Код вірні відповіді код вірні відповіді

А 3,1,2,5,4 Л 3,5

Б 1,3,5 М 5,3,2,4

Г 2, 4 Р 1, 5

Д 3 П так

Е 2,4,5 Т ні

К 1,3 Ф 1,4,5

 

До чинників зовнішнього середовища, які можуть діяти на організм і

викликати ушкодження, відносять:

1 — Біологічні

2 — Фізичні

3 – Психоемоційні впливи

4 — Хімічні

5 — Лікарські засоби і газоподібні речовини

2. Під тілесними ушкодженнями розуміють:

1 — Небезпечні для життя ушкодження

2 — Порушення анатомічної цілісності

3 — Травму організму

4 — Порушення фізіологічної функції

5 — Безпечні для життя ушкодження

3. Всі травми можна класифікувати за такими ознаками:

1 — Характером

2 — Локалізацією

3 — Небезпекою для життя

4 — Наслідками

5 — Ушкоджуючою поверхнею предмета

4. При описуванні ран вказують розміри та:

1 — Локалізацію

2 — Форму і напрямок довгого її розміру

3 — Характер країв, кінців і стінок

4 — Стан навколишніх тканин

5 — Висоту розташування відносно довжини тіла (зросту)

5. При описуванні синяків вказують розміри та:

1 — Локалізацію

2 — Форму

3 — Колір

4 — Взаєморозташування ушкоджень

5 — Висоту розташування відносно довжини тіла

6. При описуванні садна вказують його розміри та:

1 — Локалізацію

2 — Форму

3 — Колір

4 — Розташування кірочки відносно навколишньої неушкодженої шкіри

5 — Висоту розташування відносно зросту

7. Тупі тверді предмети діють на тіло шляхом:

1 — Утворення дефекту тканини

2 — Здавлення

3 — Удару

4 — Розтягнення

5 — Тертя

Тупі тверді предмети за формою ударяючої поверхні можна

класифікувати на такі, що мають:

1 — Невизначену форму

2 — Заокруглену поверхню

3 – Поверхню з гранями

4 — Плоску обмежену поверхню

5 — Плоску необмежену поверхню

До анатомічних ушкоджень, які виникають від дії тупих твердих

предметів, відносять:

1 — Садна, синяки

2 — Струс головного мозку

3 — Забиті рани

4 — Шок від удару в рефлексогенну зону

5 — Розриви внутрішніх органів

До функціональних ушкоджень, які виникають від дії тупих твердих

предметів, відносять:

1 — Струс головного мозку

2 — Садно, синяк

3 — Переломи кісток

4 — Розриви внутрішніх органів

5 — Шок від удару в рефлексогенну зону

Садна як ушкодження від дії тупих твердих предметів

характеризуються:

I — Ушкодженням поверхневих шарів шкіри

2 – Виникають від удару тупого твердого предмета

3 – Виникають від дії тупого твердого предмета під кутом

4 — Ушкодженням всіх шарів шкіри

5 — Ушкодженням епітеліальних шарів слизових оболонок

Ознаками, що вказують на напрямок руху тупого твердого предмета,

який спричинив утворення садна, є:

1 – Стан краю початку і закінчення садна

2 — Довгаста форма садна

3 — Гофрування епідермісу у бік руху предмета

4 — Локалізація садна

5 — Локалізація чужорідних включень

13. Судово-медичне значення садна полягає в можливості:

1 — Визначення силу удару

2 – Встановлення факту дії тупого твердого предмета

3 — Визначення давності травми

4 — Визначення напрямку руху предмета

5 — Вирішення питання про ступінь тяжкості ушкодження

14. Давність виникнення синяків можна визначити за:

1 — Температурою шкіри в синці

2 — Зміною форми синяка

3 — Забарвленням синяка

4 – Об’ємом крові, що вилилася

5 — Швидкістю поширення крові по підшкірній клітковині

15. Синяк послідовно змінює своє забарвлення в такому порядку:

1 — Коричневе

2 — Зеленкувате

3 — Синьо-фіолетове

4 — Жовтувате

5 — Пурпурно-синюшне

16. Судово-медичне значення синяків складається з:

1 — Можливості визначення сили удару

2 – Встановлення факту дії тупого твердого предмета

3 – Визначення легкого ступіня тяжкості тілесного ушкодження, що не

призводить до короткочасного розладу здоров’я

4 — Уяви про можливий рід насильства

5 – Визначення давності спричинення синяка

17. Рани загоюються з формуванням:

1 — Кірочки

2 — Зсаднення

3 — Рубця

4 — Синяка

5 — Сліди загоєння не залишаються

Забиті рани виникають у тому випадку, коли тупий твердий предмет

діє на шкіру і обумовлює:

1 — Зміну форми шкіри

2 – Виникнення натискання

3 — Тертя

4 – Зміщення шкіри

5 — Перерозтягування

19. Забиті рани характеризуються такими ознаками як:

1 — Нерівні краї

2 — Наявність тканинних перетинок

3 — Зсаднення і розчавлення країв, наявність в них крововиливу

4 — Наявність волосяних містків

5 — Невелика та нетривала кровотеча

Судово-медичне значення забитих ран полягає в наступному

визначенні:

1 — Виду травматизму

2 — Факту дії тупого твердого предмета

3 — Сили дії предмета

4 — Форми травмуючої поверхні предмета

5 – Ступіня тяжкості ушкодження

21. Критеріями для діагностики давності ушкоджень шкіри являються:

1 – Наявність крововиливу

2 – Форма ушкодження

3 – Ознаки загоєння шкіри

4 – Локалізація ушкодження

5 – Гістологічні або біохімічні ознаки запального процесу

Кістки ушкоджуються відповідно до закономірності: кістка більш

Стійка на стиснення, ніж на розтягнення

— так

— ні

Тріщини, що виникають при переломах плоских кісток від дії тупих

твердих предметів:

1 — Дозволяють визначити послідовність ударів

2 — Дозволяють визначити силу удару

3 — Йдуть в напрямку, протилежному діючій силі

4 — Дозволяють визначити вид предмета

5 – Вказують на напрямок дії сили

В якому порядку ушкоджуються кісткові пластинки ребер при прямому

переломі:

1 – Спочатку ушкоджується внутрішня пластинка

2 – Спочатку ушкоджується зовнішня пластинка

3 — Одночасно ушкоджуються обидві кісткові пластинки ребра

4 – Потім ушкоджується внутрішня кісткова пластинка

5 – Потім ушкоджується зовнішня кісткова пластинка ребра

 

24. Травматизм як явище характеризується:

1 — Повторенням ушкоджень

2 — Недотриманням правил техніки безпеки

3 — Однотиповістю ушкоджень

4 — Важкими ушкодженнями тіла

5 — Схожими умовами діяльності людей

З судово-медичної точки зору падіння може бути

1 — Падіння з висоти пряме

2 — Падіння з висоти до 2 м

3 — Падіння з висоти послідовне

4 — Падіння з висоти понад 5 м

5 — Падіння на площину

26. Для падіння на площину характерні такі ушкодження:

1 — Превалювання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми

2 – Збільшення контактних травм при збільшенні висоти падіння

3 – Наявність ознак доцільних дій при падінні

4 — Черепно-мозкова травма прискорення

5 – Наявність ознак загального струсу тіла

При черепно-мозковій травмі протиударні ушкодження виникають

при:

1 — Ударі тупим твердим предметом, наприклад, молотком

2 — Падінні з висоти

3 — Падінні на площину

4 — Послідовному падінні з висоти

5 — Вогнепальній травмі

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

ЗАДАЧА 1.

Під час судово-медичного дослідження трупа гр. Г., 49 років, виявлені такі ушкодження. На передній поверхні лівого стегна в середній його третині на висоті 72 см від стопи наявне садно неправильно-круглястої форми розмірами 5х7 см вкрите кірочкою, яка розташована вище неушкодженої шкіри з шелушінням по периферії садна. На правому коліні наявний круглястий синяк 4х3 см зеленкувато-жовтого кольору по периферії.

Завдання.

Визначити давність спричинення ушкоджень.

 

ЗАДАЧА 2.

Під час судово-медичного дослідження трупа рг. К., 28 років, на голові, в тім’яній її ділянці зліва виявлено рану, яка має неправильно круглястої форми центральне ушкодження м’яких тканин голови розміром 1х0,5 см з розчавленими нерівними краями, що просякнуті кров’ю. По периферії цього ушкодження наявне зсаднення до 1,5 см в діаметрі темно-коричнюватого кольору. Від центрального ушкодження відходять 5 розривів шкіри довжиною від 2 до 4 см, з нерівними мілкозубчастими краями, в кінцях яких наявні тканинні перетинки. В глибіні рани промацується вдавлення кісток.

Завдання.

Визначити вид рани та яким предметом вона була спричинена.

 

ЗАДАЧА 3.

Під час судово-медичного дослідження трупа гр-на Н. в лівій лобно-тім’яній ділянці голови виявлена рана 4х4 см неправильної форми з нерівними, зсадненими краями, які просякнуті кров’ю і в кінцях мають тканинні перетини в глибині. Дном рани є оскольчастий перелом тім’яної кістки неправильної форми розмірами 3х2 см. Осколки внутрішньої пластинки зміщені на 0,7-0,5 см вглиб черепа, з ушкодженням твердої мозкової оболонки і речовини мозку, де спостерігається забій на ділянці 3х3 см з розчаленням кори і білої речовини на глибину до 1-2 см. Навколо вогнища забою дифузний субарахноїдальний крововилив шириною до 1-1,5 см.

Завдання.

Визначити, який механізм виникнення черепно-мозкової травми та її характер (компресійна, імпресійна, чи травма прискорення).

 

ЗАДАЧА 4.

Під час судово-медичного дослідження трупа гр-на К. в потилично-тім’яній ділянці дещо ліворуч від середньої лінії виявлена рана неправильної форми з нерівними, просякнутими кров’ю та зсадненими краями і тканинними перетинками в глибині розмірами 3х2,5 см.

В центральному відділі рани спостерігається відшарування м’яких тканин на ділянці 2х1,5 см. В цьому ж місці визначається перелом луски потиличної кістки, лінія якого йде паралельно внутрішньому гребеню на 1,5-2 см ліворуч від середньої лінії, розташований між потилично-тім’яним швом і краєм великого потиличного отвору.

Під твердою мозковою оболонкою з обох сторін над лобними долями і частково тім’яною справа є гематома у вигляді рідкої крові об’ємом до 150 см кубічних.

В ділянці полюса правої лобної долі з переходом на її основу, передні відділи верхньої, середньої і нижньої звивин мозку наявний забій 6х4 см з розміченням кори і підлеглої білої речовини на глибину до 1-1,5 см. Такий ж забій є в ділянці полюса лівої лобної долі 3х3 см і передніх відділів правої скроневої долі 4х3 см. На задньо-нижній поверхні лівої півкулі мозочка вогнища забою 3х2 см з розміченням його тканини на глибину до 0,5 см. Навколо вогнищ забоїв субарахноїдальні крововиливи.

Завдання.

Визначити, якого характеру ця черепно-мозкова травма: компресійна, імпресійна чи травма прискорення.

 

ЗАДАЧА 5.

При судово-медичному розтині трупа гр. С., 56 років, виявлені переломи 4,5,6, та 7 ребер. Переломи розташовані на лівій стороні грудної клітки відповідно передній підмишечній лінії з масивними крововиливами в оточуючих тканинах. При детальному дослідженні цих переломів з’ясовано, що зовнішня кісткова пластинка кожного з ушкоджених ребер крупнозубчаста, край її нерівний з вищербленням кісткової тканини. Внутрішня кісткова пластина має мілкозубчастий та рівний край.

Завдання.

Визначити, за яким механізмом виник перелом ребер.