Понятие и формы таможенного контроля. Сроки нахожднеие товаров под таможенным контролем

Понятие и формы таможенного контроля. Сроки нахожднеие товаров под таможенным контролем

Стаття 40. Здійснення митного контролю

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами міні­муму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транс­портних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

1. Коментована стаття регламентує порядок організації митного контролю, здійснення якого є одним із основних завдань, покладених на митні органи України.

Законодавець у ч. 15 ст. 1 МК дає визначення поняття «митний контроль», яке розуміється як сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Тобто митний контроль - це здійснення митними органами України спеціальних дій, спрямованих на дотримання юридичними і фізичними особами митного законодавства України, міжнародних угод України та правил, які регулюють порядок увезення, вивезення чи транзиту вантажів, транспортних засобів, валюти.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Поняття «переміщення» охоплює собою увезення, вивезення або транзит вантажів, транспортних засобів, валюти. Права митних органів щодо здійснення митного контролю окреслені у статті 53 цього Кодексу (див. коментар до ст. 53 МК).

2. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Визначення «митна процедура» див. у коментарі до ч. 19 статті 1 МК. Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання юридичними особами (підприємства, організації, установи та їх посадові особи) і фізичними особами порядку переміщення через митну територію України товарів, валюти, транспортних засобів, незалежно від того обкладаються вони митом або податками чи ні. Під час здійснення митного контролю реалізуються завдання митних органів України, а саме: здійснення контролю за переміщенням валютних цінностей; стягнення митних податків і зборів; здійснення безпосередньо митного контролю та застосування митних режимів; сприяння товарообігу через митний кордон України; захист економічних інтересів; забезпечення економічної безпеки держави; захист прав і інтересів юридичних та фізичних осіб у сфері митного права; забезпечення дотримання митного законодавства України; запобігання проникненню на територію України товарів низької якості, екологічно небезпечних речовин, вірусів чи культур; запобігання розповсюдженню зброї, наркотичних засобів. Митний контроль є засобом здійснення митної справи й важливим інструментом реалізації митної політики держави.

3. Відповідно до ч.З коментованої статті митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Технологічна схема пропуску через державний кордон України - це встановлена обов'язкова для виконання послідовність операцій митного контролю та митного оформлення, а також дій посадових осіб підрозділів митного органу під час здійснення цих операцій.

Типова технологічна схема пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. №1989. За цією Типовою технологічною схемою відповідно до МКУ, Законів України "Про державний кордон" та "Про Державну прикордонну службу України" здійснюється пропуск через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників (далі - транспортні засоби) і товарів, що переміщуються ними через державний кордон (далі - товари), визначається послідовність здійснення прикордонного і митного контролю, а також інших видів контролю під час пропуску через державний кордон. Детальні технологічні схеми розробляються регіональними митницями та митницями на підставі типової технологічної схеми з урахуванням всіх особливостей характеру та способу переміщення товарів, інфраструктури тощо, які затверджуються керівником конкретного митного органу.

Послідовність дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. №1989 окремо для кожного виду транспорту.

Стаття 41. Форми митного контролю

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

Використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Стаття 43. Тривалість перебування під митним контролем

Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Митний контроль закінчується:

- у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

 

1. Коментована стаття регламентує тривалість (час) перебування під митним контролем. Відповідно до положень ч. 1 коментованої статті товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку, який засвідчується шляхом простановки на товаросупровідних документах штампа "Під митним контролем" і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Тому максимальний час перебування товарів та транспортних засобів під митним контролем залежить від заявленого митного режиму. Види митного режиму докладніше див. у коментарі до ст. 185 МК.

2. Ч. 2 коментованої статті визначає, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У цьому разі митний контроль починається з моменту прийняття посадовими особами митної служби митної декларації. Визначення поняття «митна декларація» див. у ч. 12 ст. 1 МК.

3. У випадку вивезення за межі митної території України, відповідно до ч.З коментованої статті, митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

4. Відповідно до ч. 4 коментованої статті тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів. Відповідно до п. 12 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. №1989, загальний час здійснення контролю транспортних засобів і товарів не повинен перевищувати часу стоянки транспортних засобів у пунктах пропуску, передбаченого розкладом або графіком руху.

5. У ч. 5 коментованої статті визначається, що митний контроль закінчується: - у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; т у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Контроль транспортного засобу і товарів уважається закінченим, якщо в товаросупровідних (товаротранспортних) документах на транспортний засіб і товари проставлено відповідні відмітки митних органів та інших контролюючих органів стосовно підконтрольних вантажів або якщо у передбачених законодавством випадках зокрема проходження через "зелені коридори", зони спрощеного контролю) надано посадовими особами органу охорони державного кордону і митного органу усний дозвіл на пропуск через державний кордон.

2)Классифкация пунктов пропуска через гос.границу

4. Пункти пропуску класифікуються:

 

1) за категоріями - міжнародні (пропуск через державний
кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких
держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через
державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів
України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний
кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у
прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм
належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами
України);

 

2) за видами сполучення - для автомобільного, залізничного,
морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;

 

3) за характером транспортних перевезень - пасажирські,
вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження
вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів
транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових
суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення
ремонтних робіт тощо);

 

4) за режимом функціонування - постійні, тимчасові;

 

5) за часом роботи - цілодобові та такі, що працюють у
визначений час.

 

5. Пункти контролю класифікуються:

 

1) за категоріями - міжнародні (пропуск через державний
кордон громадян і транспортних засобів будь-яких держав, а також
осіб без громадянства);

 

2) за видами сполучення - для залізничного, морського,
повітряного, поромного і річкового;

 

3) за характером транспортних перевезень - пасажирські,
вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження
вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів
транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових
суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення
ремонтних робіт тощо);

 

4) за режимом функціонування - постійні, тимчасові;

 

5) за часом роботи - цілодобові та такі, що працюють у
визначений час.

 

6. Перелік діючих пунктів пропуску та пунктів контролю
складається Адміністрацією Держприкордонслужби.

 

3)Зона таможенного контроля. ее режимы

З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.

Коментована стаття регламентує загальні організаційні засади розташування зон митного контролю.

Відповідно до діючого митного законодавства України зоною митного контролю зазначається як місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури. Державна митна служба України з метою забезпечення здійснення митного контролю за товарами та транспортними засобами, поз переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних із виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України: а) в межах прикордонної смуги на державному кордоні України; б) у морських і річкових портах; в) в аеропортах; г) на залізничних станціях; д) на територіях підприємств, е) на територіях спеціальних митних а: н; ж) також в інших місцях, визначених митними органами, створює зони митного контролю (ЗМК).

Стаття 49. Порядок створення зон митного контролю

Зони митного контролю в межах пунктів пропуску через державний кордон України створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

 

Коментована стаття визначає організаційно-правові засади, порядок створення зон митного контролю.

У ч.1 коментованої статті законодавець закріплює положення, відповідно до якого Кабінет Міністрів України визначає порядок створення зон митного контролю, режим їх функціонування, керуючись при цьому чинним митним законодавством України.

Відповідно до Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. №1947, зони митного контролю створюються з метою здійснення митними органами митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, запобіганням і припиненням контрабанди па порушень митних правил. Зони митного контролю створюються митними органами:

- у межах пунктів пропуску через державний кордон;

- у межах прикордонної смуги на державному кордоні;

- у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях;

- на територіях підприємств;

- на територіях спеціальних митних зон;

- в інших, визначених ними місцях.

Зони митного контролю у межах пунктів пропуску через державний кордон створюються Держмитслужбою за погодженням з Держкомкордоном та Мінтрансом.

Зони митного контролю створюються відповідним митним органом за погодженням:

- у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, територіях підприємств - з адміністрацією портів, аеропортів, залізничних станцій та підприємств;

- у разі здійснення митного контролю у місцях, передбачених частиною другою ст. 143 МК, - з керівниками залізничних станцій та органу охорони державного кордону;

- на територіях спеціальних митних зон - з відповідним органом управління спеціальної (вільної) економічної зони.

Межі зон митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон визначаються митним органом за погодженням з органом охорони державного кордону, а в пунктах пропуску через державний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення - також за погодженням з адміністрацією морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій:

- для автомобільного сполучення - на смугах руху легкового та вантажного автотранспорту, у залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів, на оглядових естакадах;

- для залізничного сполучення - у залах митного огляду, на перонах, у пасажирських поїздах міжнародного сполучення на час здійснення митних процедур, на оглядових майданчиках, у контейнерних терміналах та інших місцях, визначених на територіях залізничних станцій;

- для повітряного сполучення - у залах митного огляду, на стоянках, в повітряних суднах на час здійснення митних процедур та інших місцях, визначених у міжнародних аеропортах;

- для морського і річкового сполучення - у залах митного огляду, на суднах на час здійснення митних процедур, у контейнерних терміналах та інших місцях, визначених у портах.

Зони митного контролю за режимом функціонування можуть бути постійними або тимчасовими. Постійні зони митного контролю функціонують у межах пунктів пропуску через державний кордон та в місцях розташування підрозділів митних органів. Тимчасові зони митного контролю функціонують поза місцем розташування підрозділів митних органів під час здійснення митних процедур.

У межах прикордонної смуги на державному кордоні тимчасові зони митного контролю можуть створюватися митним органом за погодженням з органом охорони державного кордону.

Контроль за переміщенням товарів, транспортних засобів та громадян через зони митного контролю здійснюється митними органами.

За погодженням з органами охорони державного кордону митні органи здійснюють інженерно-технічні заходи щодо облаштування зон митного контролю, створених у межах пунктів пропуску через державний кордон для морського, річкового, повітряного і залізничного (разом з територіальним органом Мінтрансу) та для автомобільного сполучення.

Режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю.

Забезпечення безпеки громадян, а також схоронності товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладається на відповідні митні органи.

 

У коментованій статті законодавець дає визначення режиму зони митного контролю за вирішує питання щодо забезпечення законності і правопорядку у зоні митного контролю.

Відповідно до ч.І коментованої статті під режимом митного контролю розуміється встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони таобмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю.

Доступ у зони митного контролю дозволяється тільки посадовим особам митних органів, які безпосередньо беруть участь у здійсненні митних процедур. Інші посадові особи митних органів та інших органів державної влади, які здійснюють передбачені статтею 27 МК види контролю під час переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, допускаються у ці зони в порядку, визначеному Держмитслужбою.

Громадяни, які перетинають державний кордон, допускаються у зони митного контролю за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.

Доступ у зони митного контролю та перебування у них посадових осіб правоохо­ронних органів і органів прокуратури дозволяється у випадках та у порядку, передбачених законом.

Проведення господарських робіт у зоні митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон, переміщення через межі та в межах цієї зони товарів, транспортних засобів і громадян, у тому числі посадових осіб органів державної влади, які не перетинають митний кордон України, допускається тільки з дозволу керівника або заступника керівника відповідного митного органу за погодженням з Прикордонними військами і під контролем посадових осіб цього органу, крім випадків, передбачених законами.

Порядок допуску у зони митного контролю інших осіб визначається Держмит­службою.

Посадові особи, яким дозволяється доступ у зони митного контролю, можуть перебувати в них тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов'язків. Такі посадові особи не повинні мати при собі цінності та предмети, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством.

Товари та транспортні засоби перебувають під митним контролем в зоні митного контролю з моменту ввезення на її територію.

З метою забезпечення дотримання режиму зон митного контролю митні органи мають право встановлювати відповідно до законодавства правила щодо підтримання режиму зони митного контролю.

Забороняється знаходження в зонах митного контролю товарів та транспортних засобів, щодо яких здійснені митні процедури та надано дозвіл митного органу на пропуск їх через митний кордон України відповідно до заявленої мети переміщення.

Особи, винні в порушенні режиму зони митного контролю, у тому числі вимог щодо переміщення через межі зони товарів та транспортних засобів, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2 коментованої статті забезпечення безпеки громадян, а також схоронності товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладається на відповідні митні органи. Ці завдання покладені на митну варту (детальніше див. коментар до ст. 19 МК).

 

Докладні схеми митного контролю реалізуються через відповідні митні режими.

Відповідно до ст. 26 Закону «Про державний кордон України» органи охорони державного кордону за погодженням з Державною митною службою, Мінтрансом у пунктах пропуску через державний кордон установлюють відповідний режим – порядок перебування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов'язаної з пропуском через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна [1, c. 153].

Така правова категорія, як зона митного контролю, передбачена законодавством із питань митної справи з метою здійснення митного контролю в межах спеціально виділеної для цього території з особливим режимом знаходження в ній товарів, транспортних засобів, осіб, що переміщують через митний кордон товари і транспортні засоби, а також порядку здійснення в ній господарської діяльності (митно-брокерської, укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тощо).

Відповідно до ст. 48 МКУ і п. 3 Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування, затвердженого Постановою Кабміну № 1947 від 25.12.2002 р. (зі змінами й доповненнями), зони митного контролю створюються митними органами: в межах пунктів пропуску через державний кордон; у межах прикордонної смуги на державному кордоні; у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях; на територіях підприємств; на територіях спеціальних митних зон та в інших, визначених ними місцях [5] (такими можуть бути місця, на які поширюється дія окремих митних режимів, наприклад, митний склад).

Положення Митного кодексу РФ (МК РФ) та Митного кодексу Придністровської Молдавської Республіки (МК ПМР) щодо створення зон митного контролю дещо відмінні від наведених вище.

Так, відповідно до ст. 231 МК ПМР зони митного контролю створюються вздовж митного кордону ПМР; у місцях митного оформлення; в місцях розташування митних органів ПМР та інших, визначених Державним митним комітетом ПМР [6].

Згідно з п. 1 ст. 362 МК РФ зони митного контролю створюються вздовж митного кордону РФ; у місцях здійснення митного оформлення; перевантаження товарів, їх огляду та переогляду; в місцях тимчасового зберігання; в місцях стоянки транспортних засобів, що перевозять товари, які перебувають під митним контролем, та інших, визначених МК РФ [7] (наприклад, у місцях знаходження арештованих товарів – п. 2 ст. 377 МК РФ).

Слід зазначити, що у зв'язку з невизначеністю деяких ділянок державного кордону з Російською Федерацією, Молдовою та Білоруссю було б доцільним створити зони митного контролю вздовж державного кордону України в межах контрольованих прикордонних районів. Доцільність створення таких зон митного контролю визнано п. 6 Програми протидії контрабанди та реалізації на внутрішньому ринку незаконно ввезених товарів на 2000–2001 рр., затвердженої Постановою КМУ № 1608 від 26.10.2000 р. [4].

Отже, зону митного контролю можна було б визначити як територію вздовж державного кордону України, в межах якої митні органи здійснюють митний контроль, встановлюють митні маршрути переміщення товарів і транспортних засобів (за узгодженням із місцевими органами виконавчої влади, Держкомкордону, МВС України та Мінтрансу) і яка визначається адміністративно-територіальним устроєм міст та районів.

Установлення вздовж державного кордону зони митного контролю дало б можливість спільно з органами охорони державного кордону оперативно здійснювати заходи щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, які посягають на встановлений режим зони митного контролю, а також створило б правові підстави здійснювати функції контролю за переміщенням товарів та інших предметів у глибині цієї зони.

Залежно від режиму функціонування розрізняють постійні й тимчасові зони митного контролю.

Постійні зони митного контролю функціонують у межах пунктів пропуску через державний кордон та в місцях розташування підрозділів митних органів. Території та приміщення складів тимчасового зберігання, митних складів спеціальних митних зон також є постійними зонами митного контролю.

Тимчасові зони митного контролю створюються на час проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному контролю, у разі переміщення чи знаходження товарів поза межами встановлених місць митного оформлення (наприклад, у пунктах перевантаження товарів з переоформленням товаросупровідних документів), а також під час здійснення митними органами передбачених законодавством України дій, спрямованих на боротьбу з порушенням митних правил.

Тимчасові зони митного контролю може бути створено на підставі письмового рішення начальника митного органу (наприклад, начальника митного поста).

Межі тимчасової зони митного контролю позначаються спеціальними стрічкою, щитами тощо. Межі постійної зони митного контролю позначаються знаками прямокутної форми з написом українською та англійською мовами «зона митного контролю» («Customs control zone»). Для напису допускається використання й інших мов (окрім уже зазначених), якщо це доцільно під час створення конкретної зони митного контролю.

Режим функціонування зони митного контролю визначається Постановою КМУ № 1947 від 25.12.2002 р. «Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування та Порядку надання дозволу на розміщення у зоні митного контролю споруд та об'єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон».

Відповідно до ст. 51 МКУ режим зони митного контролю – це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель і споруд, а також проведення господарської діяльності в зоні митного контролю. Отже, режим зони митного контролю – це порядок доступу в зону митного контролю й перебування в ній посадових осіб митних органів, що безпосередньо забезпечують процес митного контролю, посадових осіб інших контролювальних служб, громадян, які проходять митний контроль або вповноважені пред'явити для такого контролю товари й інші предмети, а також переміщення товарів та інших предметів за межі зони митного контролю.

