Завідувач кафедри доктор технічних наук, професор

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

до виконання лабораторних робіт з дисципліни

 

«Технологія і обладнання ткацького виробництва»

 

для студентів ІІІ курсу

напряму підготовки 6.051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів»

(спеціальності 05160102 - «Технологія та дизайн тканин»)

факультету технологій і дизайну

 

Херсон – 2012

Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Технологія і обладнання ткацького виробництва»

Укладач: к.т.н., доцент Закора О.В.

 

Кількість сторінок – 43

 

 

Рецензент: к.т.н., доцент Рязанова О.Ю.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри ЕТДТ

Протокол від «____»_______________2012 року №______

Завідувач кафедри доктор технічних наук, професор

_____________________ (Прохорова І.А.)

 

Відповідальний за випуск: д.т.н., професор Прохорова І.А.

 

 

ВВЕДЕННЯ

 

Потреби населення і промисловості в нових технологіях тканин різного призначення з оригінальними фізичними і естетичними властивостями істотно збільшилися. Сучасний рівень текстильної промисловості постійно потребує від професіоналів більш глибоких знань технології тканиноформування для досягнення високої якості тканин.

Розвиток ринкових відносин вимагає іншого рівня організації і керівництва текстильними підприємствами для випуску тканини, що відповідають світовим стандартам. Грамотне і ефективне керівництво текстильним підприємством вимагає пізнання особливостей технологічного процесу та обладнання, необхідного для виготовлення тканини фахівцями всіх служб і виробництв: не тільки з прядіння, ткацтва і обробці, але й з механіки, автоматиці, економіці.

Знання матеріалу даної дисципліни дозволить молодому фахівцеві творчо підходити до рішення практичних задач на ткацькому виробництві, давати грамотні, науково обґрунтовані рекомендації з удосконалення процесу формування тканин різного асортименту на ткацьких верстатах різних конструкцій. Це буде сприяти підвищенню ефективності текстильного виробництва і конкурентоспроможності текстильних виробів.

 

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

 

Метою лабораторних занять є закріплення теоретичних знань шляхом вивчення класифікації, призначення, конструкції і принципу дії механізмів, які здійснюють конкретні технологічні операції на ткацькому верстаті, а також рішення різних задач, які трапляються в практичній діяльності інженера-технолога ткацького виробництва.

При проведенні лабораторних занять в основному вирішуються наступні задачі:

- вивчення студентами сучасної технології та обладнання ткацького виробництва;

- формування навичок самостійного вивчення і аналізу роботи конкретних механізмів і рішення практичних задач;

- формування навичок виконання технологічних і кінематичних схем механізмів;

- вивчення основних положень з регулювання роботи механізмів ткацького верстата;

- формування навичок самостійного аналізу взаємодії та узгодженості роботи основних механізмів ткацького верстата;

- набуття навичок формулювання рекомендацій щодо вибору певної конструкції механізму або зміни режиму його роботи стосовно здійснення оптимальної технології виготовлення тканин конкретного асортименту;

- використання занять для контролю самостійної роботи студентів.

 

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

 

Лабораторні заняття проводяться паралельно з вивченням теоретичного матеріалу із залученням конспекту лекцій і рекомендованої літератури.

На лабораторних заняттях студенти вивчають пристрій і принцип дії основних і додаткових механізмів ткацьких верстатів різних конструкцій у неробочому і робочому стані з використанням засобів візуального супроводження (спеціальних стендів, плакатів зі схемами механізмів, навчальних фільмів та ін.). Студенти самостійно виконують технологічні схеми обладнання і окремих механізмів, приводять кінематичні схеми механізмів з коротким описом принципу їх дії, надають розшифровку позначень на схемах, виконують розрахунки техніко-економічних показників роботи ткацьких верстатів, вказують переваги і недоліки кожного із розглянутих механізмів. Наприкінці лабораторного заняття оформлюється звіт згідно порядку виконання конкретного лабораторного заняття.

По мірі підготування студенти захищають матеріал лабораторного заняття перед викладачем. Для самостійної перевірки знань наприкінці кожної лабораторної роботи надаються контрольні питання.

 

 

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Лабораторні заняття проводяться в лабораторії технології текстильних матеріалів кафедри експертизи, технології і дизайну текстилю, в якій встановлені діючі ткацькі верстати з різними способами прокладання утоку і з різними типами зівоутворюючих механізмів. Лабораторія також оснащена спеціальними навчальними стендами окремих механізмів ткацьких верстатів для зручності вивчення принципу їх дії. Більшість механізмів та їх окремих вузлів студент має можливість вивчити у розібраному вигляді, а також у працюючому стані.

Для формування загального поняття про процеси тканиноформування на ткацькому верстаті та їх взаємозв’язок, а також з метою полегшення процесу засвоєння матеріалу передбачається проведення навчальних екскурсій на діючих виробництвах ВАТ «Херсонський БК» та ТОВ «Амалтея».

 

 

СТРУКТУРА ЗВІТУ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

 

Звіт по кожній лабораторній роботі повинен містити:

- найменування теми, мету роботи;

- короткі теоретичні відомості з теми конкретної лабораторної роботи;

- результати виконання роботи згідно її змісту;

- відповіді на контрольні запитання до лабораторної роботи;

- висновки.

 

 

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

 

Находячись у лабораторії студенти повинні строго додержувати правил техніки безпеки. На першому занятті всі студенти проходять ввідний інструктаж з техніки безпеки при проведенні лабораторних занять, що фіксується в журналі інструктажу. Інструктаж проводиться за інструкціями, розробленими на кафедрі ЕТДТ і затвердженими у встановленому порядку згідно чинного законодавства з охорони праці.

Крім цього, на початку кожного заняття викладач звертає увагу студентів на небезпечні місця обладнання при вивченні відповідного матеріалу і протягом всього заняття спостерігає за виконанням техніки безпеки студентами.

Без дозволу викладача або старшого лаборанта категорично забороняється пускати обладнання в роботу. Студенти повинні знати, де розташовуються кнопки «Пуск» і «Стоп», щоб в разі небезпеки швидко зупинити машину.

Під час роботи обладнання забороняється:

- заходити в узькі проходи між машинами;

- відкривати кришки над робочими органами;

- відсовувати огорожу;

- торкатися руками (іншими частинами тіла) або сторонніми предметами органів машини, які рухаються;

- спиратися на машину;

- наближатися до обладнання з довгим розпущеним волоссям або широкими довгими елементами одягу.

 

 

Лабораторна робота № 1

 

ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ТКАЦЬКОГО ВЕРСТАТУ

 

Мета роботи: вивчити основні технологічні операції утворення тканини і призначення основних механізмів ткацького верстата; вивчити класифікацію ткацьких верстатів за основними ознаками

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему типової конструктивно-заправної лінії (КЗЛ) ткацького верстата і вказати основні її елементи та механізми верстата.

2. Виконати схеми основних механізмів ткацького верстата.

3. Вивчити призначення основних механізмів ткацького верстата та їх розташування.

4. Вивчити класифікацію ткацьких верстатів на прикладі того обладнання, що представлене у навчальній лабораторії.

 

Контрольні питання

 

1. Поясніть термін «конструктивно-заправна лінія ткацького верстату».

2. З яких основних технологічних операцій складається процес утворення тканини на ткацькому верстаті?

3. Перерахуйте основні механізми ткацького верстату.

4. Поясніть призначення основних механізмів ткацького верстату.

5. Укажіть недоліки і переваги човникових ткацьких верстатів.

6. Укажіть, з яких причин на човникових ткацьких верстатах виникає обривність ниток основи?

7. Порівняйте величину кута розкриття зіву на човниковому і безчовниковому ткацьких верстатах?

8. Чому продуктивність човникових верстатів менша за продуктивність безчовникових?

9. Укажіть недоліки і переваги безчовникових ткацьких верстатів.

10. На ткацьких верстатах яких типів уточина розкручується при прокидці? Які наслідки цього явища?

