Приклад оформлення вступу наукової роботи



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Приклад оформлення вступу наукової роботи



 

КУЛИК Олена Дмитрівна

СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДНИХ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ ГРАМАТИЧНОГО ЛАДУ МОВЛЕННЯ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ

 

Актуальність дослідження. На сучасному етапі навчання української мови в школі комунікативно-діяльнісний підхід є одним із провідних, що зафіксовано в Концепції мовної освіти в Україні, Державному стандарті змісту шкільного предмета "Українська (рідна) мова", у світлі вимог державної національної програми "Освіта" (Україна. ХХІ століття). Ідея необхідності всебічного розвитку школяра, його творчого потенціалу дістала відображення в Національній доктрині розвитку освіти. Тому робота вчителя-словесника вимагає постійного вдосконалення методів, принципів і прийомів навчання рідної мови. Успішне формування та вдосконалення комунікативних умінь можливе за умови систематичної і цілеспрямованої роботи над формуванням особистості, яка володіє значним обсягом активного словника, розвиненим граматичним ладом, умінням користуватися синонімічними засобами, здатністю вибирати мовний засіб, що відповідає меті, умовам і змісту спілкування, надавати висловлюванню відповідного стилістичного забарвлення, усвідомлено добирати образні засоби, уникати помилок в усному і писемному мовленні. Ця робота має бути послідовною, базуватися на вивченні в єдності системи мовних одиниць і правил їх функціонування, процесі реалізації мовних одиниць у мовленнєвих актах, а також активізації внутрішніх резервів учнів: їхнього мислення та вже здобутих знань.

Пошук шляхів формування комунікативної особистості пов’язаний з дослідженням комплексу питань, одним з яких є вдосконалення граматичного ладу мовлення учнів загальноосвітньої школи.

Дослідження спрямоване на розробку методики, що забезпечує вдосконалення граматичного ладу мовлення учнів 7-9 класів засобами стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій.

Проблему вивчення в середній школі речень з різними видами зв’язку, їх стилістичної ролі в мові неодноразово досліджували і продовжують досліджувати вчені-методисти і вчителі-словесники, зокрема:

· розробляють теоретичні положення та втілюють їх практично (С.Ареф’єва, І.Дацюк, С.Дорошенко, С.Єрмоленко, М.Зарицький, С.Омельчук, К.Плиско, О.Пономарів);

· підкреслюють важливість знань із галузі функціональної стилістики для розвитку граматичного ладу мовлення, пропонують ефективний дидактичний матеріал, побудований на базі стилів (Л.Гончаренко, Г.Горяна, С.Марич, В.Мельничайко, М.Пентилюк, О.Потапенко, Г.Шелехова);

· пропонують дидактичний матеріал для формування навичок пунктуаційного оформлення синтаксичних конструкцій (О.Заболотний, С.Омельчук);

· загострюють увагу на необхідності комплексного дослідження синтаксичних одиниць (В.Адмоні, Н.Арутюнова, Г.Золотова, Л.Мацько, К.Плиско);

· питання теорії мови супроводжують смисловою і стилістичною характеристиками синтаксичних явищ (В.Ващенко, С.Давнюк, О.Козіцька, Л.Пархонюк, М.Пентилюк, М.Симулик, Т.Шкарбан, К.Шульжук).

Методиці формування стилістичної вправності учнів, у тому числі й під час вивчення синтаксису, присвячено ряд дисертаційних досліджень, що в різні роки здійснено на матеріалі російської та української мов. Лінгводидактичний аспект проблеми збагачення й увиразнення мовлення учнів основної школи висвітлено в дослідженнях Н.Веніг, І.Гамрецького, С.Давнюк, О.Козіцької, О.Кузьмич, В.Лободи, С.Омельчука. Однак у названих дисертаціях відсутня система роботи зі стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій.

Аналіз методичних праць засвідчив, що окремої монографічної роботи, яка стосувалася б проблеми стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій, немає. У методичних посібниках та науково-методичних журналах відомості зі стилістичного аналізу висвітлено недостатньо, не простежується чітка система роботи з розвитку вмінь і навичок здійснювати аналіз.

Ураховуючи результати наукових надбань українських та зарубіжних учених, можемо стверджувати, що проблеми стилістичного аналізу складних речень, засобів зв’язку, типів регулярних і нерегулярних ланок, структури цих речень залишаються недостатньо дослідженими. Поза увагою залишилися такі питання:

1. Можливості складних синтаксичних конструкцій для забезпечення стилістичної виразності, емоційної та смислової підкресленості змісту висловлювання.

2. Незалежність типу речень від їх розміру.

3. Комунікативна роль складних синтаксичних конструкцій у стилях української літературної мови.

Не дослідженим, хоча, на наш погляд, досить цікавим, є аспект використання прийомів стилістичного аналізу в організації складних синтаксичних конструкцій.

Інтерес учених, спрямований на вивчення стилістики складного речення, пояснюється передусім тим, що саме в реченні міститься той об’єкт, розкриттю природи якого присвячено різноаспектні дослідження. З’явилися дослідження українських і зарубіжних авторів, присвячені стилістичній природі речення: лінгвістичний аспект висвітлено у працях С.Дорошенко, С.Єрмоленко, М.Зарицького, О.Пономаріва; методичний – у роботах С.Ареф’євої, І.Дацюк, С.Омельчука та ін.

Аналіз досліджень у галузі стилістики дає підстави стверджувати, що в сучасній теорії вивчення складних синтаксичних конструкцій домінують три підходи до вирішення проблеми: інтонаційно-змістовий, структурно-семантичний та функціонально-стилістичний. Проте, як свідчить практика, вони недостатньо забезпечують формування мовленнєвих умінь учнів, а отже, комплексне вивчення складних синтаксичних конструкцій потребує подальшого розв’язання.

Під час виконання творчих робіт трапляється, що учень поставлений перед необхідністю висловлюватися на різноманітні, часом не досить складні теми, і, не маючи до цього належної підготовки, запозичує готові фрагменти, прийоми з текстів, з якими краще ознайомлений. Тому для формування стилістичних навичок першою передумовою є систематичне застосування вправ, що передбачають стилістичний аналіз синтаксичних конструкцій.

Недостатнє теоретико-практичне опрацювання проблеми вдосконалення граматичного ладу мовлення у процесі вивчення синтаксису, невідповідність мовлення випускників середньої школи нормам літературної мови, її комунікативним якостям, відсутність спеціальних досліджень, недостатня дієвість традиційних методик щодо підвищення навчально-пізнавальної культури мовленнєвого спілкування школярів визначають актуальність теми “Стилістичний аналіз складних синтаксичних конструкцій як засіб удосконалення граматичного ладу мовлення учнів 7-9 класів” і вибір її для дослідження.

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес на уроках української мови в основній школі.

Предметом дослідження є методика формування вмінь і навичок учнів 7-9 класів здійснювати стилістичний аналіз складних синтаксичних конструкцій.

Мета дослідження полягає у створенні й експериментальній перевірці науково обґрунтованої методики формування в учнів 7-9 класів умінь і навичок стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій, спрямованої на вдосконалення граматичного ладу мовлення учнів.

Поставленій меті та перевірці висунутої гіпотези відповідають такі завдання:

· з’ясувати сучасний стан досліджуваної проблеми, проаналізувавши науково-теоретичну та навчально-методичну літературу;

· на основі спостережень і дослідницької діяльності з’ясувати особливості традиційної методики вивчення складних синтаксичних конструкцій у шкільному курсі синтаксису української мови;

· визначити рівні сформованості граматичного ладу мовлення учнів 7-9 класів;

· розробити експериментальну методику формування вмінь і навичок стилістичного аналізу синтаксичних конструкцій, спрямовану на вдосконалення граматичного ладу мовлення учнів 7-9 класів, з урахуванням передового педагогічного досвіду, відповідних принципів і оптимальних методів навчання, експериментально перевірити її ефективність.

Методологічні засади дослідження становлять праці відомих мовознавців з питань стилістики (І.Білодіда, Л.Булаховського, В.Ващенка, В.Виноградова, Л.Мацько, О.Пономаріва, І.Чередниченка, Л.Щерби), синтаксису (І.Вихованця, Г.Калашникової, М.Симулика, К.Шульжука), психологів (П.Гальперіна, М.Жинкіна, Г.Костюка, О.Леонтьєва, А.Маркової, Я.Пономарьова), методистів (О.Біляєва, П.Кордун, С.Марича, В.Мельничайка, І.Олійника, М.Пентилюк, К.Плиско, Л.Рожило).

Методи дослідження:

· теоретичні: аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичного, психологічного, педагогічного і методичного матеріалу з проблеми дослідження, осмислення передового досвіду вчителів-словесників; аналіз шкільних програм, підручників з рідної мови, поурочних, календарних і тематичних планів з метою визначення реального стану роботи зі стилістики під час вивчення синтаксису, розробка змісту і методики вдосконалення граматичного ладу мовлення засобами стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій;

· емпіричні: спостереження та аналіз уроків української мови, анкетування вчителів; аналіз учнівських робіт з метою визначення рівнів сформованості граматичного ладу мовлення; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний); кількісний і якісний аналізи експериментальних даних.

Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (1998-1999рр.) визначалися об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза дослідження, теоретичне осмислення психологічної, лінгвістичної і методологічної літератури з теми дослідження, аналіз чинних програм і підручників з рідної мови, вивчення передового педагогічного досвіду вчителів-словесників.

На другому етапі (1999-2001рр.) за допомогою діагностуючих завдань констатувальних зрізів визначалися рівні психолого-педагогічної готовності учнів для успішного засвоєння теми; рівні знань, сформованих мовленнєвих умінь в оволодінні правильним, комунікативно-доцільним сприйняттям, навичок відтворення і використання у власному мовленні складних синтаксичних конструкцій; розроблялися програма та методика формувального експерименту, моделювалася система вправ.

На третьому етапі (2001-2004рр.) проводився формувальний експеримент і перевірка результатів експериментального навчання учнів 7-9-х класів шкіл різних регіонів України.

Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, що: 1) уперше теоретично обґрунтовано і розроблено методику формування вмінь і навичок стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій в учнів 7-9 класів; 2) науково обґрунтовано критерії рівнів сформованості граматичного ладу мовлення учнів 7-9 класів; 3) удосконалено орієнтувальну основу вивчення складних синтаксичних конструкцій, що полегшує формування стилістичних навичок учнів 7-9 класів; 4) визначено особливості занять із синтаксису в 7-9 класах; 5) окреслено шляхи подальшої роботи над удосконаленням граматичного ладу мовлення учнів основної школи засобами формування стилістичних умінь на синтаксичній основі.

Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в навчальний процес методики, що забезпечує зміцнення зв’язку між вивченням складних синтаксичних одиниць та вдосконаленням граматичного ладу мовлення школярів. Здобуті результати можуть бути використані в практичній роботі вчителів, під час читання лекцій на курсах підвищення кваліфікації вчителів-словесників, у процесі підготовки студентів-філологів педагогічних навчальних закладів, для вдосконалення змісту шкільних програм, підручників, методичних посібників.


 

Додаток Е



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.204.31 (0.011 с.)