Змістовний модуль 2. Елліністично-римська культура

Тема 9. Духовна культура періоду еллінізму: філософія, релігія, соціально-політична думка

Поняття та сутність еллінізму. Наслідки походу Олександра Македонського та експансія еллінської культури на схід. Специфіка взаємовпливу культур в елліністичних державах. Синкретичний та еклектичний характер елліністичної культури. Взаємопроникнення культур та розквіт філософсько-соціальної та естетичної думки.

Соціально-психологічний клімат еллінізму. Ідеологія демократизму та східні деспотії. Специфіка ідеології елліністичної монархії. Криза полісної самосвідомості та полісної ідеології. Відчуження особи від держави та політичного життя. Космополітизм як соціально-культурний феномен.

Елліністичний скепсис та інтерес до релігійно-філософської думки Сходу. Релігії елліністичного суспільства: розквіт нових культів та трансформації старих. Містика та магія в елліністичному світі. Месіанство та есхатологізм релігійної свідомості.

Сутність елліністичної філософії. Періодизація: ранньоелліністична та римсько-елліністична філософія. Повернення до досократичної натурфілософії, розвиток софійної та "епістемної" філософії (лінії Сократа та Аристотеля). Зростання уваги до внутрішнього світу людини та її життя. Філософсько-етична акцентація.

Життя та творчість Епікура. Каноніка та фізика епікуреїзму. Правила пізнання та критерій істини. Рух атомів та детермінізм. Етика епікуреїзму: проблема щастя, життя та смерті. Апатія та атараксія, відношення до релігії. Значення та доля епікуреїзму.

Філософія стоїцизму. Стародавня Стоя та її представники: Зенон з Кітіону, Клеанф та Хрісіпп. Логіка, фізика та етика стоїцизму. Вчення про душу та її безсмертя. Пантеїзм стоїків та його алегоричний характер. Проблема блага та злагоди з доброчинністю. Шляхи чесноти та проблема свободи й необхідності. Вчення про "грані добра й зла" та його світоглядне значення.

Античний скептицизм, його сутність та передумови. Шукання істини та неможливість пізнання. Софістика та скепсис. Відносність знання та суб’єктивізм як основа скептицизму, Піррон Елідський та ідея неосяжності та непередаваності сущого. Принцип відмови від судження та його культурологічне значення. Філософський плюралізм.

Філософія кінізму. Принцип самообмеження та "природності". Відмова від філософської онтології та логіки. Діоген Синопський: сутність та світоглядне значення. Поняття “кінічного способу життя” та його місце в історії культури.

 

Тема 10. Наука та мистецтво елліністичного світу. Культурні центри еЛліністичного Сходу

Бурхливий розвиток науки в Східному Середземномор’ї. Розповсюдження передової матеріальної культури: техніки, будівничої справи, фортифікації, воєнного мистецтва.

"Начала" Евкліда та завершення оформлення геометрії в науку. Звільнення математики від містики. Геліоцентрична космологія Аристарха Самоського та її критика в античній науці. Астрономічні знання еллінізму. Математична обробка геоцентричної системи Птоломея та її практичне значення.

Розширення географічних уявлень. Мандрівка Піфея та шлях Неарха. Ератосфен та розвиток картографії, розробка системи координат та ідея геоприродних зон.

Містобудівнича політика елліністичних правителів. Мистецтво фортифікації та архітектурні новації еллінізму. Маяк в Александрії. Колос Родоський. Суднобудівництво та вдосконалення облогово-бойовоїтехніки. Дороги та мости Східного Середземномор’я.

Література та книжкова справа доби еллінізму. Бібліотеки Пергаму та Александрії. Музейон Александрії як видатний науковий центр античності. Історична проза еллінізму. Нові жанри поезії. Метаморфози театру. Розповсюдження побутової комедії. Раціоналістичне відродження епосу.

Соціальні утопії в прозі Ямбула та Діодора. Загальний вплив східної літератури та створення псевдоісторичної прози.

Архітектура і скульптура еллінізму. Еклектизм стилів та монументалізм, створення архітектурних ансамблів. Характерні особливості елліністичних скульптурних композицій. Мавзолей в Галікарнасі.

Розвиток історичної науки: від Геродота до Каллісфена. Біографічний жанр історичної літератури. Історії окремих держав. Тімей, Берос, Манефон. Соціологічна думка еллінізму та теорія циклів державних форм.

Людські контакти еллінізму. Поштовий зв'язок та естафета. Розвиток основ міської цивілізації. Основні регіони елліністичного світу.

Поняття східного еллінізму. Особливості елліністичної культури Близького Сходу, Месопотамії, Парфії, Бактрії та Західної Індії. Особливості сплаву еллінської та східної духовних культур.

