Ніцше Ф. По той бік добра і зла

Відомо, що рушійним імпульсом світової історії у філософії життя Ніцше постає воля до влади. При цьому варто наголосити, що в розумінні Ніцше воля до влади, позбавлена шляхетності, призводить до становлення охлократії або, використовуючи новітню політологічну термінологію, «натовпо-елітарного суспільства». Політична еліта такого суспільства рекрутується з так званих зайвих людей. Воля до влади цих «зайвих» не лише проявляється потворно, а й є принципово несумісною з творчою, життєвою силою і характеризується філософом як «повільне самогубство». Наскільки точно відповідають ці твердження реаліям сьогодення, підтверджує виступ голови Української Консервативної партії, професора Г.Щокіна, в якому, зокрема, розглядається опозиція «культура-антикультура»: «Культура завжди біофільна, бо вона орієнтована на життя, — говорить Щокін, — будь-яка культура несумісна з антикультурою, що прагне до суїциду».Деформація волі до влади у «зайвих» відбувається через те, що насправді вони розглядають владу переважно як головний засіб для особистого збагачення. Ніцше наголошував: «Багатства збивають вони і з ними стають дедалі злиденніші. Влади хочуть вони, неспроможні, і передусім важеля влади — багато грошей!» В статті «Що таке поступ?» І.Франко писав, що, дорвавшись до влади, такі «демократи» стають жорстокими, немилосердними, сліпими на нужду і глухими «на плач мільйонів, вони обмежують свободу і права громад на користь жменьки обранців, що дісталися верховодного становища».Отже, організми, вступаючи у зв'язки, стосунки з неживим середовищем, один з одним, утворюють тим самим системи складніші, тобто іншу систему життя на Землі, що проходить шлях розвитку від найпростіших форм до людини. Філософ Олена Золотухіна-Аболіна пише, що теза «життя самоцінне» (природне розгортання думки «світ повсякденності єдиний») має «широке» і «вузьке» тлумачення. Широке тлумачення положення життя самоцінне полягає в тому, що за основу у визначенні змісту, суті положення життя самоцінне взята теза Фрідріха Ніцше «воля до влади», що означає «дійсну хвалебну пісню всього сильного, агресивного, живучого, як здоровий колючий бур'ян», так би мовити, гімн чортополоху, де всі культурні паростки причетні до моральності. Адже мораль заснована на природі людини і на її найважливіших дійсних інтересах, які б не були її переконання або забобони. Основою моралі є природа людей, їх потреби і інтереси.

10. Фройд З. Я та Воно Розглядаючи теорію Фрейда можна виділити три основні структури психіки людини:

1. я (его)

2. над-я (сеперего)

3. воно (ід)

Я – це частина психологічної особистості яка контактує з навколишнім світом. Завдяки ньому події минулого співвідносяться з подіями сьогодення й майбутнього.

Над-я – це моральні устрої (установки) людини. Воно допомагає будувати відносини суспільства на інтелектуальному рівні.

Воно – це несвідома частина людської психіки. Формує інстинкти, бажання. Тобто є стимулом до досягання щастя, яке є цілю у житті людини.

Треба наголосити що всі перераховані структури не можуть існувати кожна окремо. Таким чином можна стверджувати що Воно формує Я, а в свою чергу Я є підставою для формування Над-Я.

Я і Воно не роздільне чіткою межею. Так як Я ми можемо розглядати як свідоме, а Воно як не свідоме.

Фромм Е. Мати чи бути?

Е́рік Фромм 1900- 1980 — соціальний психолог,філософ, психоаналітик, представник «Франкфуртської школи», один із засновників неофрейдизму та фрейдо-марксизму.

Є два фундаментальні напрямки в житті кожної людини, котрі формують та розвивають її, як особистість. Ці напрямки - МАТИ і БУТИ.
Людина, котра вже має непогане авто, хоче мати ще краще. Хто має один диск улюбленої групи чи виконавця, хоче мати решту дисків. Хто має одну книгу улюбленого автора у своїй бібліотеці, той хоче мати більше книг (не обов"язково улюбленого автора). Хтось хоче мати друзів, а хтось - БУТИ другом іншим людям.
Список того, що ми всі хотіли би МАТИ - безкінечний......
Мати, мати, мати....Це вже стало невиліковною хворобою цивілізації.
БУТИ! Яке просте, примітивне слово і так багато в ньому. БУТИ біля когось і зробити когось своєю присутністю хоча б трішечки щасливішим.
БУТИ біля когось, якщо навіть ми нічого за це не МАТИМЕМО. Чому людство вибирає так часто напрямок МАТИ аніж БУТИ?

Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм – це гуманізм

Жан Поль Сартр народився 21 червня 1905 року в Парижі. У 1933-34 роках, знаходячись на стажуванні в Берліні, він знайомиться з феноменологією Едмунда Гуссерля та отримує уявлення про екзистенціалізм Мартина Гайдеґґера.

Твір “Екзистенціалізм – це гуманізм побачив світ у 1946 році, це текст лекції, прочитаної Сартром. У ній він викладає основні тези свого трактату “Буття та ніщо”, хоча в певній мірі переглядає однобічно негативну концепцію волі. В тому ж році з'явилися його стаття “Картезіанська воля” та нарис “Матеріалізм та революція”, в яких ідеї лекції “Екзистенціалізм – це гуманізм отримали подальший розвиток.

У своїй праці «Екзистенціалізм – це гуманізм» Ж. П. Сартр розкриває проблему поняття «екзистенціалізм». Сартр вважає його виключно строгим вченням, але водночас лек до дає йому визначення.

Перш за все автор виділяє два різновиди екзистенціалістів: 1) християнські екзистенціалісти, які сповідують католицизм. 2) екзистенціалісти – атеїсти, до яких належить й сам філософ. Ці дві групи людей об’єднує думка, що існування передує сутності, тобто суб’єктивне переважає над об’єктивним.

Але, дивлячись у майбутнє, людина сама себе «творить» такою, якою прагне стати. Якщо існування передує сутності, то людина відповідальна за своє існування. Але відповідальність має проявлятися не лише за свою індивідуальність, а й за всіх людей.

З цих міркувань, стверджує Сартр, очевидно, що немає нічого несправедливішого за висунуті проти екзистенціалістів заперечення. Екзистенціалізм – ні що інше, як спроба зробити всі висновки з послідовного атеїзму. Він аж ніяк не намагається ввести людину у відчай.
Отже, Жан Поль Сартр у своїй праці звернув увагу на проблему екзистенціалізму. Вказав, що незважаючи на заперечення існування Бога, людина повинна знайти себе і переконатися що ніщо не зможе врятувати її від самої себе.

Водночас мені подобаються ідеї Жана Поля Сартра про те, що людина повинна вірити в майбутнє і «творити себе сама»; розраховувати на власні сили, але оглядатися навколо – на все людство. Отже, ідеї автора є хорошою настановою на оптимізм в житті та якщо сюди додати дотримання моральних норм – напевно життя стало б ідеальним.

Оргега-и-Гассет, Х. Что такое философия?

У центрі уваги Ортега-і-Гассета стояли соціальні проблеми. У своїх роботах «дегуманізація мистецтва» (1925) і «Повстання мас» (1929) вчений вперше в західній філософії виклав основні принципи доктрини «масового суспільства», під яким він розумів духовну атмосферу, що склалася на Заході в результаті кризи буржуазної демократії, бюрократизації суспільних інститутів, поширення грошово-ринкових відносин на всі форми міжособистісних контактів.
Складається система суспільних зв'язків, усередині якої кожна людина відчуває себе статистом, виконавцем ззовні нав'язаної йому ролі, часткою безособового начала - натовпу.
Ортега-і-Гассет критикує цю духовну ситуацію, вважаючи її неминучим результатом розв'язання демократичної активності мас і бачить вихід у створенні нової, аристократичної еліти - людей, здатних на довільний «вибір», які керуються тільки безпосереднім «життєвим поривом» (категорія,близька ніцшеанської «волі до влади»).
Раціоналізм Ортега-і-Гассет вважає своєрідним інтелектуальним стилем «масового суспільства». Він закликає повернутися до донаукових форм орієнтації в світі, до давньої, ще не розчленованої «любові до мудрості».

 

Печчеї А. Людські якості

«Людські якості» розповідають нам про різні способи поліпшення світу, поліпшення людства. Автор показує нам безліч проблем та варіанти їх вирішення, він розповідає про те, що сам він зробив, що вклав у той світ, вякому ми зараз живемо. Головна думка книги, безумовно, є актуальною донині і, як мені здається, буде актуальна і в далекому майбутньому. Я навіть готованазвати її якимось керівництвом за світовими проблем.
Печчеї писав про те, що кожен з нас і сам розуміє. Але не кожен стане так само як і він закликати людство возз'єднатися, щоб загальними зусиллями внести в світ всі ті хороші і позитивні якості, які є в нас, щоб зробити наше життя світлішим, простішим, добрішим.