11. Які типи ткацьких верстатів використовуються для виготовлення тканини з ниток великої щільності?

 

Лабораторна робота № 2

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему кулачкового зівоутворюючого механізму верстату АТ-100, коротко описати принцип його дії.

2. Виконати схему кулачкового зівоутворюючого механізму верстату СТБ, коротко описати принцип його дії.

3. Виконати схему ексцентрикового зівоутворюючого механізму верстату П-155, коротко описати принцип його дії.

4. Привести графічне зображення наборів зівоутворюючих кулачків для виготовлення тканин головних переплетень.

5. Описати встановлення заданої величини заступа і привести на схемах механізмів основні положення з їх налагодження і регулювання (встановлення висоти, чистоти зіву).

 

Контрольні питання

 

1. Які функції виконують зівоутворюючі механізми?

2. В яких випадках застосовують кулачкові зівоутворюючі механізми?

3. Які параметри зівоутворення визначаються профілем кулачка?

4. Які параметри зівоутворення визначаються розміром кулачка?

5. В якому місті на ткацьких верстатах АТ, СТБ, П і АТПР розташовуються кулачкові зівоутворюючі механізми?

6. Яким чином регулюється висота підйому ремізок в різних конструкціях кулачкових зівоутворюючих механізмів?

7. За рахунок чого здійснюється підйом і опускання ремізок на верстатах АТ?

8. В чому суть взаємозв’язку ремізок на верстатах АТ?

9. Чому ролики, які розташовані на ремізному валику верстата АТ, мають різний діаметр?

10. Для чого призначені зарубки на проступних важелях верстата АТ?

11. Яким чином регулюється висота зіву на верстаті АТ?

12. Назвіть основний недолік конструкції ексцентрикового (пазового) зівоутворюючого механізму пневматичного верстата.

13. Скільки кулачків керує рухом однієї ремізки на верстаті СТБ?

14. Яким чином можна збільшити висоту зіву (кут розкриття зіву) на верстаті СТБ?

15. Яким чином розташовані хомути для 1-ої і 12-ої ремізок в зівоутворюючому механізмі верстата СТБ і чому?

16. Яким чином можна регулювати положення зіву по висоті верстата СТБ?

17. Назвіть переваги і недоліки кулачкових зівоутворюючих механізмів.

18. Як здійснити набір кулачків згідно заданого переплетення?

 

 

Лабораторна робота № 3

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему каретки РКО-12 та описати принцип її дії.

2. Привести основні положення з налагодження і регулювання каретки РКО-12.

3. Засвоїти методику виконання картону для різних видів переплетень.

 

Контрольні питання

 

1. Які типи зівоутворюючих кареток вам відомі?

2. Назвіть основні конструктивні елементи каретки РКО-12.

3. Укажіть загальні переваги і недоліки каретки РКО-12.

4. Проведіть порівняльний аналіз кулачкових і кареточних зівоутворюючих механізмів.

5. Які фактори визначають максимально можливі величини рапортів по основі і утоку на зівоутворюючих каретках?

6. Опишіть алгоритм підняття ремізок на каретці РКО-12.

7. Яким чином регулюється величина розкриття зіву на ткацькому верстаті при використанні зівоутворюючої каретки РКО-12?

8. Які функції виконують гнучкі зв'язки 11 і 13 каретки РКО-12?

9. Побудуйте картон для виготовлення тканин різним переплетенням для каретки РКО–12.

10. За якою ознакою можна об'єднати в одну групу кареточні і кулачкові зівоутворювачі?

 

Лабораторна робота № 4

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему каретки СКН-14 та описати принцип її дії.

2. Привести основні положення з налагодження і регулювання каретки СКН-14.

3. Засвоїти методику насікання картону для різних видів переплетень.

 

Контрольні питання

 

1. Які типи зівоутворюючих кареток вам відомі?

2. Назвіть основні конструктивні елементи каретки СКН-14.

3. Укажіть загальні переваги і недоліки зівоутворюючих кареток.

4. Проведіть порівняльний аналіз кулачкових і кареточних зівоутворюючих механізмів.

