Розподіл доходних надходжень і визначення доходів залізниць

 

Завдання

Розподілити доходні надходження від вантажних перевезень між залізницями.

Вихідні дані наведено в табл. 4.12, 4.13, 4.14. Варіант табл. 4.12 обирається згідно з розподілом варіантів (табл. 4.1). Відбір даних з табл. 4.13 та 4.14 здійснюється за номерами залізниць, визначеними по табл. 4.12.

 

 

 

Таблиця 4.13.

Об’ємні показники

 

№	Показник	Од. вим.	Номер залізниці
	Вантажообіг у прямому сполученні	млн. т-км
	Вантажообіг у місцевому сполученні
	Навантаження вантажів	тис. т
3.1	вугілля	8,7	8,7	8,5	8,5	8,3	8,3	43,4	42,5	42,5	41,7
3.2	нафтопродукти	464,2	464,7	455,4	455,9	446,8	447,2	455,9	446,8	447,2	438,3
3.3	руда	356,7	357,1		350,4	343,4	343,7	350,4	343,4	343,7	336,8
3.4	чорні метали	71,3	71,4		70,1	68,7	68,8	70,1	68,7	68,8	67,4
3.5	брухт чорних металів		1146,1	1123,2	1124,3	1101,8	1102,9	1124,3	1101,8	1102,9	1080,8
3.6	будівельні матеріали	15679,1	15694,8	15380,9	15396,3	15088,4	15103,5	3076,2	3014,7	3017,7	2957,3
3.7	промислова сировина	1345,4	1346,7	1319,8	1321,1	1294,7		1321,1	1294,7		1270,1
3.8	зерно та продукти перемолу	2246,2	2248,4	2203,4	2205,6	2161,5	2163,7	2205,6	2161,5	2163,7	2120,4
3.9	інші	6579,6	6586,2	6454,5		6331,8	6338,1		6331,8	6338,1	6211,3
	Вивантаження вантажів	тис. т
4.1	вугілля	10,1	10,1	9,9	9,9	9,7	9,7	50,5	49,5	49,5	48,5
4.2	нафтопродукти	372,2	372,6	365,1	365,5	358,2	358,6	365,5	358,2	358,6	351,4
4.3	руда	320,1	320,4		314,3		308,3	314,3		308,3	302,1
4.4	чорні метали	124,7	124,8	122,3	122,4		120,1	122,4		120,1	117,7
4.5	брухт чорних металів	1367,3	1368,7	1341,3	1342,6	1315,7		1342,6	1315,7		1290,7
4.6	будівельні матеріали	14808,3	14823,1	14526,6	14541,1	14250,3	14264,6	2905,3	2847,2
4.7	промислова сировина	1121,3	1122,4		1101,1	1079,1	1080,2	1101,1	1079,1	1080,2	1058,6
4.8	зерно та продукти перемолу	1691,5	1693,2	1659,3		1627,8	1629,4		1627,8	1629,4	1596,8
4.9	інші	6638,7	6645,3	6512,4	6518,9	6388,5	6394,9	6518,9	6388,5	6394,9

 

Таблиця 4.14

Вартісні показники

 

