Тема 2. Політична влада і політична система

 

1. Влада як суспільне явище: суть, джерела та ресурси.

2. Політична влада: форми та типи.

3. Легітимність політичної влади: суть та типологія.

4. Політична система суспільства: поняття, структура та функції.

 

Реферати

1.Фактори ефективності політичної влади.

2. Особливості політичної системи України.

3. Сучасні моделі політичних систем.

 

Література

1. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.

2. Висоцький О. Проблема легітимації політики в концепції М.Вебера //Грані. – 2003. – №6. – С.132–136.

3. Висоцький О. Сутність легітимної політики //Політичний менеджмент. – 2004. – №4. – С.24–34.

4. Воронов І.О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру: Монографія /НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень. – К.: Генеза, 2005. – 287с.

5. Гавриленко І. Політична система суспільства //Політологічні читання. – 1993.– №1.

6. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: До ефективних суспільств. – К., 1990. – С.124–134.

7. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001. – С.53–80.

8. Ильин И. Аксиомы власти //Новое время – 1990. – №10.

9. Канєвський О.С. Принцип розподілу влади в механізмі сучасної демократичної держави /Севастопольський держ. тех. ін-т. – Севастополь, 1999. – 52с.

10. Кухта Б. Політична влада та її рішення. – Львів: ЦИД, 2006. – 237 с.

11. Ледяев В. Формы власти: типологический анализ //Полис. – 2000. – №2.

12. Ледяєв В.Г. Власть: концептуальний анализ. – М.: Российская политическая енциклопедія (РОССПЄН). – 2001. – С. 292 – 295.

13. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. – К.: Каравела, Львів: Новий світ-2000, 2000. – С.96–103, 158–169.

14. Политическая энциклопедия: в 2-х т. /Нац. обществ.-науч. фонд; Рук. проекта Г.Ю. Семигин. – М.: Мысль, 2000.

15. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза. – 1997. – 395 с.

16. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічний, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

17. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навчальний посібник для курсантів та студентів вищих військових навчальних закладів /За ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 273 с.

18. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

19. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.: „ТАНДЕМ”, 1996. – 240 с.

20. Словник-довідник політологічних термінів /За ред. М.П.Гетьманчука. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 229 с.

21. Фісун О. Типологія політичних систем: основні підходи //Політичний менеджемент. – 2005. – №5. – С.39–50.

22. Халипов В. Введение в науку о власти. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1995. – 640 с.

23. Халипов В.Ф. Кратология как система наук о власти. – М.: Республика, 1999. – 303с.

24. Чемшит А.А. Государственная власть и политическое участие: Монография. – К.: Укр. центр дух. культури, 2004. – 527с.

25. Якушик В. Політична система та політичний режим //Політична думка. – 1994. – №1.

Методичні рекомендації

Основною метою вивчення даної теми є розуміння сутності політичної влади як визначальної категорії політичної науки, яка тісно пов’язана з поняттям політики. Політичну владу слід розглядати як один з різновидів влади, що являє собою відносини панування і підкорення. Аналіз сукупності її ознак, елементів структури дає змогу розглядати політичну владу і як базовий елемент функціонування політичної системи, за допомогою якого регулюються суспільні відносини, досягається соціальна стабільність.

Розкриваючи зміст першого питання необхідно звернути увагу на те, що влада існує у будь-якому суспільстві. Поява владних відносин є свідченням наявності у людей відмінних інтересів, а отже, ефективність влади визначається тим, наскільки вона здатна їх впорядкувати, стабілізувати, забезпечити захист суспільства та сприяти його розвитку. Особливу увагу слід звернути на характерні особливості політичної влади, її джерела та їх еволюцію, ресурси (економічні, демографічні, соціальні, силові, культурно-нормативні), які може використовувати суб’єкт владних відносин для досягнення цілей. Слід звернути увагу на різноманітні підходи до розуміння політичної влади, які дають змогу прослідкувати еволюцію уявлень про даний феномен [4; 7, с. 65-68; 10, с. 6-20; 12; 13, с. 158-162; 15, с. 56-57; 16, с. 33-38; 18, с 51-55; 22; 23].

Розкриваючи друге питання, необхідно визначити існуючі форми політичної влади, диференціація яких дає змогу уявити різноманітність сучасних політичних режимів. Цікавим у цьому випадку буде типологія політичного правління, запропонована Б.Гаврилишиним, яка відповідає трьом формам сучасної влади. Особливу увагу слід звернути на порівняльний аналіз політичної та державної влади з визначенням їх спільних та відмінних ознак, адже державна влада є лише однією із форм політичної влади: це спеціально організована система державних органів, організацій установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя. Особливу увагу слід також звернути на еволюцію уявлень на проблему децентралізації та розподілу влад, принцип стримувань і противаг, які є надійним засобом проти зловживань владою [6; 7, с. 71; 9; 11; 18, с. 58-63; 19; 24].

У третьому питанні слід зосередити увагу на основних характерних ознаках політичної влади: легальності, верховенстві, всезагальності, моноцентричності, легітимності, ефективності. У процесі підготовки до даного питання необхідно засвоїти, що спосіб здійснення і ефективність політичної влади залежать від визнання народом правочинності даної системи влади, тобто від її легітимності. Існують різні позиції щодо підстав та типів легітимації влади. М.Вебер називає три «ідеальні» типи легітимного панування: традиційний, легальний та харизматичний. Д.Істон стверджує про ідеологічний, структурний та персоналістський способи легітимації [2; 3; 7, с. 69; 12; 13, с. 163-164; 17, с. 21-23; 18, с. 55-58; 19, с. 12-16; 22, с. 135-152].

Вивчення політичної системи доцільно розпочати з специфіки суті політичної системи та уявлень про неї. Цікавими будуть моделі політичної системи, запропоновані фундаторами системного аналізу в політичній науці Д.Істоном та Г.Алмондом. Слід звернути увагу також на аналіз елементів структури та функції політичної системи, а також на її взаємозв’язки з іншими підсистемами суспільства: економічною, соціальною, духовною, адже саме політична система як цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, норм і політичної культури забезпечує регулювання усіх сфер суспільства, його соціальну та політичну стабільність [1; 5; 7, с. 53-64; 14; 15, с. 267-269; 16, с. 39-46; 18, с. 73-74; 21; 25].

При написанні першого реферату необхідно розглянути фактори ефективності політичної влади. Ефективність слід розглядати як фактичну результативність діяльності основних владних структур, політичних лідерів відповідно до сподівань найвпливовіших суспільних груп. Саме ефективна політична влада здатна впорядкувати, стабілізувати та сприяти розвитку суспільства [4; 10, с. 43-77; 12; 19, с. 16-26; 24].

У другому рефераті необхідно розглянути проблеми становлення та розвитку політичної системи України [5; 7, с.59–62; 13, с.101–103; 16; 18; 25].

У третьому рефераті слід розкрити основні моделі політичних систем [10, с. 24-27; 18, с. 69-75; 21].

 

 

Тема З. ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС ТА ОСОБИСТІСТЬ У ПОЛІТИЦІ

1. Політичний процес: суть і типологія.

2. Політична діяльність та політичні технології.

3. Особистість у політичному процесі:

3.1. Політична участь та її форми.

3.2. Інститут політичного лідерства.

4. Поняття та особливості політичних еліт.

Реферати

1. Фактори ефективності політичного функціонування.

2. Процес політичної соціалізації: сутність, етапи, агенти та моделі.

 

Література

1. Гелей С, Рутар С. Основи політології.-Львів. 1996.

2. Головатий М. Мистецтво політичної діяльності. - К., 2002.

3. Деркач Ж. Політичний лідер у ретроспективі // Віче. - 1999. - № 1.

4. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти, політичне лідерство. - Львів, 1995.

5. Петрунько О. Мотиви відчуження сучасної молоді України від активної політичної діяльності // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 1.

6. Піча В., Хома Н. Політологія: Консп. лекцій. - К., 1999.

7. Політологія / За ред. О. Бабкіної, В. Горбатенка. - К., 1998.

8. Політологія / За ред. А. Колодій. - 2-ге вид. - К.: Ельга, Ніка-Центр 2003.

9. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук та ін. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „ЛП”, 2005..

10. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях / За ред. М. Гетьманчука. - Львів, 2003.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання потрібно наголосити, що аналіз політичного процесу - одна з найважливіших проблем політичної науки. У найширшому розумінні політичний процес - це функціональна характеристика політичної системи, зміст якої визначається виконанням суб'єктами політики своїх специфічних ролей і функцій. Оскільки політичний процес може розгортатися у різних просторових межах, тому варто детально розглянути такі різновиди політичного процесу як світові (глобальні), регіональні та національні (внутрішньодержавні) процеси [8, с. 79-81; 9, с. 53-55, 10; с. 34-35].

Розгляд другого питання передбачає дослідження різноманітних форм політичної діяльності, через які розкривається політичний процес. Виділяють два основних рівні політичної діяльності: елітарний рівень функціонування владних структур та рівень масової участі. Необхідно також здійснити класифікацію політичної діяльності за такими критеріям: за кількістю і ступенем взаємозалежності суб’єктів політики, за типом об’єктів та за спрямованістю в минуле чи майбутнє.

Дане питання потребує також аналізу спеціально розроблених та апробованих на практиці прийомів, технік послідовного досягнення бажаного результату в певній сфері політичної діяльності, які отримали назву політичних технологій. Особливу увагу необхідно звернути на розгляд таких різновидів політичних технологій як аналітичні, директивні та мобілізуючі. [2, с.74-120; 8, с. 81-109; 9, с. 55-59, 62-76; 10, с. 35-48].

Розглядаючи перший підпункт третього питання, варто наголосити, що наслідком політичної соціалізації є готовність особистості до політичної участі, певний рівень її політичної мобілізованості. Тому, аналізуючи дане питання, доцільно розглянути суть поняття "політична участь", її мотиви, різновиди. Також потрібно наголосити на структурних елементах політичної бездіяльності (неучасті) [6, с. 93-95; 8, с. 139-146; 9, с. 91-96].

Найвпливовішою серед дійових осіб у політичній сфері є особа політичного лідера. Саме тому вивчення другого підпункту третього питання семінарського заняття передбачає з'ясування природи політичного лідерства, здійснення типології політичних лідерів, аналіз концепцій та механізмів політичного лідерства [3; 4; 8, с. 146-160; 9, с. 131-138; 10, с. 55-62].

Розгляд останнього питання передбачає розкриття суті політичної еліти, її структури, історичних особливостей, джерел формування та функцій. Окрему увагу необхідно звернути на проблеми формування нової політичної еліти України [1, с. 152-165: 2, с. 44-56; 4; 7,с. 206-212; 8, с.341-360; 9, с. 125-131, 10, с. 74-77].

При написанні першого реферату потрібно розкрити суть політичного функціонування, дослідити фактори, що впливають на його ефективність [1, с. 140-141; 8, с. 90-93; 9, с. 59-62].

Другий реферат варто розпочати з аналізу суті процесу політичної соціалізації як процесу набуття індивідом необхідних рис для активної участі в політичному житті. Також необхідно розкрити основні етапи, агенти та моделі політичної соціалізації [7, с. 105-106; 8, с. 131-139; 9, с. 83-91; 10, с. 52-55].