Київська Русь в історичній долі українського народу

Семінарське заняття 1.

Київська Русь в історичній долі українського народу

План

1. Східні слов’яни та їх перші державні утворення.

2. Передумови виникнення Київської Русі та основні етапи її становлення і розвитку. Політичний устрій та суспільна організація Київської Русі.

3. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця та правонаступниця Київської Русі.

Основні поняття: етногенез, венеди, анти, склавини, Куявія, Славія, Артанія, зарубинецька культура, черняхівська культура, автохтон, Русь, “Руська земля”, Київська Русь, віче, князь, полюддя, християнство, “шлюбна” дипломатія, централізована монархія, феодальна олігархія, боярська опозиція, феодальна роздробленість, Золота Орда.

Література: [4, 7, 18]

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Розпочинаючи перше питання, слід мати на увазі, що в історичній науці однією з центральних є проблема походження народу (етногенезу).

Які вам відомі найперші теорії походження слов’ян?

Розкажіть про найбільш поширені теорії походження слов’янства в сучасній історичній літературі.

В яких писемних джерелах з’явилися перші згадки про ранньослов’янські племена? Які давні автори вже вживали етнонім “слов’яни”?

Важливо пам’ятати, що вирішальну роль у формуванні українського етносу відіграли міграційні процеси ІІ-VІІ ст. Визначте територію, яку заселяли анти. Що становило основу їхнього господарського життя? Зупиніться на особливостях суспільно-політичного устрою антів.

Держава антів проіснувала близько трьох століть (кінець ІV – початок VІІ ст.). Зверніть увагу на інтенсивність слов’янської експансії в цей період, адже анти проникли на Балкани, Верхній Дніпро, Дінець та Дон. Чому розпався антський союз?

Вам необхідно дослідити процес формування великих союзів слов’янських племен – дулібів, полян, волинян. Розкажіть про об’єднання окремих племен та їхніх союзів.

Далі варто розглянути осередки державності східних слов’ян у VІІІ-ІХ ст. Якими були соціально-економічні відносини східних слов’ян у цю добу? Зверніть увагу на суттєві зміни, що відбулися у суспільному ладі слов’ян.

Розгляд другого питання необхідно розпочати з наукового обґрунтування основних передумов виникнення давньослов’янської ранньофеодальної держави – Київська Русь.

Рекомендуємо звернути увагу на основні теорії походження Київської Русі. Проаналізуйте їх і зробіть свої висновки.

Далі слід визначити основні етапи розвитку Київської Русі і дати розгорнуту характеристику кожному з них. Зверніть увагу на те, що з другої половини ІХ й до кінця Х ст. ­– це часи найбільшої експансії Київської Русі, виходу її на міжнародну арену, спроби вписатися в геополітичний простір, недостатньої консолідації держави, слабкої великокнязівської влади, не чіткої організації та централізації.

При висвітленні цього періоду особливу увагу слід приділити реформам княгині Ольги та їх значенню для зміцнення центральної князівської влади та подальшого розвитку держави.

Розглядаючи етап найбільшого піднесення та розквіту Київської Русі (кінець Х – середина ХІ ст.), необхідно зупинитися на внутрішній та зовнішній політиці Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Особливу увагу доцільно приділити з’ясуванню причин прийняття християнства за візантійським взірцем та його значимості для подальшого розвитку Київської Русі.

Висвітлюючи добу політичної роздробленості Київської Русі (кінець ХІ – середина ХІІІ ст.) розкажіть про зміни, що відбулися в суспільно-політичному та економічному житті держави (зміни форми правління Київської Русі, стрімкий розвиток феодалізму, економічне зміцнення земельної знаті, відцентрові тенденції та ін.). Зверніть увагу на спроби відновити цілісність та велич держави (княжі з’їзди та політику Володимира Мономаха). Проаналізуйте причини феодальної роздробленості та занепаду Київської Русі з огляду на внутрішні та зовнішні фактори.

Варто зупинитися на політичному устрої Київської Русі, що була ранньофеодальною державою з монархічною формою правління. Необхідно відзначити, що впродовж ІХ-ХІІ ст. влада зазнала певних трансформацій. Зосередьте увагу на основних елементах політичної влади (князь, боярська рада, віче). Покажіть, яку роль відігравала княжа дружина на різних етапах розвитку держави.

Проаналізуйте соціально-класову структуру Київської Русі (ієрархічну структуру панівного класу, диференціацію серед феодально-залежного населення).

Під час відповіді на третє питання доцільно пригадати, що Давньоруська держава розпалася на окремі князівства: Галицьке, Волинське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Чернігівське та ін. Поступово роль Києва як політичного та економічного центру занепадає.

Могутнім суперником Галицького об’єднання було Чернігівське князівство, яке протистояло планам володимиро-суздальських і смоленських князів встановити у Південній Русі свою гегемонію.

Розгляньте причини, що сприяли виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави (географічне розташування, зовнішня загроза, об’єднавча політика Романа Мстиславича).

Охарактеризуйте внутрішню політику Романа Мстиславича, важливою складовою якої було придушення боярської сваволі.

Варто зауважити, що князювання Романа в Галичі було складним і швидкоплинним (1199-1205 рр.), адже він сполучив близькі природно й економічно, проте політично й соціально контрастні землі. Доцільно звернути увагу на те, що у Галичині через малоліття князів Данила і Василька на деякий час “вокняжився” боярин Володислав Кормильчич. Це єдиний випадок в історії Русі, коли князівський престол посіла особа, яка не належала до роду Рюриковичів. Чому подібне стало можливим саме в Галицькій землі?

Охарактеризуйте державну діяльність князя Данила Галицького.

Розкажіть про особливості політичного життя Галицько-Волинського князівства. Зупиніться на боротьбі Данила Романовича проти татарських поневолювачів. Зверніть увагу на об’єктивні причини розпаду держави Романовичів (вона залишилася недостатньо згуртованою, соціально-господарський стан різних її земель був неоднаковим).

Слід також враховувати, що одним із вирішальних чинників розпаду держави Романовичів стало наростання феодальної роздробленості у Східній Європі. Ці процеси не обминули жодної давньоруської землі у ХІІІ ст.

Важливо пам’ятати, що безперервні війни між руськими князями та західними сусідами зруйнували квітучу Галицьку землю, якою вона була за Данила Романовича.

Відповідь доцільно завершити аналізом тих політичних інтриг і комбінацій, які зумовили захоплення Галицько-Волинських земель Литвою та Польщею.

Семінарське заняття 2.

Зародження українського козацтва. Запорозька Січ – зародок української козацької державності

План

1. Причини виникнення та джерела формування українського козацтва.

2. Утворення Запорозької Січі. Її адміністративно-територіальний, соціальний та політичний устрій.

3. Військове мистецтво запорожців. Боротьба козацтва проти турецько-татарської експансії.

4. Козацько-селянські повстання (кін. XVII – перша половина XVII ст.).

Основні поняття: Козацтво, козацтво низове, козацтво реєстрове, Запорозька Січ, кошовий отаман, гетьман, курінний отаман, козацька Рада, суддя, писар, отаман, осавул, хорунжий, бунчужний, шафар, кантаржій, чайка, “Ординація” 1638 р.

Література: [4, 6, 7, 9, 11]

Семінарське заняття 3.

Україна від Першої до Другої світової війни.

План

1. Україна в роки Першої світової війни.

2. Організація Української Центральної Ради: соціальна база, програма, державотворча діяльність

3. Українська держава гетьмана П. Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика гетьманського уряду.

4. Нова економічна політика в Українській СРР.

5. Індустріалізація та колективізація в УСРР.

Основні поняття: імперіалістична війна. Автономія, демократія, демонстрація, конституція, окупаційні війська, суверенітет, диктатура, нова економічна політика.

Література: [4, 6, 7, 8, 11, 13]

Семінарське заняття 4.

План

1. Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни.

2. Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Встановлення фашистського окупаційного режиму на території України.

3. Рух опору на окупованій території.

