Дніпропетровський гуманітарний університет 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дніпропетровський гуманітарний університет



Дніпропетровський гуманітарний університет

КАФЕДРА мовної підготовки

 

 

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

для студентів юридичного факультету

 

 

 

Дніпропетровськ -2006

 

 

ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

 

„Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

Г.М. Богуславський

„_____”__________2007р.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

 

Дисципліна ______ Культурологія _____

(повне найменування дисципліни)

Напрям підготовки _____ ____ Право_________

(шифр і найменування)

Кваліфікаційний рівень _______ бакалавр _________

Форма навчання _____ ____денна _________

 

 

Плани семінарських занять з дисципліни “Культурологія ” / Укладач: ст. викладач О.П.Годенко-Наконечна. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2006.- 34 с.

 

Рецензенти:

Поповський А.М. – доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ);

Мороз В.Я. – кандидат філологічних наук, доцент (Дніпропетровський національний університет).

 

 

Плани обговорені та схвалені на засіданні кафедри соціальних дисциплін “ ” 2006 року. Протокол № 1.

 

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Культурологія є нормативною дисципліною.

Основний зміст і мета науки про культуру – отримання знань про світову та вітчизняну культуру, розуміння її сутності, історії, національних традицій та сьогодення, підвищення духовності, патріотичне виховання, сприяння гуманізації суспільного життя.

Семінарські заняття у навчальному процесові проводяться для поглибленого вивчення дисципліни та опанування її методологічними засадами. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення курсантами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвиткові творчої самостійності курсантів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії.

Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань курсантів, але й для культивування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.

Семінарські заняття сприяють формуванню професійних умінь та навичок: саме під час тренування вправ відбувається своєрідне перевтілення знань, отриманих з різних джерел (лекції, підручники, посібники, монографії, фахова і загальна періодика, телепередачі тощо) в уміння та навички.

Під час проведення семінару курсант має бути активним його учасником. На це спрямована вся система методики відбору матеріалу й питань для обговорення.

Основні вимоги до семінарських занять з культурології:

- високий науково-теоретичний рівень;

- напружений робочий ритм, який не дає найменшої можливості тривалого розумового послаблення; орієнтація на розвиток логічного і образного мислення, мовлення, уваги й пам’яті, відтворюючої й творчої уяви;

- застосування дослідницьких методів навчання: бібліографічного пошуку, створення проблемних ситуацій, апробування різноманітних сценаріїв свят (обрядів, ритуалів тощо);

- аргументація висунутих тверджень, вміння зіставляти певні явища, порівнювати їх, аналізувати, систематизувати й узагальнювати;

- належним чином виконання тестів, робота з текстами, вирішення проблемних завдань;

- рецензування виступів, самоаналіз, аналіз телепередач (науково-популярних фільмів), слайдів, відео тощо.

Основою ефективного розгляду положень культурології на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота курсантів у студіюванні, конспектуванні навчальної й наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошиті для семінарських занять відповідний матеріал підручника та інших джерел.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять використовувати інші джерела й особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не лише міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних поглядів щодо суспільно-історичних явищ і, головне, усвідомлення практичного значення набутих знань з культурології.

Готуючись до семінару, необхідно привернути увагу студентів до ключових понять, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:

- чітке формування теоретичного положення (наприклад, поняття культура, цивілізація тощо);

- обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей;

- аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності, суспільно-політичними, економічними, культурними факторами;

- значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в різних формах: співбесіди, загальногрупові дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які студіювалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в залікові білети. Самостійна робота студента є одним із засобів засвоєння навчального матеріалу й опрацювання теми (проблеми, питання) в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Цей час регламентується навчальним планом, тому питання (теми), що відводяться для самостійного опрацювання, є обов’язковими для засвоєння й результат опрацювання їх студентом контролюється з боку викладача різними видами педагогічної технології (контрольна або самостійна робота, питання для індивідуальної роботи під час проведення семінару, тестові завдання тощо).

Для опрацювання тем, що винесені на самостійне вивчення, необхідно перш за все добре оволодіти матеріалом лекцій, щоб зорієнтуватися в тих питаннях і проблемах, які постануть при роботі з підручником, навчальними та методичними посібниками.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Форма роботи з ними – конспект, тези, розгорнутий план.

