Перешкоди до укладення шлюбу.

Державна реєстрація шлюбу та її правове значення.

Поняття, види, особливості, підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.

Субєкти сімейних правовідносин.

Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.

Поняття та правова природа недійсності шлюбу.

Підстави недійсності шлюбу

Порядок підтвердження недійсності або визнання недійсним шлюбу

Правові наслідки недійсності шлюбу

Санація недійсного шлюбу

Поняття і підстави припинення шлюбу.

Розірвання шлюбу через органи РАГЦУ

Розірвання шлюбу в судовому порядку.

Правові наслідки припинення шлюбу.

Добровільне визнання батьківства.

Судове визнання батьківства.

20. Оспорювання батьківства. (материнства)

Підстави, порядок і правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Підстави, порядок і правові наслідки відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Особисті (немайнові) права та обов’язки подружжя.

Відносини щодо набутого майна у фактичних шлюбних відносинах.

Спільна сумісна власність подружжя.

Речі для професійних занять та речі індивідуального користування подружжя.

Поняття, форма та порядк укладення шлюбного договору.

Укладення подружжяя угод щодо спільного майна з третіми особами.

Поділ майна подружжя.

Види боргів подружжя.

Особисті (немайнові) права дітей в сімї.

Особисті (немайнові) права та обов’язки батьків.

Відносини між батьками і дітьми щодо майна, яке перебуває у володінні сімї.

Аліментні зобов’язання подружжя.

Аліментні зобовязяння батьків щодо дітей.

Аліментні обов’язки синів та дочок щодо батьків.

Аліментні обов’язки синів та дочок щодо батьків.

Поняття та особливості аліментних зобовязень.

Порядок та поняття усиновлення.

Усиновлювачі.

Правові наслідки усиновлення. Повне та неповне усиновлення.

Визнання усиновлення недійсним.

Скасування усиновлення.

Встановлення та припинення опіки над дітьми.

Встановлення та припинення піклування над дітьми.

Патронат.

Прийомна сімя.

Дитячий будинок сімейного типу.

Відносини фактичого виховання.

Особисті (немайнові) правв та обов’язки інших членів сімї та родичів.

Сім’я як соціальний інститут.

Поняття сім'ї вживається в соціологічному та правовому значеннях. Такий поділ обумовлений тим, що регулювання сімейних відносин здійснюється не лише юридичною наукою, а й соціологією, етикою, психологією та ін. Сім'я в соціологічному значенні - це заснована на шлюбі чи кровному спорідненні невелика група людей, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою. Стосовно визначення сім'ї в юридичному значенні, то у новому Сімейному кодексі воно відсутнє, у ст. 3 лише зазначається, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. У ст. 3 СК дається також визначення складу сім'ї, до якої належать особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні правата обов'язки.

Поняття та ознаки шлюбу.

Відповідно до ст. 21 СК України шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

В юридичній літературі зустрічаються визначення, які вміщують основні ознаки шлюбу, наприклад: такий, що укладається в установленому порядку з дотриманням вимог закону добровільний і рівноправний союз вільних жінки і чоловіка, спрямований на створення сім'ї, і що породжує у них взаємні права та обов'язки. Деякі автори підходять до визначення шлюбу як договору. Але, на нашу думку, шлюб не містить всіх необхідних ознак договору і має свої специфічні ознаки, непритаманні договору.

Ознаками шлюбу є:

1) добровільність, тобто наявність добровільної згоди обох з подружжя (ст. 24 СК);
2) досягнення шлюбного віку жінкою та чоловіком, що вступають в шлюб (ст. 22 СК);
3) реєстрація шлюбу у встановленому законом порядку органом, визначеним Сімейним кодексом;
4) спрямованість на утворення особистого сімейного союзу.чоловіка і жінки.

3.Умови укладення шлюбу :

При здійсненні реєстрації шлюбу нареченим надається право на вибір прізвища:
- обрати прізвище одного з наречених як спільне прізвище або залишити свої дошлюбні прізвища;
- приєднати до прізвища нареченого (нареченої) прізвище нареченої (нареченого) та за взаємною згодою визначити порядок їх приєднання. При цьому складання більше двох прізвищ не допускається за винятком, коли таке складання дозволяється за звичаями національної меншини, до якої належить наречена (наречений);

- змінити одну з частин подвійного прізвища, яке є у нареченого (нареченої), на прізвище другого з них.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману