Гідрологія. Гідрологічні розрахунки.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичних завдань

з дисципліни

„Гідрологія і гідрометрія”

для студентів спеціальності 6.092100

„Споруди та обладнання водопостачання і водовідведення”

денної форми навчання

 

Кривий Ріг

Укладач: Комащенко П.Г., доц., к.т.н.

Відповідальний за випуск: Голишев О.М., проф., д.т.н.

Рецензент: Коновалюк В.А., доц., к.т.н.

 

 

У методичних вказівках розглянуто методи рішення розрахунково-графічних задач, що є обов’язковими при вивченні курсу «Гідрологія і гідрометрія». Методичні вказівки допоможуть студентам поглибити теоретичні знання та набути навички та вміння при виконанні гідрологічних розрахунків.

 

 

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри на засіданні вченої ради

теплогазоводопостачання, будівельного факультету. водовідведення і вентиляції. Протокол № 2 від 21.11.2007

Протокол № 3 від 20.11.2007

 

 

Зміст

 

Гідрологія. Гідрологічні розрахунки 4

1. Гідрологічні розрахунки при відсутності спостережень 4

1.1. Максимальні витрати стоку талих вод 4

1.2. Максимальні дощові витрати 6

1.3. Максимальні обсяги стоку талих вод 8

1.4. Максимальні обсяги дощового стоку 9

1.5. Середній багаторічний стік річок 10

1.6. Мінімальний стік 11

1.7. Випаровування з площі дзеркала 11

2. Гідрологічні розрахунки за коротким рядом спостережень 12

3. Гідрологічні розрахунки при довгому ряді спостережень 19

4. Побудова кривої площ і об’ємів 22

5. Розрахунок розрахункових рівнів та об’ємів водосховища 24

 

Гідрометрія 27

1. Вимірювання середніх швидкостей за глибиною 27

2. Вимірювання витрати річки 31

 

Література 32

 

 

ГІДРОЛОГІЯ. ГІДРОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ.

1. Гідрологічні розрахунки при відсутності спостережен ь

 

Гідрологічні розрахунки в даній роботі проводились для розрахунку комплексу гідроспоруд водосховищ ІV класу капітальності. За розрахунок забезпеченості гідрологічних розрахунків були прийняті:

Р =1% - при надзвичайних умовах експлуатації водосховища; Р =5% - при нормальних умовах експлуатації водосховища; Р =10% - при розрахунку будівельних витрат.

В цій роботі гідрологічні розрахунки проводилися при наступних вихідних даних:

Район будівництва – Павлоград.

Площа водозбору – F = 10 км².

Залісненість об`єкту – F_л = 0,1 км².

Площа водойм у басейні – F_в = 0,1 км².

Ґрунти у басейні – суглинок.

Ухил річки – Ір = 13,0 ⁰/₀₀.

Ухил схилів басейну - І_сх = 19,0 ⁰/₀₀.

Трав’яний покрив схилів – середній.

Довжина річки – L = 4,5 км.

 

Максимальні дощові витрати

При площі водозбору до 100км² максимальні дощові витрати визначають за формулою граничної інтенсивності стоку (м³/с):

Q_{p =} А_1% · φ·Η_1% · δ₁ ·λ_p ·F, (2)

де: Η_1% - добовий шар опадів забезпеченістю 1%,мм; φ - коефіцієнт паводкового стоку; А_1% - максимальний модуль стока забезпеченістю 1% в частках від добутку φ·Η_1% ; λ_p - перехідний коефіцієнт від забезпеченості 1% до іншої розрахункової.

Добовий шар опадів при Р = 1% - Н_{1 %} = 145 мм [2.д.3].

Коефіцієнт паводкового стоку:

φ = , (3)

де: - середній ухил водозбору, %; = збірний коефіцієнт стоку для водозабору з площею 10 км² і середнім ухилом =50%; - коефіцієнт, прийнятий для України 1,3; - коефіцієнт рівний 0,11; = 0,1; = 0,9 [2.т.8.ст.11].

.

Отже: δ₁ < 2% (см.1.1.1).

Заданий басейн річки знаходиться в 6-му районі [2.д.4].

Перехідні коефіцієнти λ_p дорівнюють: λ_1% = 1,0; λ_5% = 0,42; λ_10% =0,30 [2.т.9.ст.11].

Гідроморфометрична характеристика русла річки знаходиться за формулою:

Ф_p = , (4)

де: m коефіцієнт, що характеризує шорсткість русла річки; L - довжина річки, км; І_p - середньозважений ухил річки, %.

Коефіцієнт шорсткості русла річки m_p = 11 м/хв; m = [2.т.10].

L = 4,5 км; І_p = 1,3%; F = 10,0 км².

Підставивши відповідні значення в формулу (4), отримаємо:

Ф_p = .

Гідроморфометрична характеристика схилів басейну річки визначається за формулою:

Ф_сx = , (5)

де: L - середня довжина схилів басейну, км; І_сх - середній ухил схилів басейну, %;

m₁ - коефіцієнт, що характеризує шорсткість схилів басейну.

Середня довжина схилів визначається по залежності:

, (6)

де: ρ -густота річкової сітки, км/км²; ρ=0,9 км/км² [2.т.11.ст13].

Середня довжина схилів дорівнює:

.

Коефіцієнт шорсткості схилів m₁=0,30 [2.т.12ст.14].

І_сх=1,9%.

За формулою (5) визначимо гідроморфометричну характеристику схилів басейну річки:

Ф_сх = .

За типом кривих редукцій опадів басейн річки знаходиться в 4-му районі [2.д.5].

Довготривалість схилового добігання τ_сх= 300хв [2.т.13.ст.14].

Максимальний модуль дощового стоку А_1%=0,021 [2.т.14.ст.15].

За формулою (2) визначаємо максимальні дощові витрати:

Q_1% = м³/с;

Q_5% = м³/с;

Q_10% = м³/с.

Таким чином, отримані максимальні дощові витрати дорівнюють:

Q_1% = м³/с; Q_5% = м³/с; Q_10% = м³/с.

Таблиця 1.1.

Внутрішньорічний розподіл річкового стоку

місяці

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ

VІІІ

ІX

X

XІ

XІІ

рік

%

степова

 

Обсяг стоку за рік становить: W₀ = 157800м³.

Середнє багаторічне значення витрат: Q₀ = 0,005м³/с.

 

Мінімальний стік

Мінімальний стік в даній роботі розраховують для забезпеченостей Р=75% і Р=95%.

Мінімальні витрати і обсяги стоку можна визначити за їх середньобагаторічними значеннями Q₀ і W₀, тобто при Р=50%. Тоді:

Q_{p% =} K_p%·Q₀; (14)

 

W_p% = K_p%·W₀, (15)

де: К_р% - ордината трьохпараметричного гамма розподілу.

Коефіцієнт варіації С_v = 0,63 [2.д.13].

Ординати кривої забезпеченості дорівнюють: К_75% = 0,556; К_95% = 0,256 [2.т.4]; Q₀ = 0,005м³/с (см.1.1.5).

Підставивши у формули (14) і (15) відомі величини отримуємо:

Q_75% = м³/с;

Q_95% = м³/с;

W_75% = м³ ;

W_95% = м³.

Висновок:

Мінімальні витрати дорівнюють: Q_75% = 0,00278 м³/с; Q_95% = 0,00128 м³/с.

Мінімальні обсяги стоку дорівнюють: W_75% = 87736.8 м³; W_95% = 40396.8 м³.

 

Таблиця 1.2.

Внутрішньорічний розподіл випаровування помісячно

 

місяці	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІX	X	XІ	XІІ	рік
% випаро-вування	-	-	-									-
Wвип, М^3,10^6	-	-	-	34,475	64,025	68,95	103,425	108,35	68,95	34,475	9,85	-	492,5

 

Обсяг випаровування з 1км² площі дзеркала дорівнює: W_вип = 492, 5·10⁶ м³.