№	Показник	Од. вим.	Номер залізниці
	Доходна ставка за 10 т-км у місцевому сполученні	коп.	57,62	57,68	56,53	56,59	55,46	55,52	54,41	54,46	53,37	53,42
	Розрахункова ціна за 1 т навантаженого вантажу
2.1	вугілля	грн.	8,88	8,87	8,65	8,43	8,05	9,02	7,85	8,56	8,43	8,25
2.2	нафтопродукти	3,32	2,95	3,14	3,28	3,05	2,98	3,25	3,19	3,02	3,31
2.3	руда	2,81	2,53	2,78	2,84	2,72	2,56	2,64	2,68	2,75	2,89
2.4	чорні метали	8,79	8,72	8,85	8,89	8,69	8,64	8,92	8,75	8,64	8,82
2.5	брухт чорних металів	8,72	8,82	8,64	8,75	8,92	8,79	8,78	8,85	8,89	8,62
2.6	будівельні матеріали	5,87	5,65	5,43	5,05	5,02	5,85	5,43	5,25	5,31	5,81
2.7	промислова сировина	3,6	3,8	3,95	3,53	3,82	3,65	3,43	3,05	3,85	3,43
2.8	зерно та продукти перемолу	4,69	4,87	4,65	4,43	4,05	4,02	4,85	4,56	4,43	4,25
2.9	інші	4,9	4,95	4,14	4,28	4,98	4,25	4,19	4,02	4,31	4,89
	Розрахункова ціна за 1 т вивантаженого вантажу
3.1	вугілля	грн.	8,99	8,95	8,78	8,88	8,72	9,52	8,25	8,68	8,75	8,31
3.2	нафтопродукти	4,01	3,66	3,85	3,98	3,76	3,68	3,96	3,85	3,75	4,02
3.3	руда	2,39	2,02	2,23	2,33	2,21	2,04	2,13	2,15	2,23	2,34
3.4	чорні метали	9,1	9,13	9,46	9,5	8,99	8,98	9,43	9,36	9,15	9,33
3.5	брухт чорних металів	7,79	7,84	7,62	7,75	7,91	7,75	7,75	7,84	7,83	7,61
3.6	будівельні матеріали	6,4	6,24	6,02	5,68	5,65	5,43	6,02	5,83	5,92	6,43
3.7	промислова сировина	1,99	1,95	1,82	1,84	1,85	1,91	1,95	1,83	1,86	1,9
3.8	зерно та продукти перемолу	5,37	5,42	5,32	5,41	5,25	5,38	5,3	5,46	5,58	5,35
3.9	інші	6,69	6,12	6,43	6,56	6,57	6,58	6,44	6,18	6,55	6,49
	Доходи від подачі та убирання вагонів	тис. грн.
	Доходи за маневрову роботу
	Доходи за промивку вагонів
	Доходи від господарських перевезень

 

Таблиця 4.12

Вихідні данні для розподілу доходних надходжень від вантажних перевезень

 

Варіант	Доходні надходження від вантажних перевезень, тис. грн.	Номер залізниці
1-ї	2-ї	3-ї

 

Методичні рекомендації

Розподіл доходних надходжень від вантажних перевезень здійснюється у такій послідовності.

Результатом обробки дорожніх відомостей з зазначенням в них ваги вантажу, дальності перевезення, платні за провіз, додаткових зборів складається форма ЦО-12, яка містить:

• обсяг перевезень за видами сполучень (пряме, місцеве);

• суми провізних платежів по кожному з 244 найменувань вантажів.

Фінансове управління Укрзалізниці розподіляє доходні надходження по даним ЦО-12 таким чином. Із загальної суми доходних надходжень від вантажних перевезень відраховуються суми нерозподілених доходів, а також доходи за початково-кінцеві операції. Залишкова сума доходних надходжень це доходи за рухому вантажну операцію.

Розрахунок суми не розподілених доходів.

Суми не розподілених доходів, тобто доходів конкретних залізниць складаються з:

• доходів від перевезень у місцевому сполученні;

• доходів від господарських перевезень;

• додаткових зборів.

Доходи від перевезень у місцевому сполученні () визначаються за формулою:

,

де – вантажообіг у місцевому сполученні, т-км;

– дохідна ставка за 10 т-км у місцевому сполученні, коп.

Результати розрахунків зводяться у табл. 4.15.

Таблиця 4.15

Розрахунок доходів від вантажообігу в місцевому сполученні

 

№	Показник	Номер залізниці
	Вантажообіг, млн. т-км
	Дохідна ставка, коп. / 10 т-км
	Доходи залізниці від вантажообігу в місцевому сполученні, тис. грн.

 

Доходи від господарських перевезень () надані в табл. 4.14.

Додаткові збори () – це збори за різні послуги, вартість яких не віднесена до тарифу. Наприклад, це доходи за:

• зберігання вантажу та вантажобагажу;

• вимірювання та перевірка ваги;

• подачу та прибирання вагонів;

• маневрову роботу;

• повідомлення одержувача про прибуття вантажу;

• промивання та очищення вагонів;

• використання стропів та стяжок;

• супроводження вантажу;

• вантажні та розвантажувальні роботи під час шляху прямування.

Для визначення розміру додаткових зборів необхідно скласти доходи, які були отримані від надання усіх цих послуг. Розрахунки здійснюються у табл. 4.16.

 

Таблиця 4.16

Розрахунок суми додаткових зборів, тис. грн.

 

№	Статті доходів	Номер залізниці
...
	Усього

 

Розрахунок доходів за початково-кінцеві операції.

Суми доходів за початково-кінцеві операції (, ) визначаються по залізницях розрахунковим шляхом:

,

де – доходи за початкову (кінцеву) операцію, грн.;

– обсяг навантаження (вивантаження), т;

– розрахункова ціна за одну тонну навантаженого (вивантаженого) вантажу, грн.

Розрахунки здійснюються у табл. 4.17.

Визначення доходів за перевезення вантажів у прямому сполученні.

Залишкова сума доходних надходжень це доходи за рухому вантажну операцію або доходи за перевезення вантажів у прямому сполученні ().

,

де – загальна сума надходжень;

– доходи від перевезень у місцевому сполученні по мережі залізниць;

– доходи від господарських перевезень по мережі залізниць;

– додаткові збори по мережі залізниць;

– доходи від виконаних початкових операцій;

– доходи від виконаних кінцевих операцій.

Далі визначаємо середньомережну доходну ставку. Вона розраховується, виходячи з вантажообігу по кожній позиції вантажів:

,

де – середньомережна доходна ставка за 10 т-км у прямому сполученні, коп.;

– доходи за рухому операцію у прямому сполученні, грн.;

– обсяг вантажообігу прямого сполучення по мережі залізниць, т-км.

Далі шляхом множення середньмережна дохідної ставки на фактично виконані по кожній залізниці т-км, підраховують суму доходів окремих залізниць:

,

де – доходи від вантажообігу у прямому сполученні j -ї залізниці, грн.;

– середньмережна доходна ставка за 10 т-км у прямому сполученні, коп.;

– вантажообіг j -ї залізниці у прямому сполученні, т-км.

Розрахунки здійснюються у табл. 4.18.

Доходи залізниць від вантажних перевезень – це сума окремих статей доходів від вантажних перевезень.

Розрахунок доходів залізниць від вантажних перевезень виконується у табл. 4.19.

 

 

 

Таблиця 4.17

Доходи від виконання початкової і кінцевої операції при перевезенні вантажів

 

№

Найменування вантажів

Початкова операція

Кінцева операція

Обсяг навантаження, тис. грн.

Розрахункова ціна за 1 т, грн.

Дохід, тис. грн.

Обсяг вивантаження, тис. грн.

Розрахункова ціна за 1 т, грн.

Дохід, тис. грн.

номер залізниці

номер залізниці

Вугілля

Нафтопродукти

Руда

Чорні метали

Брухт чорних металів

Будівельні матеріали

Промислова сировина

Зерно та продукти перемолу

Інші

Усього

 

Таблиця 4.18

Розрахунок середньомережної доходної ставки від перевезення вантажів у прямому сполученні

 

№	Показник	Номер залізниці	Усього
	Доходні надходження від вантажних перевезень по мережі залізниць, тис. грн.
	Доходи від вантажообігу у місцевому сполученні, тис. грн.
	Доходи від господарських перевезень, тис. грн.
	Доходи від початкової операції, тис. грн.
	Доходи від кінцевої операції, тис. грн.
	Додаткові збори, тис. грн.
	Доходи від перевезення вантажів у прямому сполученні, тис. грн.
	Вантажообіг у прямому сполученні, млн. т-км.
	Середньмережна дохідна ставка за 10 т-км у прямому сполученні, коп. / 10 т-км

Таблиця 4.19

Доходи залізниць від вантажних перевезень, тис. грн.