Після розгляду певних блоків тем можуть проводитись заняття з метою модульного контролю знань. Встановлений при цьому рівень засвоєння матеріалу враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку. Це стосується і тих тем, що вивчаються студентами самостійно.

Перелік питань, які виносяться на залік, складається з питань, що розглядаються на семінарських заняттях та питань для самостійного вивчення і може включати окремі теми рефератів.

 

ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей, тематичні та індивідуальні консультації.

Модульний контроль – виконання контрольної роботи, рубіжне атестування, виконання тестових завдань.

Підсумковий контроль – недиференційований залік.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ:

“Відмінно” (високий рівень навчальних досягнень) - якщо студент глибоко і в повному обсязі засвоїв програмний матеріал; вичерпно, логічно і творчо викладає інформацію в усній і письмовій формі; грунтовно висловлюється і дискутує, пов’язує при цьому теоретичний матеріал з юридичною практикою; здатен виступати експертом та консультантом у навчанні інших; вирішує тестові завдання.

“Добре” (достатній рівень навчальних досягнень) – якщо студент оперує матеріалом на рівні теми, розділу, може самостійно його відтворювати в повному обсязі, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору; вирішує тестові завдання.

“Задовільно” (середній рівень навчальних досягнень) - якщо студент може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу теми, дати визначення понять та пояснити їх на прикладах; самостійно вирішує необхідну кількість тестових завдань; відповідає за планом; висловлює власну точку зору з окремих питань

“Незадовільно” (початковий рівень навчальних досягнень) - якщо студент може відтворювати лише окремі терміни і конструкції теми; допускає змістовні помилки; не вирішує тестових завдань

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п Тема Всього годин З викладачем Сам. роб.
Разом лекції с/з к/р
               
1. Розділ І. Теорія культури. Зміст предмета. Поняття культури, її структура, форми, функції.            
2. Історико-філософські традиції аналізу культури.            
3. Семіотика культури. Писемність. Міф і символ. Інформація в культурі і проблеми когнітивної психології.            
4. Мистецтво як форма культури. Художня творчість.            
5. Етнос, менталітет та культура. Національне в культурі.            
6. Культура і право. Законодавство в галузі культури.            
7. Розділ ІІ. Історія культури. Етапи розвитку культури. Культура палеоліту-неоліту            
8. Стародавні цивілізації Сходу            
9. Етнічна культура праукраїнців. Трипільська культура            
10. Антична культура. Україна та античний світ.            
11. Культура Середньовіччя (Русь-Україна, Захід –Схід)            
12. Культура доби Відродження.            
13. Європейська культура доби бароко та Просвітництва.            
14. Староукраїнська культура ХУ – ХУІІІ ст. Українське бароко.            
15. Європейська культура ХІХ ст.            
  Українська культура ХІХ ст.            
  Контрольна робота з тем № 7 – 16            
  Західна культура ХХ ст.            
  Українська культура ХХ ст.            
ВСЬОГО:            

Примітка: після закінчення курсу студенти складають залік.

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

РОЗДІЛ І. ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ

Лекція – 2 години

Семінар - 2 години

Ключові слова та поняття: “культура”, “культурологія”, “матеріальна культура”, “духовна культура”, “артефакт”, “функція культури”.

План

1. Структура культури. Матеріальна та духовна культура.

2. Основні форми духовної культури (міф, релігія, наука тощо).

3. Основні функції культури.

Теми рефератів

1. Культурологія як наука.

Питання для самостійного вивчення

1. Методологія і джерела вивчення культури.

Література

1. Бокань В. Культурологія. – К., 2000, ст. 6-14, 45-47, 87-96.

2. Греченко В., Чорний І. та ін. Історія світової та української культури. – К., 2000, ст. 5-10.

3. Кордон М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002, ст. 4 -7, 8, 15.

5. Культурологія /Ред. А.Баканурський. – К. 2005, ст..3-13.

6. Культурология./ Ред. А.Радугина. – М., 1997, ст. 12-21.

7. Культурология. /Ред. Г.Драча. –Ростов-на-Дону, 1997, ст.71-97, 99-115.

8. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. /А.Бичко та ін. – К., 1993, ст. 8 -11, 12-14.

