Тести для визначення базисних знань.

 

1. Позаматкова вагітність не може бути:

А) Трубна

Б) Яєчникова

В) Черевна

Г) В рудиментарному розі матки

*Д) В сечовому міхурі.

 

2. Клінічна класифікація трубної вагітності включає такі види, крім:

А) Прогресуюча

*Б) Матковий викидень

В) Трубний викидень

Г) Розрив труби

 

3. Основні причини трубної вагітності:

А) Запальні процеси в трубі

Б) Непрохідність маткових труб

*В) Дисбактеріоз кишківника

Г) Хронічний пієлонефрит

Д) Міопія високого ступеня.

4. Основними симптомами трубної прогресуючої вагітності бувають:

А) Відсутність затримки місячних

Б) Нормальний менструальний цикл

*В) Поява „стрій” на животі

Г) Поява пігментних плям

Д) Зростаючі розпираючі болі внизу живота

 

5. Методи діагностики позаматкової вагітності, крім:

А) Прогестеронова проба

*Б) Зондування порожнини матки

В) Тест на вагітність

Г) Пункція черевної порожнини через заднє склепіння

Д) Бімануальне обстеження

 

6. Для клініки розриву маткової труби не характерно:

А) Гострий біль внизу живота

Б) Втрата свідомості

В) Холодний піт, блідість

Г) Зниження АТ

*Д) Задовільний стан хворої

Ж) С-ми подразнення очеревини

З) Кров’янисті виділення

 

 

7. Позаматкову вагітність необхідно диференціювати з такими станами, крім:

А) Неповним матковим абортом

Б) Запалення додатків матки

*В) Пневмонією

Г) Гострим апендицитом

Д) Апоплексією яєчника

Ж) Розривом кісти яєчника

 

8. Причиною розриву яєчника може бути:

А) Вживання контрацептивів

*Б) Фізичне навантаження

В) Викурювання більше 20 цигарок на день

Г) Вживання гострої їжі

Д) Зловживання наркотиками

 

9. Основними симптомами апоплексії яєчника є все, крім:

А) Гострий біль на стороні ураження

Б) Симптоми подразнення очеревини

В) Колапс

Г) Вільна рідина в черевній порожнині при перкусії

*Д) Поява рухів плода

Ж) Біль при зміщенні шийки матки

З) В ділянці додатків пухлино подібне утворення (гематома)

 

10. Основними клінічними симптомами перекруту ніжки пухлини є все, крім:

А) Різкий біль внизу живота

*Б) Біль в епігастральній ділянці

В) Нудота, блювота

Г) Здуття живота

Д) С-ми подразнення очеревини

 

11. При перекруті ніжки пухлини яєчника диференційна діагностика не проводиться з:

А) Гострий аппендицит

Б) Позаматкова вагітність

В) Ниркова коліка

*Г) Тромбоемболія легеневої артерії

Д) Апоплексія яєчника

Ж) Некроз фіброматозного вузла

 

12. До анатомічної ніжки кісти яєчника не входить:

*А) Крижово-маткові зв’язки

Б) Підвішуючі зв’язки яєчника

В) Власні зв’язки яєчника

Г) Судини і нерви

 

13. До хірургічної ніжки не входить:

А) Анатомічна ніжка

Б) Маткова труба

*В) Круглі маткові зв’язки

 

14. Основними симптомами некрозу фіброматозного вузла є крім:

А) Виражений-больовий синдром

Б) Підвищення температури тіла

В) С-ми подразнення очеревини

*Г) Лейкопенія

Д) Прискорення ШОЕ

 

15. При некрозі фіброматозного вузла диференційна діагностика проводиться з:

А) Нирковою колікою

Б) Перекрутом ніжки пухлини яєчника

В) гострим аппендицитом

Г) Гнійним сальпінгоофоритом

Д) Апоплексією яєчника

Ж) Позаматковою вагітність

*З) Гнійний параметрит

 

16. При перерваній яєчниковій вагітності можливі варіанти операцій:

*А) Видалення частини яєчника з плідним яйцем і зашивання його

Б) Видаляють уражений яєчник і трубу

Г) Резекція яєчника в межах здорової тканини

Д) Видалення яєчника

 

17. Кров’янисті виділення із статевих шляхів є одним з патогномонічних симптомів:

А) Позаматкової вагітності

Б) Апоплексія яєчника

*В) Аборт, що розпочався

Г) Перекруті ніжки кісти

Д) Фіброматозного вузла, що народжується

Ж) Гострого запалення додатків матки

З) Запалення бартоліневої залази

 

19. Ургентне хірургічне втручання є необхідним за виключенням:

А) Розрив маткової труби

Б) Апоплексія яєчника

В) Некроз фіброматозного вузла

*Г) Гідросальпінкс

Д) Перекрут ніжки кістоми

 

 

20. Основні клінічні прояви піосальпінксу:

А) Виражений больовий синдром

Б) Підвищення температури тіла до 39-40С

В) Здуття живота, затримка газів, рідкий кал

Г) Клініка септичного шоку

Д) При пункції - гнійний вміст

Ж) Дизуричні явища

*З) Все вище перераховане.

 

22. Для підтвердження порушеної позаматкової вагітності використовують такі методи:

*А) Пункція черевної порожнини через заднє склепіння

Б) Метросальпінгографія

В) Кольпоскопія

Г) Кульдоскопія

Д) Гстологічне дослідження ендометрію

 

Ситуаційні задачі

Задача №1. Д. 26 років. Привезена в гінекологічне відділення машиною швидкої допомоги 20.05.99р. о 10 год. Дві години тому була здоровою, але раптово з’явився різкий біль в животі і над ключичній ділянці, почалась блювота, нудота, втрата свідомості. Остання менструація була 6.05.99року, перебіг її був нормальний. Об-но: бліда, в’яла, пульс 116-хв, АТ 70-40мм. рт. ст. Живіт вздутий, в акті дихання участі не приймає. При пальпації різкий біль, особливо в нижніх ділянках. Тут же напружені м’язи живота. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Вагінально: заднє склепіння сплощене, матка нормальної величини, рухома, болюча, через болі важко пальпується, додатки в зв’язку з різким напруженням стінки живота пропальпувати не вдалось. Аналіз крові: ШОЕ 10 мм/год, лейкоцити 9000. Реакція з «Гравімуном» негативна. Діагноз? Що робити?

Відповідь: Апоплексія яєчника. Внутрішньо-черевна кровотеча. Анемія. Геморагічний шок ІІ ст. Необхідна термінова лапаротомія. Резекція яєчника, одночасно проводиться гемотрансфузія, лікування шоку, анемії.

 

Задача № 2. К., 36 років. Скаржиться на переймоподібний біль внизу живота. Менструація пройшла вчасно. Об-но: шкіра блідо-жовтого кольору, слизові бліді, пульс 80/хв. Гінекологічний статус: з шийки матки в піхву звисає тверда, кругла пухлина, розмірами дещо більше від грецького горіха, розміри матки відповідають 6-ти тижням вагітності, матка рухома, не болюча, додатки не пальпуються. Дзеркально: пухлина, що виходить з шийки матки темно-багряного кольору, з цервікального каналу помірні кров’янисті виділення. Діагноз? Що робити?

Відповідь: Фіброматозний вузол, що народжується. Викручування фіброматозного вузла. Вишкрібання стінок матки.

 

Задача № 3. Т., 29 років. Привезена в гінекологічне відділення швидкою допомогою. Захворіла раптово, дві години тому. Без причини з’явились болі внизу живота, нудота, блювота, втрата свідомості, загальна слабкість, температура тіла 36,7С, обличчя бліде, на чолі холодний піт, пульс 92/хв., АТ 130/70 мм.рт.ст. Живіт різко болючий внизу і зліва, дефанс м’язів. С-м Щоткіна-Блюмберга позитивний. При вагінальному дослідженні, що проводилось під знеболенням, виявлено: матка в антефлексіо, нормальних розмірів, рухома, зліва від матки пальпується пухлина дещо більше чоловічого кулака, рухомість обмежена, еластичної консистенції, болюча. Аналіз крові: ШОЕ 10 мм/год, лейкоцитів 8000, імунологічна реакція на вагітність негативна, затримки місячних не було. Діагноз. Що робити?

Відповідь: Перекрут ніжки кісти яєчника. Операція - видалення кісти.

 

Задача № 4. А., 34 роки. Привезена до гінекологічного відділення каретою,,швидкої допомоги''. Захворювання почалось з гострих болей внизу живота, запаморочення. З’явилась нудота, блювота, тенезми, короткочасна втрата свідомості повторювалась 2 рази по 5 хвилин. Хвора бліда, апатична. Пкльс 120 хв., дихання 34 за хв., АТ 80/60 мм ртст, температура тіла 36.8С. Напружність і болючість в гіпогастральній ділянці, більше зправа. С-м Щоткіна-Блюмберга позитивний. Перкуторний звук притуплений в правій здухвинній ділянці. При повороті хворої на лівий бік притуплення зміщується вліво. Дзеркально: слизова піхви біло-рожевого кольору, шийка матки дещо ціанотична, виділення темні кров’янисті. Заднє склепіння піхви згладжене, різко болючє. Матка в антефлексіо, дещо збільшена, зміщена вліво, рухомість обмежена. Зправа і ззаду від матки неправильної форми овоїд 8*6 см, м’якої консистенції, зліва без особливостей. Аналіз крові-ШОЕ 15мм/год, лейкоцити 8000, еритроцити 2.5. Діагноз? Що робити?

Відповідь: Перервана трубна вагітність. Геморогічний шок другої стадії. Необхідна термінова лапаротомія, одночасно протишокові заходи. Реінфузія крові, тубектомія.

 

Задача № 5. Хвора У., 32 роки. Привезена в стаціонар у зв’язку з різкими болями внизу живота, ознобом, високою температурою (39С). Захворіла раптово, коли на фоні останніх днів менструації з’явились болі внизу живота, більше справа. Болі зростали, з’явився озноб, температура тіла підвищилась до 39С. Об-но: шкіра бліда, язик сухий. Пульс 110/хв., ритмічний, АТ 120/80 мм. рт. ст. Болючість в нижніх відділах живота. С-м Щоткіна в нижніх відділах позитивний. Вагінальне дослідження (проводилось під наркозом), матка в правильному положенні, дещо відхилена вліво, рухомість обмежена, не збільшена. Справа і позаду від матки пальпується болюче утворення, що неправильної форми, розмірами 14*12 см. Ліві додатки без особливостей. Заднє склепіння не випукле. Аналіз крові-лейкоцитоз 13400. Діагноз? Що робити?

Відповідь: Гострий піосальпінкс. Призначити ліжковий режим, дієта, холод на низ живота, антибіотикотерапія, вітаміни, інфузійна терапія. При прогресуванні хвороби, загрозі перфорації гнійного утвору і при появі перших ознак перитоніту необхідно оперативне втручання. В противному випадку-оперативне лікування в стадії ремісії.

 

Список використаної літератури:

Основна:

1. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А., Мороз О.В.,,Неотложные состояния в акушерстве''.- Винница, Книга- Вега.- 2006.- С. 110-156.

2. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т.,,,Акушерство''.- Київ, Здоров'я, 2000.- С. 156-182.

Додаткова:

1. Рембез.,,Оперативна гінекологія''. Учебник для мединститутов.- Санкт- Петербург., 2005. С.156-180.

 

Автор: к.м.н., доцент Михальчук М.А. ________________

Затверджено на засіданні кафедри „____”_________________ 2009 року, протокол №

 

 

Клініка „гострого живота” гінекологічного походження має характер дуже схожий на гострий живіт в хірургії. Хворі скаржаться на болі внизу живота, часто різкого нестерпного характеру. Кишечник буває здутим, гази не відходять. Перистальтика кишечника в’яла або не прослуховується. З’являється нудота, блювота. Пульс стає малим та частим. Симптоми подразнення очеревини позитивні. Нерідко з’являються симптоми внутрішньої кровотечі: різке падіння АТ, малий та частий пульс, шкіра бліда, паморочиться голова.

Причини „гострого живота” в гінекології слідуючи:

1) позаматкова вагітність;

2) апоплексія яєчника;

3) перекрути ніжки кісти яєчника;

4) перекрути фіброматозного вузла матки або всієї матки;

5) запальні захворювання жіночих статевих органів, що супроводжуються симптомами пельвіоперитоніту та перитоніту.

„Гострий живіт” гінекологічного походження треба диференціювати з хірургічними захворюваннями: апендицитом, кишковою непрохідністю, нирковою колікою, ущемленою грижею.

 

Позаматкова вагітність

Позаматковою (ектопічною) вагітністю вважається вагітність, коли плідне яйце імплантується і розвивається поза порожниною матки. Клінічний перебіг, а також діагностика і лікування позаматкової вагітності залежать від локалізації плідного яйця поза межами матки. Сучасна класифікація виділяє часті і рідкісні форми позаматкової вагітності. Найбільш часто зустрічається трубна локалізація (до 98,5% випадків). Трубну вагітність поділяють на: вагітність в ампулярному відділі маткової труби (43% випадків), в істмічному відділі (53,8%), в інтерстиціальному відділі (2,8%). Можливі перехідні форми трубної вагітності: трубно-черевна, трубно-яєчникова, фімбріальна (0,4%).

До рідкісних форм позаматкової вагітності належить:

1. Яєчникова (0,1- 0,2 % випадків), яка підрозділяється на інтрафолікулярну і оваріальну форми. Інтрафолікулярна – позаматкова вагітність, коли після розриву фолікула сперматозоїд проникає в його порожнину і там запіднює зрілу яйцеклітину. Оваріальна – коли плідне яйце запліднюється і прищеплюється на поверхні яєчника. Можливо, яєчникова вагітність виникає частіше, ніж розпізнається, так як під час операції ця патологія розцінюється як кровотеча з розірваного жовтого тіла.

2. Вагітність в зародковому розі матки (0,9%). З анатомічної точки зору цю локалізацію слід віднести до маткової вагітності, але за клінічними ознаками ця вагітність протікає як трубна і закінчується, як правило, розривом плодовмістилища і сильною кровотечею.

3. Черевна вагітність (0,4%). Розрізняють первинну і вторинну черевну вагітність. Під первинною черевною вагітністю розуміють імплантацію заплідненої яйцеклітини на черевині, сальнику та інших органах. Вторинна ектопічна вагітність формується як наслідок трубної вагітності, коли ціле плідне яйце виходить з труби і вторинно прищеплюється в черевній порожнині, інколи в таких випадках черевна вагітність може розвиватись до пізніх строків. Найбільш частою локалізацією черевної вагітності є прямо-кишково-маткове заглиблення.

4. Міжзв’язкова позаматкова вагітність (0,1%). Інколи плідне яйце, імплантується в трубі, починає розвиватись в сторону параметрального простору, занурюється між листками широкої зв’язки матки.

Переходячи до діагностики позаматкової вагітності треба сказати, що вона не завжди буває легка, тому що клінічний перебіг позаматкової вагітності дуже різноманітний і залежить від строку вагітності, місця імплантації яйця, а також від того, порушена вона чи ще прогресує.

Випадки непорушеної позаматкової вагітності діагностуються дуже рідко, тому що на початку прогресуюча позаматкова вагітність не дає ніяких суб’єктивних симптомів, крім тих, які властиві нормальній вагітності.

Ознаки прогресуючої трубної вагітності можуть виявлятись у зміні форми та величини труби, що залежить від того, що в ній розвивається плодове яйце, в появі больових відчуттів у ділянці таза. Однак треба мати на увазі, що на ранніх стадіях трубної вагітності промацати трубу не завжди можна, тому що тільки на кінець другого місяця величина її досягає розмірів курячого яйця. Крім того, на чіткість дослідження впливає стан черевної стінки, товщина жирового шару, наповнення кишечника та інші випадкові причини. Консистенція цього утворення звичайно м’яко-еластична внаслідок наявності у плодовому яйці рідини, через що контурувати його часто не вдається. Навіть якщо вдається визначити вище згадані зміни у трубі, все ж не може бути певності, що вони залежать від того, що в ній розвивається плодове яйце, а не є результатом запальних змін у придатках або наявності якої-небудь пухлини. Ось чому в таких випадках надзвичайно важливо старанно зібрати анамнез з метою виключити ті чи інші захворювання.

Щодо спеціальних лабораторних досліджень, таких як визначення швидкості осідання еритроцитів, визначення лейкоцитозу, глюкозурії, реакції Ашгейма-Цондека, то хоч вони і можуть служити для диференційної діагностики між захворюваннями придатків і вагітністю, але не дають ніяких опорних пунктів для вирішення питання про те, де ця вагітність розвивається – в трубі чи в матці. Проте реакція Ашгейма-Цондекса при позаматковій вагітності може бути цінним доповненням до деяких даних клінічного обстеження.

