Тема 12. зовнішньоекономічна діяльність

Всі результати зовнішньоекономічної діяльності країни відображаються в спеціальному статистичному документі — платіжному балансі. Він складається з двох розділів. Основним розділом є рахунок поточних операцій (СА ), який поділяється на три підрозділи:

1) баланс товарів та послуг, що відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів та послуг;

2) доходи, що показують співвідношення між отриманими та сплаченими доходами у формі зарплати, дивідендів та відсотків,

3) поточні трансферти, що відображають співвідношення між отриманими та сплаченими пенсіями, грошовими переказами. дарунками та іншими трансфертами.

Другий розділ — рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок або скорочено — рахунок капітальних операцій (КА). Він відображає співвідношення між припливом та відпливом капіталу у формі капітальних трансфертів, нематеріальних активів, інвестицій та кредитів.

Крім цих двох розділів, платіжний баланс включає також автономну статтю під назвою «Помилки та упущення» (ЕО). Вона відображає сальдо статистичних неточностей, які виникають під час ідентифікації зовнішньоекономічних операцій, викликаних часовими та вартісними розбіжностями між митною та банківською статистикою. Сальдо цієї статті дорівнює різниці між сальдо СА та КА. Рівновага платіжного балансу забезпечується на умовах, коли сальдо СА дорівнює сальдо КА з протилежним знаком з одночасним урахуванням сальдо статті «Помилки та упущення». Це можна виразити формулою:

ВР = СА + КА + ЕО. (12.1)

 

Платіжний баланс завжди є рівноважним. Якщо створюються умови для порушення його рівноваги, то вона відновлюється через статтю «Резервні активи», яка входить до складу КА. Так, в умовах виникнення дефіциту платіжного балансу може мати місце таке співвідношення: - СА > КА + ЕО. Тоді з метою усунення дефіциту платіжного балансу сальдо КА додатно збільшується за рахунок використання іноземних (міжнародних) активів, що за статтею «Резервні активи» відображається зі знаком «плюс». Це означає, що зміни в статті «Резервні активи» прирівнюються до операцій імпортного типу. Іншими словами, використання іноземних активів країни на покриття дефіциту платіжного балансу розцінюється як імпорт (приплив) капіталу.

Якщо валютний курс зростає, то потрібно менше національної валюти для купівлі кожної одиниці іноземної валюти. Проте кінцевою метою валютного обміну є купівля іноземних товарів. Щоб визначити купівельну спроможність національної валюти, слід враховувати не лише валютний курс, а й ціни. З цією метою розрізняють два види валютного курсу: номінальний і реальний.

Номінальний курс (е) — це курс, який обчислюється через кількість іноземної валюти, на яку фактично обмінюється національна валюта, наприклад, 1 дол. США = 5 грн. Реальний курс (е_r) додатково враховує співвідношення між іноземними та внутрішніми цінами. У формі прямого котирування реальний валютний курс визначається за формулою:

, (12.2)

де Р_f, Р_d — відповідно іноземні та внутрішні ціни.

Реальний курс валюти відображає співвідношення між цінами окремого товару (або ринкового кошика) тих країн, що перебувають у торговельних відносинах. У формі прямого котирування реальний валютний курс — це коефіцієнт, який показує відношення іноземних цін до внутрішніх цін, виражених з допомогою спільної грошової одиниці (у даному разі внутрішньої). Крім цін, на реальний валютний курс впливає номінальний курс валюти. Чим нижчий номінальний курс гривні (вища гривнева оцінка долара), тим більший коефіцієнт реального курсу валюти і вища конкурентоспроможність вітчизняних товарів. Отже, між номінальним валютним курсом і конкурентоспроможністю вітчизняних товарів теж існує обернений зв'язок.

Особливим варіантом визначення валютного курсу є концепція паритету купівельної спроможності (ПКС). В її основі лежить закон єдиної ціни, за яким ціна певного товару на всіх національних ринках має бути однаковою, оскільки різниця між ними усувається валютними курсами. Чим вища національна ціна, тим нижчий курс національної валюти. І навпаки.

Отже, згідно з ПКС валютний курс відбиває співвідношення між внутрішніми та іноземними цінами і визначається за формулою

Е =P_d/P_f, (12.3)

 

де P_f, Р_d — ціни окремих товарів в іноземній та національній валютах, або ціни ринкового кошика у відповідних валютах.

Залежно від режиму формування валютного курсу розрізняють два його види: фіксований і плаваючий. Фіксований курс — це твердий курс, який держава офіційно оголошує і зобов'язується підтримувати. Різновидом фіксованого курсу є валютний коридор. Плаваючий курс — це курс, який вільно формується ринком під впливом попиту і пропозиції. Різновидом плаваючого курсу є керований плаваючий курс.

Щоб врахувати вплив імпорту на мультиплікатор, слід спиратися на граничну схильність до імпорту (q), яка визначається за формулою:

 

q= /ΔY. (12.4)

 

Тоді мультиплікатор видатків набирає вигляду:

. (12.5)

Задача 1.

Економіка характеризується такими даними:

1. Експорт товарів 19650 грн.

2. Імпорт товарів 21758 грн.

3. Громадяни країни отримують дохід у вигляді відсотків від
іноземних інвестицій 3621грн.

4. Країна сплачує іноземним інвесторам відсотковий доход
1394 грн.

5. Витрати громадян на туризм становлять 1919 грн.

6. Доходи країни від туризму 1750 грн.

7. Однобічні трансферти країни 4174 грн.

8. Притік капіталу у країну 6612 грн.

Розрахувати сальдо поточного рахунку, фінансового рахун­ку і платіжного балансу. Як зміняться офіційні валютні резерви країни?

Розв'язання:

Сальдо поточного рахунку = (експорт товарів + експорт по­слуг туризму +факторні доходи із-за кордону) - (імпорт то­варів - імпорт послуг + виплати відсотків іноземним інвесторам + однобічні трансферти) =

(19650+1750+3621) (21758+1919+1394+2388) = - 2438 грн.

Сальдо капітального рахунку = (притік капіталу - відтік капіталу) =

6612-4174 = 2438 грн.

Сальдо платіжного балансу = сальдо поточного рахунку + сальдо капітального рахунку = - 2438 + 2438 = 0.

У зв'язку з тим, що дефіцит поточних операцій фінансується за рахунок чистого притоку капіталу, то величина офіційних валютних резервів країни не зміниться.

 

Задача 2.

Україна здійснює зовнішньоекономічну діяльність з іншими країнами світу. У минулому році загальний дохід населення збільшився на 530 млн. грн. Із кожної гривні споживчих витрат на імпортні товари витрачається 0,25 грн. Гранична схильність до спожи­вання населення дорівнює 0,75, граничний коефіцієнт податків — 0,20.

Обчисліть мультиплікатор витрат у відкритій економіці.

 

Розв'язання:

Приріст безподаткового доходу населення дорівнює

530 - (530 × 0,2) = 424 млн. грн.

Приріст споживчих витрат становить

424 × 0,75 = 318 млн. грн.

Приріст імпорту дорівнює

318 × 0,25 = 79,5 млн. грн.

Гранична схильність до імпорту становить:

79,5: 424 = 0,187.

Мультиплікатор витрат за умов відкритої змішаної економіки країни становить:

m_e =

m_e = = 1,7

Задача 3.

У минулому році вартість певного набору продуктів у США становила 6 тис. дол., а у Німеччині — 9 тис. євро.

Визначте паритет купівельної спроможності долара до марки.

Розв'язання:

Паритет купівельної спроможності долара до марки становить:

 

= 0,667 дол./євро.

Задача 4.

Середньорічний темп приросту цін у країні А склав 10%, а в
країні В — 12%. Номінальний курс обміну національної валюти країни
А на національну валюти країни В підвищився в плині роки на 8%.
Як змінили реальний обмінний курс національної валюти країни А
на національну валюту країни В?

Відповідь: + 6%.

 

Задача 5.

 

У країні А на частку вітчизняних товарів доводиться 80%
сукупного споживання. Рівень цін на вітчизняні товари дорівнює 1,2
національних грошових одиниць, а рівень цін на імпортні товари,
виражений в одиницях іноземної валюти, складає 0,8,

Національний обмінний курс: е = 2,5. Чому дорівнює національний валютний курс? Якої величини досягне рівень споживчих цін на вітчизняні й імпортні товари в національній валюті країни А.

Відповідь: е = 0,4; р = 1,36.

 

Задача 6.

У базовому році вартість споживчого кошика в Україні рівнялася 1000 грн., а в США — 500$. У аналізованому році інфляція в
Україні рівнялася 20%, а в США — 4%. Чому дорівнює курс гривні
у формі прямого котирування відповідно до паритету купівельної спроможності?

Відповідь: 1$ = 2,3 грн.

Бібліографічний список

 

Основна література

 

1.1. Долан Э.Дж., Линсдей Д. Макроэкономика: Пер. с англ. / Под общ. ред. Б. Лисовика. – С-Пб.: АОЗТ "Литера плюс", 1994. – 405 с.

1.2. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Макроекономіка: Пер. с англ. / Гл ред. Т. Панчишин. - Львів: Просвіта, 1992. – 672 с.

1.3. Макроекономіка. Под общ.ред. А.А.Покотілова. - Дн-ск, 1998. – 185 с.

1.4. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 616с.

1.5. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика. Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Таксон, 1996. – 240 с.

1.6. Солонінко К.С. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: ЦУЛ, 2002. – 320 с.

Додаткова література

 

1.7. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2002. – 368 с.

1.8. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Прогресс, 1978

1.9. Макроекономіка. Підручник за ред. А.Г.Савченко.- К.: Либідь, 1995.

1.10. Менкью Н.Г. Макроэкономика. -М., 1994.

1.11. Основи економічної теорії. /За ред. С.В. Мочерного.- Тернопіль:Тарнекс,1993 7. Геблер І. Макроекономіка. Навч.посібник. - К.: НМК ВО, 1993.

1.12. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 288 с.

1.13. Самуельсон П., Нордхауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995.

1.14. Современная экономика. Учебное пособие под общ. ред. О.Ю. Мамедова. - Ростов-на-Дону,1997.

1.15. Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб.: Питер, 2000. – 448 с.

1.16. Экономика. Учебник под общ. ред. А.С. Булатова. - М.: БЭК, 1994.

1.17. Экономическая теория. Учебник по общ. ред. А.И. Добрынина.- С.-Пб.,1997.

Міністерство фінансів України