9. Українська та зарубіжна культура. Навч. посібник. /Ред. М.Заковича.- К., 2002, ст. 15-17, 19 -20, 38-41, 47-54.

Додаткова література

1. Корінний М., Потапов Г., Шевченко В. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. – К., 2000.

2. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. / Н. Горбач та ін. – Львів, 1992, ст.4-12.

3. Українська культура: історія і сучасність. /Ред. С. Черепанової. – Львів, 1994, ст. 5, 66.

4. Шевнюк О. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002, ст. 16-22.

 

 

ТЕМА № 2. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ТРАДИЦІЇ

АНАЛІЗУ КУЛЬТУРИ

 

Семінар - 2 години

Ключові поняття: “цивілізація і культура”, “локальна цивілізація”, “культурологічна концепція”, “лінійна модель розвитку культури”.

 

План

1. Культура і цивілізація.

2. Концепції лінійного розвитку культури в західній філософії 18-19 ст. (просвітницькі та еволюціоністські).

3. Теорії локальних цивілізацій (М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі).

4. Теорії 20 ст. про розвиток культури людства (К.Ясперс, П.Сорокін, Х.Ортега-і-Гасет та ін.).

5. Постаті української культурологічної думки (Г.Сковорода, Т.Г.Шевченко, та “кириломефодіївці”, М.Драгоманов, І.Франко, Д.Донцов, М.Хвильовий, І.Огієнко, Д.Антонович та ін.).

Реферати

1. Ідеї Й.Гердера та німецьких романтиків, їх вплив на українську культурологічну думку.

2. Занепад Західної цивілізації – концепція Освальда Шпенглера.

3. Концепції культури З.Фройда.

4. Теорія архетипів та символів К.Юнга.

5. Теорія гри Й.Хейзінги.

6. Х.Ортега-і-Гасет про масову та елітарну культуру.

 

Питання для самостійного вивчення

1. Культурологічні парадигми в Західних цивілізаціях.

2. Культурологічні парадигми в цивілізаціях Сходу.

3. Теорія “осьових культур” К.Ясперса.

4. Російська культурологічна думка (М.Бєрдяєв, “євразійство” Г.Вернадського та Л.Гумільова та ін.).

Література

1. Бокань В. Культурологія. – К., 2000, ст. 17-18, 97-98.

2. Культурология. /Ред. А.Радугина. –М., 1997, ст.22-49.

3. Культурология. /Ред. Г.Драча. –Ростов-на Дону, 1997, ст. 50-71, 449-472.

4. Теорія та історія світової і вітчизняної культури./ А.Бичко та ін. –К., 1993, ст.11-12, 33-50, 50-64.

5. Теорія та історія світової та вітчизняної культури./ Н.Горбач та ін. – Львів, 1992, ст.26-46.

6. Українська та зарубіжна культура. Навч. посібник. /Ред. М.Заковича. - К., 2002, ст. 19-38, 77-79.

7. Шевнюк О. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002, 12-16.

 

Додаткова література

1. Бердяев Н. Смысл истории. – М., 1990.

2. Вернадський В. Научная мысль как планетное явление. – М. 1991.

3. Вернадський Г. Опыт истории Евразии. – Берлин, 1934.

4. Гердер Й. Идеи к философии истории человечества. –М., 1977.

5. Культурология ХХ в. Антология. – М., 1995.

6. Культурология в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1997.

7. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К.,

2002.

8. Сорокин П. Социологические теории современности. – М., 1992.

9. Тойнбі А. Дослідження історії. у 2-х тт. – К., 1995.

10. Философия культуры. /Ред. М.Когана. – С.-Петербург, 1998.

11. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1995.

 

ПИСЕМНІСТЬ. МІФ ТА СИМВОЛ

Лекція – 2 години

Семінар - 2 години

Ключові поняття: “семіотика”, “міф”, “символ”, “конвенційні знаки”, “вербальні знаки”, “знаки письма”, “піктограма”, “ідеограма”, “ієрогліф”, “фонетичне письмо”, “лінійна абетка”, “пергамент”, “папірус”, “папір”, “клинопис”, “Кам‘яна могила”.

План

1. Форми міфологічного мислення (тотемізм, фетишизм, анімізм, магія.

2. Міф і символ. Прадавня символіка України, традиція її існування.

3. Писемність в давніх цивілізаціях (Україна, Шумер, Єгипет, Китай тощо).

Теми рефератів

1. Міф і право (відображення норм моралі та права в різних міфологіях).

2. Символи, знаки, емблеми в міфах та релігіях світу.

3. Дохристиянське письмо “Велесової книги”.

4. Орнамент – магія чи декор.

5. Міфи народів світу (за вибором).

Питання для самостійного вивчення

1. Таємниці Кам’яної Могили.

2. Державні, грошові знаки та символи України.

3. Українська міфологія.

 

Література

1. Історія світової культури. /Кер. авт. кол. Л Левчук. – К., 2000, ст. 55-57.

2. Кармин А. Основы культурологии. Морфология культуры. – С.-Петербург, 1997.

5. Культурологія /Ред. А.Баканурського. – К. 2005, ст.29-33.

3. Культурология. /Ред. А.Радугина. –М., 1998, ст. 17, 65-66, 106-114.

4. Культурология. /Ред. Г.Драча. –Ростов-на Дону, 1997, ст. 387-388.

5. Теорія та історія світової і вітчизняної культури./ А.Бичко та ін. –К., 1993, ст. 69-71.

6. Українська та зарубіжна культура. Навч. посібник. /Ред. М.Заковича. - К., 2002, ст. 88-94.

Додаткова література

1. Годенко-Наконечна О. Семіотичний аналіз мистецьких образів як метод дослідження української культури. / Зб. ”Філософія. Культура. Життя.” – Дніпропетровськ, №13, 2001.

2. Войтович В. Українська міфологія. – К., 2002.

3. Дмитренко М. та ін. Українські символи. – К. 1994.

4. Карпенко М. Велесова книга. – К., 1999.

5. Клочек Г. Світ Велесової книги. – Кіровоград, 2001.

6. Лосев А. Знак, символ, миф. – М., 1981.

7. Михайлов Б. Петроглифы Каменной Могилы. – Запорожье-Москва, 1999.

8. Мифы народов мира. тт. 1-2. – М., 1987, 1988.

9. Петров М. Язык, знак, культура. – М., 1991.

10. Сто образів української міфології. – К., 2002.

11. Шилов Ю. Велесова книга та актуальність прадавніх вчень. – К., 2001.

12. Энциклопедия символов, знаков, эмблем. – М., 1999.

13. Юнг К. Архетип и символ. – М., 1994.

Семінар - 2 години

Ключові поняття: “естетика”, “мистецтво”, “вид і жанр мистецтва”, “просторові мистецтва”, “часові мистецтва”, “синтетичні мистецтва”, “гедонізм”, “художній образ”, “художня творчість”, “художній стиль”, “художній метод”, “художній напрямок, течія”, “станкове мистецтво”, “монументальне мистецтво”.

План

1. Класифікація мистецтв.

2. Мистецтво, його виникнення та специфіка.

3. Художній образ: зміст та форма.

4. Роль художньої культури у житті суспільства

Реферати

1. Свобода творчості. Правовий аспект.

2. Види мистецтва (за вибором).

3. Мистецтво й право: тема злочину та покарання в мистецтві.

4. Митці і наркотики.

5. Детективний жанр у мистецтві.

Питання для самостійного вивчення

1. Роль літератури і мистецтва у формуванні правової свідомості.

2. Поняття про стиль, напрямок, метод в мистецтві.

3. Історія мистецьких стилів.

Література

1. Бокань В. Культурологія. – К., 2000, ст. 12, 47-50, 68-79, 80-85.

2. Дубчак Л., Прибутко П. Естетика. – К., 2007.

3. Естетика./Ред. В.Лозовського. – К., 2005.

4. Естетика./Ред. Л.Левчук. –К., 1997, ст.147-162, 164-173.

5. Кондрашов В., Чирина Е. Этика. Эстетика. – Ростов-на-Дону, 2000, ст. 473-479, 495-502.

6. Українська та зарубіжна культура. Навч. посібник. /Ред. М.Заковича.- К., 2002, ст. 54-65, 75-77.

7. Эстетика. / Ред. А.Радугина. – М., 1998, ст. 153-165, 181-194, 195-208.

