Про колективні договори і угоди

Про колективні договори і угоди

Зміст документу

Про колективні договори і угоди. 1

Стаття 1. Колективний договір і угода. 1

Стаття 2. Сфера укладення колективних договорів, угод. 2

Стаття З. Сторони колективного договору, угоди. 2

Стаття 4. Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод. 2

Стаття 5. Співвідношення законодавства і колективного договору, угоди, трудового договору 3

Стаття 6. Неприпустимість заборони діяльності щодо укладення та виконання колективних договорів і угод. 3

Стаття 7. Зміст колективного договору. 3

Стаття 8. Зміст угод. 4

Стаття 9. Дія колективного договору, угоди. 4

Стаття 10. Колективні переговори. 5

Стаття 11. Вирішення розбіжностей. 5

Стаття 12. Гарантії та компенсації на період переговорів. 6

Стаття 13. Підписання колективного договору, угоди. 6

Стаття 14. Зміни і доповнення до колективного договору, угоди. 6

Стаття 15. Контроль за виконанням колективного договору, угоди. 6

Стаття 16. Статистичні дані про колективні договори, угоди. 6

Стаття 17. Відповідальність за ухилення від участі в переговорах. 7

Стаття 18. Відповідальність за порушення і невиконання колективного договору, угоди. 7

Стаття 19. Відповідальність за ненадання інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю.. 7

Стаття 20. Порядок притягнення до відповідальності 7

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про колективні договори і угоди

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 36, ст.361)

(Вводиться в дію Постановою ВР

N 3357-XII (3357-12) від 01.07.93, ВВР, 1993, N 36, ст.362)

 

(Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 607/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, N 6, ст. 49

N 20/97-ВР від 23.01.97, ВВР, 1997, N 11, ст. 89)

 

 

Цей Закон визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників.

Стаття 1. Колективний договір і угода

Колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.

Стаття 2. Сфера укладення колективних договорів, угод

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.

Угода укладається на державному, галузевому, регіональному рівнях на двосторонній основі.

Стаття З. Сторони колективного договору, угоди

Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Сторонами генеральної угоди виступають:

професійні спілки, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди;

власники або уповноважені ними органи, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави. Сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об’єднання власників або уповноважені ними органи і профспілки чи об’єднання профспілок або інших представницьких організацій трудящих, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу їх дії.

Угода на регіональному рівні укладається між місцевими органами державної влади або регіональними об’єднаннями підприємців, якщо вони мають відповідні повноваження, і об’єднаннями профспілок чи іншими уповноваженими трудовими колективами органами.

Стаття 4. Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод

Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод від імені найманих працівників надається професійним спілкам, об’єднанням профспілок в особі їх виборних органів або іншим представницьким організаціям трудящих, наділеним трудовими колективами відповідними повноваженнями.

При наявності на підприємстві, державному, галузевому, територіальному рівнях кількох профспілок чи їх об’єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення угоди або колективного договору.

У разі недосягнення згоди у спільному представницькому органі угода вважається укладеною, якщо її підписали представники профспілок чи їх об’єднань або інші уповноважені трудовим колективом на представництво органів, до яких входить більше половини найманих працівників держави, галузі, території.

У разі недосягнення згоди щодо колективного договору у спільному представницькому органі загальні збори (конференція) трудового колективу приймає найбільш прийнятний проект колективного договору і доручає профспілці або іншому уповноваженому трудовим колективом органу, який розробив проект, на його основі провести переговори і укласти затверджений загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені трудового колективу з власником або уповноваженим ним органом.

Стаття 5. Співвідношення законодавства і колективного договору, угоди, трудового договору

Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

Стаття 6. Неприпустимість заборони діяльності щодо укладення та виконання колективних договорів і угод

Забороняється будь-яке втручання, яке може обмежити законні права працівників та їх представників або заборонити їх здійснення, з боку органів представницької і виконавчої влади та господарського управління, політичних партій, власників або уповноважених ними органів при укладенні та виконанні колективних договорів, угод.

Не допускається ведення переговорів та укладення колективних договорів і угод від імені працівників організаціями або органами, які створені чи фінансуються власниками або уповноваженими ними органами, політичними партіями.

У разі коли інтереси трудового колективу представляє профспілковий орган, інтереси власника або уповноваженого ним органу не можуть представляти особи, які є членами виборного органу цієї профспілки.

Стаття 8. Зміст угод

Угодою на державному рівні регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо:

гарантій праці і забезпечення продуктивної зайнятості;

мінімальних соціальних гарантій оплати праці і доходів всіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя;

розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів;

соціального страхування;

трудових відносин, режиму роботи і відпочинку;

умов охорони праці і навколишнього природного середовища;

задоволення духовних потреб населення;

умов зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці. (Частину першу статті 8 доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом N 20/97-ВР від 23.01.97)

Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми, зокрема щодо:

нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі);

встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості;

трудових відносин;

умов і охорони праці;

житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку;

умов зростання фондів оплати праці; (Частину другу статті 8 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 20/97-ВР від 23.01.97)

встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. (Частину другу статті 8 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 20/97-ВР від 23.01.97)

Галузева угода не може погіршувати становище трудящих порівняно з генеральною угодою.

Угоди на регіональному рівні регулюють норми соціального захисту найманих працівників підприємств, включають вищі порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги.

Про колективні договори і угоди

Зміст документу

Про колективні договори і угоди. 1

Стаття 1. Колективний договір і угода. 1

Стаття 2. Сфера укладення колективних договорів, угод. 2

Стаття З. Сторони колективного договору, угоди. 2

Стаття 4. Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод. 2

Стаття 5. Співвідношення законодавства і колективного договору, угоди, трудового договору 3

Стаття 6. Неприпустимість заборони діяльності щодо укладення та виконання колективних договорів і угод. 3

Стаття 7. Зміст колективного договору. 3

Стаття 8. Зміст угод. 4

Стаття 9. Дія колективного договору, угоди. 4

Стаття 10. Колективні переговори. 5

Стаття 11. Вирішення розбіжностей. 5

Стаття 12. Гарантії та компенсації на період переговорів. 6

Стаття 13. Підписання колективного договору, угоди. 6

Стаття 14. Зміни і доповнення до колективного договору, угоди. 6

Стаття 15. Контроль за виконанням колективного договору, угоди. 6

Стаття 16. Статистичні дані про колективні договори, угоди. 6

Стаття 17. Відповідальність за ухилення від участі в переговорах. 7

Стаття 18. Відповідальність за порушення і невиконання колективного договору, угоди. 7

Стаття 19. Відповідальність за ненадання інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю.. 7

Стаття 20. Порядок притягнення до відповідальності 7

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про колективні договори і угоди

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 36, ст.361)

(Вводиться в дію Постановою ВР

N 3357-XII (3357-12) від 01.07.93, ВВР, 1993, N 36, ст.362)

 

(Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 607/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, N 6, ст. 49

N 20/97-ВР від 23.01.97, ВВР, 1997, N 11, ст. 89)

 

 

Цей Закон визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників.