Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Нанесення лінії зарегульованого витоку на вихідному гідрографі річки
Використовуючи лінію споживання і променевий маштаб, можливо знайти значення зарегульованого витоку в будь-який період регулювання. Для цього необхідно взяти напрям лінії зарегульованого витоку, перенести їх на променевий маштаб і отримати значення зарегульованого витоку. За цими значеннями на вихідному гідрографі будується графік зарегульованого витоку. Зазвичай, ці лінії позначають Q1, Q2, Q3, ..., Qn. Площа, обмежена гідрографом річки, представляє собою об¢єм річкового витоку. За умовами регулювання наповнення водосховища на початку і в кінці дворіччя, що розглядається, повинно бути однаковим, тобто однаковими повинні бути площі гідрографів на початку і в кінці регулювання. Крім того, при річному регулюванні перед кожним паводком водосховище опорожнюється, а після повеня – наповнюється. Площі гідрографа природного витоку, відсічені під час паводків графіком зарегульованого витоку, будуть представляти собою об¢єми водосховища, тому повинні бути однаковими.
3.8 Побудування хронологічніх графіків рівнів води у верхньому б¢єфі ZВБ = f (t), рівнів води в нижньому б¢єфі ZНБ = f (t), статичних напорів НСТ = f (t) і напорів нетто ННТ = f (t), середньодобових потужностей NB = f (t) Графік рівнів води у верхньому б¢єфі ZВБ = f (t) будується за допомогою кривої об¢ємів водосховища та інтегральної кривої витоку за два роки. За залишками води у водосховищі Wi на початку і в кінці місяця визначають рівень води ÑZi. Причому, для знаходження рівня води по кривій об¢ємів водосховища залишок води у водосховищі Wi слід відкладати від рівня мертвого об¢єму водосховища (в межах корисного об¢єму водосховища). Отримані координати ZВБ на початку і в кінці місяців поєднуються прямими. Графік рівнів води в нижньому б¢єфі ZНБ = f (t) будується за допомогою кривої витрат за даними графіка зарегульованого витоку. На вихідному гідрографі побудовано графік зарегульованого витоку, позначений лініями Q1, Q2, Q3, ..., Qn. Кожному значенню витрат відповідає відмітка води в нижньому б¢єфі ZНБ. Отримані дані наносяться на хронологічний графік рівнів води в нижньому б¢єфі у вигляді прямих. Відмітки в нижньому б¢єфі змінюються при зарегульованому витоку. В даному випадку для спрощення розрахунків відмітки рівнів у нижньому б¢єфі визначаються за допомогою однієї кривої Q = f (ZНБ). Насправді для зимового і літнього періодів вказані криві різні.
Графік статичних напорів НСТ = f (t) будується як різниця між двома попередніми графіками ZВБ = f (t) і ZНБ = f (t). Тобто з відміток першого графіка віднімаються відмітки другого:
НСТ = ZВБ - ZНБ.(3.1)
Графік напорів нетто ННТ = f (t) можна отримати із графіка статичних напорів НСТ = f (t) шляхом зменшення ординат останнього на величину гідравлічних втрат hВТР в енергетичному водоводі на участку від верхнього б¢єфа до вхідного отвору турбінної камери. З відміток графіка статичних напорів віднімаються величини гідравлічних втрат: ННТ = НСТ - hВТР.(3.2)
Гідравлічні втрати у водоводі залежать від типу устаткування і визначаються за формулою hВТР = k Q 2,(3.3) де k – коефіціент, який залежить від типу ГЕС. Для руслових ГЕС гідравлічні втрати при пропуску черех турбіни середніх багаторічних витрат річки складають приблизно 1-2% від максимального напору НМАКС. В станціях пригребельного типу гідравлічні втрати складають 2-3%, на дериваційних ГЕС гідравлічні втрати складають 5-15%. У даній роботі передбачається проектування ГЕС руслового або пригребельного типу. Тому для усіх варіантів гідравлічні втрати приймаються рівними 2% від максимального напору НМАКС. Коефіціент k визначається за формулою .(3.4)
Зазвичай пропускна спроможність турбін ГЕС становить (1,5-2,0) . Тому, визначаючи гідравлічні втрати, у паводковий період слід ураховувати вищезазначене. Якщо зарегульовані за правилом натягнутої нитки витрати в цей період будуть перевищувати пропускну спроможність турбін, то у формулу 3.3 слід підставити Q = (1,5-2,0) . Середньодобова потужність ГЕС або потужність ГЕС по водотоку в кВт визначається за формулою , (3.5)
де Q – зарегульовані витрати, які знаходяться з даних, нанесених на гідрограф річки, м3/с; ННТ – напір нетто, який знаходиться з хронологічного графіка статичних напорів і напорів нетто; hТ – коефіцієнт корисної дії гідротурбіни, який залежить від виду турбіни (hТ = 0,87-0,92); hГ –коефіцієнт корисної дії гідрогенератора (hГ = 0,96-0,98).
Підставивши у формулу (3.5) межові значення коефіцієнтів корисної дії гідротурбіни і гідрогенератора, побачимо, що коефіціент k1 знаходиться в межах k1 = (8,2 – 8,8). Менше значення коефіцієнта відповідає невеликим агрегатам, більше значення – крупним. В середньому можна прийняти k1 = 8,5. Потужності на графіку середньодобових потужностей NB = f(t) обчислюються за формулою (3.5) на початку і в кінці кожного місяця. Отимані значення поєднуються на графіку прямими. В тих місцях, де змінюються зарегульовані витрати, мають місце стрибки на графіку середньодобових потужностей. У цих місцях на графіках Q = f (t) та ННТ = f(t) присутні дві витрати і два напори, тому і потужності слід визначати двічі, перед стрибком і після стрибка.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 104; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.146.221.204 (0.007 с.) |