Додаткова література

1. Герман М., Скатерщиков В. Беседы об эстетике. – М., 1982.

2. Краткий словарь по естетике. – М., 1983.

3. Мистецтвознавство: короткий тлумачний словник. /С. Ничкало. – К., 1999.

4. Основи художньої культури. ч.1. – Харків, 1997; ч.2. – Харків, 1999.

 

НАЦІОНАЛЬНЕ В КУЛЬТУРІ

Лекція – 2 години

Семінар - 2 години

Ключові поняття: “автохтони”, “менталітет”, “етнос”, “етногенез”, “нація”, “космополітизм”, “народне мистецтво”, “фольклор”, “народні промисли”, “календар”, “Різдво”, “колядки та щедрівки”, “Великдень”, “Купала”, “бандура”, “трембіта”, “тулумбаси”.

План

1. Роль національного фактора у розвитку культури та мистецтва.

2. Українське народне мистецтво (загальна характеристика), глибинні корені української національної культури.

3. Звичаї та обряди українського народу (язичницькі корені та православна традиція).

4. Художні промисли України (зокрема Петриківський розпис).

Реферати

1. Кобзарство в Україні, народні музичні інструменти.

2. Народні майстри України (Юрій Шкрібляк, Марія Приймаченко, Катерина Білокур, Тетяна Пата та ін.)

3. Українська хата, дерев’яні церкви.

5. Український народний одяг, його символіка.

6. Річне обрядове коло (свята, обряди).

7. Петриківський розпис - візитна картка Придніпров’я.

Питання для самостійного вивчення

1. Українські народні ремесла та художні промисли

2. Українське звичаєве право.

3. Український фольклор.

Література

1. Бокань В. Культурологія. – К., 2000, ст. 52-56, 58-66, 101-103, 105-110.

2. Греченко В., Чорний І.та ін. Історія світової та українаської культури. – К., 2000, ст. 11-14.

3. Історія світової культури. Культурні регіони. / Ред. Левчук Л. – К., 2000, ст. 456-459.

4. Культура і побут населення України. – К., 1993.

5. Килимник С. Український рік у народних звичаях. Кн. І., Кн. ІІ., - К., 1994.

6. Культурологія. /Ред. А.Баканурського.- К., 2005, ст.13-22.

7. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. / Кер. автор. колективу Горбач Н. – Львів, 1992, ст. 17-26.

8. Українська минувшина. – К., 1993.

9. Українська та зарубіжна культура. Навч. посібник. /Ред. М.Заковича.- К., 2002, ст. 17-19.

10. Щербаківський В. Українське мистецтво. - К., 1995.

Додаткова література

1. Енциклопедія українознавства “Ми – українці”. – Дніпропетровськ, 1999.

2. Глухенька Н. Петриківський розпис. – К., 1964.

3. Данилюк А. Українська хата. – К., 1991.

4. Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995.

5. Лозко Г. Етнологія України. – К., 2001.

6. “Марія Приймаченко”./ Альбом. – К., 1972.

7. Скуратівський В. Місяцелік. Український народний календар. – К. 1993.

8. Степико М. Буття етносу. – К., 1998.

9. Українська душа - К., 1992.

10. Художні промисли України. – К., 1978.

11. Шокало О. Річне обрядове коло. – Ж-л “Український світ”, 1992, № 1-2; 1993, № 1-2.

ТЕМА № 6. КУЛЬТУРА І ПРАВО.

Семінар - 2 години

Ключові поняття: “мораль і право”, “правова культура”, “правова свідомість”, “законодавство в культурі”, “культурна спадщина”, “пам‘ятка культури”, “культурні цінності”, “авторське та суміжне право”, “інтелектуальна власність”, “культура правника”.

План

1. Право як складова частина культури.

2. Законодавство незалежної України в галузі культури та мови.

3. Охорона культурної спадщини в Україні.

4. Авторське право і захист інтелектуальної власності.

Реферати

1. Свобода творчості: історія та сучасність.

2. Засоби масової інформації та свобода слова.

3. Знищенні пам’ятки культури в Україні.

4. Проблеми повернення культурних цінностей в Україну (вітчизняне та міжнародне законодавство).

Питання для самостійного вивчення

1. Державні установи культури в Україні. Проблеми та принципи управління культурою в різних країнах світу.

2. Роль правової культури в житті суспільства та держави.

Література

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Українська культура. Історія і сучасність. /Ред. Черепанової. С. – Львів, 1994.

3. Філософія права. /Ред. Костицького М., Чміля Б..– К., 2000.

4. Щенникова Л. Культура и право. – М., 1992.

Додаткова література

1. Акуленко В. Охорона пам’яток культури в Україні (1917-1990).- К., 1991.

2. Геврик Т. Втрачені архітектурні пам‘ятки Києва. – Ж-л “Пам‘ятки

України”, 1990, № 1,2.

3. Годенко-Наконечна О. Формування особистості майбутнього правоохоронця на заняттях з культурології. – Науковий вісник. ЮА МВС, №2, 2002 р., ст. 271.

4. Годенко-Наконечна О. Охорона пам’яток історії і культури в період посилення сталінського режиму. – Науковий вісник ДЮІ МВС, №3, 2000, ст 39.

5. Захист прав інтелектуальної власності. Досвід США./ Заг. ред Святоцького О. – К., 2003.

6. Конституція України. – К., 1996.

7. Культурна спадщина України. Правові засади збереження та охорони культурно-історичного середовища. – К., 2002.

8. Лісовий В. Культура – ідеологія – політика. – К., 1998.

9. Підопригора О. Право інтелектуальної власності України. – К., 1998.

10. Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. 2. Правова охорона культурних цінностей. (Ред. Шемшученка,. Акуленка В). – К., 1997.

 

КУЛЬТУРА ПАЛЕОЛІТУ-НЕОЛІТУ.

Семінар - 2 години

Ключові поняття: „культурна революція”, „культурна еволюція”, „соціодинаміка культури”, “антропогенез”, “культурогенез”, “палеоліт”, “мезоліт”, “неоліт та енеоліт”, “синкретичне мистецтво”, “менгір”, “дольмен”, “кромлех”, “привласнююче господарство”, “відтворююче господарство”.

План

1. Культурогенез (походження культури та мистецтва).

2. Синкретизм культури первісного ладу.

3. Мистецтво первісної людини (печерні розписи, дрібна пластика).

4. Артефакти матеріальної та духовної культури на території України доби палеоліту - неоліту.

Питання для самостійного вивчення

Реферати

1. Культурні знахідки первісних стоянок на території України (Мізин, Костенки та ін.).

2. Розписи печер Іспанії та Франції.

3. Наскельні розписи у гротах Кам’яної могили.

4. “Фрески Тасілі” (Африка).

Література

1. Греченко В., Чорний І. та ін. Історія світової та української культури. – К., 2000.

2. Історія української та зарубіжної культури. /За ред. С.Клапчука, В.Остафійчука. – К., 1999

5. Культурологія /Ред. А.Баканурського. – К. 2005.

3. Культурология. /Ред. Г.Драча. – Ростов-на-Дону, 1997.

4. Теорія та історія світової та вітчизняної культури./А.Бичко, ін..–К., 1993.

5. Українська та зарубіжна культура. Навч. посібник. /Ред. М.Заковича. - К., 2002.

6. Чмихов М. Давня культура. – К., 1994.

Додаткова література

1. Гуменна Д Благослови, мати! – Нью-Йорк, 1966, Київ, 1995.

2. Гриценко В. Людина і культура. – К., 2000.

3. Лот Анри. В поисках фресок Тассили. – М., 1974.

4. Столяр А. Происхождение изобразительного искусства. – М., 1985.

5. Тейлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.

6. Фрезер Дж. Золотая ветвь. Исследование магии и религии.- М., 1986.

 

Семінар - 2 години

Ключові поняття: “сакральний характер”, “піраміда”, “обеліск”, “сфінкс”, “зіккурат”, “пагода”, “китайська стіна”, “шовковий шлях”, “церемонія”, “принцип лі ”, “інь-ян”, “ахінса”, “веди”, “фен-шуй”, “дзен”, “медитація”, “нірвана”, “каліграфія”, “самурай”, “чайна церемонія”.

План

1. Порівняння культур Єгипту та Месопотамії.

2. Особливості розвитку Давньої Індійської цивілізації.

