Тема 3.2. Галицько-Волинська держава

Плани семінарських занять

 

Семінар №1

Тема. 2.1. Витоки українського народу та його державності

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією; уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні терміни і поняття: історіографія, етногенез, асиміляція етнічна, Нестор Літописець, “Повість временних літ”, венеди, анти, західні і східні слов’яни, язичництво.

Персоналії: Нестор Літописець, Аттіла, Бож, Само.

 

План

1. Історіографія історії України: етапи дослідження.

2. Етногенез українців.

3. Формування державності.

Тематика рефератів:

1. Трипільська культура.

2. Велике переселення народів і його вплив на формування слов’янського

етносу.

3. Походження назв “Київська Русь” і “Русь-Україна”.

4. Світогляд давніх слов’ян.

Контрольні запитання та завдання:

1. На якій території формувалися слов’яни?

2. Які основні етапи формування слов’ян?

3. Які словянські обєднання були безпосередніми предками українців?

Рекомендована література: 2, 3, 7, 10, 11, 15, 17, 19, 27.

Додаткова література:

1. Бодрухін В.М. Українська державність удільної доби (ХІІ – ХIV ст.). – Луганськ, 2002.

2. Бузина О. Таємна історія України-Русі. – К., 2004.

3. Вівчарик М.М. Українці: від етносу до нації. – К., 2004.

4. Чайченко О.О. Українські арії: дослідження родоводу України. – К., 2003.

 

 

Семінар №2

Тема 3.1. Київська Русь

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: Київська держава, князь, дружина, централізована держава, політична роздрібленість, князівські уособиці.

Персоналії: Аскольд, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий.

 

План

1. Становлення централізованої держави.

2. Піднесення та розквіт Київської Русі.

3. Період політичної роздробленості.

4. Занепад Київської держави: причини та наслідки.

Тематика рефератів:

1. „Руська правда” – видатна законодавча пам’ятка Київської Русі.

2. Моральне значення “Повчання” Володимира Мономаха.

3. Військо княжих часів.

4. Ранньофеодальна монархія Володимира Великого.

5.Хрещення Русі: причини та історичне значення.

Контрольні запитання та завдання:

1. Назвіть основні етапи державотворчого процесу в Київській Русі.

2. Охарактеризуйте державну політику Ярослава Мудрого.

3. Якими були основні причини занепаду Русі у ХІІ-ХІІІ ст.?

 

Рекомендована література: 1, 2, 3, 5, 7, 8, 10, 16, 19, 22, 26.

Додаткова література:

1. Бодрухін В.М. Українська державність удільної доби (ХІІ – ХIV ст.). – Луганськ, 2002.

2. Бузина О. Таємна історія України-Русі. – К., 2004.

3. Вівчарик М.М. Українці: від етносу до нації. – К., 2004.

4. Власто А. Запровадження християнства у слов’ян: Вступ до середньовічної історії слов’янства. – К., 2004.

5. Гнатюк М., Громовенко Л., Семака Л., Скорульська Р., Стус Д. 100 найвідоміших українців. – М.: Вече, К.: Орфей, 2001. – 584 с.

Семінар №3

Тема 3.2. Галицько-Волинська держава

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: Галицьке князівство, Волинське князівство, ярлик, Золота Орда, Галицький літопис, дуумвірат, хан, окупація.

Персоналії: Роман Мстиславович, Данило Романович

 

План

1. Галицьке і Волинське князівства напередодні об’єднання.Утворення Галицько-Волинського князівства.

2. Королівство Данила Галицького. Внутрішня і зовнішня політика.

3. Занепад Галицько-Волинської держави: причини і наслідки.

Тематика рефератів:

1. Політична діяльність князя Романа.

2. Зовнішня політична діяльність короля Данила.

3. Основні віхи політичного життя Галицько-Волинської держави у другій половині ХІІІ – першій половині ХIV століття.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому після занепаду Києва саме Галицько-Волинське князівство стало основою української державності?

2. У чому полягали причини завоювання монголо-татарами Київської Русі?

3. У чому полягає історичне значення Галицько-Волинської держави?

 

Рекомендована література: 2, 3, 7, 19, 20, 22, 27, 31.

Семінар №4

Тема 4.1. Українські землі у другій половині XIV- початку XVI ст.

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: Велике князівство Литовське, експансія, Густинський літопис, схизма, опозиція, Городельська унія, Річ Посполита, Берестейська церковна унія, кондомінімум, сюзеренітет.

Персоналії: Вітовт, Гедимін, Жигимонт, Ольгерд, Ягайло.

 

План

1. Литовсько-Руська держава.

2. Польська експансія на українські землі у другій половині XIV- початку XVI ст.

3. Національно-культурний та релігійний рух в Україні.

4. Православна церква в Україні напередодні Берестейського собору. Берестейський собор.

Тематика рефератів:

1. Люблінська унія і її історичне значення.

2. Литовські статути.

3. Магдебурське право в Україні.

4. Соціальна структура України XIV- початку XVI ст.

Контрольні запитання та завдання:

1. Що означав і як втілювався у життя литовський політичний принцип “Старини не рушимо, новини не вводимо”?

2. Які наслідки Кревської унії для України?

3. Чому українські магнати виступали проти укладення Люблінської унії, а українська шляхта її активно підтримувала?

 

Рекомендована література: 2, 3, 5, 7, 14, 26, 29.

Додаткова література:

1. Історія України в особах: Литовсько-польська доба. – К., 1997.

2. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою//Україна крізь віки. – Т.6. – К., 1998.

3. Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XIV- перша половина XVIІ ст.). – К., 1998.

 

Семінар №5

Тема 5.1. Доба козаччини

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: козак, Січ, Хортиця, козацька республіка, демократія, кіш, клейноди, реєстрове козацтво, козацькі повстання, єзуїти, чайка, ясир.

Персоналії: Боплан,Дорошенко Михайло, Косинський Криштоф, Наливайко Северин, Підкова Іван, Сагайдачний Петро.

 

План

1. Зародження козацтва: причини та джерела виникнення.

2. Реєстрове козацтво на початку свого існування.

3. Запорізька Січ – козацька республіка.

4. Козацько-селянські повстання наприкінці ХVI- першої половини ХVIІ ст.

Тематика рефератів:

1. Козацьке звичаєве право.

2. Військове мистецтво козаків.

3. Побут і кухня козаків.

Контрольні запитання та завдання:

1. Які особливі умови сприяли виникненню українського козацтва?

2. Які відмінності між реєстровим і низовим козацтвом позначилися на характері та результатах козацько-селянських повстань кінця ХVI- першої половини ХVIІ ст.?

 

Рекомендована література: 2, 3, 7, 12, 13, 20, 21, 27, 32.

Додаткова література:

 

1. Боплан Г. Опис України. – К., 1990. – Т.1-2.

2. Леп’явко С. Козацькі війни кінця століття в Україні. – Чернігів, 1996.

3. Щербак В.О. Формування козацького стану в Україні. – К., 1997.

 

Семінар №6

Тема 5.2. Українська національна революція під проводом Богдана Хмельницького

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: коронний гетьман, Зборівський мирний договір, Білоцерківський мирний договір, Переяславська козацька рада, Березневі статті.

Персоналії: Виговський Іван, Хмельницький Богдан, Іван Богун.

План

1. Соціально-економічне та політичне становище України 20-30-их рр.

XVII cт. Причини і передумови національно-визвольної революції.

1. Внутрішнє й зовнішнє становище Гетьманщини наприкінці 1653 року.

2. Українська козацька держава Богдана Хмельницького.

3. Політичні події 1654 року і їх історичне значення.

Переяславська козацька рада. Березневі статті.

4. Воєнні події 1654 – 1657 рр.

Тематика рефератів:

1. Драматизм життя Богдана Хмельницького.

2. Іван Богун – талановитий полководець.

3. Молдовські походи козаків.

Контрольні запитання та завдання:

1. Які зміни відбулися в соціально-правовому становищі козацтва у період Хмельниччини?

2. Які основні причини і передумови національно-визвольної революції?

3. Дайте характеристику Березневим статтям.

 

Рекомендована література: 2, 3, 5, 7, 8, 13, 21, 26.

Додаткова література:

1. Голобуцький в. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

2. Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький. – Л., 1990.

3. Смолій В.А. Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1995.

 

Семінар №7

План

1. Загострення кризи української державності. Причини Руїни.

2. Гетьманування Івана Виговського: зовнішня і внутрішня політика.

3. Переяславські статті 1659 року. Поділ України на Лівобережну і Правобережну.

4. Спроба гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка об’єднати Україну. Зовнішня і внутрішня політика гетьмана.

5. Занепад державності Правобережної України. “Вічний мир” 1686 р.

Тематика рефератів:

1. Гетьманування Павла Тетері.

2. Гетьман Іван Брюховецький і Батуринські статті 1663 року.

3. Підпорядкування української церкви московському патріархові.

4. Україна в мирних договорах сусідніх держав.

Контрольні запитання і завдання:

1. Розкрийте основні передумови й причини Руїни.

2. Які з міжнародних угод, укладених європейськими державами в останній чверті XVII cт., мали вирішальне значення для козацької держави?

 

Рекомендована література: 2, 3, 5, 7, 8, 13, 21, 26.

Додаткова література:

1. Голобуцький в. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

2. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII- XVIIІ століття: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997.

 

Семінар №8

План

1. Гетьман Іван Мазепа. Спроба відновлення незалежності України.

2. Гетьман Пилип Орлик і його “Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорізького”.

3. Іван Скоропадський і його “Просительні статті” як нового проекту міждержавної угоди між Гетьманщиною і Російською імперією.

4. Антиукраїнська політика уряду Катерини ІІ. Остаточне знищення Запорізької Січі 1775 р. Ліквідація української автономії.

Тематика рефератів:

1. Політична діяльність Павла Полуботка.

2. Гетьманування Данила Апостола.

3. Кирило Розумовський – останній гетьман України.

Контрольні запитання та завдання:

1. Дайте визначення головних автономних прав і привілеїв, якими користувалася Гетьманщина у складі Російської імперії.

2. У чому полягала антиукраїнська політика уряду Катерини ІІ?

3. Іван Мазепа – зрадник чи патріот України? Відповідь обгрунтуйте.

 

Рекомендована література: 2, 3, 5, 7, 8, 13, 21, 26.

Додаткова література:

1. Володарі гетьманської булави. – К., 1994.

2. Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини XVII – першої чверті XVIII ст. – К., 1995.

Семінар №9-10

План

1. Економічне і політичне становище України у складі Російської імперії.

2. Початки національного відродження. Джерела українського національного відродження. Рух українських автономістів. Масонські ложі. Малоросійське товариство. Декабристи.

3. Революційні течії і рухи другої половини XIX ст.

3.1. Кирило-Мефодіївське товариство.

3.2. Громадівський рух.

3.3. Братство тарасівців.

Тематика рефератів:

1. Устим Кармалюк.

2. Трудова українська еміграція у XIX ст.

Контрольні запитання і завдання:

1. Як були інкорпоровані українські елітні землі у складі Російської імперії?

2. Джерела українського національного відродження.

 

Рекомендована література: 2, 5, 6, 9, 18, 26, 31.

Семінар №11

План

1. Політичне становище західноукраїнських земель у складі Австро-угорської імперії.

1.1. Стан розвитку промисловості і сільського господарства.

1.2. Адміністративні зміни на території Австрійської імперії у другій пол.

XIX ст.

2. Революційні події 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях.

3. Політичний рух на західноукраїнських землях у другій пол. XIX ст. Народовці. Діяльність культурно-просвітницького товариства «Просвіта». Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

 

Тематика рефератів:

1. Економічний розвиток західноукраїнських земель у XIX ст.

2. Боротьба селян Східної Галичини протии феодального гніту в першій половині XIX ст.

Контрольні запитання та завдання:

1. Як були інкорпоровані українські елітні землі у складі Російської імперії?

2. Джерела українського національного відродження.

3. Як можна охарактеризувати перші кроки інтеграції українських земель у державнийм простір Австрійської імперії?

 

Рекомендована література: 2, 5, 6, 9, 18, 26, 31.

Додаткова література:

1. Задорожний В.Є. Товарне виробництво і торгівля на західноукраїнських землях. – Л., 1989.

2. Ковальчак Г.І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. – К., 1988.

 

Семінар №12

План

1. Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині. Створення українських політичних партій: РУП, УСП, УНП, УСДРП.

2. Наростання українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях.

3. Суспільно-політичний рух в Україні в роки Першої світової війни.

3.1. Перша світова війна і український політичний рух на території Наддніпрянської України.

3.2. Позиція західноукраїнських політичних сил під час Першої світової війни.

 

Тематика рефератів:

1. Студентський рух в Україні на початку ХХ ст.

2. Українські січові стрільці.

Рекомендована література: 3, 5, 6, 9, 19, 24, 30.

Додаткова література:

1. Історія січових стрільців. Воєнно-історичний нарис. – К., 1992.

2. Литвин В. Україна: доба війн і революцій (1914-1920). – К., 2003.

3. Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. – Л., 1990.

4. Українські політичні партії кінця ХІХ-поч. ХХ ст. Програмові і довідникові матеріали. – К., 1993.

Семінар №13

Рр.

(2 год.)

Мета заняття: розвивати навички самостійного здобуття знань за аналогією, уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Основні поняття: українська революція, самостійники, Українська Центральна Рада, українізація армії, Вільне козацтво, Директорія, ЗУНР, Акт Соборності України.

Персоналії: Грушевський Михайло, Петлюра Симон, Винниченко Володимир, Скоропадський Павло.

 

План

1. Доба Центральної Ради: зовнішня і внутрішня політика.

2. Українська держава П. Скоропадського.

3. Встановлення влади Директорії: відродження і занепад УНР.

4. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Соборності України.

 

Тематика рефератів:

1. Універсали Української Центральної Ради про державний устрій України та її соціально-економічну політику.

2. Українська Народна Республіка та радянська Росія: проблеми взаємовідносин.

3. Симон Петлюра – головний отаман.

Контрольні запитання та завдання::

1. Політична програма Центральної Ради?

2. Причини падіння Центральної Ради?

3. Основні напрями політичного курсу Директорії?

4. У чому полягали причини поразки Директорії?

5. Які історичні події називають “злукою”?

6. Які причини поразки ЗУНР?

Рекомендована література: 3, 5, 6, 9, 19, 24, 30.

Додаткова література:

1. Історія січових стрільців. Воєнно-історичний нарис. – К., 1992.

2. Литвин В. Україна: доба війн і революцій (1914-1920). – К., 2003.

3. Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. – Л., 1990.

4. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Концепція та історіографія: у 2 т. – К., 1997.

Семінар №14

План

1. Українські землі у складі Польщі. Політичний та національно-визвольний рух у Західній Україні.

2. Українські землі під владою Румунії.

3. Становище Закарпаття у складі Чехословаччини.

Питання для перевірки знань:

1. Якою булла економічна політика Польщі щодо українських земель?

2. Що таке пацифікація?

3. За яких умов виникла УВО?

4. Який характер мала політика румунського уряду щодо українців?

5. Яким чином булла надана автономія Карпатській Україні?

Рекомендована література: 3, 5, 6, 9, 19, 24, 30.

Додаткова література:

1. Задорожний В.Є. Товарне виробництво і торгівля на західноукраїнських землях. – Л., 1989.

2. Ковальчак Г.І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. – К., 1988.

Семінар №15

План

1. Входження України до складу СРСР.

2. Політика українізації: причини та наслідки.

3. Примусова колективізація. Голодомор 1932-33 рр.

4. Сталінський террор в Україні в 30-ті рр. ХХ ст. “Розстріляне відродження.”

Тематика рефератів:

1. План і ринок в добу НЕПу.

2. Український націонал-комунізм у 1920-х роках.

Контрольні запитання та завдання:

1. Які основні риси характеризували міжнародне і внутрішнє становище України на початку 20-х років?

2. Що таке українізація і за яких обставин вона булла проголошена?

3. Чи можна погодитись з думкою, що колективізація “фактично означала розселювання”. Якщо так, то чому?

4. Які причини голоду в Україні у 1932-33 рр.? У чому суть “закону про п’ять колосків”?

Рекомендована література: 2, 3, 9, 23, 26, 32.

Додаткова література:

1. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К., 1999.

2. Шаталіна Є.П. Селянські виселки під час колективізації в Україні (1928-1932 рр.). – К., 1997.

 

Семінар №16

План

1. Україна в геополітичних планах західноєвропейських держав та СРСР.

Пакт Молотова-Ріббентропа.

2. Встановлення Радянської влади в Західній Україні. Входження Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР.

3. Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни. Радянський рух Опору. Український національний рух Опору.

4. Німецький “новий порядок”.

Тематика рефератів:

1. Діяльність ОУН у 1939-1941 рр.

2. Степан Бандера і український національний рух.

Контрольні запитання та завдання:

1. У результаті яких подій західноукраїнські землі увійшли до складу УРСР?

2. У чому суть гітлерівського окупаційного режиму?

3. Чому в Україні в роки війни існувало кілька різновидів Руху Опору? Назвіть ці види.

Рекомендована література: 2, 3, 9, 23, 26, 32.

Додаткова література:

1. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Л., 1993.

2. Трофимович В. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945). – Л., 1995.

Семінар №17

План

1. Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 40-х – початку

50-х рр.

1.1. Ждановщина в Україні.

1.2. Громадянська війна в західних областях України. Операція “Вісла.”

2. Україна в період “Відлиги”.

3. Період “застою” в Україні: соціально-політичний аспект.

4. Перебудова і Україна. Декларація про державний суверенітет України.

Тематика рефератів:

1. Особливості національного питання в Україні в 70-х рр.

2. Політичні портрети П. Шелеста, В. Щербицького.

Контрольні запитання та завдання:

1. Що таке десталінізація? Хто був ініціатором її проведення?

2. У чому суть хрущовських реформ?

3. Що таке “ждановщина”?

4. Наслідки перебудови для України?

Рекомендована література: 1, 2, 3, 9, 24, 26, 30.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ (СРС)

8.1. Графік виконання самостійної роботи студентів

№ зп	Назва теми	Кількість годин СРС	Форма контролю
1	2		5
	Тема 2.1. Витоки українського народу та його державності		С, КР, ЗМ
	Тема 3.1. Київська Русь		С, КР, ЗМ
	Тема 3.2. Галицько-Волинська держава		С, КР, ЗМ
4.	Тема 4.1. Українські землі у другій половині XIV- другій пол. XVI cт.		С, КР, ЗМ
	Тема 5.1. Доба козаччини		С, КР, ЗМ
	Тема 5.2. Українська національна революція під проводом Богдана Хмельницького		С, КР, ЗМ
	Тема 5.3. Україна на завершальному етапі національної революції (період Руїни)		С, КР, ЗМ
	Тема 5.4. Україна наприкінці XVII-у XVIII ст.		С, КР, ЗМ
	Тема 6.1. Українські землі під владою Російської імперії (кінець XVIII- ХІХ ст.)		С, КР, ЗМ
	Тема 6.2. Західна Україна у складі Австро-Угорщини (кінець XVIII- ХІХ ст.)		С, КР, ЗМ
	Тема 6.3. Суспільно-політичний і національний рух в Україні наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст.		С, КР, ЗМ
	Тема 7.1. Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр.		С, КР, ЗМ
	Тема 9.1. Україна напередодні та в роки Другої світової війни.		С, КР, ЗМ
	Тема 10.1. Україна у другій половині 40-х – поч. 90-х рр. ХХ ст.		С, КР, ЗМ
	Разом	24 год.

8.2. Завдання для самостійної роботи та методичні вказівки до їх виконання

Організація самостійної роботи студентів передбачає вирішення наступних важливих завдань:

§ формування навиків продуктивного спілкування в умовах навчального процесу, що у тій чи іншій мірі являються наближеними до реальних умов;

§ розвиток вміння аргументувати свою точку зору, чітко формулювати та ясно викладати свої думки;

§ становлення здібностей до аналізу складних ситуацій, здатності виділення основних та другорядних причин їх виникнення, вміння знаходити засоби та способи їх вирішення;

§ удосконалення процесів уваги, пам`яті, а також мислення.

 

Основними видами організації самостійної роботи є:

· вивчення лекційного матеріалу, основою якого є конспект лекцій викладача;

· вирішення завдань, які даються в ході проведення семінару викладачем (див. зміст питань у планах семінарських занять);

· виконання домашніх завдань та настанов, котрі подаються викладачем наприкінці лекції;

· написання глосарія – словника, в якому відображується коротке роз`яснення термінів та понять по заданій темі;

· написання «історичних портретів» та ессе, що пов’язано з висвітленням конкретного явища чи події;

· огляди по темі – письмовий короткий літературний огляд на 1-2 сторінки з рекомендованої теми з використанням додаткового матеріалу з різноманітних видань, а також з інформаційних ресурсів Інтернету.

· підготовка до семінарських занять;

· складання таблиць, схем на задану тематику.

Важливим елементом організації самостійного вивчення навчальної дисципліни виступає підготовка рефератів. Тематика рефератів вказується як у планах проведення семінарських занять, так і в методичних посібниках для самостійного вивчення дисципліни. Рефератом прийнято також називати доповідь з оглядом готових матеріалів.

Реферування передбачає виклад чужих точок зору, зроблених вченими висновків. але не забороняє висловлювати власну точку зору, оскільки само по собі ставить мету вироблення відношення курсанта, студента чи слухача до проблеми, котра вивчається.. У ньому дається лиш е первісне осмислення та узагальнення певного обсягу інформації, що накопичена вченими та викладено в опублікованій літературі.

Підготовка письмових домашніх робіт передбачає особливий вид творчого завдання – «історичного портрету». Дане завдання планується виконувати у рамках вивчення тих тем загального курсу, які розкривають особливості становлення логічної думки, ознайомлення з основними історичними школами, напрямками історичної науки.

Для організації самостійного вивчення навчальної дисципліни передбачено проведення групових та індивідуальних консультацій викладачем у поза навчальний час.

8.2. Тематичний план самостійної роботи студентів

№ зп	Тема	Завдання
1	2	3
	Тема 2.1. Витоки українського народу та його державності	1. Скласти таблицю періодизації основних етапів історії України і дати їм коротку характеристику.
	Тема 3.1. Київська Русь	Творче завдання: скласти “історичний портрет” київського князя (на вибір студента).
	Тема 3.2. Галицько-Волинська держава	Дати відповідь на питання: 1. У чому полягало історичне значення Галицько-Волинської держави?
4.	Тема 4.1. Українські землі у другій половині XIV- другій пол. XVI cт.	1. Законспектувати основні ключові поняття (див. семінар №4) 2. Скласти схему соціальної структури України XIV- другій пол. XVI cт.
	Тема 5.1. Доба козаччини	1. Скласти хронологічну таблицю на тему: “Козацько-селянські повстання 30-их рр. XVIІ cт. ”
	Тема 5.2. Українська національна революція під проводом Богдана Хмельницького	1. Скласти хронологічну таблицю “Основні події Національно-визвольної війни в 1648-1657 рр.”
	Тема 5.3. Україна на завершальному етапі національної революції (період Руїни)	1. Скласти порівняльну таблицю “Зовнішня і внутрішня політика гетьманів Лівобережної і Правобережної України в період Руїни”
	Тема 5.4. Україна наприкінці XVII-у XVIII ст.	Дати відповідь на питання: 1. Політична діяльність Павла Полуботка. 2. Головні автономні права і привілеї Гетьманщини у складі Російської імперії.
	Тема 6.1. Українські землі під владою Російської імперії (кінець XVIII- ХІХ ст.)	1. Скласти хронологічну таблицю “Соціальні та національно-релігійні рухи (кінець XVIII- ХІХ ст.)”
	Тема 6.2. Західна Україна у складі Австро-Угорщини (кінець XVIII- ХІХ ст.)	1. Скласти хронологічну таблицю “Основні революційні події 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях”
	Тема 6.3. Суспільно-політичний і національний рух в Україні наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст.	1. Скласти порівняльну таблицю політичних програм двох партій (на вибір студента)
	Тема 7.1. Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр.	1. Написати “історичний портрет” одного з політичних лідерів.
	Тема 9.1. Україна напередодні та в роки Другої світової війни.	1. Скласти хронологічну таблицю “Основні події 1939-1945 рр. на українських землях”
	Тема 10.1. Україна у другій половині 40-х – поч. 90-х рр. ХХ ст.	Скласти таблицю-конспект на тему: “Внутрішні та зовнішні пріоритети України на початку ХХІ ст.”

ІНДИВІДУАЛЬНА НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТА

Оформлення ІНДЗ

Текст ІНДЗ має бути у вигляді машинописного тексту чи комп’ютерного набору, на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм). Текст роботи слід друкувати додержуючись таких полів: верхнє і нижнє – не менше 15 мм, ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 15 мм. Шрифт – 14 мм, інтервал між рядками 1,5. При виконанні роботи у роздрукованому на комп’ютері вигляді студент додає обов’язково електронний варіант роботи на дискеті або іншому носію. Виконання тексту різнокольоровими чорнилами не допускається.

Усі сторінки повинні мати суцільну нумерацію впродовж усього тексту починаючи з титульного аркуша. Номер сторінки проставляють у правому нижньому кутку сторінки. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють.

Скорочення слів і словосполучень у роботі виконуються відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Тема ІНДЗ обирається відповідно до порядкового номеру студента у списку групи академічної групи.

ІНДЗ подається у вигляді реферату з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом до 10 арк.)

Подається ІНДЗ викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни та приймає екзамен, не пізніше ніж за 2 тижні до екзамену.

Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті з навчальної дисципліни на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Допускається доповнення змісту ІНДЗ в усній формі.

Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання визначається викладачем.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінювання рівня знань студентів проводиться за модульно – рейтинговою системою.

Основними критеріями оцінювання знань студентів є: оцінювання знань студентів на семінарських заняттях із змістових модулів, оцінювання виконання самостійної роботи (СРС), підсумкові письмові роботи по ЗМ, оцінювання ІНДЗ.

11.1. Таблиця оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студентів за напрями підготовки

6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030509 “Облік і аудит”, 6.030502 “Економічна кібернетика”, 6.030503 «Міжнародна економіка», 6.030601 “Менеджмент”

ПОТОЧНИЙ ТА МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ	Індивідуальна науково-дослідна робота
Заліковий модуль
Семінарські заняття	СРС	ЗМ
51 бал	14 балів	22 бали
87 балів	13 балів
РАЗОМ: 100 балів

Підсумкового контролю

Рейтинг студента (балів)	Оцінка за шкалою ECTS	Визначення	Оцінка
за національною системою	за системою ЛДФА
90 – 100	A	Відмінно (EXCELENT) відмінне виконання з незначною кількістю помилок	Відмінно
82 – 89	B	Дуже добре (VERI GOOD) вище середніх стандартів, але з деякими помилками	Добре
75 – 81	C	Добре (GOOD) – в цілому змістовна і правильна робота з певною кількістю значних помилок	Добре
69 – 74	D	Задовільно (SATISFACTORI) – непогано, але зі значною кількістю недоліків	Задовільно
60 – 68	E	Достатньо (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям	Задовільно
35 – 59	FX	Незадовільно (FAIL) – необхідна ще певна додаткова робота для успішного складання екзамену	Незадовільно
1 – 34	F	Незадовільно (FAIL) – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс

 

Рівневі бали А, В, С, D, E, є прохідними.

FX означає “незадовільно” і студент може бути допущений до екзамену за умови певної додаткової роботи.

F означає “незадовільно” і необхідна значна подальша робота, без виконання якої студент не допускається до екзамену.

 

 

Навчання з дисципліни