 

№	Показник	Номер залізниці
	Доходи від вантажообігу в прямому сполученні вантажообіг, млн. т-км доходна ставка, коп. / 10 т-км
	Доходи від вантажообігу в місцевому сполученні вантажообіг, млн. т-км доходна ставка, коп. / 10 т-км
	Доходи від господарських перевезень
	Доходи від початкової операції
	Доходи від кінцевої операції
	Додаткові збори
	Всього доходів від вантажних перевезень

 

 

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

Контрольні заходи

 

Контрольні заходи, які дозволяють оцінити рівень знань студентів по курсу, поділяються на поточні та підсумкові.

У поточному порядку знання оцінюються в процесі виконання теоретичних та розрахункових контрольних завдань і тестування у формі опитування або письмово.

Поточні контрольні заходи проводяться наприкінці вивчення тем курсу згідно з тематичним планом навчальної дисципліни залежно від обсягу вивченого матеріалу. Перелік запитань та задач визначається змістом лекційного курсу та виконаними практичними завданнями.

Періодичність та складність поточних контрольних заходів обирається викладачем. Можливо систематичне проведення опитування, надання стислих письмових відповідей або тестування на початку кожного практичного заняття протягом 5-10 хвилин за матеріалом, який вивчили на попередньому занятті. Або періодичне більш глибоке розкриття за відносно ширшим переліком завдань, що охоплює матеріали декількох занять, змістом окремих аспектів економіки транспортної галузі три-чотири рази за семестр.

Якість засвоєння навчального матеріалу по дисципліні в цілому визначається за підсумком виконання контрольної роботи, під час проведення іспиту по курсу та державного іспиту.

Контрольна робота виконується студентами заочної форми навчання у письмовій формі згідно з другим розділом даних методичних вказівок.

Іспит по дисципліні проводиться в усній формі. Студенти отримують екзаменаційні білети, які містять два комплексних питання з курсу та одне розрахункове завдання. Білети складено таким чином, що можлива оцінка знань по загальних економічних проблемах функціонування і розвитку транспорту та по особливостях господарювання залізниць. Задачі дозволяють оцінити рівень набуття навичок прикладної роботи та побудовані по розрахункових матеріалах практичних занять.

Після отримання білету студенту надається 20 хвилин на підготовку по теоретичних питаннях та вирішення задачі. Після підготовки проводиться співбесіда з екзаменатором, протягом якої викладач може задавати додаткові питання. Якість підготовки оцінюється за чотирибальною системою („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „не задовільно”).

Курс „Економіка транспорту” відноситься до блоку дисциплін, питання по яких входять до завдань державного іспиту. Саме тоді проводиться остаточний підсумковий контроль знань студентів. Форма проведення державного іспиту – письмова. Завдання формулюються у вигляді тестів.

 

 

Основні тестові завдання

 

1. Взаємозв’язки між виробниками і споживачами транспортної продукції, між видами транспорту регулює закон:

1.1. Вартості;

1.2. Попиту та пропозиції;

1.3. Постійного підвищення продуктивності праці;

1.4. Пропорційного розвитку економіки;

1.5. Накопичення.

 

2. Особливості транспорту як галузі економіки:

2.1. Транспорт є необхідною умовою виробництва продукції;

2.2. Нероздільність процесів виробництва та реалізації, а також перевага основних засобів та робочої сили в структурі основних фондів;

2.3. Відсутність речової форми продукції транспорту і особлива форма ціноутворення (тарифи на перевезення);

2.4. Транспорту не належить предмет його праці (вантажі та пасажири) і він не створює та не додає нічого у вигляді майна до перевезених вантажів;

2.5. Транспорт – це одна з основних сфер матеріального виробництва.

 

3. Особливість транспортного кругообігу:

3.1. Випливає з того, що транспорт не створює та не додає нічого у вигляді майна до перевезених вантажів;

3.2. Формула обігу має вигляд: Гроші – Товар (Засоби виробництва... Робоча сила) Виробництво – Товар' – Гроші';

3.3. Формула обігу має вигляд: Гроші – Товар (Засоби виробництва... Робоча сила) Виробництво – Гроші';

3.4. В процесі обігу відсутній новий товар, тому що продається сам виробничий процес;

3.5. У складі засобів виробництва немає сировини.

