Доба Київської Русі. Галицько-Волинська держава



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Доба Київської Русі. Галицько-Волинська держава



Найдавніші часи

Археологія – наука, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами
речові (матеріальні) пам'ятки та реконструює за ними давню історію людства.

Історичні джерела – це носії інформації, за якими вчені з’ясовують умови життя в попередні часи.

Археологічна культура – це комплекс подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості.

Палеоліт - давня кам'яна доба, початковий і найтриваліший період історії людства. Кінець палеоліту датується ХІІ – Хтис. до н.е.

Мезоліт – середня кам’яна доба, період кам’яної доби (ХІІ-VIIтис. до н.е.), що був перехідним між палеолітом і неолітом. Винайдено лук і стріли. З’явилися перші навички у виробленні глиняного посуду.

Неоліт - новий кам'яний вік, заключний період кам’яної доби (X-поч.IIIтис. до н.е.). Початок переходу від привласнюючих форм господарства до відтворювальних, створюються культурно-історичні області, широко поширюються вироби із кераміки. На території України неоліт датується VIII – IVтис. до н.е.

Енеоліт – мідна доба, назва перехідного часу від заключного періоду кам’яної до бронзової доби, характеризується появою виробів із міді. Поруч із мідними знаряддями праці одночасно використовувалися і кам’яні, які переважали. Найдавніші мідні предмети датуються VІІІ – Vтис. до н.е. На території України енеоліт датується IV – ІІІтис. до н.е. Період формування великих спільних за походженням суспільних об’єднань, розквіту патріархату.

Бронзовий вік - історичний період (кінець IV — поч.I тис. до н. е.), який характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав. На території України бронзовий вік датується ІІІ – ІІтис. до н.е.

Ранній залізний вік – період ранньої історії людства (І тис. до н.е.), який характеризується використанням і поширенням виробів із заліза. На територію України техніку виготовлення і обробки заліза принесли кіммерійські племена.

Колонізація - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.

Доба Київської Русі. Галицько-Волинська держава

Віче – народні збори, на яких вирішувалися важливі народні справи.

«Десятина» - в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков.

Дружина – збройний загін у Русі, що становив постійну військову силу у князя

Племінний союз - об'єднання кількох племен. Східнослов’янські племінні союзи об'єднувалися переважним чином на основі господарських.

Князь – у ранньому середньовіччі у слов’ян так називали воєначальника племені, союзу племен, військової дружини. З переходом від первісно-родових до феодальних суспільних відносин князівська влада почала переходити у спадок і стала позначати титул голови феодальної монархії. У пізніші часи так називали власника вищого шляхетського титулу.

Язичництво - з давньоруської мови "народ", будь-яка політеїстична релігія. На Русі язичництво було поширене до насадження християнства. Його сутність полягала в обожненні сил природи й культі предків.

Християнство - один з напрямків єдинобожжя, який зародився на сході Римської імперії. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох світових релігій. Характерною особливістю християнства, яка відрізняє його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства іслам та іудаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього.

Автокефалія – незалежність, самврядування православних церков.

Роздробленість – доба роздробленості, історичний період в історії Київської Русі (сер.ХІІ – ХІІІст.). Характеризується зміною державного устрою Київської Русі та форми її правління. Від централізованої монархії управління державою перейшло до колективного сюзеренітету (об’єднання найважливіших князів), узаконеного Любецьким з’їздом. Устрій Київської Русі часів роздробленості можна порівняти з сучасними федераціями — державами, що складаються з кількох державних утворень, за якими зберігається певна самостійність.

Вотчинне землеволодіння – спадкове землеволодіння. Правовий статус "отчини" як родової власності, спадкового володіння певної князівської лінії було закріплено постановою Любецького з'їзду князів.

Бояри – представники родоплемінної знаті та верхівка дружинників, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.

Смерди – члени громади, вільні селяни, які жили на власних землях і княжих наділах

Руська правда - збірка норм давньоруського права

"Слово про закон і благодать" – твір написаний київським мітрополитом Іларіоном, присвячений Володимиру Великому, в якому обгрунтовується ідея рівноправності Русі в сім’ї народів й уперше Київ характеризується як столиця.

Ікони - живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.

Билини - руські народні епічні пісні

Мозаїка – зображення або визерунок, зроблений з окремих, щильно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т.ін.

Літопис – історичний твір, в якому розповідь про події та факти подаються за роками.

Фреска – картина, написана фарбами по свіжій вологій штукатурці.

Книжкова мініатюра – художнє оздоблення рукописів, зроблений від руки малюнок, багатобарвна ілюстрація або заставка, кінцівка. Видатні зразки книжкової мініатюри - Остромирове євангеліє (1056 – 1057рр.), Ізборник Святослава (1073р.)

"Слово о полку Ігоревім"– найдавніша пам’ятка давньоруської літератури та історичне джерело. Створена 1187р.

"Повість минулих літ" – давньоруський літопис, визначне писемне джерело історії України. Складений ченцем Нестором у 1113р.

Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (др.пол. ХІV – пер.пол ХVІст.)

Шляхта - привілейований суспільний соціальний стан, форма аристократії, який утворився на основі зближення родової знаті з військовослужилою верствою і отримала значні пільги.

Панщина – примусова неоплачувана праця залежних селян у господарстві пана-землевласника.

Магдебурзьке право – міське прааво, за яким міста частково звільнялися від підпорядкування центральній адміністрації, влади феодалів і створювали органи самоврядування.

Магістрат – міське самоврядування.

Цехи – об’єднання міських ремісників однієї чи споріднених спеціальностей для захисту своїх інтересів, виробництва й збуту своїх товарів.

Фільварок – шляхетське господарство, в якому використовувалася праця покріпачених селян.

Україна 1945 – поч.ХХІст.

Операція "Вісла" - етнічна чистка, здійснена у 1947 році під керівництвом Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини. Полягала у примусовій депортації (виселенні) з використанням збройних сил вказаних країн українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і
Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945р. належали Німеччині, а також у різні регіони СРСР.

Ждановщина – радянська ідеологічна кампанія запроваджена секретарем ЦК КПРС А.Ждановим в 1946р. Вона спрямовувалася на відновлення ідеологічного контролю над суспільством, який було послаблено за часів ІІ Світової війни. Згодом перетворилася на культурну настанову, за якої усі радянські митці, письменники та інтелігенція в своїй творчості мали притримуватись основної лінії Партії. Ця настанова передбачала переслідування митців, що відхилялися від цієї генеральної лінії. Метою заходів були - нейтралізація патріотично налаштованої інтелігенції, культурно-ідеологічна ізоляція країни, зміцнення тотального контролю над суспільством, відтворення образу зовнішнього і внутрішнього ворога.

Лисенківщина – політична кампанія (сер.30-х – поч.60-х рр. ХХст.) з переслідування групи генетиків. Вона включала у себе заперечення науки генетики та тимчасову заборону генетичних досліджень в СРСР. Кампанія отримала назву від Т.Д.Лисенка, який став її символом. У переносному значенні лисенківщина – це будь яке адміністративне переслідування вчених за їх політично "некоректні" наукові погляди.

Лібералізація - послаблення державного контролю над різними видами діяльності.

Політична реабілітація - поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. По смерті Сталіна були вжиті заходи для поновлення доброго імені жертв сталінського терору як після їх смерті, так і за життя. Було реабілітовано багато несправедливо засуджених українських письменників, митців та деяких учених, більшість з яких репресованих за час «культу особи» Сталіна. Реабілітації не підлягали керівники і співробітники великих політичних опозицій 1920 і 1930-х pp.

Відлига - неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х — поч.1960-х рр.). Його характерні риси - певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя. В цей період засуджено культ Сталіна, реабілітовано велику кількість політв’язнів, повернутто депортовані народи.

Раднаргоспи - ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували 1918–1931рр. і 1957–1965рр..

Шістдесятники - назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х рр. — і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років. Вони являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму
Дисидентство - рух, учасники якого в Україні виступали за демократизацію суспільства, за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.
Застій - назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи (середина 1970 - середина 1980-х років). Цей період пов'язують з ім'ям Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, під час правління якого (1964-1982рр.) складалися передумови глибокої системної кризи — економічної та соціальної, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР.

Номенклатура – працівники, призначені чи затверджені вищими органами на будь-які посади.

Дефіцит – з лат. "не вистачає", коли в економіці відбувається перевищення попиту над пропозицією.

Самвидав - видавані поза цензурою підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання.

Правозахисник - у широкому розумінні це кожна людина, яка сповідує філософію верховенства прав людини.

Найдавніші часи

Археологія – наука, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами
речові (матеріальні) пам'ятки та реконструює за ними давню історію людства.

Історичні джерела – це носії інформації, за якими вчені з’ясовують умови життя в попередні часи.

Археологічна культура – це комплекс подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості.

Палеоліт - давня кам'яна доба, початковий і найтриваліший період історії людства. Кінець палеоліту датується ХІІ – Хтис. до н.е.

Мезоліт – середня кам’яна доба, період кам’яної доби (ХІІ-VIIтис. до н.е.), що був перехідним між палеолітом і неолітом. Винайдено лук і стріли. З’явилися перші навички у виробленні глиняного посуду.

Неоліт - новий кам'яний вік, заключний період кам’яної доби (X-поч.IIIтис. до н.е.). Початок переходу від привласнюючих форм господарства до відтворювальних, створюються культурно-історичні області, широко поширюються вироби із кераміки. На території України неоліт датується VIII – IVтис. до н.е.

Енеоліт – мідна доба, назва перехідного часу від заключного періоду кам’яної до бронзової доби, характеризується появою виробів із міді. Поруч із мідними знаряддями праці одночасно використовувалися і кам’яні, які переважали. Найдавніші мідні предмети датуються VІІІ – Vтис. до н.е. На території України енеоліт датується IV – ІІІтис. до н.е. Період формування великих спільних за походженням суспільних об’єднань, розквіту патріархату.

Бронзовий вік - історичний період (кінець IV — поч.I тис. до н. е.), який характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав. На території України бронзовий вік датується ІІІ – ІІтис. до н.е.

Ранній залізний вік – період ранньої історії людства (І тис. до н.е.), який характеризується використанням і поширенням виробів із заліза. На територію України техніку виготовлення і обробки заліза принесли кіммерійські племена.

Колонізація - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.

Доба Київської Русі. Галицько-Волинська держава

Віче – народні збори, на яких вирішувалися важливі народні справи.

«Десятина» - в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков.

Дружина – збройний загін у Русі, що становив постійну військову силу у князя

Племінний союз - об'єднання кількох племен. Східнослов’янські племінні союзи об'єднувалися переважним чином на основі господарських.

Князь – у ранньому середньовіччі у слов’ян так називали воєначальника племені, союзу племен, військової дружини. З переходом від первісно-родових до феодальних суспільних відносин князівська влада почала переходити у спадок і стала позначати титул голови феодальної монархії. У пізніші часи так називали власника вищого шляхетського титулу.

Язичництво - з давньоруської мови "народ", будь-яка політеїстична релігія. На Русі язичництво було поширене до насадження християнства. Його сутність полягала в обожненні сил природи й культі предків.

Християнство - один з напрямків єдинобожжя, який зародився на сході Римської імперії. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох світових релігій. Характерною особливістю християнства, яка відрізняє його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства іслам та іудаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього.

Автокефалія – незалежність, самврядування православних церков.

Роздробленість – доба роздробленості, історичний період в історії Київської Русі (сер.ХІІ – ХІІІст.). Характеризується зміною державного устрою Київської Русі та форми її правління. Від централізованої монархії управління державою перейшло до колективного сюзеренітету (об’єднання найважливіших князів), узаконеного Любецьким з’їздом. Устрій Київської Русі часів роздробленості можна порівняти з сучасними федераціями — державами, що складаються з кількох державних утворень, за якими зберігається певна самостійність.

Вотчинне землеволодіння – спадкове землеволодіння. Правовий статус "отчини" як родової власності, спадкового володіння певної князівської лінії було закріплено постановою Любецького з'їзду князів.

Бояри – представники родоплемінної знаті та верхівка дружинників, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.

Смерди – члени громади, вільні селяни, які жили на власних землях і княжих наділах

Руська правда - збірка норм давньоруського права

"Слово про закон і благодать" – твір написаний київським мітрополитом Іларіоном, присвячений Володимиру Великому, в якому обгрунтовується ідея рівноправності Русі в сім’ї народів й уперше Київ характеризується як столиця.

Ікони - живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.

Билини - руські народні епічні пісні

Мозаїка – зображення або визерунок, зроблений з окремих, щильно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т.ін.

Літопис – історичний твір, в якому розповідь про події та факти подаються за роками.

Фреска – картина, написана фарбами по свіжій вологій штукатурці.

Книжкова мініатюра – художнє оздоблення рукописів, зроблений від руки малюнок, багатобарвна ілюстрація або заставка, кінцівка. Видатні зразки книжкової мініатюри - Остромирове євангеліє (1056 – 1057рр.), Ізборник Святослава (1073р.)

"Слово о полку Ігоревім"– найдавніша пам’ятка давньоруської літератури та історичне джерело. Створена 1187р.

"Повість минулих літ" – давньоруський літопис, визначне писемне джерело історії України. Складений ченцем Нестором у 1113р.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.207 (0.016 с.)