Теоретичні аспекти аналізу фінансово-господарського стану підприємства на предмет виявлення ознак банкрутства 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Теоретичні аспекти аналізу фінансово-господарського стану підприємства на предмет виявлення ознак банкрутства



Оцінка підприємства з позиції неплатоспроможності

 

Таблиця 2.1

Загальна характеристика ПАТ “Укрпластик”

Характеристика Показник
Повне найменування Публічне акціонерне товариство “Укрпластик”
Скорочене найменування ПАТ “Укрпластик”
Дата утворення (реорганізації тощо) 29.06.1927
Код згідно з ЄДРПОУ
Підпорядкованість  
Код території (КОАТУУ)
Вид діяльності Виробництво плит, штаби, труб та профілів з пластмас
Код виду економічної діяльності (КВЕД) 25.21.0
Форма власності Акціонерне товариство
Код форми власності (КФВ)  
Територія Україна м.Київ Днiпровький 02002 м.Київ Марини Раскової, 1
Код організаційно-правової форми господарювання (КОПФГ)
Статус підприємства (монополіст, який працює на загальнодержавному рівні; монополіст, який працює на регіональному ринку; стратегічно важливе підприємство для економіки та безпеки України, не підлягає приватизації тощо)  
Адреса підприємства Марини Раскової, 1, м.Київ, Днiпровький р-н, Україна, 02002
Керівник підприємства (прізвище, ім'я, по батькові), телефон Галкін Олександр Олексійович, Голова Правління , тел.: 0445173683
Головний бухгалтер (прізвище, ім'я, по батькові), телефон Т.В.Рябоконь

 

Публiчне акцiонерне товариство "Укрпластик" є правонаступником пiдприємств, iсторiя створення та фiнансово-господарська дiяльнiсть яких починається з 1927 року. В 2011 роцi у зв'язку з приведенням дiяльностi товариства у вiдповiднiсть з вимогами Закону України "Про акцiонернi товариства" змiнено найменування вiдкритого акцiонерного товариства “Укрпластик” на публiчне акцiонерне товариство “Укрпластик”. ПАТ "Укрпластик" займає провiднi позицiї в країнаї схiдної Європи по виробництву двуосноорiєнтованих полiпропiленових плiвок i є традицiйним виробником гнучких пакувальних матерiалiв. Товариство тiсно спiвпрацює зi своїми партнерами i своєчасно реагує на запити ринку. Постiйне зростання вимог до якостi упаковки товарiв повнiстю зберiгається з послiдовною полiтикою товариства на упереджувальну модернiзацiю дiючого виробництва технологiй пакувальних матерiалiв. Пiсля чергової реконструкцiї у 1972-1973 роках Товариство першим у країнi налагодило поточне виробництво полiетиленових i полiвiнiлхлоридних плiвок в обсязi понад 25 тисяч тон на рiк, перважна частина яких перероблялась у товариствi у сувенiрнi пакети та кульки з багатофарбним друком i пакувальнi матерiали для м'ясної та молочної промисловостi. В 2011 роцi за участю ЄБРР продовжувалось впровадження Проекту пiдвищення енергоефективностi виробництва та розширення асортименту продукцiї. ПАТ "Укрпластик" планує використовувати кредитнi кошти для пiдвищення енергоефективностi та екологiчних стандартiв. На даний час продовжується створення цiлiсного циклу технологiї виробництва, виготовлення i постачання на внутрiшнiй i зовнiшнiй ринки коекструзованих полiмерних плiвок та пакувальних матерiалiв.


 

Аналіз необоротних активів

Аналіз необоротних активів наведено у таблиці 2.3 “Вертикальний та горизонтальний аналіз необоротних активів ПАТ “Укрпластик””.

Проаналізувавши таблицю 2.3, можно зробити висновоки.

Найбільшу питому вагу за 2009-2011рр. займали основні засоби, приблизно 87%. Але їх абсолютна величина зменшилась, що свідчить про старіння основних засобів.

Нематеріальні активи займають приблизно 8% від необоротних активів. Абсолютна величина має тенденцію до сменшення, тобто підприємство не займається впровадженням нових технологій для створення нової продукції.

Незавершене будівництво має незначну питому вагу у 2009р і 2010р. Питома вага у 2011р. становить 3%, що свідчить про будівництво нових об'єктів підприємства.

Довгострокова дебіторська заборгованість з 2009р. по 2011р. зростала, питома вага також ставала більшою, але її значення не дуже суттєве від 1,8% до 3,2%, збільшення цього показника в майбутньому є негативним значенням для необоротних активів і всього підприємства вцілому, так як нам можуть її не повернути.

 


 


Таблиця 2.3

Вертикальний та горизонтальний аналіз необоротних активів ПАТ “Укрпластик”

Стаття балансу На кінець 2009 На кінець 2010 На кінець 2011 Зміни 2010/2009 Зміни 2011/2010 Зміни 2011/2009
сума, тис. гривень відсоток сума, тис. гривень відсоток сума, тис. гривень відсоток сума, тис. гривень відсоток сума, тис. гривень відсоток сума, тис. гривень відсоток
   
Необоротні активи, усього 100,00 100,00 100,00 -16647 99,43 103,05 102,46
1. Нематеріальні активи                        
1.1. Залишкова вартість 8,47 8,20 7,32 -9026 96,33 -19183 91,90 -28209 88,52
1.2. Первісна вартість 12,85 13,33 12,99 103,14 100,44 103,60
2. Незавершене будівництво 0,33 0,29 3,03 -944 90,01 1059,72 953,84
3. Основні засоби                        
3.1. Залишкова вартість 89,38 88,82 86,37 -30994 98,80 100,20 -25911 99,00
3.2. Первісна вартість 103,39 105,47 104,00 101,43 101,61 103,06
4. Довгострокові фінансові інвестиції                        
4.1. Інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
4.2. Інші фінансові інвестиції 0,00 0,00 0,00 100,00 100,00 100,00
5. Довгострокова дебіторська заборгованість 1,82 2,68 3,28 145,99 126,50 184,67
6. Відстрочені податкові активи 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
7. Інші необоротні активи 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

 


Розглянемо як змінювався рух основних засобів у період 2009-2011рр.

Для цього проаналізуємо таблицю 2.4 “Аналіз стану основних засобів ПАТ “Укрпластик””

 

Таблиця 2.4

Аналіз стану основних засобів ПАТ “Укрпластик”

Показник 2009р, відсотки 2010р, відсотки 2011р, відсотки 2010/2009 2011/2010 2011/2009
Частка основних засобів в активах підприємства 77,589 75,539 71,416 -2,64 -5,46 -7,96
Частка активної частини основних засобів 46,241 47,955 48,989 3,71 2,16 5,94
Коефіцієнт зносу основних засобів 0,135 0,158 0,170 16,53 7,39 25,14
Коефіцієнт зносу активної частини основних засобів 0,304 0,319 0,336 4,76 5,42 10,45
Коефіцієнт оновлення основних засобів 0,053 0,012 0,017 -77,88 43,82 -68,18
Коефіцієнт вибуття основних засобів 0,00030 0,00035 0,00072 16,79 109,56 144,75

 

З таблиці 2.4 видно, що частка основних засобів в активах підприємства з кожним роком зменшувалась і має тенденцію до зменшення, це свідчить про неефективну інвестеційну політику, так як питома вага осноовних засобів повинна або зростати, або бути незмінною.

Частка активної частини основних засобів збільшується з кожним роком, але це не означає що їх стає більше, відбувається їх зменшення, тобто їх темп падіння менший за темп падіння основних засобів вцілому.

Коефіцієнт зносу з 2009р по 2011р зростає і має тенденцію до зростання, відбувається старіння основних засобів. Якщо це впливає на виробництво, то керівництву треба передивитися інвестеційну політику. Це саме стосується і активної частини основних засобів.

Розглядаючи коефіцієнт оновлення та коефіцієнт вибуття можно зробити висновок, що на підприємстві оновлення основних засобів перевищує їх вибуття, тому це позитивно впливає на підприємство.

Аналіз оборотних активів

Аналіз оборотних активів наведено у таблиці 2.4 “Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів ПАТ “Укрпластик””.

Оборотні активи у період з 2009р по 2011р зростали.

Питома вага запасів у цей період була приблизно на однму рівні, а саме 38-40%. З них запаси 32-35%, отова продукція 5-7%. Запаси також зростали у цей період, але в різні роки різними темпами. Суттєво зросла готова продукція, на 68%, але сильно це не вплинуло на її питому вагу, яка зросла на 1,5%.

Питома вага дебіторської заборгованості з 2009р по 2011р становила 46-58%. Це суттєво вплинуло на структуру оборотних активів. У 2011р порівняно з 2010р дебіторська заборгованісь зросла на 54%. Це може призвести до негативних наслідків, підприємство може не доотримати грошей, тому треба передивитися кредиторську політику на підприємстві.

Питома вага грошових коштів у 2009р та 2010р становила 12%, у 2011р – 1%. Незначна величина грошових коштів у 2011р свідчить про їх ефективне використання на підприємстві, тобто вони не залежуються на рахунках, а використовуються у виробництві.

Структура оборотних активів є незадовільною, тому що занадто великі обсяги дебіторської заборгованості.

 


 


Таблиця 2.4

Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів ПАТ “Укрпластик”

Стаття балансу 2009р 2010р 2011р 2010/2009 2011/2010 2011/2009
сума, тис. гривень відсотків сума, тис. гривень відсотків сума, тис. гривень відсотків сума, тис. гривень відсотків сума, тис. гривень відсотків сума, тис. гривень відсотків  
 
Оборотні активи - усього 100,00 100,00 100,00 15,03 22,67 41,10  
1. Запаси                          
1.1. Виробничі запаси 32,67 35,36 32,96 24,50 14,34 42,35  
1.2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  
1.3. Незавершене виробництво 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  
1.4. Готова продукція 5,53 5,05 6,92 4,97 68,17 76,52  
2. Векселі одержані 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  
3. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги                          
3.1. Чиста реалізаційна вартість 40,89 39,98 50,89 12,47 56,14 75,61  
3.2. Первісна вартість 40,89 39,98 50,89 12,47 56,14 75,61  
3.3. Резерв сумнівних боргів 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  
4. Дебіторська заборгованість за розрахунками:                          
4.1. З бюджетом 8,08 6,64 7,86 -1981 -5,56 45,19 37,12  
4.2. За виданими авансами 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  
4.3. З нарахованих доходів 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  
4.4. Із внутрішніх, розрахунків 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  
5. Інша поточна дебіторська заборгованість 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  
6. Поточні фінансові інвестиції 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  
7. Грошові кошти та їх еквіваленти                          
7.1. У національній валюті 5,49 9,82 1,31 105,80 -41665 -83,66 -16063 -66,38  
7.2. В іноземній валюті 7,24 3,08 0,01 -16288 -51,02 -15605 -99,79 -31893 -99,90  
8. Інші оборотні активи 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00  

 


 


План санації

Провівши аналіз фінансово-господарського стану підприємства, можна зробити висновок, що підприємство не є банкрутом і не знаходиться в фінансовій кризі. План санації розробляється у випадках, коли підприємство знаходиться у фінансовій кризі. Тому буде розроблений ситуаційний план санації.

 

План санації

Розділ 1 відбиває вихідну ситуацію на підприємстві. Оцінюється зовнішні умови, у яких функціонує підприємство, є основою стратегічного планування і включає в себе вивчення загальних політико-економічних тенденцій, аналіз галузі та ринкового сегмента.

Аналізується фінансово-господарський стан підприємства (пункт 2 індивідуальної роботи).

На підставі аналізу вихідної ситуації доходять висновку про доцільність та можливість санаціїпідприємства чи про необхідність його ліквідації.

Розділ 2 характеризується переліком санаційних заходів згідно з Crash-програмою, а саме:

o рефінансування дебіторської заборгованості (форфейтинг, факторинг, звернення до господарського суду);

o мобілізація прихованих резервів завдяки продажу окремих позицій активів;

o зменшення та збільшення статутного капіталу;

o реструктуризація кредиторської заборгованості;

o заморожування інвестиційних вкладень;

o зворотний лізинг;

o розпродаж за зниженими цінами товарів, попит на які низький.

Фінансові та контролінгові служби використовую найефективніші заходи з перелічених для досягнення санації.

Розділ 3 є основною частиною плану санації. Він включає в себе конкретний план заходів щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді.

Цей розділ складається:

o план маркетингу та оцінки ринків збуту продукції

o план виробництва

o організаційний план

o система фінансових планів

Розділ 4 містить розрахунок ефективності санації, а також перелік заходів щодо організації реалізації плану та контролю за її перебігом. Деталізуються очікувані результати виконання проекту, а також прогнозуються можливі ризики й збитки.

Основні критерії оцінювання ефективності санації :

o ліквідність та платоспроможність;

o прибутковість;

o додаткова вартість, створена в результаті санації;

o конкурентні переваги.

 

Теоретичні аспекти аналізу фінансово-господарського стану підприємства на предмет виявлення ознак банкрутства

Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабільність ( стійкість ). На неї впливають різні причини – як внутрішні, так і зовнішні : виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит, міцне становище підприємства на ринку, високий рівень матеріально – технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій, налагодженість економічних зв’язків із партнерами, ритмічність кругообігу засобів, ефективність господарських і фінансових операцій, незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття причин, що впливають на діяльність ринкового підприємства, зумовлює різні аспекти його стійкості, зокрема загальний, ціновий, фінансовий, а залежно від факторів, що впливають на неї, - внутрішній і зовнішній аспекти.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально – речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально – речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню щодо суб’єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Можливе й виділення так званої спадкової стійкості, яка визначається наявністю певного запасу міцності, досягнутого підприємством за період його попередньої діяльності, і яка захищає від впливу несприятливих дестабілізуючих факторів.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов’язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов’язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень, здійснювати соціально – культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці. Тобто загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом (умовою) загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення.

Один з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи підприємства, яка може забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування поточної діяльності, так і для здійснення розширеного відтворення. Використовуючи прибуток, підприємство може не лише погасити свої зобов’язання перед бюджетом, банками та іншими підприємствами й організаціями, а й інвестувати засоби в нове будівництво, реконструкцію чи модернізацію наявного устаткування або заміни його прогресивнішим. При цьому для досягнення і підтримання фінансової стійкості важливий не тільки абсолютний обсяг прибутку, а й його рівень щодо вкладеного капіталу підприємства або затрат.

Найвища ознака фінансової стійкості підприємства – його здатність функціонувати й розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища, які істотно змінюються. Для цього підприємство повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позичкові засоби, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство, що має передумови для одержання кредитних ресурсів і здатне своєчасне повернути одержану позику з виплатою належних процентів за рахунок прибутку та інших фінансових ресурсів.

Кредитоспроможність підприємства тісно пов’язана з його фінансовою стійкістю. Вона характеризується тим, наскільки акуратно (тобто в повному обсязі та у встановлений строк ) підприємство розраховується з раніше одержаними кредитами, наскільки проявляється його здатність при необхідності мобілізувати грошові засоби з різних джерел на прийнятих умовах тощо.Однак найістотніше, чим визначається кредитоспроможність, - це поточний фінансовий стан підприємства, а також прогнозовані перспективи його зміни і в який бік.

У ринкових умовах діяльність підприємства становить комплекс взаємопов‘язаних господарських процесів, що залежать від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

Як правило, будучі тісно пов‘язаними, зазначені фактори нерідко різнонаправленно впливають на результати функціонування підприємства, а значить, і на його фінансову стійкість. Негативна взаємодія одних факторів здатна знизити чи навіть повністю знищити позитивний вплив інших.

Наявність цих факторів потребує групування за ознаками:

1. за місцем виникнення можливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів;

2. за важливістю результату – основних і другорядних;

3. за структурою – простих і складних;

4. за часом дії – постійних і тимчасових.

Враховуючи, що підприємство є одночасно й суб‘єктом, і об‘єктом відносину ринковій економіці, а також те, що воно має різні можливості впливу на динаміку різних факторів, які визначають фінансову стійкість, найважливішим є поділ їх на внутрішні й зовнішні. Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їх зміна майже або повністю не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючи виробничо-господарську діяьність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.

Розглянемо насамперед внутрішні фактори. Очевидно, що успіх чи невдача підприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структури продукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лише правильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організації виробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансові результати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість.

Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов‘язаний з видами продукції чи послуг, що виробляються, - це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточних активів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі тощо. Коли підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу увиробничому процесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризик неплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатності необхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.

Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості – склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість у збереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсяг прибутку,а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках:

1. по-перше, для фінансування поточної діяльності – на формування обігових засобів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо;

2. по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізується на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:

1. галузева належність суб‘єкта господарювання;

2. структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

3. розмір оплаченого статутного капіталу;

4. величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

5. склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси й резерви, їхній склад і структуру.

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні, хоч і саме виробництво різко впало. Зменшується інвестиції в товарні запаси, що ше більше скорочує збут. Зменшується в цілому доходи суб‘єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, - істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.

Важливими факторами фінансової стійкості є податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв‘язків, використання порівняльних й абсолютних переваг міжнародного поділу праці.


 





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 116; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 107.21.85.250 (0.01 с.)