Ex. 10. Match terms to their definitions

1. Financial market	a)An amount of the profit that a company pays to shareholders.
2. Liability	b)The process of converting loans and other financial assets that are not tradable into securities.
3. Commercial bank	c)The total quantity of money in the tconomy.
4. Foreign Exchange	d)A financial asset such as a share or bond; the certificate that shows you own this.
5. Securities	e)A thing of value that a person or a company owns, such as money or property or a right to receive payment of a debt.
6. Asset	f) The activity of buying and selling shares, bonds, currencies etc.; the organized structure for doing this or the place where it happens.
7. Bond	g) The system of exchanging the money of one country for that of another.
8. Dividend	h)The amount of money that a company or a person owes.
9. Financial asset	i) A financial firm that serves as a financial intermediary by taking in deposits and using them to make loans.
10. Financial institution	j)An asset that is not physically useful but has a financial value, for example money, an investment or a right to claim payments.
11. Securitization	k)An organization such as a bank that offers financial services, such as accepting deposits, making loans or investing customers’ money.
12. Money supply	l)An agreement by a government or an organization to pay back the money an investor has lent plus a fix amount of interest on a particular date; a document containing this agreement.

 

Ex. 11. Case Study.

 

The teacher of English of International Economics and Management Department asks the students to work as translators and to present the translation of the text “ Система регулювання фінансового ринку Великобританії ”. The students are asked to be particularly close to the Ukrainian version, translating the pieces of the text, answering the following:

 

1.	a) What is the main body regulating the financial services industry in the UK? b) What are the main functions and responsibilities of the FSA? c) What is the FSA responsible to? d) What is the FSA financed by?

 

Система регулювання фінансового ринку Великобританії

Регулювання всіх сегментів фінансового ринку Великобританії покладено на спеціальний орган – Відомство з фінансових послуг (Financial Services Authority, FSA), яке де-факто існує з кінця 1990-х років. Раніше регулювання здійснювали різні організації від Банку Англії до саморегульованих організацій. У кінці минулого десятиліття У Великій Британії почалася реформа системи регулювання, в результаті якої сформувався теперішній мегарегулятор. Нормативною базою діяльності FSA є Закон про фінансові послуги та ринки 2000 року (Financial Services and Markets Act 2000). Законом перед Відомством поставлені наступні основні завдання:

· Підтримувати довіру до фінансової системи Великобританії;

· Сприяти кращому розумінню фінансової системи населенням;

· Забезпечити належний рівень безпеки для інвесторів;

· Зменшити можливі злочини у фінансовій сфері.

Ці завдання вирішуються шляхом ліцензування (authorisation) учасників фінансових ринків (компаній та фізичних осіб); запровадження та доримання нормативів, які забезпечують економічну безпеку (достатня капіталізація, структура активів та пасивів), контролю та постійного моніторингу їх діяльності на ринку; підтримання бази даних про ліцензовані установи; формування інвесторів про потенційно доступні механізми інвестування; створення механізмів компенсації для інвесторів та забезпечення роботи системи контролю за діючим законодавством, включаючи механізми впливу на порушників.

FSA є статутним (statutory) органом регулювання, тобто таким, що виник на підставі закону,(не урядовим– non-governmental). Відомство є підзвітним парламенту через Міністерство фінансів. Голова та члени правління Відомства призначаються Міністерством фінансів (при цьому Міністерство не втручається у справи Відомства, яке є абсолютно самостійним органом). Англія, таким чином, відійшла від моделі саморегулювання фондового ринку яка була характерна для неї аж до кінця минулого десятиліття. Відомство фактично є державним органом регулювання, хоча формально частково зберегло ознаки саморегульованої організації. Відомство не має бюджетного фінансування, а фінансується фінансовими установами, які воно контролює, за рахунок відрахувань з прибутку. Загальна кількість співробітників у 2009 році складала приблизно 2300 осіб.

 

Ex.12. The teacher asks the group of students to prepare a round-table discussion on the topic “The structure of the financial system of Great Britain”. Dwell upon past and recent developments in its history and the role of the bodies thatmanage and supervise the system. Use not only information of the unit but also that provided by the official sites of the Bank of England, HM Treasury and the FSA.

 

EX.13. Summarize the following text in 100 words.

 

Особливості фінансової системи Великобританії.

Хоча фінансову систему Великобритінії за типом відносять до таких, що «засновані на ринку цінних паперів» (market-based), за співвідношенням «активи банків/ВВП» вона перевершує Німеччину та Японію – країни з банківськими фінансовими системами. Причиною цього є те, що в Лондоні знаходяться 254 іноземних банки (більше ніж будь де у світі), на долю яких припадало у 2009 році 58% банківських активів. Діяльність іноземних банків у Лондоні пов’язана в основному з міжнародними операціями, а не з кредитуванням англійських позичальників.

У залежності від напрямку діяльності банки Великобританії поділяються на комерційні та інвестиційні. Хоча, найбільші англійські банки можна назвати універсальними, оскільки вони утворюють групи, у складі яких є організації, що працюють в усіх сегментах ринку. Часи, коли англійські банки спеціалізувались лише на класичних банківських операціях, залишились далеко у минулому. Разом з тим слід підкреслити, що робота з цінними паперами та деривативами здійснюється не безпосередньо комерційним банком, який входить у ту чи іншу банківську групу, а його дочірнім підрозділом (інвестиційним, тими, що керують активами та надають брокерські послуги).

Дуже важливою групою фінансових установ у Великобританії є страхові компанії, пенсійні фонди та інститути колективного інвестування. Страховий сектор Великобританії – найбільший у Европі та третій у світі після США та японії.

Серед інститутів колективного інвестування (інвестиційних фондів) переважають пайові фонди (unit trusts) та інвестиційні компанії відкритого типу (open-end investment companies), які з’явилися за останні десять років.

Галузь вирізняється відносно високим рівнем концентрації: на долю десяти основних гравців припадає половина всіх активів, які знаходяться у управлінні. Найкрупнішими учасниками є Barclays та Global Investors, які управляють 1,6 трлн.дол. активів.

 

BEFOFE YOU READ

Discuss the following questions.

Why do you think financial intermediarie exist?

What roles do they have in the economy?

TEXT B

Most people do not enter financial markets directly but use intermediaries or middlemen. Commercial banks are the financial intermediary we meet most often in macroeconomics, but mutual funds, pension funds, credit unions, savings and loan associations, and to some extent insurance companies are also important financial intermediaries. When people deposit money in a bank, the bank uses the funds to make loans to home buyers for mortgages, to students so they can pay for their education, to business to finance inventories, and to anyone else who needs to borrow. A person who has extra money could, of course, seek out borrowers himself and bypass the intermediary. By eliminating the middleman, the saver could get a higher return. Why, then, do so many people use financial intermediaries?

Financial intermediaries provide two important advantages to savers. First, lending through an intermediary is usually less risky than lending directly. The major reason for reduced risk is that a financial intermediary can diversify. It makes a great many loans, and even though some of those loans will be mistakes, the losses will be largely offset by loans that are sound. In contrast, an average saver could directly make only a few loans, and any bad loans would substantially affect his wealth. Because an intermediary can put its "eggs" in many "baskets," it insures its depositors from substantial losses.

Another reason financial intermediaries reduce risk is that by making many loans, they learn how to better predict which of the people who want to borrow money will be able to repay. Someone who does not specialize in this lending may be a poor judge of which loans are worth making and which are not, though even a specialist will make some mistakes.

A second advantage financial intermediaries give savers is liquidity. Liquidity is the ability to convert assets into a spendable form – money – quickly. A house is an illiquid asset; selling one can take a great deal of time. If an individual saver has lent money directly to another person, the loan can also be an illiquid asset. If the lender suddenly needs cash, he must either persuade the borrower to repay quickly, which may not be possible, or he must find someone else who will buy the loan from him, which may be very difficult. Although the intermediary may use its funds to make illiquid loans, its size allows it to hold some funds idle as cash to provide liquidity to individual depositors. Only when a great many depositors want to withdraw deposits at the same time, which happens when there is a "run" on the institution, will the financial intermediary be unable to provide liquidity. Unless it can obtain help from the government or other institutions, it will be forced to suspend payments to depositors.

Economists are concerned that financial intermediaries can be a source of shocks to the economy, bumps that can disrupt the normal flow of economic life. This concern arises for at least two reasons. First, bank debt serves as money, so disruptions to banks can affect the amount of money in circulation. Second, financial intermediaries are tied together through chains of debts and assets. Because of these linkages, the failure of one financial intermediary can weaken others, increasing their chances of failure. As a result, there is the possibility that if a key financial intermediary fails, that failure can create a domino effect that could cause other financial institutions to fail, ultimately causing the financial sector to "seize up" and stop functioning. Serious disruption of the financial markets will disrupt the rest of the economy.