ТЕМА 1. Політологія як система знань про політику. Теоретико-методологічні засади політології

План семінарського заняття.

1. Політика як суспільне явище, теоретичне знання та форма діяльності.
2. Політологія як наука. Предмет, методи, функції, основні закони і категорії політології.
3. Політологія в системі суспільствознавства, її роль у формуванні політичних відносин у життєдіяльності суспільства.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Що означає поняття «політика?

2. Що вивчає політологія як наука?

3. Які етапи розвитку пройшла політологія як наука?

4. Коли політологія стала самостійною науковою дисципліною?

5. Що є об’єктом і предметом політології?

6. Які методи використовуються під час вивчення політології?

7. Які функції виконує політологія?

8. Який зв’язок політології з іншими суспільно-гуманітарними науками?

9. Які парадигми політології Ви знаєте?

10. У чому значення біхевіористського методу?

11. Що для розуміння природи політики дає соціологічний метод?

12. Назвіть основні політологічні школи сучасності та їхніх представників.

 

Проблемно-пошукові запитання

1. Мислителі античності вважали, що політична наука вивчає державу. Сучасні політологи як предмет політології вивчають владу. Як Ви думаєте, чим обумовлена різниця у розумінні предмета політології мислителями минулого і сучасності?

1. Як співвідносяться релігія і політика, економіка й політика, право й політика? У яких випадках політика проникає в усі сфери життя суспільства й підкоряє їх собі? Наведіть приклади.

3. Як Ви вважаєте, чи впливає політика на професійну діяльність людини? Аргументуйте свою відповідь.

1. Які з функцій політології найбільш важливі для сучасного українського суспільства і чому?
2. Що, на Вашу думку, означає вислів: «політика – це мистецтво можливого»?
3. Прокоментуйте відомий вислів Шарля де Голля: «Політика – занадто важлива справа, щоб довіряти її політикам».
4. Чому Н.Макіавеллі називають засновником нової політичної науки? Визначте зміст терміну «макіавеллізм»
5. Що характерно для поглядів К.Маркса і М. Вебера на політику і політичні процеси?
6. Порівняйте підходи до проблеми співвідношення моралі і політики в історії політичної думки. Чи можливе поєднання політики та моральності? Визначте актуальність цього питання для сучасної України.

10. Які основні фактори визначають специфіку держав­ ності, політичних і правових традицій, політичної думки в Україні?

 

Теми для доповідей та рефератів

1. Наукові та побутові (масові) уявлення про політику.
2. Політологія в системі суспільних наук.

3. Хто є хто у світовій політичній науці.

1. Політичне вчення Н. Макіавеллі.
2. Розвиток політології в Україні
3. Політика як практична діяльність, наука і мистецтво.

 

ТЕМА 2. Історія світової політичної думки. Розвиток політичної думки в Україні.

План семінарського заняття. Заняття № 1

1. Політична думка у суспільствах стародавнього світу.

2. Політична думка періоду Середньовіччя.

3. Політичні ідеї Відродження та Нового часу.

4. Політичні теорії ХІХ – початку ХХ століття.

5. Основні напрямки розвитку політичної думки у ХХ– на початку ХХI століття.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Класифікуйте основні форми правління за Платоном і Аристотелем. У чому їх різниця?

2. Складіть схеми форм правління за Платоном і Аристотелем. У чому їх сучасне значення?

3. Що таке політія? Яка робота Аристотеля присвячена її вивченню?

4. Які переваги та недоліки прямої демократії у Стародавній Греції?

5. Охарактеризуйте проект ідеальної держави Платона.

6. Чому Платон і Аристотель вважаються основоположниками порівняльної політології?

7. У чому сучасне значення політичної думки Стародавньої Греції?

8. Охарактеризуйте політико-правові ідеї Цицерона.

9. У чому сутність християнських теократичних концепцій?

10. Охарактеризуйте вчення Н. Макіавеллі. Які підходи до його розуміння?

11. В чому зв’язок між ідеями Відродження і вченням Н. Макіавеллі?

12. Що розуміється під ідеєю суспільного договору?

13. У чому формальна різниця у підходах Д. Локка і Ш.Л. Монтеск’є до теорії розподілу влади?

14. У чому сучасне значення вчення А. де Токвіля про демократію?

15. У чому суть ідей про державу і право І. Канта та Г.Ф. Гегеля?

16. У чому суть основних політичних ідей марксизму? Які положення політичної теорії К. Маркса втратили свою актуальність, а які раціонально використовуються в сучасних умовах?

17. Проаналізуйте особливості англійської (французської, німецької, американської) політичної думки.

18. У чому суть теорії політичних еліт Г. Моски та В. Парето?

19. Розкрийте основні положення теорії про легітимне панування Макса Вебера.

20.Що вивчає футурологія? Охарактеризуйте погляди О. Тоффлера.

22.Охарактеризуйте погляди Р. Дарендорфа про класи та класові конфлікти в індустріальному суспільстві.

 

 

Проблемно-пошукові запитання

1. Китайський філософ Шан Ян, засновник школи легістів, підкреслював, що у державі повинно бути багато покарань і мало нагород. Яка держава, на Ваш погляд, буде стабільною: там де багато покарань, або та, де багато нагород? Який існує зв’язок між нагородами і покараннями, з одного боку, та стабільністю – з іншого?

2. Яке із тверджень про сутність держави ближче до істини:

А) «державним благом є справедливість», тобто те, що слугує загальній користі (Аристотель); Б) «слабкий народ – значить сильна держава, сильна держава – значить слабкий народ. Послаблення народу – це головне завдання держави...» (Шан Ян).

3. Поясніть, чим обумовлена різниця у розумінні природи держави у античних мислителів і школи легістів у Китаї.

4. Деякі політологи вважають, що політичне вчення Платона про ідеальну державу є теоретичним джерелом тоталітаризму. Які, на Ваш погляд, ідеї Платона можуть це підтвердити?

5. Ш. Монтеск’є вважав, що зловживання владою виходить із самої природи людини. Чи погоджуєтеся Ви з цим ствердженням? Через які механізми, на Ваш погляд, потрібно стримувати зловживання владою?

6. Т. Гоббс та Ж.Ж. Руссо були противниками розподілу влади, вважаючи, що вона повинна зосереджуватися в руках одного якого-небудь органу. Дж. Локк і Ш. Монтеск’є обгрунтовували необхідність розподілу влади. Чим пояснюється така різниця у підходах до даної проблеми у сучасників? Як аргументують свою позицію прибічники та противники ідеї розподілу влади?

7. Як Н. Макіавеллі аргументував своє твердження, що якщо володар бажає утримати владу, він не повинен звертати увагу на обвинувачення у жорстокості? Чи згодні Ви з подібною логікою? Чи завжди можна виправдовувати жорстокість? А можливо вона не має жодних випровдовувань? Поясніть свою точку зору.

8. Ж.Ж Руссо відомий як противник ідеї народного представництва. Він вважав представницьку владу рабством. Які аргументи він приводить для обгрунтування своєї позиції? Чи згодні Ви з ним?

9. Порівняйте дві точки зору щодо питання співвідношення цілей і засобів у політиці Н. Макіавеллі та Конфуція.

10. Порівняйте підходи до проблеми співвідношення моралі і політики в історії політичної думки. Чи можливе поєднання політики та моральності? Визначте актуальність цього питання для України.

11. Один з політичних мислителів Нового часу назвав свою роботу ім»ям біблійної міфічної істоти, ототожнивши її з державою. Назвіть автора цієї праці та ім»я істоти-держави.

12. Який вплив мають політичні вчення Стародавьної Греції та Стародавнього Сходу,Середньовіччя, Відродження, Просвітництва та Нового часу на сучасний розвиток політичних теорій?

 

Теми для доповідей та рефератів

1. Проблеми управління державними справами у поглядах Конфуція.

2. Мораль і політика у вченнях Н. Макіавеллі.

3. Порівняльний аналіз вчень про державу Т. Гоббса і Дж. Локка.

4. Доктрина державного суверенітету Жана Бодена.

5. Марксизм і традиції європейської політичної думки.

6. Політична думка європейського лібералізму XIX ст.: Дж.Мілль, Ш.де-Токвіль.

7. Європейська політологія першої половини XX ст.: тенденції, теоретичні проблеми, перспективи розвитку.

 

План семінарського заняття. Заняття № 2

 

1. Джерела політичних ідей в Україні
2. Розвиток ідей державності в козацько-гетьманський період
3. Основні напрямки розвиттку суспільно-політичної думки в Україні в ХVIII-XIX ст.
4. Соціально-політична думка про національне відродження й державність України початку ХХ ст.
5. Зародження й утвердження сучасної політичної думки й політичної науки в Україні

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Назвіть основні риси, властиві розвитку політичної думки в період Київської Русі

2. У яких творах викладені основні політичні ідеї княжої доби?

3. У чому особливості політичної думки України порівняно із Заходом?

4. Яка роль Б.Хмельницького в становлені української державності?

5. Яку роль відіграли братства у розвитку політичних ідей в Україні?

6. Яку роль відіграли громади у розвитку політичних ідей в Україні?

7. Охарактеризуйте європейські погляди на політику і владу М. Драгоманова.

8. Що ви знаєте про революційно-демократичний рух в Україні у ХІХ –ХХ ст.?

9. Охарактеризуйте політичні погляди М. Грушевського.

10. Що ви знаєте про український націоналізм як ідейно-політичну течію у революційному русі?

Проблемно-пошукові питання

1. У Київській Русі, як і в багатьох інших феодальних державах, існували відповідні структури: князівська рада, боярська рада, князівські з’їзди, собори тощо. Яку з цих структур можна вважати найвпливовішою щодо формування владних, політичних відносин?
2. Проаналізуйте зміст таких понять: братство, козацтво, козацько-гетьманська держава, самоврядування, автономія, федералізм, національна держава.
3. Проаналізуйте вимоги Кирило-Мефодіївського товариства щодо формування державно-політичного ладу.
4. Порівняйте шляхи розв’язання національної проблеми В. Липинським, І. Франком, Д. Донцовим.
5. З’ясуйте принципову відмінність у поглядах на майбутнє України М. Драгоманова та І. Міхновського.
6. Які основні фактории визначають специфіку державності, політичних і правових традицій, політичної думки в Україні?