Палеогеографія території України у ранньому періоді каледонської палеогеографічної ери.

Ранньокаледонський таласократичний період відповідає середньому і пізньому кембрію.

Період каледонської ери в Україні розпочинається середньокембрійською трансгресією.

На зх. України на початку Каледонської ери не відбулось помітної зміни структури.

Середньо кембрійські відклади на Волино-Поділлі в сх. Частині представлені ясно-сірими кварцовими пісковиками. Море було мілким. Літоральні відклади.

Верхньокембрійські відклади більш дрібнозернисті. Море затоплює дещо більшу площу, але залишається мілководним. Живність багатша ніж в ранньому Кембрії. Життя зосереджено в морі. Знайдено сліди трилобітів.

Наприкінці Кембрію море залишає Волино-Поділля і можливо Карпатський регіон.

Ранньокаледонський теократичний період – час абсолютного панування суходолу в межах України.

Ордовик поділяють на 2 частини. В першій частині повсюдно був суходіл, панували височинні пустельні ландшафти.

Потім існували 3 трансгресії, які охопили майже все Волино- Поділля, Передкарпаття і р-н Карпат.

В ордовику теригенне осадко нагромадження змінене на карбонатно-теригенне. В Україні появляються умови для нагромадження карбонатних відкладів.

Потужність відкладів Ордовику (середнього і верхнього) дуже мала. Потужність до 50-60м.

Відклади ордовику можна бачити у відслоненнях в сер. Частині Середнього Придністер*я, в районі сіл Молодово.

Кінець ордовику початок силуру характеризується початком ранньогондванського льодовикового періоду 460-420 млн р. тому.

Карпатський регіон в ордовицький час входить до складу обширного океану.

На Передкарпатті – порівняно мілководний басейн.фауна- граптоліти, брахіоподи, остракоди.

Цей район відповідав континентальному схилу.

Відклади ордовику відомі також в Карпатах.

Пізній період Каледонської палеогеографічної ери охоплює силур і початок раннього девону. В силурійський період на волино-поділлі з’являється море, дуже мала концентрація уламкового матеріалу, тому суша мала вирівняний рельєф. В ранньому силурі затоплюється майже все волиноподілля, море було відкрите, глибина зростала у пд.-зх. Напрямі. У прибережних зонах спостерігалось глинисто-вапнякове дно, з просуванням на пд.-зх. дно ставало глинистим, це пов’язано зі зростанням глибини, тому вздовж росточчя поширені глинисті сланці, які також були присутні в передкарпатті.

В пізньому силурі кардинальних змін не відбувається, море розширюється і відбувається трансгресія. Море ділилося на прибережну, мілководну і глибоководну зони, які розділяла зона бар’єрних рифів. Відклади нагадують ранньосилурійські, з’являються доломіти, аргіліти.

Відклади верхнього силуру мають велику потужність, є стратиграфічно повними, тому мають важливе значення для палеогеографії. Ці відклади переходять у девон.

Ранній девон характеризується теократичним періодомЮ, зменшенням моря, утворення лагун. Відбувається девонський орогенез,на розточці формуються невисокі гори. Суша на волиноподіллі і можливо в карпатах.

 

1.5 Природа України у ранній період герцинської палеогеографічної ери

Ранній період герцинської палеогеографічної ери охоплює середній, пізній девон і ранній, середній карбон, всі вони відносяться до таласократичного періоду.

Майже весь ранній девон не було наступу моря, існувала волино-подільська лагуна. В середньому девоні відбувалося трансгресія моря, утворилося 2 моря волино-подільське і дніпрово-донецьке (пізніше зєдналися). Формується передкратонний прогин львів-люблін. Щодо відкладів, то у волино-подільському мілкому морі утворюються – брахіоподи – теригенно-карбонатні формації (в східному напрямі утворюються териленні породи з мергелями,доломіт і ангідрит, в передкарпатті- глини, доломіти). В пізньому девоні відбувається максимальна трансгресія моря – зменшення територій і збільшення глибини. В дніпрово-донецькому морі розпочинається глибоководний вулканізм. Для цього періоду характерне опускання території, все більше формування теригенних відкладів, утворюються засоли на великі території. В середньому і пізньому девоні панує аридний тип клімату(жаркий і сухий).

В ранньому і середньому карбоні панує гумідний тип клімату(вологий і жаркий). Цей період характеризується постійними трансгресивними і регресивними періодами. Максимальна трансгресія – це 2 моря волино-подільське і дніпрово-донецьке(зєдналися). Важливим етапом даного періоду є візейський час вугленагромадження- у волиноподіллі нагромаджується 65% відкладів потужністю до 1.3 км,де нагромадилось біля 30 пластів вугілля; морські відклади неглибокі, континентальні представлені – озерними і болотними відкладами. В дніпрово-донецькій території відбувається швидке опусканн, так званий долотний вік. Відклади чергуються морські – озерні – континентальні, 95% теригенні, 1-2% вугілля (біля 300 пластів). В середньому карбоні море покинуло волино-поділля і частково дніпрово-донецьку улоговину, у карпатах відбувається 2 етап орогенезу – герцинські карпати

 

1,6 ) природа україни у пізній період герцинської палеогеографічної ери

Геократичний етап охоплює пізній карбон, перм і першу пол.. тріасу. Характеризується домінув. континентальних умов(наприкінці пермського часу і поч.. тріасу). В інші часи цього періоду були морські умови, але вони були короткими і на не великих площах, і лише в межах Дніпровсько-Донецького регіону.

В межах Донбасу-мілководні моря (пізньокам’яновугільні і пермські), які чергувалися з лагунами солоними або прісними.

Плоский і тривалий басейн- на пд. України.

Морські умови були в пізньому тріасі. Тут були брили пермських порід.

Формувався Чорноморський басейн.

Клімат: кліматичні умови змінювалися. Спочатку (пізній карбон)- порівняно вологий і холодний, потім (перм-тріас)- переважно теплий і сухий. У пізньому карбоні все ще існують болота, заболочені ліси, але умови для цього помітно гірші, через те, що клімат стає холоднішим. В сер. пізнього карбону формування боліт припиняється взагалі. Також проходить пізньогондвандське зледеніння, але не в Європі. В 2 пол пермсько-тріасового часу клімат жаркий і сухий, про це свідчать сульфати і солі в пермсько-тріасових відкладах Донбасу, оолітові вапняки.

Рельєф в цей час був порівняно контрасним. Добре виділ низовини і височини, існували гори, перевагу мали денудаційні ландшафти.

Глинисті відклади і червоноколірні піски, болотних відкладів немає.

Потужність континентальних відкладів досить значна.

Відклади бідні на палеонтологічні рештки, особливо сухі умови були в 1 пол тріасу. В цей час тут панують ландшафти тропічних пустель і напівпустель. Клімат стає вологіший на поч. пізнього тріасу.

 

 

Україна в альпійську ПГ еру. Донеогенові етапи.

За різними поглядами, альпійська ПГ ера в Україні почалась у пізньому тріасі, на межі тріас/юра, у ранній юрі (150-200 млн. р.).

Початок ери ознаменувався кліматичними змінами (гумідизація) та змінами в органічному світі, а також новим етапом складчастості.

Донеогенові етапи альпійської ПГ ери:

Ранньоальпійський (мезозой)

Клімат жаркий і вологий (тепличний); зявляються перші покрито- та голонасінні, перші справжні птахи та дрібні ссавці; на суші та у морі панують динозаври.

1.1. Рання г/к епоха (Т2 – J2) – панує суходіл; переважають височинні наземні ландшафти; формується потужна кора вивітрювання і загальне денудаційне вирівнювання рельєфу (глобальна епоха пенепленізації). Відклади – таврійська серія Криму (флішеподібні пісковики, мергелі, вапняки)

1.2. Рання т/к епоха (J2 – J3) – обширні трансгресії: Східне (Дніпровське) і Західне (Передкарпатсько-Подільське) море. Хемогенні відклади (доломіти, гіпси).

1.3. Пізня г/к епоха (К1) – закладається Карпатська геосинкліналь, Флішеві Карпати – відкритий глибокий морський басейн. Піщано-глинисті відклади.

1.4. Пізня т/к епоха (К2) – альб-сеноманська трансгресія (дуже швидка, різноманітні фації), моря: Український кристалічний масив, Волино-Поділля, Дніпровсько-Донецький регіон, Карпати, Крим. Органогенні та хемогенні відклади (мергелі).