Висновки:

 

Таблиця 2.1.

Гідрологічний розрахунок з коротким рядом спостережень

№ п/п	Xi, м^3/с	Xср, м^3/с	(Xср - Xi)^2	Δ	Cv	Cs
	1,5	10,62326	83,2338	5,542724	0,521753	1,043507
	4,5	10,62326	37,49426	5,542724	0,521753	1,043507
	3,8	10,62326	46,55682	5,542724	0,521753	1,043507
	7,6	10,62326	9,140076	5,542724	0,521753	1,043507
		10,62326	2,634959	5,542724	0,521753	1,043507
		10,62326	19,15589	5,542724	0,521753	1,043507
		10,62326	70,16984	5,542724	0,521753	1,043507
	14,3	10,62326	13,51845	5,542724	0,521753	1,043507
	3,8	10,62326	46,55682	5,542724	0,521753	1,043507
	4,2	10,62326	41,25822	5,542724	0,521753	1,043507
	12,5	10,62326	3,522169	5,542724	0,521753	1,043507
	10,6	10,62326	0,000541	5,542724	0,521753	1,043507
	2,1	10,62326	72,64589	5,542724	0,521753	1,043507
	11,5	10,62326	0,76868	5,542724	0,521753	1,043507
	5,7	10,62326	24,23845	5,542724	0,521753	1,043507
	7,8	10,62326	7,970773	5,542724	0,521753	1,043507
	3,4	10,62326	52,17542	5,542724	0,521753	1,043507
	16,2	10,62326	31,10008	5,542724	0,521753	1,043507
	13,7	10,62326	9,466355	5,542724	0,521753	1,043507
	18,2	10,62326	57,40705	5,542724	0,521753	1,043507
	13,9	10,62326	10,73705	5,542724	0,521753	1,043507
	18,4	10,62326	60,47775	5,542724	0,521753	1,043507
	14,3	10,62326	13,51845	5,542724	0,521753	1,043507
	17,6	10,62326	48,67496	5,542724	0,521753	1,043507
	1,6	10,62326	81,41915	5,542724	0,521753	1,043507
	12,1	10,62326	2,180773	5,542724	0,521753	1,043507
	4,3	10,62326	39,98356	5,542724	0,521753	1,043507
	2,8	10,62326	61,20333	5,542724	0,521753	1,043507
	8,7	10,62326	3,698913	5,542724	0,521753	1,043507
	9,1	10,62326	2,320308	5,542724	0,521753	1,043507
	15,6	10,62326	24,76798	5,542724	0,521753	1,043507
	16,5	10,62326	34,53612	5,542724	0,521753	1,043507
	14,8	10,62326	17,44519	5,542724	0,521753	1,043507
	4,5	10,62326	37,49426	5,542724	0,521753	1,043507
	3,8	10,62326	46,55682	5,542724	0,521753	1,043507
	14,7	10,62326	16,61984	5,542724	0,521753	1,043507
		10,62326	0,388448	5,542724	0,521753	1,043507
	15,6	10,62326	24,76798	5,542724	0,521753	1,043507
	14,3	10,62326	13,51845	5,542724	0,521753	1,043507
	17,1	10,62326	41,94822	5,542724	0,521753	1,043507