 

4. Формула транспортного обігу:

4.1. Показує відсутність готового продукту в майновій формі;

4.2. Показує співпадання у часі виробництва та споживання транспортної продукції;

4.3. Показує відсутність сировини у засобах виробництва;

4.4. Має вигляд: Гроші – Товар (Засоби виробництва... Робоча сила) Виробництво – Товар' – Гроші';

4.5. Має вигляд: Гроші – Товар (Засоби виробництва... Робоча сила) Виробництво – Гроші'.

 

5. Вимірники транспортної продукції це:

5.1. Показники, які враховують обсяг перевезень і відстань;

5.2. Вантажообіг і пасажирообіг;

5.3. Приведені тонно-кілометри;

5.4. Продуктивність праці;

5.5. Фондовіддача і матеріаловіддача.

6. До головних показників роботи залізниць відносяться:

6.1. Вантажообіг (тарифні та експлуатаційні тонно-кілометри) і пасажирообіг;

6.2. Відправлення вантажів в тоннах та відправлення пасажирів;

6.3. Обіг вантажного вагону (діб) і середньодільнична швидкість руху вантажного поїзду (км / год);

6.4. Середньодобовий пробіг вантажного вагону (км) та населеність вагону (чол. / ваг);

6.5. Кількість працюючих кас та розклад їх роботи.

 

7. Якість роботи транспорту:

7.1. Ступінь суспільної корисності споживчої вартості робіт і послу транспорту;

7.2. Один з основних критеріїв конкурентоспроможності, вибору виду транспорту та способу перевезення;

7.3. Характеризується регулярністю, своєчасністю перевезень, безпекою руху, швидкістю, збереженням, термінами доставки вантажу, сервісними умовами перевезення пасажирів;

7.4. Вартість корисного ефекту перевезень;

7.5. Відрізняється в процесі виробництва і реалізації продукції.

 

8. Сукупність різних видів транспорту (вантажного та пасажирського), які обслуговують процес матеріального виробництва, сфери матеріального обігу та переміщення людей, це:

8.1. Транспортна система країни;

8.2. Універсальний транспорт;

8.3. Спеціальний транспорт;

8.4. Магістральний транспорт;

8.5. Промисловий транспорт.

 

9. Переміщення товарної продукції між виробниками і споживачами забезпечує:

9.1. Транспортна система країни;

9.2. Універсальний транспорт;

9.3. Спеціальний транспорт;

9.4. Магістральний транспорт;

9.5. Промисловий транспорт.

 

10. До універсального магістрального транспорту відносяться:

10.1. Залізничний, автомобільний, морський, річковий;

10.2. Гідропроводи, конвеєрні лінії, канатні дороги;

10.3. Залізничний, автомобільний, морський, річковий, авіаційний;

10.4. Трубопровідний, високовольтні лінії електропередач;

10.5. Залізничний, автомобільний, трубопровідний.

 

11. Сфери раціонального застосування різних видів транспорту залежать від:

11.1. Техніко-економічних показників і ефективності роботи;

11.2. Розміщення продуктивних сил та транспортної інфраструктури;

11.3. Рівня конкуренції на транспортному ринку;

11.4. Кількості організаційних ланок управління;

11.5. Розвитку міжнародних транспортно-економічних зв’язків.

 

12. Під час вибору транспорту для перевезення вантажів враховують:

12.1. Вантажопідйомність і потужність транспортних засобів;

12.2. Зручність розкладу та безпека руху;

12.3. Швидкість, терміни доставки, збереження і регулярність перевезень;

12.4. Зручність підвозу-вивозу та комплексність обслуговування;

12.5. Мета поїздки і комфортність обслуговування.

 

13. Під час вибору транспорту для перевезення пасажирів враховують:

13.1. Вантажопідйомність і потужність транспортних засобів;

13.2. Зручність розкладу та безпека руху;

13.3. Швидкість, терміни доставки, збереження і регулярність перевезень;

13.4. Зручність підвозу-вивозу та комплексність обслуговування;

13.5. Мета поїздки і комфортність обслуговування.