Контроль за дотриманням режиму зони митного контролю покладається на посадових осіб підрозділів митних органів, котрі безпосередньо здійснюють процедуру митного контролю й митного оформлення, та посадових осіб митної варти, що забезпечують охорону зони митного контролю.

 

4)особенные процедуры таможенного контроля

Стаття 66. Звільнення від окремих форм митного контролю Звільнення від окремих форм митного контролю встановлюється цим Кодексом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, укладеними в установленому законом порядку.

 

1. Коментована стаття регламентує порядок звільнення від окремих форм митного контролю.

Відповідно до ч. 1 коментованої статті законодавець визначає, що в деяких випадках, закріплених МК, іншими законами України та міжнародними договорами, які укладені в установленому законом порядку, можливе звільнення від окремих форм митного контролю, але не від митного контролю в цілому. Так, для встановлення того факту, що на товари і транспортні засоби поширюється пільговий правовий режим, посадова особа митного органу зобов'язана перевірити відповідні документи і відомості про такі товари чи транспортні засоби.

Відповідно до положень статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи. Визначення випадків та перелік осіб, які звільняються від митного контролю, встановлює тільки Верховна Рада України шляхом прийняття законів та ратифікації міжнародних договорів.

Наприклад, Консульська Конвенція між Україною та Республікою Болгарія, ратифікована Законом України №286 від 01.12.1998 року передбачає випадки звільнення від мита і митного контролю. Так у статті 44 встановлюється правило, що особистий багаж консульської посадової особи звільняється від митного контролю. Він може контролюватися компетентними органами держави перебування у випадку, якщо існують серйозні мотиви вважати, що багаж містить предмети, ввезення і вивезення яких заборонено законами і правилами держави перебування або карантинними правилами. У цьому випадку контроль проводиться в присутності консульської посадової особи або її уповноваженого представника. Члени сім'ї працівників консульської установи користуються привілеями та імунітетами у тому ж обсязі, що і відповідний працівник консульської установи. Аналогічні положення закріплені в ст.41 Консульської Конвенції між Україною і Литовською Республікою, ратифікованою Законом України від 01.11.1996 р. №463/96-ВР.

Митний контроль здійснюється посадовими особами Державної митної служби України в зонах митного контролю, визначених чинним законодавством України. Звільнення від деяких форм митного контролю окремої категорії посадовців для митників є обов'язковою при посвідченні зазначених осіб.

Правила митного контролю та митного оформлення предметів дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, а також їх персоналу та членів сімей персоналу, які користуються на території України митними пільгами, затверджені наказом Державної митної служби України від 19.07.2001 р. №491. Цей документ регламентує правила митного контролю та митного оформлення предметів дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, а також їх персоналу та членів сімей персоналу, які користуються на території України митними пільгами відповідно до статей 35, 36 Віденської конвенції про представництво держав у їх стосунках із міжнародними організаціями універсального характеру (1975 р.), статей 36, 37 Віденської конвенції про дипломатичні зносини (1961 р.), статей 50, 62 Віденської конвенції про консульські зносини (1963 р.).

Митні пільги представництвам, персоналу та членам сімей надаються відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України. Якщо предмети, призначені для офіційного користування або особистого користування персоналом, підлягають контролю з боку відповідних державних органів контролю, то їх митне оформлення здійснюється після проведення контролю цими органами. Митне оформлення предметів, для переміщення яких через митний кордон України законодавством визначено надання дозвільних документів, проводиться згідно з чинним законодавством України. Митне оформлення предметів, транспортних засобів, що належать представництву, персоналу, членам сімей, може здійснюватись довіреною особою на підставі належним чином оформлених документів.

Щодо митного контролю та митного оформлення предметів, призначених для офіційного користування, що переміщуються через митний кордон України, діють такі правила:

- пропуск через митний кордон України предметів, призначених для офіційного користування, і контроль за їх доставкою в митницю, у зоні діяльності якої розташоване відповідне представництво, здійснюються без проведення митного огляду;

- якщо під час пропуску через митний кордон України предметів, призначених для офіційного користування, є достатні підстави вважати, що під виглядом таких предметів (або крім них) переміщуються інші предмети, у тому числі й такі, увезення яких в Україну заборонено, то може бути здійснений митний огляд; такий огляд провадиться за згодою представництва та в присутності уповноваженої представ