5. Які фактори визначають максимально можливі величини рапортів по основі і утоку на зівоутворюючих каретках?

6. Опишіть алгоритм підняття ремізок на каретці СКН-14.

7. Яким чином регулюється величина розкриття зіву на ткацькому верстаті при використанні зівоутворюючої каретки СКН-14?

8. Які функції виконує пантограф у каретці СКН-14?

9. З якою метою до складу каретки СКН–14 входить два набори гачків і ножів?

10. Проведіть порівняльний аналіз кареток СКН-14 та РКО-12.

 

Лабораторна робота № 5

 

ЖАКАРДОВА МАШИНА

 

Мета роботи: вивчити призначення, конструкцію і принцип дії жакардової машини Ж-13; засвоїти основні положення з налагодження і регулювання машини

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати принципову схему жакардової машини Ж-13.

2. Виконати схему передачі руху ножовій рамі та рамній дошці.

3. Розглянути оснащення і уборку жакардової машини, описати призначення кожного елементу.

4. Привести основні положення з налагодження і регулювання жакардової машини.

5. Визначити рядність жакардової машини Ж-13.

 

Контрольні питання

 

1. Проведіть порівняльний аналіз машини Жакарда з кулачковими і каретковими зівоутворювачами.

2. Укажіть переваги машин Жакарда.

3. Які типи жакардових машин ви знаєте?

4. Опишіть алгоритм утворення верхньої і нижньої гілок зіву на машині Ж-13.

5. Від яких факторів залежить кількість голок на машині Жакарда і чого більше: голок або гачків?

6. Яку функцію виконують вантажні стрижні, чим їх можна замінити?

7. Скільки робочих гачків на машині Ж-13?

8. Скільки аркатних шнурів можна прив'язати до рамника, від чого це залежить?

9. Дайте визначення рядності жакардової машини.

10.Що відноситься до оснащення жакардової машини?

11.Що відноситься до уборки жакардової машини?

12.Укажіть причину обмеження швидкісного режиму на машинах Жакарда?

13.За якою загальною ознакою можна класифікувати каретки і жакардові машини?

 

 

Лабораторна робота № 6

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему бойового механізму верстата АТ і коротко описати принцип його дії.

2. Виконати схему бойового кулачка.

3. Виконати схему човникової коробки.

4. Привести основні положення з налагодження і регулювання бойового механізму.

 

Контрольні питання

1. Які функції виконують бойові механізми?

2. Які види бойових механізмів Вам відомі?

3. Що означає термін «сила бою»?

4. Від якого параметра залежить сила бою на бойовому механізмі середнього бою?

5. Яку функцію виконує башмак у механізмі середнього бою?

6. Яким чином у механізмі середнього бою поганялка повертається у початкове положення?

7. Як регулюється траєкторія польоту човника на верстаті АТ?

8. Яким чином гаситься кінетична енергія поганяли?

 

Лабораторна робота № 7

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему бойового механізму верстата СТБ і коротко описати принцип його дії.

2. Виконати схему розташування напрямної гребінки в зіві та обґрунтувати її призначення.

3. Привести основні положення з налагодження і регулювання бойового механізму.

 

Контрольні питання

1. Яку функцію виконує бойовий механізм верстата СТБ?

2. Що означає термін «сила бою»?

3. Від якого параметра залежить сила бою в кулачковому бойовому механізмі?

4. Поясніть необхідність використання напрямної гребінки.

5. Чому напрямна гребінка на верстаті СТБ має зазори, а не виконана у вигляді суцільних кілець?

6. Скільки прокладачів використовується на верстаті СТБ і чому?

7. Яким чином гаситься кінетична енергія поганялки?

8. Проведіть порівняльний аналіз механізмів прокладання утоку на верстатах АТ і СТБ.

 

 

Лабораторна робота № 8

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему руху конфузорного каналу пневматичного верстату та коротко описати її.

2. Виконати схему введення утоку в зів потоком повітря та коротко описати її.

3. Виконати схему пневморапірного способу введення утоку в зів з позначенням напрямку потоку повітря. Коротко описати принцип дії.

4. Виконати кінематичну схему приводу рапір верстата АТПР, коротко описати принцип дії.

 

 

Контрольні питання

1. Які типи безчовникових верстатів вам відомі? Які способи прокладання утоку на цих верстатах використовуються?

2. Чому напрямна гребінка і конфузори на верстатах СТБ і П мають зазори, а не виконані у вигляді суцільних кілець?

3. Опишіть устрій і роботу пневматичного і пневморапірного механізмів прокладання утоку.

4. З якою метою об’єднали два способи прокладання утоку: пневматичний і рапірний?

5. Проведіть порівняльний аналіз пневматичного і пневморапірного механізмів прокладання утоку.

6. Укажіть переваги і недоліки даних способів.

 

 

Лабораторна робота № 9

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему батанного механізму верстата АТ. Вказати основні моменти з регулювання його роботи.

2. Виконати схему човникової коробки. Привести основні моменти з регулювання їх встановлення для оптимізації траєкторії польоту човника через зів (схема взаємного розташування склизів, схема взаємного розташування задніх щічок і берда).

3. Виконати схему батанного механізму верстата СТБ.

 

Контрольні питання

1. Назвіть операції формування тканини.

2. Дайте визначення поняттям «зона формування тканини», «прибійна смужка», «елемент тканини».

3. Опишіть позитивні і негативні прояви прибійної смужки.

4. Опишіть, яким чином прибійна смужка вирівнює невеликі перепади натягу ниток основи.

5. Які способи приєднання ниток до опушки тканини Вам відомі?

6. Наведіть функції батанних механізмів. Які типи батанних механізмів вам відомі?

7. Опишіть конструкцію і роботу:

– кривошипного батанного механізму;

– кулачкового батанного механізму.

8. Поясніть призначення човникових коробок. Як змінити ширину човникових коробок?

9. Яким чином регулюється положення кривошипного батанного механізму відносно механізму зміни човникових коробок?

10. Яким чином регулюється траєкторія польоту човника при використанні кривошипного батанного механізму?

11. Яким чином регулюється час вистою батана в задньому положенні кулачкового батанного механізму?

12. Укажіть, які особливості повинен мати батанний механізм для формування щільних тканин і для формування махрових тканин.

13. Проведіть порівняльний аналіз батанних механізмів, які використовуються у човниковому і безчовниковому ткацтві.

14. Які положення берда називаються «крайнім переднім» і «крайнім заднім»?

 

 

Лабораторна робота № 10

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему товарного регулятора верстата АТ і коротко описати принцип його дії.

2. Виконати схему механізму навивання тканини верстата АТ і коротко описати принцип його дії.

3. Засвоїти методику підбору змінних шестерень товарного регулятора човникового верстата для забезпечення необхідної щільності тканини по утоку.

 

Контрольні питання

 

1. Призначення товарних регуляторів.

2. Класифікація товарних регуляторів.

3. Яким чином задається щільність тканини в товарному регуляторі ткацького верстата типу АТ?

4. Які способи відводу тканини Вам відомі? Укажіть, у яких випадках вони застосовуються.

5. Опишіть будову і роботу механізму відводу тканини перервної дії від храповика.

6. Опишіть роботу механізму навівання тканини човникових ткацьких верстатів.

7. З якою метою вальян обтягують металевою або гумовою стрічкою з рифленою поверхнею?

 

 

Лабораторна робота № 11

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему товарного регулятора верстата СТБ і коротко описати принцип його дії.

2. Виконати схему механізму навивання тканини верстата СТБ і коротко описати принцип його дії.

3. Засвоїти методику підбору змінних шестерень товарного регулятора без човникового верстата для забезпечення необхідної щільності тканини по утоку.

 

Контрольні питання

 

1. Яким чином задається щільність тканини в товарних регуляторах ткацьких верстатів типу СТБ?

2. Які способи відводу тканини Вам відомі? Укажіть, у яких випадках вони застосовуються.

3. Укажіть, чому в товарному регуляторі верстату СТБ відбувається безперервний відвід тканини.

4. Опишіть будову і принцип роботи товарного регулятора верстату СТБ.

5. Опишіть будову і роботу механізму навівання тканини з осьовим приводом.

6. Проведіть порівняльний аналіз механізмів відводу тканини верстатів АТ і СТБ.

7. Проведіть порівняльний аналіз механізмів навівання тканини верстатів АТ і СТБ.

 

 

Лабораторна робота № 12

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему основного регулятора верстата АТ і коротко описати його принцип дії.

2. Засвоїти методику встановлення необхідної величини заправного натягу основи.

 

Контрольні питання

 

1. Сформулюйте функції, які виконують основні регулятори. Укажіть їх принципову відмінність від основних гальм.

2. Які вимоги пред'являються до основних регуляторів?

3. Який привід має основний регулятор верстату АТ?

4. Опишіть устрій і роботу основного регулятора верстату АТ.

5. Укажіть переваги і недоліки даних регуляторів.

6. Яким чином в основному регуляторі можна встановити заданий заправний натяг?

7. Укажіть, що є датчиком натягу ниток основи на регуляторах різних типів.

 

 

Лабораторна робота № 13

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему основного регулятора верстата СТБ і коротко описати його принцип дії.

2. Засвоїти методику встановлення необхідної величини заправного натягу основи.

 

Контрольні питання

 

1. Який привід має основний регулятор верстату СТБ?

2. Опишіть устрій і роботу основного регулятора верстату СТБ.

3. Укажіть переваги і недоліки даних регуляторів.

4. Яким чином в основному регуляторі можна встановити заданий заправний натяг?

5. Укажіть, що є датчиком натягу ниток основи в основному регуляторі верстата СТБ.

6. Яку функцію виконує диференціальний механізм основного регулятора верстата СТБ?

7. Проведіть порівняльний аналіз основних регуляторів верстатів типу АТ та СТБ.

 

 

Лабораторна робота № 14

 

ВЕРСТАТІВ УТОКОМ

 

Мета роботи: вивчити призначення, конструкцію і принцип дії механізмів автоматичного живлення човникових верстатів утоком і багаточовникового механізму; засвоїти основні положення з їх регулювання

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему механізму автоматичного живлення човникового верстата утоком і коротко описати принцип його дії.

2. Виконати схему магазину запасу утоку.

3. Виконати схему механізму зміни шпуль.

4. Виконати схему багаточовникового механізму і коротко описати його принцип дії.

 

Контрольні питання

 

1. Укажіть, в яких випадках використовується механізм зміни утоку, а в яких - механізм зміни човників?

2. Які пристрої містить автомат зміни утоку?

3. В яких випадках відбувається включення автомата зміни утоку?

4. Які функції виконують утокові щупла і утокові вилочки?

5. Дайте визначення поняттю «розшук разу». Розкрийте суть пристрою і роботи щупла.

6. Наведіть види утокових щупів і проведіть їх порівняльний аналіз.

7. Доведіть необхідність встановлення на човникових верстатах магазинів запасу утоку. Наведіть відомі Вам види магазинів запасу утоку.

8. Укажіть, в якій фазі руху батану доцільно проводити заміну спрацьованої утокової шпулі на нову?

9. Опишіть особливості роботи механізмів зміни шпуль.

10. Для чого застосовують механізми зміни човників? Укажіть, із чого складається багаточовниковий механізм?

11. Який привід має багаточовниковий механізм?

12. Опишіть устрій і роботу однобічного чотирьохчовникового механізму.

 

 

Лабораторна робота № 15

 

ВЕРСТАТІВ УТОКОМ

 

Мета роботи: вивчити призначення, конструкцію і принцип дії механізмів автоматичного живлення човникових верстатів утоком і багаточовникового механізму; засвоїти основні положення з їх регулювання

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему двохутокового механізму верстата СТБ та коротко описати принцип його дії.

2. Підготовити картон для двохутокового механізму за заданим рапортом кольору.

