Стаття 2. Правова основа діяльності нотаріату

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про нотаріат

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 39, ст.383)

(Вводиться в дію Постановою ВР
N 3426-XII (3426-12) від 02.09.93, ВВР, 1993, N 39, ст.384)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 210/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.241
N 1709-III (1709-14) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.257
N 2056-III (2056-14) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436)

Цей Закон встановлює порядок правового регулювання діяльності
нотаріату в Україні.

Розділ I

НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття нотаріату. Органи і посадові особи, які
вчиняють нотаріальні дії

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на
які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що
мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії,
передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної
вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на
нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах,
державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або
займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами,
мають однакову юридичну силу.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії,
передбачені статтею 38 цього Закону, вчиняються уповноваженими на
це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних,
міських Рад народних депутатів.
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на
консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним
законодавством, - на дипломатичні представництва України.
Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до
нотаріальних, може провадитись особами, вказаними у статті 40
цього Закону.

Стаття 2. Правова основа діяльності нотаріату

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України
(888-09), цей Закон, інші законодавчі акти України.

Стаття 3. Нотаріус

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу
юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов
стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі
або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою,
склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на
заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа,
яка має судимість.
Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних,
приватних та громадських підприємств і організацій, займатися
підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати
іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим
статті 4 цього Закону, а також викладацької і наукової у вільний
від роботи час.

Стаття 4. Права нотаріуса

Нотаріус має право:
витребувати від підприємств, установ і організацій відомості
та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;
складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та
виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення
нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним
законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

Стаття 5. Обов'язки нотаріуса

Нотаріус зобов'язаний:
здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього
Закону і принесеної присяги;
сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у
здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати
права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних
нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла
бути використана їм на шкоду;
зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з
вчиненням нотаріальних дій;
відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її
невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Стаття 6. Присяга нотаріуса

Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною
діяльністю, в управлінні юстиції Ради Міністрів Республіки Крим,
обласної, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій в урочистій обстановці приносить присягу такого
змісту:
"Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно і
сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні
інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю,
скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса".

Стаття 7. Вчинення нотаріальних дій

Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні
дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами
Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента
України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України,
а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством
Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними
актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій.
Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції
вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а
також укладених Україною міждержавних угод.

Стаття 8. Додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій

Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні
дії, зобов'язані додержувати таємниці цих дій.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються
тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо
яких вчинялися нотаріальні дії.
На письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури,
органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та
документи видаються у зв'язку з кримінальними, цивільними або
господарськими справами, що знаходяться у їх провадженні.
На письмову вимогу державної податкової інспекції видаються
довідки, документи і копії з них, необхідні для визначення
правильності стягнення державного мита та цілей оподаткування.
Довідки про заповіти видаються тільки після смерті
заповідача.
Обов'язок додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій
поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало
відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.
Вказані в частинах першій і шостій цієї статті особи, винні
в порушенні таємниці вчинюваних нотаріальних дій, несуть
відповідальність у порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 9. Обмеження у праві вчинення нотаріальних дій

Нотаріус та посадова особа виконавчого комітету сільської,
селищної, міської Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні
дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого
імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його
(її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів,
сестер), а також на ім'я і від імені працівників даної
нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових
відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного
виконавчого комітету. Посадові особи виконавчих комітетів
сільських, селищних, міських Рад народних депутатів не вправі
вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного
виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії
вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у
приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської,
селищної, міської Ради народних депутатів. Посадові особи,
перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати
заповіти та доручення на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і
від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх
родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер).
Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням
встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Стаття 13. Стажист нотаріуса

Стажистом нотаріуса може бути особа, яка має вищу юридичну
освіту (університет, академія, інститут).
Стажист нотаріуса проходить стажування в державній
нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса.
Умови роботи визначаються трудовим контрактом між стажистом
та приватним нотаріусом чи державною нотаріальною конторою з
додержанням законодавства про працю.
Нотаріус забезпечує підготовку стажиста до нотаріальної
діяльності.
Не може бути стажистом нотаріуса особа, зазначена в частині
другій статті 3 цього Закону.

Розділ III

Стаття 74. Зняття заборони

Одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи
організації про погашення позички, повідомлення про припинення
договору застави, а також припинення чи розірвання договору
довічного утримання, державний нотаріус або посадова особа
виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних
депутатів знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири,
дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого
нерухомого майна.

ГЛАВА 11. ЗАСВІДЧЕННЯ ВІРНОСТІ КОПІЙ ДОКУМЕНТІВ І ВИПИСОК З
НИХ, СПРАВЖНОСТІ ПІДПИСІВ І ВІРНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

Розділ IV

ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ.
МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про нотаріат

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 39, ст.383)

(Вводиться в дію Постановою ВР
N 3426-XII (3426-12) від 02.09.93, ВВР, 1993, N 39, ст.384)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 210/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.241
N 1709-III (1709-14) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.257
N 2056-III (2056-14) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436)

Цей Закон встановлює порядок правового регулювання діяльності
нотаріату в Україні.

Розділ I

НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття нотаріату. Органи і посадові особи, які
вчиняють нотаріальні дії

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на
які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що
мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії,
передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної
вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на
нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах,
державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або
займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами,
мають однакову юридичну силу.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії,
передбачені статтею 38 цього Закону, вчиняються уповноваженими на
це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних,
міських Рад народних депутатів.
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на
консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним
законодавством, - на дипломатичні представництва України.
Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до
нотаріальних, може провадитись особами, вказаними у статті 40
цього Закону.

Стаття 2. Правова основа діяльності нотаріату

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України
(888-09), цей Закон, інші законодавчі акти України.

Стаття 3. Нотаріус

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу
юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов
стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі
або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою,
склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на
заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа,
яка має судимість.
Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних,
приватних та громадських підприємств і організацій, займатися
підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати
іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим
статті 4 цього Закону, а також викладацької і наукової у вільний
від роботи час.

Стаття 4. Права нотаріуса

Нотаріус має право:
витребувати від підприємств, установ і організацій відомості
та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;
складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та
виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення
нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним
законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.