Показники економічної ефективності заходів щодо вдосконалення організації праці та методичні засади їх розрахунку.

Ефективність вимірюється багатьма різноманітними показниками. Всі вони є показниками ефективності, однак одного узагальнюючого показника ефективності немає, як немає абстрактного ефекту, а є конкретна вироблена продукція, отрима­ний прибуток або якийсь інший конкретний результат. Як правило, назва різних показників ефективності складається з двох слів: перше означає, чим у цьому показнику вимірюються результати діяльності (продуктивність або прибутковість), а друге — витрати яких ресурсів враховані у цьому показнику (праці, землі, капіталу, їх окремих компонентів чи усіх ресурсів загалом) — наприклад, продуктивність праці, прибутковість землі і т. д.

Загалом таких показників є безліч — адже і результати, і витрати можна вимірювати різними способами, стосовно різних етапів і видів економічної діяльності, на різних економічних рівнях і т. ін. Професіоналізм, компетентність економіста полягає у тому, щоб у кожному конкретному випадку забезпечити достовірність цих показників, шляхом, зокрема, порівнянності використовуваних у певному показнику результатів та витрат і точності розрахунку їх. Наприклад, при визначенні продуктивності праці слід порівнювати всю продукцію, отриману від праці за певний проміжок часу з обсягом усієї праці, витраченої на виробництво саме цієї продукції за цей самий про­міжок часу. Детальніше різні показники продуктивності праці розглянемо в наступних параграфах.

За характеристикою економічні показники є натуральні та вартісні, кількісні та якісні. Натуральні обчислюються у фізичних одиницях виміру (в мірах площі, об'єму, ваги, потужності), вартісні обчислення у грошовому виразі.

Кількісні показники характеризують розміри, пов'язані з виміром величини сукупності об'єктів (елементів), наприклад, обсягів виробництва валової продукції, вартості основних виробничих фондів тощо. Якісні показники характеризують рівень розвитку процесу, якісні особливості і характеристики явищ і закономірності їхнього розвитку, наприклад, ступінь використання суспільної праці, виробничих інтересів, взаємовідносин між людьми в процесі виробництва і розподілу матеріальних благ.

Зведені показники використовуються для оцінки складного комплексу економічних явищ або численних процесів, які відбуваються у матеріальному виробництві. Їх часто називають ще синтетичними. Це зокрема показники валового внутрішнього продукту, національного доходу, державного бюджету. Систему економічних показників ділять на такі основні групи: показники статистики населення і трудових ресурсів; показники національного багатства; виробництво валового внутрішнього продукту; виробництво валової і товарної продукції; ефективності суспільного виробництва (продуктивності праці, її оплати, собівартості продукції, рентабельності виробництва, валового і чистого доходу, обігу суспільного продукту); показники заготівлі і торгівлі, матеріально-технічного постачання, вантажообороту; показники формування розподілу і використання національного доходу; показники статистики фінансів, добробуту населення, розвитку науки, охорони здоров'я, культури та інші.

Додатковими окремими показниками ефективності праці можуть бути:

– зміна виробітку за рахунок зміни продуктивності праці;

– кваліфікація працівників;

– економія витрат на заробітну плату;

– раціональне використання робочого часу.

Сутність раціоналізації трудових процесів, що базується на процесному підході.

Трудовий процес -сукупність дій людини, створених на перетворення предмета праці за допомогою знаряддя праці або задопомогоюдії керованого людиною знаряддя праці з метою виготовлення матеріального або нематеріального продукту.

Одним з основних елементів успіху стратегії якості є безперевне вдосконалення, ідея про яке мала і вкрай важливе значення в теорії TQM. Якщо здійснювати незначні поліпшення, то еффект окремого кроку дууже малий, однак велика серія таких локальних та постійних поліпшень за досить невеликих інвестиційй дає ефект, який можна порівняти з великим поліпшенням. Систему дрібних поліпшень називають KAIZEN. Щодо системи великих поліпшень якості процесів назвали KAYRO, то в цьому разі необхідно продавати разову кардинальну реорганізацію процесу із застосуванням принципово нових технологійЮдля чтого потрібні великі інвестиції. При цьому тільки окремі спеціалісти залучаються в таку систему поліпшень.

Раціоналізація трудових процесів являє собою безперервний процес,що має на меті комплексний аналіз складових трудових процесів,іх удосконалення та впровадження оптимального варіанту трудового процесу,за якого кожна операція ретельно аналізується з метою усунення зайвих операцій,рухів дій,прийомів,проектується оптимальна послідовність виконання операцій з урахуванням поєднання в часі роботи різних органів тіла працівника.

Алгоритм раціоналізації трудових процесів на підприємстві.

Етап 1. Збір первинної інформації

1. Визначити цілі та масштаби раціоналізації трудових процесів

2. Описати виробничу систему та її елементи, у т.ч. наявний стандарт трудового пронесу (поділ трудового процесу на операції та, якщо необхідно, на переходи, проходи, трудові прийоми)

3. Визначити взаємозв'язок трудових процесів у окремих виробничих системах

4. Визначити фактори, які впливають на час виконання трудового процесу (вага деталі, довжина оброблюваної поверхні деталі, матеріали, інструмент, відстань від робочого місця до іншого кабінету та ін.)

5. Зібрати всю інформацію стосовно трудового процес}' та фактичної ситуації на підприємстві з використанням відповідних інструментів та методів

Етап 2. Проведення діагностики (аналізу)трудових процесів

1. Визначити склад та послідовність виконання трудових процесів за окремими операціями (при цьому кожна з них оцінюється з погляду її необхідності та раціональності виконання)

2. Подати структуру трудового процесу в графічній формі

3. Провести класифікцію затрат часу та елементів трудового процесу

4. Оцінити фактичні затрати часу при виконанні трудового процесу

5. Проаналізувати виробничі можливості виконання кожної операції трудового процесу з мінімальними затратами за умови використання обладнання та інструментів, наявності раціональної системи обслуговування

Етап 3. Проектування, оцінка альтернатив та вибір раціонального трудового процесу

1. Підготувати проектиий(ні) варіаит(и) раціонального складу трудового процесу та послідовності виконання його операцій з урахуванням найкращого поєднання факторів, які впливають на його тривалість

2. Визначити тривалість виконання кожної операції та трудового процесу в цілому, а також розробити відповідні проектні норми часу

3. Урахувати психофізіологічні особливості впливу операцій трудового процесу на людину та фактори виробничого середовища (наприклад, вага вантажу, темп роботи, санітарно-гігієнічні фактори)

4. Провести оцінку варіантів раціонального складу трудового процесу та послідовності виконання його операцій

5. Вибрати оптимальний варіант та підготувати рішення щодо впровадження раціонального трудового процесу

Етап 4. Упровадження раціонального трудового процесу

1. Підготувати та провести організаційно-технічні заходи, які дозволяють упровадити запроектований раціональний трудовий процес за операціями

2. Організувати та провести навчання робітників запропонованих (нових) методів праці

3. Підготувати відповідні нормативні матеріали щодо впровадження нових (або зміни) норм праці

4. Провести планове дослідження норм часу в період освоєння

5. Здійснити контроль результатів оновленого трудового процесу: удосконалити проектні норми часу та стандартизувати методи виконання трудового процесу