3. Культура Стародавнього Китаю (філософія та мистецтво).

Реферати

1. Закони Хаммурапі як культурне явище.

2. Пошуки Атлантіди.

6. Суть і наслідки реформи фараона Ехнатона (Єгипет).

Питання для самостійного вивчення

1. Наукові досягнення Давніх цивілізацій.

2. Культура Ассирії, Хетська та Сіро-фінікійська культури.

3. Традиційна культура та мистецтво Японії.

4. Стародавні цивілізації американського континенту (інки, ацтеки, майя).

5. Давні культури Африки. Традиційне африканське мистецтво.

Література

1. Греченко В., Чорний І. та ін. Історія світової та української культури. – К., 2000.

2. Історія української та зарубіжної культури. /Ред..Клапчука С, Остафійчука В. – К., 1999.

3. Історія світової культури. Культурні регіони. / Ред. Левчук Л. – К., 1997.

5. Культурологія /Ред. А.Баканурського. – К. 2005.

6. Скрипникова Л., Ефремова Ж.. Основы мировой и украинской культуры. –Днепропетровск, 1997.

7. Теорія та історія світової та вітчизняної культури /Бичко А. та ін.. – К., 1993.

Додаткова література

1. Белецкий П. Китайское искусство. – К., 1957.

2. Бонгард-Левин Г. Индийская цивилизация. – М., 1993.

3. Виноградова Н., Николаева Н. Искусство стран Дальнего Востока.– М., 1979.

4. Гриценко В. Людина і культура. – К., 2000.

5. Галич М.. История доколумбовых цивилизаций. –М., 1990.

6. История зурубежного искусства. /Ред..Кузьминой Н. – М., 1984.

7. Книги серії «Малая история искусства». – М., 1978, 1979.

8. Культура Древней Индии. – М., 1975.

9. Мириманов В., Чернова Г. Искусство Африки. –М., 1964.

10. Ступніков О. Веди й Україна. – К., 1999.

 

Семінар - 2 години

План

1. Український світ – від давнини до сьогодення.

2. Характерні особливості Трипільської культури.

3. Трипільська кераміка. Відображення космологічного світогляду в мистецтві наших предків.

4. Міфомодель слов’янського світу та пантеон слов’янських богів.

5. “Велесова книга” – феномен дохристиянської культури.

Реферати

1. Давні автори про землі наших предків.

2. “Кам’яні баби” на території України

4. Лев Силенко та відродження рідної української віри (РУН – віри).

6. Прадавні, “трипільські” корені українських (ведичних) вірувань, відображення їх в трипільських знаках та символах.

7. Україна (Трипілля-Аратта) - Індія. Древні зв’язки, спільні корені арійської величної культури.

Питання для самостійного вивчення

1. Видатні археологічні знахідки на території України.

2. Матеріальна культура давніх слов’янських племен.

 

Література

1. Греченко В., Чорний І. та ін. Історія світової та української культури. – К., 2000, ст. 256-282.

2. Історія світової культури. Культурні регіони. / Ред. Левчук Л. – К., 2000, ст. 445-451, 452-456.

3. Кордон М.. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002, ст. 238-246.

4. Крисаченко В. Українознавство. Кн. 1. – К., 1996.

5. Українська та зарубіжна культура. / Ред. Заковича М. – К.,2002, ст. 312-333.

6. Українська культура: історія і сучасність. /Ред. Черепанової С.–Львів, 1994, ст. 9-13.

Додаткова література

1. Войтович В. Українська міфологія. – К., 2002.

2. Годенко-Наконечна О. Семіотичний аналіз мистецьких образів як метод дослідження української культури. / Зб. ”Філософія. Культура. Життя.” – Дніпропетровськ, №13, 2001.

3. Енциклопедія трипільської цивілізації. Тт. 1-2. – К., 2004.

4. Космос древньої України. – К., 1992.

5. Лозко Г. Язичництво давніх слов’ян. – К., 199.

6. Наливайко С. Індо-арійські таємниці України. – К., 2004.

7. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. – К. 2000.

8. Павленко Ю. Передісторія давніх русів у світовому контексті. –К., 1994.

9. Попович М. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.

10. Рассоха І. Язичництво народів Європи. – Харків, 2002.

11. Рыбаков Б. Язычество древних славян. – М., 1982.

12. Сто образів української міфології. – К., 2000.

13. Шаян В.. Віра предків наших. – Гамільтон, 1987.

14. Шилов Ю. Пути ариев. – К., 1995.

 

 

Семінар - 2 години

Ключові поняття: “античність”, “поліс”, “Еллада”, “елліни”, “архаїка”, “еллінізм”, “олімпійські ігри”, “Олімп”, “Парнас”, “музи”, “акрополь”, “Парфенон”, “ордер”, “пінакотека”, “амфітеатр”, “трагедія”, “комедія”, “Капітолій”, “Капітолійська вовчиця”, “форум”, “акведук”, “терми”, “Пантеон”, “Колізей”, “меценат”.

План

1. Ідейні основи античної культури.

2. Образ досконалої, ідеальної людини в скульптурі Еллади.

3. Давньогрецька архітектура. Ансамбль Парфенона.

4. Внесок Римської культури в скарбницю Європи.

Реферати

1. “Сім див світу”.

2. Давньоримська правова культура.

3. Антична міфологія.

Питання для самостійного вивчення

1. Крито-Мікенська цивілізація.

2. Причорноморські колонії еллінів на території України.

3. Давньоримська література.

4. Поеми Гомера “Іліада” та “Одіссея”.

Література

1. Греченко В., Чорний І. та ін. Історія світової та української культури. – К., 2000.

2. Історія української та зарубіжної культури. /Ред. Клапчука С, Остафійчука В. – К., 1999.

3. Історія світової культури. Культурні регіони. /Ред. Левчук Л.. – К., 1997

4. Кордон М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002.

5. Культурологія. Українська та зарубіжна культура. / Ред. Заковича М. – К. 2006.

5. Культурологія /Ред. А.Баканурського. – К. 2005.

6. Скрипникова Л., Ефремова Ж.. Основы мировой и украинской культуры. –Днепропетровск, 1997.

7. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. / Бичко А. та ін. – К., 1993.

8. Шевнюк О. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002.

Додаткова література

1. Боннар А. Греческая цивилизация. – М., 1992.

2. Гриценко В. Людина і культура. – К., 2000.

3. Дмитриева Н.. Краткая история искусства. – М., 1986.

4. М.Кун. Легенди і міфи Стародавньої Греції. – К., 1968.

5. Підлісна Г. Світ античної культури. – К., 1989.

6. Соколов Г. Искусство Древней Греции. – М., 1980.

 

Семінар - 2 години

Ключові поняття: “Візантій”, “базиліка”, “баня”, “мозаїка”, “фреска”, “ікона”, “іконографія”, “Оранта”, “німб”, “книжкова мініатюра”, “мінезингер”, “менестрель”, “романський”, “готика”, “куртуазність”, “мечеть”, “мінарет”, “обсерваторія”, “медресе”, “іслам”, “Коран”, “халіфат”, “пагода”, “дзен”.

План

1. Змістові домінанти візантійської культури та канони візантійського мистецтва.

2. Софійські собори в Константинополі та Києві – відстань у 500 років.

3. Руське мистецтво княжої доби: мозаїки, фрески, іконопис, декоративне мистецтво /за вибором /.

Реферати

1. Ранньохристиянська культури Візантії (на прикладах міста Равенни).

2. Чи знищив візантійський вплив розвиток етнічної української культури.

3. Прийняття християнства в Україні – поклик душі чи політична потреба.

4. Карл Великий та дороманська доба.

5. Лицарство та куртуазність в культурі європейського Середньовіччя.

6. Індія доби індуїзму та ісламу: шедеври архітектури, скульптури, розпису.

7. Мусульманське декоративно-ужиткове мистецтво.

Питання для самостійного вивчення

1. Архітектурні школи давньоруських князівств (київська, чернігівська, володимир-волинська, північні: новгородська, володимиро-суздальська).

2. Література та книжкове мистецтво Русі. “Слово о полку Ігоревім” – видатний літературний твір Русі-України.

3. Стилі мистецтва Середньовічної Європи: романський, готичний.

4. Основи середньовічної університетської освіти; схоластика.

5. Відображення середньовічного світогляду в системі готичного храму.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 257; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.221.136 (0.301 с.)