 

14. Управління на транспорті це:

14.1. Вид діяльності, дії щодо керівництва людьми в організаціях та на підприємствах транспорту;

14.2. Узагальнений досвід працівників щодо прийняття рішень поточного та стратегічного характеру;

14.3. Управління кадрами, технікою, технологією, фінансами;

14.4. Матеріально-технічне забезпечення;

14.5. Взаємозв’язок із споживачами транспортних послуг.

 

15. Методи управління транспортними підприємствами:

15.1. Система прийомів, сукупність способів в управлінні діяльністю, в результаті реалізації яких досягається мета підприємства;

15.2. Планування, організація, мотивація;

15.3. Координація, регулювання, облік, аналіз, контроль;

15.4. Адміністративні (розпорядчі) та економічні;

15.5. Соціально-психологічні і правові.

 

16. За ступенем конкретизації завдань транспортні плани бувають:

16.1. Стратегічні, тактичні, поточні, оперативні плани;

16.2. Плани з експлантації, по перевезенню вантажів, пасажирів, по роботі рухомого складу;

16.3. Плани інвестицій, капітально-відновлювального ремонту, матеріально-технічного забезпечення;

16.4. Плани праці та заробітної плати;

16.5. Плани експлуатаційних витрат та собівартості, доходів, прибутку і рентабельності.

 

17. Глобальні цілі та опис діяльності для досягнення мети функціонування об’єкту планування транспортного підприємства або галузі визначаються у:

17.1. Стратегічному плані;

17.2. Тактичному плані;

17.3. Поточному плані;

17.4. Оперативному плані;

17.5. Бізнес-плані.

 

18. Використовується під час підготовки заходів з реформування підприємств транспорту, створення підприємств (операторів), підготовки великих соціально-економічних проектів, що вимагають детального фінансового та інвестиційного обґрунтування, комплексних науково-технічних і інноваційних програм:

18.1. Стратегічний план;

18.2. Тактичний план;

18.3. Поточний план;

18.4. Оперативний план;

18.5. Бізнес-план.

 

19. До загальнонаукових методів планування транспортного виробництва відносяться:

19.1. Методи екстраполяції та інтерполяції;

19.2. Системний та комплексний підходи;

19.3. Конкретно-історичний підхід;

19.4. Експеримент і моделювання;

19.5. Балансовий, факторний і нормативний методи.

 

20. До власних методів планування транспортного виробництва відносяться:

20.1. Методи екстраполяції та інтерполяції;

20.2. Системний та комплексний підходи;

20.3. Конкретно-історичний підхід;

20.4. Експеримент і моделювання;

20.5. Балансовий, факторний і нормативний методи.

 

21. Під час планування показників транспортного виробництва використо-вується:

21.1. Нормативна інформація;

21.2. Внутрішня інформація;

21.3. Зовнішня інформація;

21.4. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, минулі плани, матеріали зборів трудових колективів, бесід з працівниками, анкетування;

21.5. Інформація про постачальників, конкурентне середовище і клієнтуру.

 

22. Обсяг перевезень вантажу визначається як сума:

22.1. Вивозу, ввозу, транзиту, місцевого сполучення;

22.2. Прямого та місцевого сполучення;

22.3. Відправлення та приймання;

22.4. Прибуття та здачі на інші залізниці;

22.5. Кількості перевезених вантажів та приймання.

 

23. Вантажообіг це робота транспорту з переміщення вантажу, яка:

23.1. Розраховується як добуток маси вантажу і відстані перевезень;

23.2. Враховує тільки переміщення вантажу;

23.3. Враховує переміщення вантажу разом з тарою;

23.4. Розраховується по тарифній відстані, що вказується в перевізних документах;

23.5. Визначається по відстані фактично пройденій вантажем.

 

 

24. Робота транспорту з переміщення вантажу, яка враховує лише переміщення вантажу (без тари), це:

24.1. Вантажообіг;

24.2. Вантажообіг-нетто;

24.3. Вантажообіг-брутто;

24.4. Тарифний вантажообіг;

24.5. Експлуатаційний вантажообіг.

