міністерства та навчального закладу;

б) затвердження завідуючим кафедрою;

в) назва дипломної роботи згідно з наказом вищого учбового закладу;

г) номер групи, прізвище, ім’я та по батькові студента, його власний підпис та дата, коли робота була здана;

д)вчене звання наукового керівника та його власний підпис;

є)вчене звання нормоконтролера, його власний підпис;

ж)рік виконання дипломної роботи.

Приклад оформлення титульного аркушу наведено у додатку В.

Нормоконтролер отримує роботу для перевірки тільки у тому випадку, коли на титульному листі та на технічному завданні стоять усі підписи: дипломника і наукового керівника, наявні відзив наукового керівника та рецензія рецензента. Лише потім робота підписується нормоконтролером та зав. кафедрою, та реєструється на кафедрі.

Завдання на дипломну роботу оформлюється на двох сторінках одного листа формату А4, у відповідності із затвердженою міністерством освіти формою, розміщується після титульного листа, фіксується підписами завідуючого кафедрою, наукового керівника та студента-дипломника. Приклад оформлення завдання на дипломну роботу наведено у додатку Г.

Реферат призначений для ознайомлення з роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї дипломної роботи. Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки. Реферат повинен містити:

1) відомості про обсяг дипломної роботи. Наприклад: Дипломна робота складається з... сторінок,… ілюстрацій, ….додатків, …. позицій у списку літератури, тощо.

2) термінологію, що найбільш часто зустрічається в роботі: від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок, через коми.

3) текст реферату, який повинен відбивати подану у дипломній роботі інформацію у такій послідовності: мета роботи, об’єкт дослідження, предмет дослідження, методи дослідження, новизна дослідження, головні висновки, до яких прийшов автор (3-4 висновки в короткій формі)

Реферат належить виконувати таким чином, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список літератури; додатки і напроти них — номери сторінок, які містять початок вище вказаних складових роботи.

Вступ. У вступі, який розпочинають з окремої сторінки, коротко викладають:

—оцінку сучасного стану проблеми;

—актуальність даної роботи;

—об’єкт та предмет дослідження;

—гіпотезу,

—мету роботи,

—завдання роботи.

Вступ включає 3-5 аркушів друкованого тексту.

Основна частина роботи — це викладання відомостей про предмет та об’єкт дослідження, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії та методів роботи) та її результати. Викладаючи суть, особливу увагу приділяють новизні в роботі.

Основну частину дипломної роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи повинні поділятися на підрозділи. Кількість підрозділів різних розділів роботи повинні бути порівняно однаковою. Кожен підрозділ повинен завершуватися підсумком.

Висновки, які завершують кожний розділ, але в більш ґрунтовній інтерпретації, є основою заключної частини роботи.

Якщо у роботі необхідно навести подробиці дослідження, їх вміщують в додатках.

Висновки вміщують, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи (негативних також) або її окремого стану з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі, можливі галузі використання результатів роботи: наукову, соціальну значущість роботи.

Важлива вимога до висновків — їх стислість (3-4 аркуші) та ґрунтовність.

Список літератури

Список літератури, на яку є посилання в основній частині дипломної роботи наводять у кінці тексту дипломної роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання, в яких вказуються у квадратних дужках номер посилання в переліку посилань, через кому, номер сторінки, наприклад [1, 25].

Бібліографічні описи в списку літератури подають у алфавітному порядку.

Приклад оформлення бібліографічних описів наведено у додатках

Додатки

У додатки можуть бути включені:

— додаткові ілюстрації або таблиці;

— матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, тести, використані анкети та тестів, матеріали розроблені в процесі виконання роботи та ін.)

 

ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Оформлення дипломної роботи здійснюються за Стандартом підприємства СТП 3-97 (вимоги до оформлення курсових і дипломних робіт) ЗДУ, адаптованих нормоконтролерами до відповідних спеціальностей.

 

Загальні вимоги

Оформлення роботи дозволяється у друкованому (друкарський або комп’ютерний текст). Текст роботи повинен бути вичитаний як студентом, так і науковим керівником. Не вичитаний текст з лексичними та орфографічними помилками є неприпустимим.

Робота оформлюється з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), можливо також використання паперу для подання таблиць та ілюстрацій на аркушах формату АЗ.

 

Приклад загального оформлення сторінки роботи

	Текст роботи у комп’ютерному варіанті, має набирати: 60 символів у рядку та до 30 рядків на сторінці.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів:

ліве – не менше 20 мм

праве – не менше 10 мм

верхнє – не менше 20 мм

нижнє – не менше 20 мм.

Вимоги до комп’ютерного набору дипломної роботи:

· текстовий редактор – WORD

· гарнітура шрифту – Times New Roman

· кегль шрифту (розмір) – 14

· кількість символів у рядку – не менше 60

· абзац – 1-1,27 см

· міжрядковий інтервал – полуторний

· кількість рядків на сторінці – до 30

· міжрядковий інтервал між заголовком (назвою розділу чи підрозділу) і текстом – 20 мм

· Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту (шрифт – 14 напівжирний), заголовок центрується.

· Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами, крім першої – великої, з абзацного відступу, шрифт 14 – напівжирний. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

· Вимоги до друкарського тексту роботи: текст повинен виконуватись через два міжрядкових інтервали, мати до 30 рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Відстань між заголовком розділа та заголовком підрозділа — один рядок. Текст підрозділа друкується з наступної строки, з абзацу після заголовку підрозділу. Приклад оформлення розділів та підрозділів наведено у додатку.

Перенос слів у заголовках не допускається. Підкреслення заголовків не допускається.

· Кожен новий розділ роботи треба починати з нової сторінки. Відступ між підрозділами — одна строка.

· Форма титульного листа і технічного завдання має єдиний загальновузівський стандарт і виконується згідно зразків (див. Додаток Д).

 

5.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, додатків (малюнки, таблиці, тощо) подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті: 2,3,4,5,6,7…. Крапка після номера сторінки не ставиться. Нумерація аркушів починається з цифри “2”, враховуючи, що титульний аркуш є першою сторінкою роботи і номер сторінки на ньому не ставиться. У нумерацію входять всі аркуші, враховуючи додатки. Завдання на дипломну роботу підшивається після титульного листа наприкінці виконання дипломної роботи і не нумерується.

Зміст, вступ, висновки, список літератури не мають порядкових номерів.