Діагностика ускладнюється ще й тим, що у випадках позаматкової вагітності матка до третього місяця збільшується відповідно до строку вагітності за рахунок стовщення м’язової стінки і розвитку у порожнині матки децидуальної оболонки і тільки з третього місяця матка починає відставати у рості, тоді як плодове яйце, що розвивається в трубі, досягає на кінець дванадцятого тижня розміру гусячого яйця.

Зважаючи на ті ускладнення, які бувають при встановленні діагнозу прогресуючої позаматкової вагітності, треба взяти за правило, що у випадках, підозрілих на трубну вагітність, хвору найкраще направити для нагляду в стаціонар, де можна було б провести УЗД та надати негайну допомогу, якщо цей діагноз підтвердиться.

Набагато частіше доводиться спостерігати випадки порушеної позаматкової вагітності. Уже з суто механічних причин (незначна товщина стінки труби) трубна вагітність звичайно не розвивається довше кількох тижнів і, отже швидко закінчується. Це може статись двояким шляхом: або стінка вагітної труби проїдається ворсинками (так званий розрив труби), причому виникає кровотеча у вільну черевну порожнину; або плодовмістилище розкривається у просвіт труби і яйце виштовхується через воронку труби частково або повністю в черевну порожнину – трубний викидень. При цьому також виникає кровотеча – кров через воронку труби потрапляє в дугласів простір, а при сильній кровотечі в черевну порожнину.

Розрив труби розпізнати порівняно неважко, так як звичайно це супроводжується симптомами тяжкої крововтрати та крововиливу в черевну порожнину. Загальні симптоми полягають у явищах шоку і внутрішньої кровотечі, а саме виникає раптове запаморочення, непритомність, блідість шкіряних покровів та слизових оболонок, похолодання кінцівок і кінчика носа, явища асфіксії, падіння пульсу та кров’яного тиску. Температура звичайно нормальна або навіть нижче норми. Місцеві явища зводяться до напруження і чутливості черевних стінок внаслідок подразнення очеревини кров’ю, що вилилась, а це в свою чергу зумовлює позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга (болісність при швидкому знятті пальпуючої руки з черевної стінки). При перкусії констатується притуплення у пологих частинах живота. Внутрішнє дослідження не дає виразного уявлення про стан матки і придатків, оскільки вони оточені кров’ю, що вилилась.

Кровотечі із зовнішніх статевих органів може і не бути, але якщо вона є, то має характер мажучих виділень внаслідок відшарування децидуальної оболонки з порожнини матки. З точки зору диференційної діагностики треба виключити можливість внутрішньої кровотечі з інших органів, а також проривний перитоніт на ґрунті виразки шлунка і кишок, апендицит, піосальпінкс, що прорвав у черевну порожнину. У таких випадках вдається підійти до правильного діагнозу на підставі старанно зібраного анамнезу, стану температури, пульсу, дослідження крові, швидкості зсідання еритроцитів та місцевих явищ. Врахувавши все це, підходять до вирішення питання про те, чи виступають на перший план ознаки внутрішньої кровотечі, чи ознаки перитоніту. Правда, в обох випадках оперативна допомога є життєво необхідною і хвору треба негайно відправити у стаціонар.

Важче діагностувати трубний викидень. У тих випадках, коли буває затримка місячних, кров’янисті виділення з матки, переймоподібні болі внизу живота, збільшення і розм.’якшення матки, синюшність слизової оболонки піхви і пухлина в ділянці придатків матки довгастої форми та мінливої консистенції, рухома і майже безболісна при обмацуванні – діагноз трубного викидня майже не викликає сумніву. Якщо до того ж із матки викидається кусочок тканини, який формою являє собою зліпок порожнини матки (decidua graviditatis), то це ще більше підтверджує діагноз. Тому при дослідженні завжди треба старанно оглядати вийняті з піхви згустки, серед яких може бути якщо не вся децидуальна оболонка, то окремі її кусочки, в сумнівних випадках їх треба відправити в лабораторію на дослідження.

При огляді хворої слід звертати увагу на забарвлення шкіри та склер, тому що жовтяничний колір свідчить про внутрішню кровотечу. Якщо немає деяких з перелічених ознак, а також у тих випадках, коли ці ознаки виражені не досить виразно, діагноз може коливатися між позаматковою вагітністю та загрозливим абортом при наявності запального збільшення придатків. Такі хворі, у яких не виявляється звичайно значної внутрішньої кровотечі, часто потребують тривалого стаціонарного нагляду.

Особливо ускладнюється діагноз у тих випадках позаматкової вагітності, коли хвора робила спроби перервати вагітність тими чи іншими засобами або було проведено вишкрібання при нерозпізнаній позаматковій вагітності.

Нарешті треба мати на увазі, що хоч і рідко, але бувають випадки, коли одночасно розвивається і маткова, і позаматкова вагітність.

В сумнівних випадках можна зробити пробну пункцію через заднє склепіння з метою визначення характеру рідини.

Щодо терапії позаматкової вагітності, то тепер можна вважати загальноприйнятим положення, згідно з яким всяка розпізнана позаматкова трубна вагітність підлягає оперативному втручанню, яке полягає у видаленні труби шляхом розтину черева з наступним перев’язуванням судин, що йдуть до неї, та перитонізацію кукси, яка залишилась, круглою зв’язкою.

Під час операції з приводу порушеною позаматкової вагітності все має бути готове для переливання крові, яке може виявитися потрібним, поки хвора лежить на операційному столі.

В післяопераційному періоді хвору треба покласти в тепле ліжко без подушки, з піднятим трохи ножним кінцем ліжка, обкласти грілками, хвора має бути під безперервним наглядом сестри. Якщо під час операції втрата крові не поповнена, переливання крові продовжують після закінчення операції.

Перекрути ніжки пухлини

Одним з порівняно частих і грізних ускладнень рухомих пухлин є перекрут їхньої ніжки.

Субсерозні фіброматозні вузли, що сидять на ніжці, перекручуються дуже рідко. Набагато частіше це трапляється з придатковими пухлинами, зокрема з кістами яєчників, які мають довгу ніжку.

Пухлини, що мають довгу ніжку, перекручуються частіше, ніж пухлини з короткою і широкою ніжкою. Сприяти перекручуванню ніжки можуть кишкова перистальтика, нерівномірний ріст пухлини, зміни внутрішньочеревного тиску, травми і вагітність. Перекручування може статись або раптово, причому всі явища в таких випадках розвиваються надзвичайно бурхливо, або ж воно відбувається поступово, очевидно, внаслідок того, що в цих випадках немає ні різкого порушення кровообігу, ні порушення живлення пухлини.

Ознаки гострого перекручування ніжки досить характерні. Раптом з’являються різкі наростаючі болі, які часто супроводжуються нудотою і блюванням. Живіт стає напруженим, з’являється метеоризм (здуття), внаслідок затримки випорожнення та скупчення газів. Пульс стає частим і малим. Все вище перелічене є результатом подразнення очеревини, а вся картина нагадує шок, подібно до того, як це спостерігається наприклад, при защемленій грижі, нирковій коліці тощо. Гостре перекручування ніжки завжди супроводжується збільшенням пухлини внаслідок венозного застою, який утворюється при здавлені вен, що проходять у ніжці пухлини. При цьому часто відбуваються крововиливи у товщу пухлини, внаслідок розриву дрібних капілярів. Іноді подібні крововиливи бувають такі великі, що супроводжуються ознаками внутрішньої кровотечі: непритомний стан, загальна блідість, занепад пульсу, похолодіння кінцівок тощо.

Якщо перекручування триває, то здавлюються не тільки вени, а й артерії, що приводять кров і внаслідок припинення надходження артеріальної крові пухлина омертвіває, може зазнати нагноєння, гнійного розпаду (внаслідок потрапляння мікробів з кишечника) і призвести до смертельного перитоніту, якщо не буде своєчасно надано оперативну допомогу.

Діагноз перекручування пухлини ставлять на підставі наведених вище симптомів. При внутрішньому дослідженні звичайно вдається промацати пухлину, яка виходить з малого тазу, хоч при гострому перекручуванні дані дослідження можуть бути дуже невираженими внаслідок різкої болючості живота.

У гострих випадках, поки не сталось нагноєння і омертвління пухлини, температура у хворих звичайно нормальна або субфебрильна. Велике значення мають анамнестичні дані, особливо якщо хвора знала раніше про наявність у неї пухлини. Іноді хворі вказують, що пухлина, яку вони самі раніше промацували, раптом відразу виросла у зв’язку з розвитком згаданих вище симптомів.

Лікування перекрученої кісти може бути тільки оперативним і результат операції буде тим кращим, чим раніше вона зроблена.

 

Апоплексія яєчника

Апоплексія яєчника – це патологічний крововилив у тканину яєчника та кровотеча з нього в черевну порожнину. Апоплексія яєчника складає 0,3% серед усіх хворих з гінекологічними захворюваннями.

Розрив або апоплексія яєчника складає за даними В.А. Соляні на (1984) 0,8-3,1% усіх жінок, які направляються в стаціонар з діагнозом гострий апендицит. За даними А.П. Доценко, В.Н. Шкіра (1983) помилки на операціях з приводу апендициту за рахунок недіагностованої апоплексії яєчника коливаються від 3 до 34%.

Апоплексія яєчника може бути у дівчаток, дівчат та жінок. Наступає в любий день менструального циклу, але частіше в середині циклу та перед менструацією, іноді без причини. В деяких випадках виявляються сприяючі захворюванню фактори: бурхливий статевий акт, травма живота, неправильне розташування матки, психічне потрясіння, хронічний апендицит.

Апоплексія правого яєчника зустрічається частіше, ніж лівого, що пояснюється більш сильним кровопостачанням правого яєчника.

А.А. Вербунко в залежності від клініки розділяє хворих на три групи:

- в І групу входять хворі з легкою формою апоплексії. Вони скаржаться на приступ раптової болі внизу живота, який продовжується від 30 хвилин до 3-4 годин. Характер болю може бути різним: постійним, приступоподібним, колючим, відмічається нудота, болючість при пальпації під лоном та в паху, перитоніальні явища та шок відсутні;

- ІІ група – хворі з апоплексією середньої тяжкості. У цих хворих мають місце сильні болі внизу живота, загальна слабкість, блідість шкірних покривів, нудота,блювота, може бути запаморочення, шок І ступеня, нерідко виражені перитоніальні явища;

- в ІІІ групу входять хворі з тяжкою формою апоплексії. У хворих постійні сильні болі внизу живота, які віддають в задній прохід, крижі, пахвину, ногу. Спостерігається нудота, блювота, здуття живота, шок ІІ-ІІІ ступеня, колапс. Шкіра бліда, покрита холодним потом, кінцівки холодні, температура знижена, пульс частий, слабкого наповнення, виражені перитоніальні явища, френікус симптом, анемія, притуплення перкуторного звуку в нижніх та бокових відділах, може бути парез кишківника та затримка сечовиділення.

Піхвове обстеження допомагає встановити гінекологічну природу захворювання: матка частіше нормальних розмірів, щільна. Додатки можуть бути кістозно збільшенні, болючі, заднє склепіння нависає. Зміщення матки в бік викликає сильний біль.

Велике значення мають допоміжні методи дослідження: пункція через заднє склепіння, лапароскопія, кульдоскопія. Під час пункції отримують серозно-кров’янистий (розрив кісти) або кров’янистий пунктат.

Диференціювати захворювання потрібно від позаматкової вагітності та гострого апендициту.

Хворих І групи А.А. Вербунко пропонує лікувати консервативно: суворий ліжкой режим, холод на низ живота, свічки з беладоною, анальгетики. Після стихання приступу призначають теплі спринцювання (39-45ºС) з додаванням йоду, тампони з димексідом, електрофорез з СаСІ₂, діатермія.

Хворим ІІ та ІІІ груп необхідне оперативне лікування з приводу гострого живота. Розтин черевної стінки продольний нижньосерединий. Об’єм операції: якщо в яєчнику велика гематома, а тканина майже повністю зруйнована крововиливами, яєчник видаляють. При наявності кровотечі із судин розриву яєчника, виконують ушивання розриву або клиновидну резекцію яєчника. Ранєву поверхню ушивають вузловатими або непреривними швами за допомогою тонкої кетгутової нитки та круглою або атравматичною голкою. Нитки затягують обережно та повільно, тому що яєчникова тканина легко прорізається. При своєчасному розпізнаванні апоплексії яєчника та правильному лікуванні прогноз боагоприємний.