	19,4	10,62326	77,03124	5,542724	0,521753	1,043507
	17,2	10,62326	43,25356	5,542724	0,521753	1,043507
	4,5	10,62326	37,49426	5,542724	0,521753	1,043507
	5,8	10,62326	23,2638	5,542724	0,521753	1,043507
	7,3	10,62326	11,04403	5,542724	0,521753	1,043507
	3,4	10,62326	52,17542	5,542724	0,521753	1,043507
	14,3	10,62326	13,51845	5,542724	0,521753	1,043507
	17,5	10,62326	47,28961	5,542724	0,521753	1,043507
	13,4	10,62326	7,710308	5,542724	0,521753	1,043507
	11,8	10,62326	1,384727	5,542724	0,521753	1,043507
	6,6	10,62326	16,18659	5,542724	0,521753	1,043507
	7,4	10,62326	10,38938	5,542724	0,521753	1,043507
	9,1	10,62326	2,320308	5,542724	0,521753	1,043507
	3,8	10,62326	46,55682	5,542724	0,521753	1,043507
	7,3	10,62326	11,04403	5,542724	0,521753	1,043507
	15,8	10,62326	26,79868	5,542724	0,521753	1,043507
	18,4	10,62326	60,47775	5,542724	0,521753	1,043507
	13,3	10,62326	7,164959	5,542724	0,521753	1,043507
	14,4	10,62326	14,2638	5,542724	0,521753	1,043507
	2,8	10,62326	61,20333	5,542724	0,521753	1,043507
	3,4	10,62326	52,17542	5,542724	0,521753	1,043507
	4,8	10,62326	33,91031	5,542724	0,521753	1,043507
	7,5	10,62326	9,754727	5,542724	0,521753	1,043507
	16,3	10,62326	32,22542	5,542724	0,521753	1,043507
	18,7	10,62326	65,2338	5,542724	0,521753	1,043507
	7,2	10,62326	11,71868	5,542724	0,521753	1,043507
	3,5	10,62326	50,74077	5,542724	0,521753	1,043507
	16,2	10,62326	31,10008	5,542724	0,521753	1,043507
	5,4	10,62326	27,2824	5,542724	0,521753	1,043507
	9,6	10,62326	1,047052	5,542724	0,521753	1,043507
	7,3	10,62326	11,04403	5,542724	0,521753	1,043507
		10,62326	31,62101	5,542724	0,521753	1,043507
	18,5	10,62326	62,0431	5,542724	0,521753	1,043507
	7,3	10,62326	11,04403	5,542724	0,521753	1,043507
	3,1	10,62326	56,59938	5,542724	0,521753	1,043507
	18,3	10,62326	58,9324	5,542724	0,521753	1,043507
	15,4	10,62326	22,81729	5,542724	0,521753	1,043507
	14,8	10,62326	17,44519	5,542724	0,521753	1,043507
	13,2	10,62326	6,639611	5,542724	0,521753	1,043507
		10,62326	40,66287	5,542724	0,521753	1,043507
	14,5	10,62326	15,02915	5,542724	0,521753	1,043507
	8,9	10,62326	2,969611	5,542724	0,521753	1,043507
		10,62326	87,92333	5,542724	0,521753	1,043507
∑	913,6		2611,353

 

 

За отриманими даними значень C_v та C_s підбирається одинична крива трьох параметричного гама розподілення, а за нею модулі кривої К_р%. [2.ст.8.т.4.].

Розрахунок координат дійсної кривої забезпеченості річки наведений у таблиці 2.2.

За отриманими табличними даними будуємо теоретичну криву забезпеченості (мал. 1). З побудованої кривої визначаємо витрату для забезпеченості 1; 5; 50; 75;... 95%

 

 

Таблиця 2.2.

Розрахунок ординат дійсної кривої забезпеченості

 

Р %	Кр%
0,001	4.67	49,61062
0,01	3.98	42,28057
0,03	3.64	38,66867
0,05	3.48	36,96894
0,1	3.27	34,73806
0,3	2.91	30,91369
0,5	2.74	29,10773
	2.51	26,66438
	2.43	22,62754
	1.94	20,60912
	1.67	17,74084
	1.38	14,6601
	1.28	13,59777
	1.19	12,64168
	1.04	11,04819
	0.918	9,752153
	0.803	8,530478
	0.691	7,340673
	0.634	6,735147
	0.574	6,097751
	0.436	4,631741
	0.342	3,633155
	0.288	3,059499
	0.206	2,188392

Висновок:

Таблиця 4.1.

 

Відомості про гідротехнічну споруду (водосховище)

 

Мінімальна відмітка поверхні землі, м	Висота шару, м	Максимальна відмітка поверхні землі
Z0 = 25	Δh = 6	Z(ПФУ) = 79

 

Для того, щоб знайти на початковій стадії проектування водосховища його приблизний об’єм, попередньо будують криві площі та об’єму.

Криві площ показують графічну залежність площі дзеркала водосховища від рівня води: F = f(Z), площі дзеркал шарів від нульового до одинадцятого наведені у таблиці 4.2.

Криві об’ємів дають залежність об’ємів водосховища від рівня води: W = f₂(Z).

 

Таблиця 4.2.

Площа дзеркала шару за відмітками

Площа дзеркала F,тис. м^2 (за відмітками горизонталей)
	0,033	0,28	1,03	2,53	5,53	10,53	18,53	26,53	35,03	48,53	65,03

 

 

Таблиця 4.3.

Розрахункова таблиця

Відмітки Розрахункових Горизонталей Z, м	Площа Дзеркала F, тис.м^2	Середня площа Дзеркала Fср, тис.м^2	Висота Шару Δh, м	Об’єм Шару ΔW, тис.м^3	Об’єм W, тис.м^3
Zi = Z0+Δh∙i	Таблиця № 4.2.		Таблиця № 4.1.		W0 = 0
		0,0165		0,099
	0.033	0,1565		0,939	0,939
	0.28	0,655		3,93	4,869
	1.03	1,78		10,68	14,61
	2.53	4,03		24,18	34,86
	5.53	8,03		48,18	72,36
	10.53	14,53		87,18	135,36
	18.53	22,53		135,18	222,36
	26.53	30,78		184,68	319,86
	35.03	17,515		105,09	424,95

Висновки:

ГІДРОМЕТРІЯ

 

Таблиця 1.1.

Швидкості на промірних вертикалях

Глибини вимірювань	Швидкості на промірних вертикалях
Біля поверхні	1,20	1,68	1,89	2,0	1,65	1,47	1,10
0.2h	1,10	1,47	1,86	1,89	1,74	1,26	0,84
0.6h	0,63	1,05	1,74	1,74	1,10	1,05	0,63
0.8h	0,42	0,63	1,10	0,84	0,65	0,84	0,42
Біля дна	0,20	0,42	0,63	0,21	0,31	0,42	0,20

 

По штанзі або тросу з позначками, вертушка встановлюється на потрібну глибину (0,2h, 0,6h...). За допомогою стабілізатора вона автоматично орієнтується проти течії лопатевого колеса. Вертушка приєднується до електричної мережі, через контактний апарат, що замикає електричну мережу через певну кількість обертів лопатевого колеса. Кількість обертів за певний проміжок часу визначається за спалахами лампочки або дзвінка.

Таким чином за допомогою вертушка фіксують кількість обертів лопатевого колеса за хвилину – n. Переведення кількості обертів за хвилину проводиться за тарировочним графіком, що надається до кожної окремої вертушки заводом-виробником.

 

Вимірювання швидкостей виконується наступним чином:

1. Намічається та фіксується промірний створ I – I.

2. За промірним створом проводиться вимірювання глибини.

3. за виміряними глибинами викреслюється поперечний розріз річки на міліметрівці у викривленому масштабі.

4. На виверченому поперечному розрізі на переломах дна намічаються промірні вертикалі.

5. В намічених промірних вертикалях не менше ніж в 5 точках за глибиною проводиться вимірювання швидкостей вертушками.

6. За виміряними швидкостями для кожної промірної вертикалі будують епюри розміщення швидкостей, за якими знаходять середні швидкості за вертикалями.

Ізотахи – лінії рівних швидкостей в течії води. Вони будуються на викресленому на міліметровому папері поперечному розрізі річки. Для цього на поперечному розрізі річки в точках гострого перелому дна намічаються промірні вертикалі (І,ІІ,ІІІ...). В кожній наміченій вертикалі проводиться вимірювання швидкостей по глибині не менше як в 5 точках вертушками. Далі на промірних вертикалях креслення поперечного розрізу річки тимчасово наносяться величини виміряних швидкостей в м/с (дані беруть з таблиці 1.1.). За виміряними швидкостями по інтерполяції з інтервалом 0,2 м/с проводяться ізотахи. Точки з однаковими швидкостями з’єднуємо плавною кривою (рис.5).