Релігія зороастризму в Персії. Мітраїзм та його розповсюдження в Середземномор'ї. Ідеологія та етика буддизму в Бактрії та Кушанській імперії. Розповсюдження буддизму в елліністичну добу.

Ірансько-грецьке мистецтво: переплетення сюжетів та стилів. Архітектура та скульптура Ніса, Каммаген, Німрут-Дагу. Мистецтво елліністичної Сірії та Вавілонії. Пальміра та Дура-Європос як культурні центри. Мистецтво Парфії та Кушанської імперії. Характерні особливості греко-бактрійського мистецтва. Грецькі поселення в Середній Азії та їх культура. Греко-індійське мистецтво.

Північне Причорномор'я в період еллінізму. Культурні центри Причорномор’я. Архітектура і скульптура Ольвії, Керкентіди, Херсонеса, Пантікапея та ін. Скіфо-грецьке мистецтво Причорномор'я. Пластичне мистецтво теракоти, гліптики, мозаїки.

Релігійні культи Північного Причорномор’я. Культ Богині-Діви та його еклектичний характер. Свята та ритуальні вистави в Ольвії та Боспорському царстві.

 

Тема 11. Соціально-політична та правова культура Римської республіки (VII-III ст. до н.е.).

Найдавніша римська община та її структура. Патриції та плебеї, клієнти та патрони, квірити та пролетарії. Принцип "цівітас" в суспільно-політичній свідомості. Феномен римського громадянства та його прояви в різні періоди римської історії.

Ідеологія римської общини. Поняття ригоризму. Демократизм і патріархальні відносини. Доброчинності та поняття суспільного блага. Суспільно-психилогічні риси римського громадянства та їх доля в історії культури. Специфіка римського поняття героїзму у порівнянні з еллінським.

Свобода як римська загальносоціальна цінність. Свобода як рівність перед законом. Зв’язок свободи з економічною незалежністю та майновою недоторканістю. Свобода і влада. Свобода римського народу як свобода від влади царів.

Поняття влади в Римі. Сутність та специфіка соціально-правового устрою Римської Республіки. Авторитаризм в Римі. Поєднання монархічної (консульської), аристократичної (сенат) та демократичної (народні збори) влади як особливість римського народовладдя.

Військова організація Римської держави та її значення для долі античної культури. Право і його статус в римському суспільстві. Формування політичної ідеології "республіки предків", величі Риму та богообраності Римського народу як джерело світових амбіцій Риму. Ригоризм.

Патріархальна община та патріархальна сім’я. Римська інтелігенція та її місце в суспільному житті.

Право як захист свобод римських громадян. Закони "ХІІ таблиць" як перший регулятор правових та майнових відносин. Заборона привілеїв та розкошів, рівність громадян перед законом.

Сімейне право та сімейне законодавство в Римі. Місце жінки в римському суспільстві. Права жінок та дітей в сімейному законодавстві.

Організація суду в Римі. Суд як орган держави.

Громадянське право в Римі та його зміна на протязі розвитку Республіки. Принципи класичного римського права. Закон та справедливість. Буква і дух закону. Судова змагальність як наслідок принципу справедливості та об’єктивності. Цицерон про переваги та проблеми римського права.

Проникнення елліністичної соціально-політичної культурив Рим та відношення до елліністичних законів і соціально-політичних ідей. Еллінізація та боротьба ригористів проти "філеллінства" як відображення ускладнення суспільних відносин.

Криза римського права в І ст. до н.е.

 

Тема 12. Релігія та міфологія Риму періоду Республіки

Періодизація розвитку римської релігії. Розвиток релігійних уявлень в контексті загальноіндоєвропейських міфів та специфіка міфології римлян. Історія міста як джерело міфів. Міфологізація історії як фактор ідеологізації суспільного життя. Найдавніші римські культи та божества та їх світоглядне значення. Пережитки тотемізму та анімізму в найдавнішій міфологічній свідомості. Сакралізація общинного та сімейного життя. Культ домашнього вогнища. Культ "фамілії". Священне вогнище Риму та його культ.

Храми та общинні святині Риму. Жерці та організація релігійно-політичного культу. Релігійні ритуали та свята.

Класичний пантеон римських богів та завершення формування класичної державної релігії Риму. Нові культи Риму.

Римська релігійна політика на завойованих територіях. Запозичення культів іноземних божеств та розбудова нових храмів.

Гадання в Римі та їх значення в суспільному житті. Вистави і видовища та їх роль в суспільному житті та масовій психології.

Філеллінізм і боротьба з сектами піфагорійців та орфіків. Криза ригоризму та виникнення світського суспільного життя як відображення загальної кризи пізньої Республіки. Енній, Луцилій, Цицерон та їх критика "народної релігії". Розповсюдження цікавості до еллінської філософії в римському суспільстві та перші тріщини в ідеології "цівітас".

Тема 13. Римська філософія періоду Республіки

Особливості філософської свідомості Риму. Пріоритет соціально-політичного консерватизму. Елліністична філософія в Римі та її специфіка. Філософська освіта в пізній Республіці. Перші римські філософи.

Епікуреїзм вРимі. Гедонізм та вульгаризація етики Епікура. Вчення Філодема. Тіт Лукрецій Кар та його філософська поема. Атеїзм та натурфілософія, етика і вчення про життя і смерть. Теорія прогресу природи і людства.

Стоїцизм Риму періоду Республіки. Ригоризм та його близькість стоїкам. Етика і філософія Панеція. Поєднання матеріалістичної натурфілософії і релігійної містики у вченні Посідонія. "Космічна симпатія" та історія. Еклектизм Середньої Стої в Римі.

Скептицизм у Римі. Енесідем Кносський та його школа. "Тропи відносності" та їх світоглядне значення. Філософська еклектика та її світоглядна характеристика. Марк Тулій Цицерон як перекладач, ритор, оратор і філософ. Цицерон про мету та призначення філософії. Етика Цицерона. Вчення про приватну власність та його значення. Піфагореїзм в Римі та боротьба з ним офіційної ідеології.

Розповсюдження елліністичної філософії як фактор краху Римської Республіки.

 

Тема 14. Наука і мистецтво Римської Республіки

(VI- I ст. до н.е.)

"Книжне" знання в Римі. Місце науки в системі культурних цінностей. Світоглядні особливості римської науки: пізнаючий суб’єкт у природній гармонії. Споглядальні та емпіричні знання. Фізика, етика і логіка як науки. Риторика і юриспруденція.

Медичні знання. Вплив елліністичних концепцій зцілення. Герофіл та Ерасістрат, школи лікарів-догматиків та емпіриків. Методики і пневматики. Хірургія в Римі.

Міське будівництво в Римі. Система комунікацій та розбудова доріг. Мости і акведуки. Військово-інженерне мистецтво.Механіка та математика в Римі.

Література Римської Республіки. Поезія у школах грецького зразка. Римський фольклор. Рання римська література. Аннали. Фабій Піктор. Грецька мова (койне) як основна мова ранньої римської словесності. Творчість Лівія Андроніка. Псевдоісторична проза: "Пунічна війна" Невія та "Літопис" Еннія. Панегірична поезія ІІ ст. до н.е. Політична епіграма Періоду Громадянських війн.

Драматичне мистецтво і його місце в суспільному житті. Функції театру в Римі. Грецька драма на римському ґрунті. Теренцій та Плавт.

Становище поета в римському суспільстві. Виникнення шару читацької публіки. Книжкові майстерні в Римі.

Розквіт латинської прози І ст. до н.е. Листи та промови Цицерона. Поява жанру описів. Пліній Старший.

Епічна поезія та сатира. Філософська поема "Про природу речей" Лукреція. "Записки про галльську війну" Цезаря.

Джерела та специфіка пластичного та архітектурного мистецтваРиму. Мистецтво етрусків. Становлення римської архітектури та скульптури. Римський форум та його архітектура. Храми Риму. Архітектура Помпеїв.

Портретна скульптура та живопис та їх естетичні канони.

 

Тема 15. Філософія та етика Римської імперії

Соціально-психологічний клімат імперії. Крах полісного ригоризму та становлення імперської ментальності. Від громадянина Риму до підданого імперії.

Особливості римського стоїцизму імперії. Люцій Анней Сенека та його філософська етика. Вчення про причини та першопочаток. Безсмертя душі та проблема смерті. Свобода та розумна необхідність. Свобода духу та проблема совісті.

Філософія та етика Епіктета. Віра та благоговіння як предмет логіки. Фізика як теологія. Свобода волі та проблема щастя. Свобода вибору та вибір свободи.

Марк Аврелій: філософ на троні. Проблеми сенсу людського життя. Філософія як втішення та заспокоєння душі. Мелос та божественність сущого. Неминуча доля та сліпий випадок.

Скептицизм імперії. Емпірична методологія у вченнях Менодота і Секста Емпірика. Еклектизм пізнього академічного скепсису.

Ідеологія іудаїзму в Римській імперії. Іудейські секти діаспори, Філон Александрійський та генезис філософії об'явлення. Елліністичний алегоризм у тлумаченні біблейських текстів.

Філософія неоплатонізму. Принцип тотожності буття та мислення в системі Плотіна. Поняття еманації. Вчення про Єдине та три субстанції. Етика Порфирія. Сірійська та Афінська школи неоплатонізму. Ямвліх і Прокл. Занепад філософствування та його причини.

 

Тема 16. Релігія, мистецтво та освіта періодУ імперії.

Релігійна політика римських Цезарів. Культ божественногоімператора та його соціально-психологічні наслідки. Посилення впливу східних культів. Культ Діоніса та мітраїзм в Римі. Культи Кібели та Аттіса. Культ Серапіса та Ізіди. Розповсюдження магії та астрології, спіритизму та чаклунства. Месіанські та есхатологічні настрої в римоелліністичному середовищі.

Архітектура Риму періоду імперії. Золотий палац Нерона. Амфітеатр Клавіїв (Колізей) як шедевр римської архітектури. Форум Траяна. Храми та мавзолеї епохи Адріана. Терми та їх місце в суспільному житті.

Містобудівнича та шляхобудівнича політика імператорів.

Система освіти в Римській імперії. Суспільне виховання та початкова освіта. Літературно-естетичний характер навчання в римських школах.

Риторика І-ІІ ст. н.е. Місце ораторів в суспільному житті. Публічні школи риторики та діяльність Марка Фабія Квінтіліана. Лукіан з Самосати та його сатиричні діалоги.

Розвиток історичної науки та географії. Прославлення цезарів. Веллей Патеркул та Курцій Руф. "Аннали" Тацита як історичний твір. Історіографія Светонія.

Біографічна творчість Плутарха та її культурно-світоглядне значення. Географія та історія в творчості Аппіана. Діоген Лаертський та поява історії філософії.

Розвиток романтичного жанру в літературі імперії. "Сатирикон" Петронія як пародія на грецьку літературу. Реалізм та гумор в творчості Люція Апулея ("Золотий віслюк").

Розповсюдження поезії в елітарному середовищі. Елітарний епос в творчості Лукана, Валерія Флакка, Стація. Сатира та байка в імперії. Побутова іронія Валерія Марціала. Соціальна сатира Доціма Юнія Ювенала.

Місце театру в імперському Римі. Трагедії Сенеки, Матерна. Розповсюдження комедійного жанру та міміків. Трагічна пантоміма.

Видовища та розваги, свята та їх роль в суспільному житті Римської імперії.

Римська провінційна культура та її специфіка. Основні культурні регіони імперії. Відмінності культури Західної та Східної імперій.

Римське провінційне місто та його ідеологія. "Ветеранські міста" в Дунайських провінціях. Міська автономія та питання громадянства. Колоніальні статути провінційних міст.

Культура Галлії. Духовна культура кельтів: релігія, міфологія, мистецтво. Романізація як переплетення кельтської та романської культур. Релігія друїдів та її світоглядне значення. Кельтська пластика та архітектура. Міста, дороги, акведуки в галло-римському суспільстві. Галло-римська поезія та література.

Духовна культура Малої Азії періоду імперії. Насадження культу божественного імператора та розповсюдження нетрадиційних культів. Регіональний патріотизм та общинна самосвідомість. Культи "богині під плащаницею" в Карії, Матері богів Кібели, Аттіса та їх світоглядний смисл.

Мистецтво Малої Азії періоду імперії. Бібліотека Пергаму. Освіта в малоазійських містах.

Єгипет часів імперії. Александрія Єгипетська як центр науки та культурної думки пізньої античності. Культурно-історичний зміст пізньої єгипетської релігії (культ Серапіса). Культура іудейської єгипетської общини та її значення. Мистецтво Єгипту. Фаюмські портретні фрески. Римо-Єгипетська архітектура.

Культура Іудеї періоду імперії. Монотеїзм іудаїзму та імперські державні культи. Біблія та її розповсюдження в римоелліністичному світі. Септуагінта та її світоглядне значення. Світоглядна суть пізніх біблейських пророцтв. Месіанство в іудейських сектах. Діяльність Філона Іудея.

Загальне значення розвитку духовної культури римських провінцій.

Заключення.

Антична спадщина і європейська культура. Загальне значення античної культури у розвитку європейської та світової цивілізації. Античні цінності та їх втілення в сучасній духовній культурі.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ,

індивідуальні завдання та завдання для самостійної роботи

Тема 1. Антична культура в її історичній специфіці.

 

Завдання для самостійної роботи.

Розкрити зміст наступних питань:

1. Поняття античності, її історичні та географічні рамки.

2. Періодизація античної культури.

3. Структура духовної культури періоду античності.

4. Передісторія античної цивілізації. Античний світ та Стародавній Схід.

5. Проблема походження античної культури.

6. Етнічна різноманітність Середземномор’я. Специфіка Балканського півострова та Егейського басейну як території найдавніших мідно-кам’яних архаїчних культур.

7. Специфіка античного світовідчуття та її передумови.

8. Поняття античного полісу та античного "способу виробництва".

9. Античне рабство і проблема "пластичності" суспільної свідомості.

10. Античний скепсис та античне громадянство.

11. Формування вільної індивідуальності громадянина як характерна особливість античного способу життя.

Література: