Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора

Слово і діло поруч ідуть (народна мудрість)

1. Прочитайте текст, з’ясуйте, що є важливим для ділової людини в досягненні успіху.

Вибір професії передбачає вільне володіння українською літературною мовою взагалі та мовою певної професії зокрема, забезпечення високого рівня культури мовлення. Сучасна ділова людина має пам’ятати, що вона представляє молоду державу на світовому рівні й розбудовує її, а мова будь-якої держави – це її візитівка. З нами говоритимуть на рівні лише тоді, коли ми доведемо словом і ділом, що Україна спроможна посісти належне їй місце в Європі й у світі як держава, громадяни якої себе поважають, усвідомлюють себе народом, покликаним самою історією відродитися і гідно увійти цивілізований світ. І держава в цьому процесі відіграє дуже важливу роль. «Яка мова, така й рада», - засвідчує народна мудрість. Корисно дослухатися й до думки корифеїв, зокрема видатного українського мовознавця О.Потебні, який ще в минулому столітті пророче сказав: «Денаціоналізація» (українства) зводиться до поганого виховання; до моральної хвороби; до неповного користування наявними засобами сприймання, засвоєння, впливу; до послаблення енергії думки; до мерзенності запустіння на місці витіснених, але нічим не замінених форм свідомості; до послаблення зв’язку молодих поколінь з дорослими, що замінюється лише слабким зв’язком з чужими; до дезорганізації суспільства, аморальності, спідлення».

Сьогодні відкриваються можливості для зміцнення й розбудови української державності. Це означає розширення перспектив для ділової співпраці, передусім для тих, хто поділяє Шевченкову пересторогу: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» (З посібника).

1. Прочитайте текст, назвіть основні функції та особливості мови професійного спілкування.

Специфіка мови професійного спілкування

Мова професійного спілкування є полі функціональною підсистемою літературної мови і виконує загальномовні та специфічні функції. Такими функціями є:

• номінативна (називання фахових реалій і понять);
• пізнавальна (знаряддя й спосіб фахового пізнання, запам’ятовування, оволодіння фаховим досвідом);
• аксіологічна (фахове та морально-етичне оцінювання);
• комунікативна (спілкування в професійній сфері);
• культуроносна (збереження й передавання фахових знань і культури професійного спілкування);
• естетична (мовностилістична довершеність текстів) та _н...

В основу мови професійного спілкування покладена сучасна літературна мова. Проте в конкретній професійній мовленнєвій ситуації вона змістово редукується (зменшується, спрощується), залежно від галузі знання і предмета спілкування стає моно тематичною, збагачується професійною лексикою і фразеологією. Це відбувається лише тоді, коли суб’єкти комунікації переходять на професійний рівень свідомості.

Мова професійного спілкування, крім уже названих, має й інші особливості. Характерною її ознакою є діалогічність. Професійна діяльність потребує обміну думками, обговорення певних проблем чи окремих питань, прийняття рішень, тому фахівці вступають у безпосередній словесний контакт і комунікативний процес між ними протікає як активна мовленнєва взаємодія.

Професійній мові, як і науковій, властиві певні комунікативні якості: абстрагованість, логічність, точність, ясність, об’єктивність. Крім того, вона має бути чистою, виразною, естетичною (З посібника).

1. Прочитайте текст і назвіть, від чого залежить комунікативна компетенція.

Комунікативна компетенція

Індивід, крім знання мови, мусить уміти використовувати її в конкретному контексті й ситуації, тобто володіти комунікативною компетенцією.

Комунікативна компетенція – сукупність знань про спілкування, вербальних і невербальних засад інтеракції, умінь їх ефективного застосування у конкретному спілкуванні в ролі адресанта і адресата.

Комунікативна компетенція залежить від:

• комунікативних інтенцій (утримування в пам’яті сказаного і постійна кореляція плину спілкування з метою мовця, його проміжними та кінцевими результатами);
• дотримання комунікативних стратегій, що допомагають досягти необхідного результату комунікації;
• знання особистості співбесідника;зворотного зв’язку в комунікації, що передбачає врахування психологічних особливостей (темпераменту, переваг, уподобань тощо) адресата, його соціальних ролей; уміння долати психологічні «фільтри», розбивати психологічні «щити»; уміння володіти навичками декодування «мови тіла» співбесідника (пара лінгвістичних засобів) тощо.
• постійної орієнтації в умовах та ситуації спілкування;
• орієнтації і підтримання самого процесу спілкування, тобто контролю за цим процесом;контролю власної мовленнєвої поведінки емоцій тощо.
• Навичок та уміння завершення комунікації, виходу з неї, контролю над пост комунікативними ефектами тощо.

Однак комунікативна компетенція не означає автоматичного її використання (Ф. Бацевич).