3. Виконати схеми різних видів накопичувачів утоку та коротко описати принцип їх дії.

 

Контрольні питання

 

1. Наведіть функції механізмів зміни утоку.

2. Опишіть устрій і роботу механізму зміни утоку ткацького верстата СТБ.

3. Укажіть, які функції виконує повторювач? Опишіть його роботу.

4. Розробіть картон для двох утокового ткацького верстата СТБ для виготовлення тканини з кольоровим рапортом по утоку:

– 1 синя; 2 чорних; 3 білих; 1 зелена;

– 2 червоних; 4 синіх;

– 4 червоних; 8 зелених;

– 3 синіх; 1 зелена; 5 жовтих.

5. Опишіть процес подачі нитки утоку до інерційного малогабаритного прокладача на ткацьких верстатах типу СТБ. Який цикл його руху на ткацькому верстаті?

6. Поясніть, чому корпус інерційного малогабаритного прокладача на ткацькому верстаті СТБ рухається в горизонтальній площині?

7. Для чого служать пристрої, що компенсують і відмірюють уток?

8. Які види механізмів накопичування утоку Вам відомі?

9. Які основні вимоги пред'являються до механізмів накопичення утоку?

 

Лабораторна робота № 16

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему механічного ламельного приладу.

2. Виконати схему електричного ламельного приладу.

3. Виконати схему замочного механізму човникового верстата та коротко описати принцип його дії.

 

Контрольні питання

 

1. Які запобіжні пристрої від обриву ниток основи використовують на ткацьких верстатах?

2. Опишіть будову і роботу даних механізмів із вказівкою їх переваг і недоліків.

3. Проведіть порівняльний аналіз ламельних основоспостерігачів механічної та електричної дії.

4. Поясніть, для чого на верстатах установлюють замочний механізм. Які він має переваги і недоліки?

 

 

Лабораторна робота № 17

 

ТКАЦЬКИХ ВЕРСТАТІВ

 

Мета роботи: вивчити призначення, конструкцію і принцип дії механізмів, які контролюють цілісність ниток утоку при виготовленні тканини на ткацьких верстатах

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему контролера посадки прокладачів утоку верстата СТБ та коротко описати принцип його дії.

2. Виконати схему утокової вилочки електромеханічної дії верстата АТПР.

3. Виконати схему бокової утокової вилочки човникового верстата та коротко описати принцип її дії.

4. Виконати схему бокової утокової вилочки верстата СТБ та коротко описати принцип її дії

5. Виконати схему утокової вилочки фотоелектричної дії пневматичних верстатів.

6. Виконати схему утокового щупла верстата АТ.

 

Контрольні питання

 

1. Опишіть будову і роботу механізму контролю наявності прокладача утоку верстата СТБ.

2. Проведіть порівняльний аналіз замочного механізму і механізму контролю посадки прокладачів утоку.

3. Які механізми застосовуються для контролю наявності уточини на човникових і безчовникових ткацьких верстатах?

4. Опишіть принципи роботи і будову механізмів для контролю наявності утоку в зіві.

5. В яких випадках і з яких причин застосовують не бокові, а центральні утокові вилочки?

6. Поясніть терміни «раз», «пошук раза».

7. Які види утокових вилочок вам відомі?

8. Проведіть порівняльний аналіз утокових вилочок і утокових щупів.

 

Лабораторна робота № 18

 

Порядок виконання роботи

 

1. Виконати схему механізму включення верстата в роботу та коротко описати принцип його дії.

2. Виконати схему механізму фрикційної муфти та коротко описати принцип його дії.

3. Виконати схему механізму гальмування та коротко описати принцип його дії.

4. Виконати схему механізму роликового блокування та коротко описати принцип його дії.

 

Контрольні питання

 

1. Назвіть відомі Вам види електроприводів ткацьких верстатів.

2. Укажіть, з яких основних частин складається електропривод ткацького верстата СТБ?

3. Які вимоги пред'являються до електропривода ткацького верстата?

4. Опишіть схему привода ткацького верстата СТБ.

5. З яких деталей складаються гальма ткацького верстата?

