Умови проведення тестування для самостійного вивчення дисципліни

 

З метою покращання процесу осмисленого запам’ятовування інформації при підготовці до аудиторних занять та контрольних заходів студенту необхідно провести тестування з питань визначених в темах модулів. Тести для самостійного контролю якості засвоєння необхідної інформації допоможуть студенту закріпити в пам’яті теоретичний матеріал та перевірити набуті знання.

 

 

Підготовка до викладення змісту та оформлення індивідуальних завдань самостійної роботи

 

Індивідуальна форма навчання носить професійно-дослідницький характер, вона призначена відобразити теоретичні знання з дисципліни, обізнаність студентів з новітніми науковими джерелами, методичною літературою, публікаціями, виявити їх здібності до аналізу та практичного використання набутих знань в області менеджменту. Індивідуальне завдання оформлюється у вигляді реферату.

 

Підготовка індивідуального завдання складається з таких етапів:

 

- вибір теми індивідуального завдання, реєстрація її у викладача.

- підготовка до написання індивідуального завдання:

а) підбір літератури за темою;

б) вивчення літератури та її критичне обміркування;

- викладення змісту індивідуального завдання.

- оформлення реферату.

 

Студент має право самостійно обрати тему індивідуального завдання з наведеного переліку в методичних рекомендаціях, за умови, що дана тема в академічній групі не буде повторюватися. Також можливо запропонувати додатково власні розділи, щоб розкрити більш детально тему індивідуального завдання за програмними питаннями дисципліни.

 

Підготовка до викладення змісту та оформлення індивідуального завдання

 

Підбір літератури по темі. За допомогою каталогів бібліотек студент самостійно підбирає літературні джерела, спираючись на рекомендовану основну та додаткову навчально-методичну літературу. Допомогу в пошуку літератури студенту може надавати також викладач.

Вивчення літератури та її критичне обмірковування. Ретельно опрацьовуються законодавчі акти, монографії, підручники, брошури, наукові статті, сайти тощо. Найбільш ефективним методом роботи з літературою є складання тематичного конспекту, в якому студент робить відповідні нотатки, виписки з тексту, аналізує інформацію, критично розглядає теоретичні положення досліджуваної проблеми, аргументує власну точку зору з дискусійних питань теми.

 

Вимоги до оформлення та викладення змісту індивідуального завдання

 

Індивідуальне завдання має бути написане розбірливим почерком або надрукованим на одному боці сторінок стандартного білого паперу формату А4 (210х297 мм) державною мовою з використанням наукового стилю. У друкованому варіанті потрібно застосовувати комп’ютерний набір – 14-й кегль, 1,5 інтервалу, шрифт – Times New Roman.

Текст індивідуального завдання розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів: з лівого боку, зверху і знизу – не менш за 20 мм, з правого – не менш за 10 мм. Допускається вписувати у друкований текст роботи формули чорнилом, тушшю, пастою лише чорного кольору, при цьому щільність вписаного має бути наближена до щільності основного тексту.

Заголовки структурних частин контрольної роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РЕФЕРАТИВНИЙ РОЗДІЛ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» пишуться або друкуються великими літерами симетрично до тексту. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Кожну структурну частину індивідуального завдання слід починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок, проте номер сторінки на ній, як і на структурній частині «ЗМІСТ», не ставиться. Нумерація проставляється на подальших сторінках у правому верхньому куті без крапки.

Обсяг індивідуального завдання має складати 15-20 сторінок рукописного або 12-15 сторінок друкованого тексту.

Структурно індивідуальне завдання повинно містити:

- титульний аркуш (бланк встановленого зразку наведено в додатку А);

- зміст;

- вступ – (1 с.);

- реферативний розділ – (10-15 с.)

- список використаної літератури (повинен охоплювати не менше 20 джерел; нумерація переліку здійснюється арабськими цифрами);

- додатки (позначаються послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь).

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми з посиланнями на літературу, визначається загальна мета індивідуального завдання та конкретно вказується які саме знання та вміння одержав студент в процесі опрацювання теоретичних та практичних питань роботи.

В реферативному розділі обґрунтовуються основні теоретичні і методологічні аспекти вивчення теми з посиланням на авторів, короткі аргументації тих чи інших точок зору, нових розробок, іншої інформації, пов’язаної з темою. На підставі вивчення літературних джерел розкриваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, вказується в чому полягає відмінність та подібність їх поглядів, а також обов’язково обґрунтовуються власні погляди на проблему. В процесі опрацювання реферативного розділу необхідно запропонувати відповідну до теми ситуацію з бізнесу або навести доцільний та конкретний приклад, ухвалити управлінське рішення, при цьому слід дати коротку характеристику, визначити обмеження у вигляді слабких боків об’єкту дослідження та погроз, що можуть виникнути у зовнішньому середовищі, перелічити основні сильні боки об’єкту і можливості, що відкриватимуться в робочому та зовнішньому середовищах базового підприємства, на підставі опрацьованого матеріалу провести детальний аналіз та запропонувати обґрунтовану відповідь. При цьому застосовуватимуться та в подальшому більш глибоко будуть розвиватися такі управлінські навички – спостереження, відбір даних, ідентифікація проблеми, розробка альтернатив, прийняття рішення тощо.

Студент, який виконує індивідуальне завдання має обов’язково навести характер власних думок та особисте ставлення до проблеми, що розглядається в темі.

Список використаної літератури вимагає розміщення джерел інформації у такій послідовності:

а) закони України (у хронологічній послідовності);

б) укази Президента, постанови Уряду (у хронологічній послідовності);

в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

г) монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

д) статті з журналів (абетковий порядок);

є) іншомовні джерела;

ж) електронні джерела.

Процес опрацювання тем, які не викладаються на аудиторних заняттях

Теми, які не викладаються на аудиторних заняттях потребують особливої уваги з боку студента, так як вони містять сучасні унікальні погляди на проблематику менеджменту, допомагають вирішувати складні управлінські рішення на підставі розроблених новітніх технологій менеджменту.

Процес опрацювання тем, які не викладаються на аудиторних заняттях, схожий на процес виконання індивідуального завдання, проте викладання опрацьованого матеріалу відбувається у вигляді усного повідомлення.

 

МОДУЛЬ 1. ВСТУП У МЕНЕДЖМЕНТ

Тести для самоконтролю

1. Менеджмент- це скоріше за все:

а) управління; в) система організації праці;

б) керівництво; г) вміння обходитись з чимось.

2. Управління – це:

а) складова менеджменту;

б) керівництво людьми;

в) цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин.

3. Топ-менеджмент означає:

а) низовий рівень керівництва;

б) середню ланку керівництва;

в) вищу ланку керівництва.

4. Значення менеджменту полягає в тому, що він:

а) забезпечує одержання підприємством максимального прибутку;

б) швидко реагує на зміни ринкової ситуації;

в) об’єднує капітал та співробітників підприємства.

5. Батьком менеджменту вважають:

а) А.Сміта; в) Ф.Тейлора;

б) Г.Форда; г) А.Файоля.

6. “Рух за гуманні стосунки” на підприємстві заснував:

а) Л.Гилбрейт; в) Г.Гант;

б) Ф.Тейлор; г) Е.Мейо.

7. Менеджер – це:

а) власник підприємства;

б) людина, що здійснює управління організацією;

в) людина, що виступає в ролі інвестора.

8. Загальна норма, яка визнається людьми – це:

а) критерій;

б) принцип;

в) правила поведінки;

г) закон.

9. Засновником загальних принципів управління є:

а) А. Маслоу;

б) Р.Оуен;

в) Ф. Тейлор;

г) А.Файоль.

д) М.Вебер.

10. До загальних принципів управління належать:

а) постановка цілі, ініциатива, винагорода персоналу, урахування потреб, принцип взаємозалежності;

б) урахування інтересів, дисципліна, взаємозалежність, ієрархічність, справедливість;

в) ціленаправленість, урахування інтересів, ієрархічність, взаємозалежність, динамічна рівновага, економічність.

11. Стан, який спонукає людину до дії з метою усунення відхилень – це:

а) активність;

б) цілеспрямованість;

в) потреба;

г) інтерес.

12. За ступенем задоволення всі потреби розподіляються на:

а) первинні та вторинні;

б) природні та необхідні;

в) індивідуальні та колективні;

г) фізиологічні та психологічні.

13. Розподіл всіх потреб на потреби влади, успіху та причетності – це теорія:

а) А.Маслоу;

б) Д. МакГрегора;

в) Д. МакКлелланда;

г) В.Врума.

14. Всі фактори мотивації розподіляються на гігієнічні та мотиваційні згідно з теорією:

а) Ф.Герцберга;

б) А.Маслоу;

в) Портера-Лоулера;

г) Д. МакГрегора.

15. Здатність організації протидіяти факторам зовнішнього середовища є підгрунтям принципу:

а) динамічної рівноваги;

б) урахування інтересів;

в) взаємозалежності;

г) ієрархічності.

16. Ефективне застосування ресурсів і оптимізація процесів в організації покладено в основу принципу:

а) взаємозалежності;

б) ціленаправленості;

в) економічності;

г) урахування інтересів;

17. В основі принципу урахування інтересів покладено:

а) місія є сенсом створення та існування будь-якої організації;

б) поведінка будь-якої організації – наслідок взаємозв’язку і взаємодії потреб і цілей;

в) інтерес розрізняти одну управлінську роботу від іншої;

г) ухвалення рішень залежить від значної кількості потреб і інтересів.