1. Розкрийте зміст поданого нижче висловлювання, з’ясувавши спочатку значення слова «менталітет».

Національна мова є засобом вираження менталітету нації (З посібника).

1. Письмово розкрийте зміст поданого нижче висловлювання.

Як одна з істотних ознак нації українська мова виконує об’єднувальну функцію.

1. Укладіть словник термінів вашого фаху (40 слів).

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2

Норми української літературної мови в професійному спілкуванні. Орфоепічні та акцентуаційні норми

 

1. Підготуйте короткий виступ «Становлення українського правопису і його сучасні проблеми».

2. Окресліть поняття «мовна норма».

3. Мовна норма є ознакою літературної мови. Який зміст поняття «літературна мовна норма?

4. Які типи літературних норм ви знаєте? Підберіть і запишіть по 4 приклади до кожного типу норм, використовуючи термінологію вашого фаху.

5. Із поняттям «мовна норма» тісно пов’язане поняття «культура мови». Що таке культура мови?

6. Прокоментуйте вислів В. Русанівського про мовленнєву культуру.

Людина створила культуру, а культура – людину. Людина реалізується в культурі думки, культури праці й культурі мови.

Культура – це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.

7. Які орфоепічні норми української мови ви знаєте? Відредагуйте подані слова і словосполучення.

Мажаритарна виборча система, зказати вірно, росписка про отримання диплому, грунтовні знання, гречний співрозмовник, студенти навчаюця у ВУЗІ, інтелігенський, контрасний.

8. Письмово розкрийте зміст поданого нижче висловлювання.

Добра літературна вимова – то ознака правдивої інтелігентності людини (Іван Огієнко).

9. Назвіть акцентуаційні норми української мови. Користуючись словником, поставте наголос у словах. Поясніть випадки подвійного наголошування.

Одинадцятий гуртожиток, кілометр, новий, разом, фірмовий, також, фаховий, феномен, прошу, тонкий, недоторканність, випадок, завжди, середина, черговий, вимова, корисний, текстовий, байдуже.

10. Як ви розумієте твердження: в українській мові наголос може бути семантизованим? Відповідь проілюструйте 2-3 прикладами (приклади запишіть у зошит).

11. Вивчіть напам’ять одну з ваших улюблених поезій, прочитайте її в аудиторії, дотримуючись орфоепічних норм української мови.

12. Перегляньте телевізійну передачу (зазначте назву телепередачі і назву телеканалу) і запишіть усі випадки порушення орфоепічних і акцентуаційних норм.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Резюме

Кулик Вікторія Юріївна

Домашній адрес: 56079, м. Львів, вул. Липинського, будинок, 7/12;

Електронна пошта: viktoria@ukr.nete-mail;

Телефон: 9243434;

Дата народження:

27.05.1960;

Сімейне становище: заміжня, маю трьох дітей

Освіта:

1992 – 1994 рр. - Львівський національний Університет імені Івана Франка, спеціальність «Правознавство»;

1980 – 1985 рр. – Національний університет Львівська політехніка, спеціальність «Облік і аудит»;

1976 – 1980 рр. - Львівський технікум автоматики і телемеханіки, спеціальність „Автоматичний електрозв’язок”.

Досвід роботи:

1980-1994 рр. - інженер у науково-дослідному інституті.

1994-1996 рр. – бухгалтер відділу освіти обласної адміністрації у м. Львові.

1996-1997 рр. – провідний спеціаліст Фонду комунального майна м. Львова.

1997- 2003рр. – головний бухгалтер ПП „Інтерлайн”.

Громадянська діяльність:

Беру активну участь у громадсько-політичному житті міста. Член Всеукраїнського Товариства „Просвіта” імені Тараса Григоровича Шевченка та громадської організації „Жінка для жінки”.

Особові якості:

Характер спокійний, урівноважений, але свої погляди відстоюю активно та аргументовано, доброзичлива, комунікабельна, вмію аналізувати та логічно мислити, всі поставлені переді мною фахові задачі виконую. Шкідливих звичок не маю.

Додаткові відомості:

Володію німецькою та російською мовами, вивчаю англійську мову. Рідна мова українська.

Автор 2-х друкарських у фахових виданнях України наукових праць.

Маю права водія категорії А та досвід керування автомобілем.

 

12. Відхилення від лексичних норм є вживання кальок – спотворених запозичень із російської мови. Підберіть до кальок нормативні українські слова.

Прийняти(прийняти) участь, любий приклад, прийняти (приймати) міри, заключення, міроприємство, співпадати, співставляти, учбовий, у першу чергу, слідуючий, малочисленний, підписка, поставщик, вірно сказати, прийомна,по крайній мірі, жалоба, багато численний.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7

Заява

Прошу продовжити термін складання іспитів зимової сесії до 15.01.2012 у зв’язку з хворобою.

Медичну довідку додаю.

25.02.2012 С.Ю.Мартинюк

14. Перекладіть, запишіть і прокоментуйте тест.

Какими качествам должен обладать успешный деловой лидер?

Во-первых лидер должен хорошо знать себя свои сильные и слабые стороны. Но даже осозна­вая свою слабость он должен быть уверенным в себе а также иметь желание и готовность постоянно работать над своим развитием. Во-вторых лидер должен быть коммуникабельным обла­дать сильно развитой интуицией потому что ему нужно знать чего хотят люди которых он ведет. В-третьих у лидера должно быть упорство и он должен уметь хорошо справляться со стрессом.

В-четвертых у лидера обязательно должно быть чувство социальной ответственности ощущение того какой вклад получит общество от существования организации.

И последнее. У самых лучших лидеров очень высокий уровень оп­тимизма и счастья.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8

Етичні кодекси

На підприємствах, в організаціях розробляють кодекси спілкування та поведінки працівників. У науці найчастіше вживається поняття «етичні кодекси». Вчені виділяють такі типи етичних кодексів:

Ø Кодекси, які регулюють документ з докладно розробленими правилами, включаючи санкції, передбачені у випадках порушення кодексу (наприклад, контракти).

Ø Кодекси, які регламентують зобов’язанняперед клієнтами, вкладниками, акціонерами, співробітниками тощо. Це соціальні кодекси.

Ø Кодекси, які включають положенняпро цінності організації, її філософію та мету (вкладають основи корпоративної культури). Це кодекси корпоративні.

Ø Скажіть, будь ласка, скільки годин.

Ø Ви вірно вчинили.

Ø Ви, безперечно, праві.

Ø Я розділяю Вашу стурбованість.

Ø Вибачаюсь, але Ви тут не праві.

Ø Усього Вам самого найкращого.

Ø Чи можна Вас поспитати.

Ø Кодекси, які визначають міжособистісністосунки в організації (наприклад, угоди, які укладають між адміністрацією та профспілкою). Це кодекси професійні.

Професійні кодекси виходять із професійної етики і регулюють відносини у професійних спільнотах та ефективні для «вільних професій». Професійна етика – це конкретно визначений набір моральних норм, який слугує керівництвом поведінки в тій чи іншій професійній діяльності. Тому професійні кодекси ґрунтуються на таких самих принципах етики, як і корпоративні кодекси, але містять у собі стандарти поведінки щодо конкретної професії або виду діяльності. Кодекси регламентують поведінку спеціалістів у складних ситуаціях, характерних для певної професії, підвищують статус спільноти у суспільстві, формують довіру до представників цієї професії, посилюють її значущість.

Одним з перших професійних кодексів стала клятва Гіппократа – кодекс лікарів. Нині кодекси професійної етики розробляють спілки підприємців, об’єднання банкірів, асоціацій рекламних агентств тощо (Г.Л. Чайка).

12. Прокоментуйте вислів Ф.Бацевича «Етикетні формули, фрази – важлива складова комунікативної компетенції; знання їх – показник високого рівня володіння мово».

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 9

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора

Слово і діло поруч ідуть (народна мудрість)

1. Прочитайте текст, з’ясуйте, що є важливим для ділової людини в досягненні успіху.

Вибір професії передбачає вільне володіння українською літературною мовою взагалі та мовою певної професії зокрема, забезпечення високого рівня культури мовлення. Сучасна ділова людина має пам’ятати, що вона представляє молоду державу на світовому рівні й розбудовує її, а мова будь-якої держави – це її візитівка. З нами говоритимуть на рівні лише тоді, коли ми доведемо словом і ділом, що Україна спроможна посісти належне їй місце в Європі й у світі як держава, громадяни якої себе поважають, усвідомлюють себе народом, покликаним самою історією відродитися і гідно увійти цивілізований світ. І держава в цьому процесі відіграє дуже важливу роль. «Яка мова, така й рада», - засвідчує народна мудрість. Корисно дослухатися й до думки корифеїв, зокрема видатного українського мовознавця О.Потебні, який ще в минулому столітті пророче сказав: «Денаціоналізація» (українства) зводиться до поганого виховання; до моральної хвороби; до неповного користування наявними засобами сприймання, засвоєння, впливу; до послаблення енергії думки; до мерзенності запустіння на місці витіснених, але нічим не замінених форм свідомості; до послаблення зв’язку молодих поколінь з дорослими, що замінюється лише слабким зв’язком з чужими; до дезорганізації суспільства, аморальності, спідлення».

Сьогодні відкриваються можливості для зміцнення й розбудови української державності. Це означає розширення перспектив для ділової співпраці, передусім для тих, хто поділяє Шевченкову пересторогу: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» (З посібника).