Предмет і функції макроекономіки. Методи макроекономічних досліджень

Макроек – наука про функціонування економ в цілому, вона досліджує сутність, результати та наслідки спільної економ діяльності всіх учасників народного господарства

Предмет – механізм функціонування економ системи

Ф-ції макроек:

- Теоретико-пізнавальна

- Практична

- Методологічна

- Світоглядно-виховна

Макроек базується на: 1)мат потреби людей необмежені; 2)економ рес обмежені або рідкісні

Макроек використ загал-наук та специфічні методи дослідження.

Загал-наук: аналіз, синтез, індукція, дедукція, істор та лог єдність, наук абстракція

Специфічні: агрегування, моделювання, принцип рівноваги

Моделі можуть задаватися в таких формах: аналітична (ф-ла), графічна (криві), таблична

Економічна система як об’єкт макроекономіки. Суб’єкти макроаналізу

Під економ системою прийнято розуміти сукупність механізмів та інститутів, які забезпечують розвиток і функціонування нац вир-ва. Економ система - особливим чином упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами мат благ і послуг. Економ система - спосіб організації нац економ.

За способом організації господарської діяльності виділяють такі типи економ систем:

- традиційна економ. У ній практика використання рес-ів визначається традиціями і звичаями

- планова економ. Координація економ діяльності здійснюється за допомогою централізованого планування, керування і контролю

- ринкова економ. Заснована на товарно-грошових відносинах, приватній власності і конкуренції

- змішана економ. Поєднує ринкову організацію з держ регул економ

- перехідна економ. Економ, що знаходиться в процесі переходу від однієї економ сист до іншої.

Для сучасних країн характерна змішана економ. У змішаній економ системі на макрорівні виділяють 4 економ суб’єкти, які по різному включаються у економ процеси, виконують різні ф-ції і взаємодіють один з одним.

Об’єктом виступає економ система та її агреговані параметри (рівень цін, ВВП, ВНП, сукупний попит\пропозиція, рівень безробіття\банкрутства)

Агреговані параметри – відображають сукупність специфічних економ одиниць так, ніби вони складають одне ціле

Суб’єкти макроек:

- Сектор домашніх господарств: містить усі приватні господарства країни, діяльність яких направлена на задоволення власних потреб. Види активності: пропонують фактори вир-ва, споживають частину отриманого доходу, заощаджують. Мета: досягти макс споживання за мин витрат

- Підприємницький сектор: сукупність усіх фірм, зареєстрованих в межах країни. Види активності: попит на фактори вир-ва; пропонують результати своєї діяльності; інвестують. Мета: максимізація прибутку

- Держ сектор: усі держ інститути та установи. Держава виробляє та закуповує блага; збирає податки; виплачує трансферти; формує пропозицію грошей. Мета: створити умови для оптимального функціонування нац. економ

- Сектор закордон: усі економ суб’єкти, які знаходяться за межами країни, а також іноземні держ інститути

Макроекономіка та економічна політика

Макроек політ – діяльність держави щодо створення правових і економ передумов, необхідних для досягнення стабільності нац економ. У своїй макроек політиці уряд спирається на ринковий механізм та низку держ інструментів. Макроек політикою уряд може сповільнити або прискорити економ зростання, зменшити рівні безробіття чи інфляції, зрівноважити пасивне сальдо зовнішньоеконом діяльності. Усі види макроек політ (Монетарна політ — політ, яка передбачає забезпечення економ країни необхідною к-стю грошей, регул грошового та кредитного ринків. Фіскальна політ — передбачає держ визначення джерел формування держ доходів, бюджету та основних напрямків його витрат, зовнішньоеконом політ та політ доходів) спрямовані на досягнення макроек стабільності.

Економ полі́т — система заходів, здійснюваних державою та її владними структурами або іншими особами, спрямованих на регул економ процесів. Економ політ знаходить варіанти вирішення економ проблем і приводить до дії їх механізми. Здійснення завдань економ політ може привести до змін економ системи, її удосконалення, що знаходить вираз у наступному розвитку теоретичної економ. Економ політ існує принаймні у 3ох проявах: як бюджетно-податкова, грошово-кредитна і соц, або політ доходів. Цілі економ політ: Важливим питанням при визначенні цілей є вирішення принаймні 2ох проблем: скільки цілей одночасно можуть висуватися при формуванні економ політики та як вони мають співвідноситись. Засоби економ політ поділяються на економ та адміністративні.

СНР та методологічні принципи її побудови

СНР – система взаємопов’язаних показників які відображають загальні і найбільш важливі аспекти економ розвитку з вир-вом і споживанням прод та послуг, розподілом та перерозподілом доходів, формуванням нац. багатства країни

Головні принципи побудови:

- Продуктивною є будь-яка економ діяльність котра приносить дохід суб’єктам цієї діяльності

- В основі СНР лежить концепція між витратами на вир-во сукупного прод і доходом одержаним від його продажу: вартість прод з одного баку це сумма витрат факторів вир-ва, а з іншого – сума доходів одержаних власником вироб факторів

- СНР виходить з того, що економ знах в постійному кругооберті, безперервному птоці «витрати-доходи»: витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат

- Ключовим поняттям в СНР є додана вартість

- Нац. економ в цілому визнач як сукупність усіх інститутів одиниць-резидентів (економ одиниць) що функціонують на даній території протягом тривалого часу. Суди включають: територ анклави (посольства, військові бази …) в інших країнах і виключають екстеритор анклави інших країн

- В СНР ітко розмежовується поняття категорії запасу і потоку

 

Основні макроекономічні показники СНР

У СНР існує також низка інших вза­ємопов’язаних макроек показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП (ВВП – сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік), а також ВНП (ВНП хар-зує сукупну вартість кінцевих тов і послуг, ство­рених за певний період вітчизняними підприємствами в країні та за її межами):

- чистий нац прод: ЧНП = ВВП – амортизація;

- нац дохід: НД = ЧНП – непрямі податки;

- особистий дохід: ОД = НД – вклади на соц страх – податок на прибуток – нерозподілений прибуток + трансфертні платежі населенню;

- особистий дохід після сплати податків: ОДПП = ОД – індивідуальні податки.

ВВП і методи обчислення ВНП

ВВП – сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.

Існує 3 методи обчислення ВВП.

Виробничий метод. ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економ + продуктові податки – субсидії

ВВП = å(ВВ – МВ) + (ПП – С)

Метод кінцевого використання (за витратами). ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни, і пов’язана зі створенням кінцевого продукту та послуг

ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ

Y = C + I + G + NX

СВ - споживчі видатки населення (тов повсякденного вжитку, тов довгострок використання, оплата послуг);

ВІ – валові внутрішні інвестиції приватного сектору економ (в основний капітал, в тов запаси, в житловий сектор); ВІ = ЧІ + А

ДЗ - держ закупки тов. та послуг з метою задоволення загальносуспіл потреб (з держ бюджету, з місцевого бюджету);

ЧІ - чистий експорт (експорт мінус імпорт).

Розподільчий метод (за доходами). ВВП – сума первинних доходів створених резидентами країни за рік.

ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП – С)

ЗП – з\п найманих працівників включаючи відрахування дострокових фондів

ВКП – валовий корпоративний прибуток. Розподіляється на податок на КП, дивіденди, нерозподілений прибуток як власне джерело інвестування вир-ва вкл. і амортизацію

ЗД – змішаний дохід – дохід некорпоративного бізнесу

НП – неприбуткові податки на продукти та інші податки на вир-во та імпорт

С – субсидії на проукти ті інші пов’язані в вир-вом та імпортом

ВНП хар-зує сукупну вартість кінцевих тов і послуг, ство­рених за певний період вітчизняними підприємствами в країні та за її межами. ВНП відрізняється від ВВП на величину, яка дорівнює сальдо розрахунків із зарубіжними країнами. Певна частина створених у країні фактор­них доходів (від капіталу, роб сили і землі) може являти со­бою власність іноземців, тому в складі ВНП такі доходи не вра­ховуються, але вони включаються у ВВП. Разом з тим доходи, отримані громадянами даної країни за кордоном, враховуються у ВНП, але не входять у обсяг ВВП.

ВНП = ВВП + надходження за фактори з-за кордону – платежі за фактори решті світу