4. Визволення України. Внесок українського народу у розгром фашистської Німеччини та її сателітів.

5. Особливості повоєнної відбудови, адміністративно-територіальні зміни та суспільно-політичне життя.

Основні поняття: фашизм, план „Барбароса”, план “Ост”, превентивна війна, депортація, оборонні бої, окупація, територіальне розчленування України, радянський рух опору, ОУН-УПА, тотальний геноцид, відбудова.

Література: [4, 7, 8, 10, 11, 13, 19,]

Семінарське заняття 5.

План.

1. Характер суспільно-політичного життя в Україні (1956-1964 рр.)

2. Соціально-економічний розвиток України (1964-1985 рр.)

3. Україна в період перебудовчих процесів в СРСР (1985-1991 рр.)

Основні поняття: десталінізація, “відлига”, шістдесятники, раднаргоспи, системна криза, дисидентський рух, перебудова.

Література: [4, 6, 11, 13, 19, 20, 21]

Семінарське заняття 6.

Україна незалежна

План

1. Відновлення української державності: історичні уроки і сучасні проблеми.

2. Економічні, соціальні, культурні трансформації українського суспільства.

3. Україна і світ. Держава Україна в оцінці вітчизняної і світової громадської думки.

Основні поняття: суверенітет, демократична держава, конституція, ідеологія, правова держава, приватизація, інфляція, протекціонізм, національний дохід, громадянське суспільство, етнонаціональна політика, національно-культурне відродження, національна свідомість, національна ідея, діаспора, національні меншини, зовнішня політика, геополітика, міжнародні відносини.

Література: [4, 5, 6, 11, 12, 13, 19, 21]

Питання до самоконтролю

1. Основні концепції походження українського народу.

2. Історичні витоки українського народу: трипільська культура, кіммерійці, скіфи, сармати.

3. Передумови утворення держави у східних слов’ян. Держава антів. Заснування Києва.

4. Східні слов’яни у VI-VIII століттях.

5. Основні теорії походження Київської Русі.

6. Основні етапи розвитку, політичний устрій та суспільна організація Київської Русі (ІХ – кінець Х ст.).

7. Період розквіту Київської Русі (кінець Х ст. – перша половина ХІ ст.).

8. Основні чинники феодальної роздробленості та занепаду Київської Русі. Місце Київської Русі в історичній долі українського народу.

9. Галицько-Волинське князівство у ХІІ – першій половині ХІV ст.

10. Становище України в складі Речі Посполитої. Люблінська і Берестейська унії.

11. Магдебурзьке право та його значення для соціально-економічного розвитку українських земель.

12. Причини виникнення та джерела формування українського козацтва.

13. Запорізька Січ, її соціально-економічний та військовий устрій (XVI – перша половина XVII ст.).

14. Боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії (друга половина XVI – середина XVII ст.). Військове мистецтво запорожців.

15. Українська національна революція XVII ст.: періодизація, причини, рушійні сили, характер.

16. Внутрішня політика Б.Хмельницького. Формування державних інституцій.

17. Національно-визвольна і соціальна боротьба українського народу на початку Української революції XVII ст. Переяславсько-Московський договір 1654 р. та його значення.

18. Б.Хмельницький та його роль в українській історії.

19. Гетьманування І.Мазепи. Участь України в Північній війні.

20. Конституція Пилипа Орлика.

21. Обмеження автономії України і остаточне скасування української державності у XVIII ст.

22. Декабристський рух в Україні. Програмні документи декабристів.

23. Початок національного відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство (братство) і роль Т.Г.Шевченка в його діяльності.

24. Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії у першій половині ХІХ ст.

25. Українські землі у складі Росії в другій половині ХІХ ст. (Буржуазні реформи 60-70-х рр. ХІХ ст., вплив реформ на зміну соціальної структури суспільства).

26. Національний та суспільно-політичний рухи в Україні у другій половині ХІХ ст. (Громадівський рух в Україні, М.П.Драгоманов).