Максимальна глибина поперечного розрізу річки h = 54 м,[пр. р. №4].

Середню швидкість по глибині для кожної промірної вертикалі визначають за формулою:

V= , (16)

де: F - площа побудованої розподілу швидкостей по глибині.

За поперечним розрізом ріки (рис.4) визначають глибину кожної промірної вертикалі:

h = 11 м; h = 32 м; h = 43 м; h = 54 м; h =44 м; h =33 м; h =10 м.

Щоб знайти F , кожна епюра ділиться на 4 частини – трапеції. Тоді F визначають за формулою:

F = F + F + F + F . (17)

А площа кожної трапеції визначається як:

F= ∙h. (18)

де: h - висота трапеції; а – верхня основа трапеції; b – нижня основа трапеції.

Тоді використовуючи формули (17) і (18), отримаємо:

1. F = ; F = ;

F = ; F = ;

F =2,53+1,903+2,31+0,682=7,425 м

 

 

2. F = ; F = ;

F = ; F = ;

F =10,08+16,128+5,376+3,36=34,944 м

 

 

3. F = ; F = ;

F = ; F = ;

F =16,125+30,96+12,212+7,439=66,736 м .

4. F = ; F =

F = ; F =

F =21,006+39,204+13,932+5,67=79,812 м .

5. F = ; F = ;

F = ; F = ;

F =14.916+24.992+7.7+4.224=51.832 м .

 

6. F = ; F = ;

F = ; F = ;

F =9.009+15.246+6.237+4.158=34.65 м .

7. F = ; F = ;

F = ; F = ;

F =1.94+2.94+1.05+0.62=6.55м .

За формулою (16) визначаємо середні швидкості по глибинам для кожної трапеції: V = 7.425 / 11 = 0.675 м/с; V = 34.944 / 32 = 1.092 м/с;

V = 66.736 / 43 =1.552 м/с; V = 79.812 / 54 = 1.478 м/с;

V = 51.832 / 44= 1.178 м/с; V = 34.65 / 33 = 1.05 м/с;

V = 6.55 / 10 = 0.655 м/с.

Отримані швидкості по глибині відкладаємо в вигляді відрізків у вибраному масштабі швидкостей від рівня води для кожної промірної вертикалі. Кінці відрізків з’єднуємо прямими – отримуємо лінію середніх швидкостей (рис.6).

Таким чином, середні швидкості по глибині ріки дорівнюють:

V =0.675м/с; V =1.092 м/с; V =1.552 м/с; V =1.478 м/с; V =1.178 м/с;

V =1.05 м/с; V =0.655 м/ с.

Висновки:

Вимірювання витрати річки

 

Оскільки одним з основних параметрів річки є її витрата, тобто та кількість води, що проходить крізь певний переріз за одиницю часу. Тому саме ця розрахунково-графічна робота, відведена на визначення такого параметру, як витрата. Адже, як в процесі розрахунку, ми побачимо, що це досить великі цифри, про які потрібно знати і враховувати.

Визначивши попередньо в розрахунково-графічній роботі 6 середні швидкості в промірних вертикалях та глибину промірної вертикалі, тепер можемо визначити для кожної промірної вертикалі питому витрату на 1 м ширини промірного створу (м²/с):

q_n = V_n · h_n, (19)

де: V_n – середня швидкість за глибиною річки (у відповідності до розрахунково-графічної роботи 6); n – 1, 2, 3, 4, 5, 6.; h_n – глибина річки на відповідній промірній вертикалі (у відповідності до розрахунково-графічної роботи 6).

Тоді питома витрата даної річки визначається за формулою (19) і буде дорівнювати: м²/с; м²/с;

м²/с; м²/с; м²/с; м²/с; м²/с.