 

25. Робота транспорту з переміщення вантажу, яка враховує переміщення вантажу разом з тарою, це:

25.1. Вантажообіг;

25.2. Вантажообіг-нетто;

25.3. Вантажообіг-брутто;

25.4. Тарифний вантажообіг;

25.5. Експлуатаційний вантажообіг.

 

26. Коефіцієнт перевезення:

26.1. Виражає зв’язок між обсягом виробництва та обсягом перевезень;

26.2. Характеризує розміщення продуктивних сил;

26.3. Виражає ступінь спеціалізації виробництва;

26.4. Розраховується як співвідношення обсягу виробництва та обсягу перевезень;

26.5. Розраховується як співвідношення обсягу перевезень та обсягу виробництва.

 

27. Нерівномірність вантажних перевезень за напрямками:

27.1. Пов’язана із спеціалізацією виробництва та розміщенням продуктивних сил;

27.2. Пов’язана із сезонністю виробництва та споживання продукції, неритмічністю роботи підприємств-відправників, наявністю вихідних та святкових днів;

27.3. Характеризується коефіцієнтом оборотності, як співвідношенням порожнього на навантаженого пробігу;

27.4. Характеризується коефіцієнтом нерівномірності – співвідношення обсягу перевезень окремого місяця і середньомісячного обсягу перевезень;

27.5. Характеризується узагальнюючим коефіцієнтом нерівномірності – співвідношення максимального місячного та середньомісячного обсягу перевезень вантажу.

28. Нерівномірність вантажних перевезень у часі:

28.1. Пов’язана із спеціалізацією виробництва та розміщенням продуктивних сил;

28.2. Пов’язана із сезонністю виробництва та споживання продукції, неритмічністю роботи підприємств-відправників, наявністю вихідних та святкових днів;

28.3. Характеризується коефіцієнтом оборотності, як співвідношенням порожнього на навантаженого пробігу;

28.4. Характеризується коефіцієнтом нерівномірності – співвідношення обсягу перевезень окремого місяця і середньомісячного обсягу перевезень;

28.5. Характеризується узагальнюючим коефіцієнтом нерівномірності – співвідношення максимального місячного та середньомісячного обсягу перевезень вантажу.

 

29. Обсяг перевезень пасажирів визначається як сума обсягу перевезень:

29.1. Приміського та дальнього сполучень;

29.2. Приміського, дальнього і місцевого сполучень;

29.3. Приміського, дальнього, місцевого та прямого сполучень;

29.4. Приміського, місцевого і прямого сполучень;

29.5. Приміського, місцевого, внутрішньодержавного та міждержавного сполучень.

 

30. Експлуатаційна робота залізниць це:

30.1. Галузева виробнича діяльність пов’язана з організацією та здійсненням процесу перевезень;

30.2. Робота залізниць з перевезення вантажів та організації руху поїздів, вантажна, технічна і комерційна діяльність станцій;

30.3. Робота зв’язана з пасажирськими перевезеннями;

30.4. Утримання та обслуговування рухомого складу та технічних пристроїв;

30.5. Підсобно-допоміжна діяльність підприємств.

 

31. До кількісних (об’ємних) показників, що відображають виконання циклів експлуатаційної роботи, відносяться:

31.1. Кількість завантажених вагонів, кількість прийнятих вагонів з інших залізниць (дирекцій), здача вагонів на інші залізниці (дирекції);

31.2. Пробіг вагонів, пробіг локомотивів, робота локомотивів за видами руху та тяги;

31.3. Вагоно-години, локомотиво-години;

31.4. Середня вага поїзду (брутто, нетто), середнє навантаження вагонів (статичне, динамічне);

31.5. Швидкість руху поїздів та локомотивів, середній час простою вагонів на вантажних і пасажирських станціях, середній час простою локомотивів в депо, середньодобовий пробіг вагонів та локомотивів.

 

32. До кількісних (об’ємних) показників експлуатаційної роботи, що відображають пробіг рухомого складу, відносяться:

32.1. Кількість завантажених вагонів, кількість прийнятих вагонів з інших залізниць (дирекцій), здача вагонів на інші залізниці (дирекції);

32.2. Пробіг вагонів, пробіг локомотивів, робота локомотивів за видами руху та тяги;

3