27. Суспільно-політичні рухи в Україні у другій половині ХХ ст. Народницький, робітничий рухи в Україні в другій половині ХІХ ст.

28. Україна на початку ХХ ст.: економічний і політичний розвиток, утворення політичних партій, їх програмні цілі.

29. Україна в демократичній революції 1905-1907 рр. Піднесення національного руху. Діяльність Української громади у І і ІІ Державних Думах.

30. Україна в роки Першої світової війни.

31. Українська Центральна Рада: від автономії до незалежності.

32. М.С. Грушевський – видатний історик, політичний та громадський діяч.

33. Українська Народна Республіка: від проголошення до гетьманського перевороту (листопад 1917 р. – квітень 1918 р.).

34. Українська держава П. Скоропадського.

35. Відновлення влади УНР, внутрішня та зовнішня політика Директорії у 1918 – в листопаді 1920 р.

36. Причини поразки, історичне значення і уроки Української національно-демократичної революції (1917-1920 рр.).

37. Становище України на початку 20-х рр. ХХ ст. Перехід від “воєнного комунізму” до нової економічної політики.

38. Відбудова і розвиток народного господарства України в умовах нової економічної політики.

39. Національно-культурне будівництво в 1920-1930-ті рр. Політика українізації, її роль та значення.

40. Перехід до директивного планування. Форсування індустріалізації. Наслідки індустріалізації для України.

41. Примусова колективізація сільського господарства. Штучний голодомор 1932-1933 рр. – геноцид проти українського народу.

42. Утвердження сталінського тоталітарного режиму і характер його прояву в Україні. Масові репресії 1929-1938 рр.

43. Українське питання напередодні і на початку Другої світової війни. Входження західноукраїнських земель до складу УРСР.

44. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої на території України у 1941-1942 рр. Мобілізація сил на відсіч ворогові.

45. Окупаційний режим в Україні (1941-1944 рр.). Рух опору проти німецько-фашистського режиму на території України. Діяльність ОУН-УПА в 1941-1945 рр.

46. Україна в системі міжнародних відносин у повоєнний час (1945-1955 рр.).

47. Суперечливий характер суспільно-політичного життя України в післявоєнне десятиріччя (1945-1955 рр.).

48. Соціально-економічний розвиток України у 1956-1964 рр.

49. Характер суспільно-політичного життя в Україні у 1956-1985 рр. Хрущовська “відлига”.

50. Україна в умовах наростання системної кризи СРСР (1956-1991 рр.). Посилення застійних тенденцій в соціально-економічному житті республіки..

51. Україна в період перебудовчих процесів в СРСР (1985-1991 рр.).

52. Прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). Курс на утворення самостійної держави.

53. Спроби серпневого (1991 р.) державного перевороту у Москві. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

54. Зовнішня політика України на сучасному етапі.

55. Політичне та економічне становище України в 1991-2009 рр.

56. Україна в сучасному світі. Утвердження національної державності (1991-2011 рр.).

57. Конституційний процес в Україні (1996-2009 рр.). Прийняття Конституції 1996 р. та її історичне значення.

58. Формування багатопартійності в Україні. Політичні партії та громадські організації в Україні на сучасному етапі і особливості їх діяльності (1991-2011 р.).

59. Реформування аграрного сектору України в сучасних умовах (1991-2011 рр.).

60. Інтеграція України в європейську співдружність.

 

 

Семінарське заняття 1.

Київська Русь в історичній долі українського народу

План

1. Східні слов’яни та їх перші державні утворення.

2. Передумови виникнення Київської Русі та основні етапи її становлення і розвитку. Політичний устрій та суспільна організація Київської Русі.

3. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця та правонаступниця Київської Русі.

Основні поняття: етногенез, венеди, анти, склавини, Куявія, Славія, Артанія, зарубинецька культура, черняхівська культура, автохтон, Русь, “Руська земля”, Київська Русь, віче, князь, полюддя, християнство, “шлюбна” дипломатія, централізована монархія, феодальна олігархія, боярська опозиція, феодальна роздробленість, Золота Орда.

Література: [4, 7, 18]