 

Отримані дані питомих витрат на кожній промірній вертикалі зображуємо на графіку, відкладаючи їх у вигляді відрізків від рівня води, в обраному масштабі. Кінці питомих витрат відкладених на графіку, з’єднуємо прямими. Отримана лінія називається кривою питомих витрат, рис.6.

 

Витрата нашої річки у даному промірному створі вираховується за формулою, як площа, що замкнена між рівнем води річки та кривою питомих витрат річки у даному промірному створі. Розбивши цю площу на прості відомі фігури, та обчисливши їх, отримаємо повну витрату річки у даному промірному створі, що складиме:

. (20)

,

де: ; a, b – питомі витрати, м²/с; l – відстані [розрахунково-практична робота 6].

м³/с; м³/с;

м³/с; м³/с;

м³/с; м³/с;

м³/с; м³/с;

Отже, після проведених розрахунків, за формулою (20), можемо знайти повну витрату даної річки, таким чином, витрата даної річки сягатиме

Q = 85,75875 + 1039,88505 + 778,2345 + 527,5728 + 473,9184 +683,2078 + 986,74 + 156,8725 = 4732,1898 м³/с.

Висновки:

Список літератури

І. Литовченко О.Ф., Інженерна гідрологія і регулювання стоку.- Київ.: «Вища

школа», - 1999.

2. Соломенцев Н.А., Львів А.М. та ін., Гідрологія суші.- Ленінград.: Гидрометеоиздат,- 1976.

З. Грацианский М.Н., Александровский Ю.В., Гидрология и гидротехнические сооружения.- М.: Висш. Школа,- 1961.

4. Дупляк О.В., Гідрологія і гідрометрія. - К.: КНУБА,- 2005.

 

 

Методичні вказівки до виконання практичних завдань з дисципліни „Гідрологія і гідрометрія” для студентів спеціальності 6.092100 „Споруди та обладнання водопостачання і водовідведення” денної форми навчання.

 

УКЛАДАЧ: Комащенко Петро Григорович

 

 

Реєстрац. №______________

 

Підписано до друку 2008 р.

Формат А 5

Обсяг 33 стор.

Тираж 50 прим.

 

 

Видавничий центр КТУ,

вул. ХХІІ партз’їзду, 11,

м. Кривий Ріг

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичних завдань

з дисципліни

„Гідрологія і гідрометрія”

для студентів спеціальності 6.092100

„Споруди та обладнання водопостачання і водовідведення”

денної форми навчання

 

Кривий Ріг

Укладач: Комащенко П.Г., доц., к.т.н.

Відповідальний за випуск: Голишев О.М., проф., д.т.н.

Рецензент: Коновалюк В.А., доц., к.т.н.

 

 

У методичних вказівках розглянуто методи рішення розрахунково-графічних задач, що є обов’язковими при вивченні курсу «Гідрологія і гідрометрія». Методичні вказівки допоможуть студентам поглибити теоретичні знання та набути навички та вміння при виконанні гідрологічних розрахунків.

 

 

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри на засіданні вченої ради

теплогазоводопостачання, будівельного факультету. водовідведення і вентиляції. Протокол № 2 від 21.11.2007

Протокол № 3 від 20.11.2007

 

 

Зміст

 

Гідрологія. Гідрологічні розрахунки 4

1. Гідрологічні розрахунки при відсутності спостережень 4

1.1. Максимальні витрати стоку талих вод 4

1.2. Максимальні дощові витрати 6

1.3. Максимальні обсяги стоку талих вод 8

1.4. Максимальні обсяги дощового стоку 9

1.5. Середній багаторічний стік річок 10

1.6. Мінімальний стік 11

1.7. Випаровування з площі дзеркала 11

2. Гідрологічні розрахунки за коротким рядом спостережень 12

3. Гідрологічні розрахунки при довгому ряді спостережень 19

4. Побудова кривої площ і об’ємів 22

5. Розрахунок розрахункових рівнів та об’ємів водосховища 24

 

Гідрометрія 27