Нац культурное возрожд-е в 18-19вв

19в на тер Укр стал веком возрожд-я. Под нац возрожд-ем понимают формир-е нац самосознания укр, возрастание интереса к укр.яз,ист, культуре, развертывание укр.нац-осв.движ. Нац возрожд-е нач-ся с изуч-я ист.св.народа,фольклора,развития нац.яз,лит-ры, культуры в целом.Д/р-я эт.задач треб-сь интелегенция.Таких людей в нач.возрожд-я было крайне мало.Полож-е стало меняться к лучшему,когда были открыты универы:Харьковский1805(1ректор Рижский),Киевский1834(1 ректор Максимович).В нач 19в развернулось проф.изуч-е ист.Укр.Были подготовлены 2 обобщающие работы: 1822-была опубликована 4хтомная работа Панпыша-Каменского «История малой России.»1842-43 вышла «история малой России»Маркевича в 65 томах». Одновременно развернулось изуч-е фольклора. Многие молодые интеллигенты ходили по селам и собирали и публиковали произвед-я нар.творчества:песни, поговорки, сказания, анекдоты.Основателем отечественной фольклористики стал Николай Церетелев. В 1819 он издал сборник «Опыт собрания старинных Малорос.песен».Продолжателем дела Церетелева стал М.Максимович-ректор Киевского универа. он опубликовал 3 сборника песен.Глав.же условием укр-нац возрожд-я стало использование и развитие укр яз. М.С.Грушевский говорил:«Язык решил судьбу укр возрожд-я».Вк18в наблюдается активное обращ-е интеллигенции к нар.укр.языку.Современный укр яз сформировался на народно разговорной основе. На его базе стала зарождаться современ укр лит.1ым весовым произвед-ем новой укр лит стала «Енеида»Котляревского(1798). На веки же закрепил укр.лит.яз Шевченко.Благ.ему укр.яз достиг совершенства, а укр.лит-ру он вознес на миров.ур-нь.На ряду с л-рой развивалось искусство. В нач 19в зарождается профессион театр. Они были в Киеве, Полтаве,Харьк, Одессе..В нач ставили пьесы иностр и русск авторов. Но в 1819 на сцене Полтавского театра были поставлены пьесы «Нат Полтавка»и «Москаль Чаривнык».Русская троица:Головацкий,Вагиле-вич,Шашкевич. Муз искусство:были созданы 1ые симфонические произвед-я,песни-романсы(Ехал казак за Дунай),была создана 1ая укр опера «Запорожец за Дунаем» композитора Семена Кулак-Артемовского.Вербицкий в 1863 написал музыку к гимну Укр.Архитектура:на смену стилю барокко пришел классицизм. Д/него хар-но не создание внеш.красоты,а внутрен.комфорта,т.е. высокие потолки,замечательная акустика, освещ-е,вентиляция. Примером воплощ-я такого стиля стало здание Киев.универа.

Початок нац.-культ. Відродження.

Провідна роль у національно-культурному відношенні належала російській Україні. Компонентами відродження України були утворення літературної мови, творчість І.Котляревського, Т.Шевченка, М.Гоголя, які зайняли почесне місце в літературі всіх часів і народів. І.Котляревський за рік до народження О.С.Пушкіна, в 1798 р. Подарував Україні "Енеїду". Оброблений ним полтавський діалект виявився таким матеріалом, що через 200 років ми читаємо "Енеїду" так, немов вона написана сьогодні. Велика поема кожною строкою заперечує тим, хто не визнавав і навіть тепер не визнав, що українська мова — одна з слов'янських мов, таких, як російська, польська, чеська, білоруська, сербська, словацька та інші.

Навіки закріпив українську літературну мову Т.Шевченко, опублікувавши у 1840 р. "Кобзар". М.Грушевський відмічав, що завдяки Т.Шевченку українське відродження з боку літератури було забезпечено. Найвищий художній рівень його творів дозволив зайняти Україні видатне місце серед літератур інших народів. Прогресивна Росія в переважаючей більшості сприйняла його з ентузіазмом. Поряд з загальнолюдськими ідеями про сенс життя, добро й зло, особисте щастя, на першому плані засобами художньої літератури висловлювалася ідея необхідності звільнити український народ від кріпосництва, злиднів і колоніального гноблення. В поемі "Сон" зі знищивною сатиричною силою зображено царську родину й всю бюрократичну ієрархію. Поема "Кавказ" пронизана співчуттям до гірських народів, підкоренням яких було зайнято самодержавство. Читаючи поему "Катерина", українські патріоти в долі героїні бачили долю України. Що ж робити? Відповідь була однозначною: "Кайдани порвіте...". У відчаї Т.Шевченко інколи покладав надії на Божу Матір і молив її любити Україну. Феномен Т.Шевченко не тільки в тому, що він втілив початок національно-культурного відродження, але й в тому, що він на всі майбутні часи символізував Україну "в сім'ї вольній, новій..." інших народів.

М.Грушевський та І.Крип'якевич не називають М.Гоголя серед творців відродження, не вибачаючи йому того, що він писав свої твори російською мовою. Але зміст, образи, інтонації гоголівської прози пронизані Україною. Згадаємо хоча б такі твори, як "Тарас Бульба", "Вечори на хуторі близь Диканьки". Фахівці стверджують, що персонажі "Мертвих душ", "Ревізора" переважно українські. Щодо Західної України, то таки більшість освічених українців були прихильниками змішаної церковнослов’янської і старокнижної української мови. Цей гібрид не мав майбутнього. Прорив здійснила "Руська трійця". Літературна обробка народної мови продемонструвала її перевагу порівняно з мертвою штучною мовою та виявила спільність з мовою великої України.

Кирило-Мефодейское братство и его роль.

В 1пол19в нач возрожд-е и пол.отнош-й. Оно связано с созданием нац пол.организаций. Первой такой организ стало Кирило-Мефодейское братство. Оно было основано в нач 1846г в Киеве.инициаторами его создания были:Костомаров(проф Киевс унив.историк),Гулак-Артемовский(историк права), Белозерский(преп Кадетского корпуса).В состав братства входилти: Шевченко,П.Кулиш..Всего непосредственно в братство входило 12чел, еще около 100 поддерживали с братством актив.связи.Базой служил Киевс.универ. Програм.док.братства:1.Книга бытия укр.народа(«Закон Божий»)2. «Устав славянского общ-ва святых Кирилла и Мефодия». Главная задача: освободить от чужеземного гнета не только славян, но и др.укр.земли.Содержание док:1. в «законе Божем» сформулир.след.задачи:ликвид. цар.самодержавия,отмена креп.права,нац.освобожд-е вс.слав.народов,объедин-я их во Всеславян. федерацию равноправных респ-к.2.«Устав славян.общ-ва» раскрыв.какой будет всеславянская федерация:В ее состав вход.на равных правах все славян.народы;создается общ.парламент из представителей всех субъектов федерации;избирается общ.президент;опред-ся общ.язык для межгос.общ-я;устанавливается столица.К-М братство было разгромлено в 1847.Все члены братства были арестованы,получили разные сроки заключ-я из ссылки. Больше всех пострадал Шевченко,его отправили рядовым солдатом на 10 лет с припиской царя,без права писать и рисовать.

Реформы 60-70-г.

В 60-70-е годы в Российской империи были проведены реформы. Они были вызваны: - эконом. Факторы (к середине 19 века труд крепостного крестьянина был настолько низкопроизводительным, что экономически неоправдывался); - социально-политические факторы (в 50-е годы развернулось массовое крестьянское движение, которое привело к революционной ситуации. В этих условиях цар ьАлександр 2 заявил: лучше отменить крепостное право сверху, нежели ждать, пока крестьяне отменят его снизу); - военные факторы (поражение россии в крымской войне 1853-1856 годов показало, что армия нуждается в коренном реформировании); 1.Крестьянская реформа. 19 февраля 1861 год Александр 2 издал манифест об отмене крепостного права в россии. 5 миллионов 300 тыс украинских крепостных стали свободными. В то же время сохранялась экономическая освобода, т.к. крестьяне вынуждены были выкупать свои земельные наделы украины помещиков в течении 40 лет. 2. Земская реформа 1864 год.: были созданы губернские и уездные земства, т.е. органы местного самоуправления. Они занимались проблемами образования, здравоохранения, почтовых услуг, строительства и содержания дорог, создание запасов продовольствия. Земства были выборными, всесловными органами. 3. Судебная реформа 1864 год. Дореформенный суд имел массу недостатков: он был сословным, т.е. каждое сословие имело свой суд, суд был негласным, т.е. судебные заседания проходили при закрытых дверях, подсудимые не имели защитников. В результате реформы суд становится: всесловным, гласным и водится состязательный процесс (обвинение поддерживал прокурор, а защиту адвокат). 4.Военная реформа 1862-1874. вводилась всеобщая воинская повинность, срок службы был сокращён с 25 лет до 6 лет в пехоте с последующим зачислением в запас на 9 лет, в офлоте служба продолжалась 7 лет и 3 года в запасе. Реформа давала возможность в несколько раз увеличить численность армии в овремя войны. Было осуществлено перевооружение армии, открылись военные училища, гимназии. 5. реформа образования. Создание единой системы образования. Все начальные школы получили единственное название. Они работали по единственным учебным планам, програмам. Среднее образование давали гимназии, высшее – институты и университеты. Реформы были непосредственными и половинчатыми. Они сохранили в неприкосновенности помещичье землевладение и самодержавную власть. Они открыли дорогу развития капитализма в России.

 

Надніпрянська Украіна

На початку XIX ст. Наддніпрянська Україна входила до складу Ро­сійської імперії. У зазнач-й період в Україні домінувало поміщицьке землеволодіння. Щоб збільшити свої прибутки, поміщи­ки значно посилили експлуатацію залеж­них від них селян, які, згідно з переписом 1810 року, становили 60,5% населення підросійської України. Селяни вважалися власністю дворян і цілком залежали від їхньої волі. Поміщики розпоряджалися са­мими селянами та їхніми господарствами, переселяли їх в інші маєтки, продавали або обмінювали їх, регламентували сімей­ний побут. Хоч закон 1797 року офіційно встановив триденну панщину, фактично во­на становила 4-6 днів на тиждень. Крім панщини, селяни змушені були відробляти й додаткові повинності, сплачувати натуральний і грошовий податки. в 1817 році були створені так звані військові поселення, де селяни, перетворені на військових поселенців, ставали фактично довічни­ми солдатами. В умовах зростання невдоволення селян і загрозливої кризи феодально-кріпосницької системи царський уряд був змуш-й у 1857році ліквіду­вати військові поселення. У 1801 році Олександр І видав указ, який давав право купцям, міщанам і державним селянам купувати незасе-лені землі та вести на цих землях господарство, викорис­товуючи найману працю. Указ порушував монополію дво­рян на володіння землею. Через 2 роки цар видав указ про «вільних хліборобів», що надав поміщикам право відпускати селян на волю з землею, якщо при цоьму досягнута взаємна згода. Звільнені селяни, згідно із цим указом, переводилися до нового стану, який займав проміжну позицію між державними та поміщицькими селянами.