6. Проведіть порівняльний аналіз електроприводів ткацьких верстатів АТ і СТБ.

7. Укажіть недоліки роботи прямого привода ткацького верстата?

8. У чому полягає особливість фрикційного приводу?

9. Які функції виконують фрикційні накладки на хрестовині привода головного валу ткацького верстата СТБ?

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Чугин В.В., Кахраманова Л.Ф., Недовизий М.Н. Технология ткацкого производства: Учебник для студентов технологических специальностей высших учебных заведений всех форм обучения. Херсон, изд-во государственного технического университета, 2003. – 317 с.

2. Гордеев В.А., Волков П.В. Ткачество: Учебник для вузов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. – 488 с.

3. Конспект лекцій з дисципліни «Технологія і обладнання ткацького виробництва» для студентів ІІІ курсу спеціальності 05160102 – «Технологія і дизайн тканин» напряму підготовки 051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів» / Закора О.В. – Херсон, ХНТУ. – 2012. – 47 с.

4. Кутепов О.С. Строение и проектирование тканей. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – 224 с.

5. Алешин П.А., Полетаев В.Н. Лабораторный практикум по ткачеству: Учеб. пособие для вузов текстил. пром-сти. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая индустрия, 1979. 312 с.

6. Талавашек О., Сватый В. Бесчелночные ткацкие станки: Пер. с чеш. – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 335 с

7. Хлопкоткачество: Справочник, 2-е изд., перераб. и доп. / Букаев П.Т., Оников Э.А., Мальков Л.А. и др. Под ред. П.Т. Букаева. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 576 с

8. Справочник по хлопкоткачеству / Э.А. Оников, П.Т. Букаев, А.П. Алленова и др.; под общ. ред. Э.А. Оникова. М.: Легкая индустрия, 1979. – 487 с.

9. Аленова А.П. Автоматические ткацкие станки СТБ. – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 288 с.

10. Букаев П.Т. Устройство и обслуживание автоматических ткацких станков. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. – 263 с.

11. Степанов Г.В., Быкадоров Р.В. Станки СТБ: устройство и наладка. – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 215 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

до виконання лабораторних робіт з дисципліни

 

«Технологія і обладнання ткацького виробництва»

 

для студентів ІІІ курсу

напряму підготовки 6.051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів»

(спеціальності 05160102 - «Технологія та дизайн тканин»)

факультету технологій і дизайну

 

Херсон – 2012

Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Технологія і обладнання ткацького виробництва»

Укладач: к.т.н., доцент Закора О.В.

 

Кількість сторінок – 43

 

 

Рецензент: к.т.н., доцент Рязанова О.Ю.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри ЕТДТ

Протокол від «____»_______________2012 року №______

Завідувач кафедри доктор технічних наук, професор

_____________________ (Прохорова І.А.)

 

Відповідальний за випуск: д.т.н., професор Прохорова І.А.

 

 

ВВЕДЕННЯ

 

Потреби населення і промисловості в нових технологіях тканин різного призначення з оригінальними фізичними і естетичними властивостями істотно збільшилися. Сучасний рівень текстильної промисловості постійно потребує від професіоналів більш глибоких знань технології тканиноформування для досягнення високої якості тканин.

Розвиток ринкових відносин вимагає іншого рівня організації і керівництва текстильними підприємствами для випуску тканини, що відповідають світовим стандартам. Грамотне і ефективне керівництво текстильним підприємством вимагає пізнання особливостей технологічного процесу та обладнання, необхідного для виготовлення тканини фахівцями всіх служб і виробництв: не тільки з прядіння, ткацтва і обробці, але й з механіки, автоматиці, економіці.

Знання матеріалу даної дисципліни дозволить молодому фахівцеві творчо підходити до рішення практичних задач на ткацькому виробництві, давати грамотні, науково обґрунтовані рекомендації з удосконалення процесу формування тканин різного асортименту на ткацьких верстатах різних конструкцій. Це буде сприяти підвищенню ефективності текстильного виробництва і конкурентоспроможності текстильних виробів.