Завдання, що вирішуються розділовими трансформаторами

u поділ по ланцюгах живлення джерел і рецепторів наведень, якщо вони підключаються до тих самих шин змінного струму;

u усунення асиметричних наведень;

u ослаблення симетричних наведень у ланцюзі вторинної обмотки, обумовлених наявністю асиметричних наведень у ланцюзі первинної обмотки.

Завдання, що вирішуються завадоподавляючими фільтрами

• 
  ЗПФ повинні подавляти заваду в широкому діапазоні частот: від десятків кГц до одиниць ГГц;
• 
  ЗПФ повинні пропускати робочі струми мережених кіл та витримувати мережеві напруги;
• 
  ЗПФ повинні фактично без затухання пропускати постійний струм та струми низької промислової частоти;
• 
  ЗПФ повинні забезпечити подавлення завад, які розповсюджуються по симетричному та несиметричному шляхах (рис. 10.2);
• 
  необхідність урахування вимог техніки безпеки – струм втрати (рис. 10.3).

Основні вимоги до захисних фільтрів

u величини робочої напруги та струму фільтра повинні відповідати напрузі та струму ланцюга, що фільтрується;

u величина ослаблення небажаних сигналів у діапазоні робочих частот повинна бути не менш необхідної;

u ослаблення корисного сигналу в смузі прозорості фільтра повинне бути незначним;

u габарити та маса фільтрів повинні бути мінімальними;

u фільтри повинні забезпечувати функціонування за певних умов експлуатації (температура, вологість, тиск) і механічних навантаженнях (удари, вібрація і т.д.);

u конструкції фільтрів повинні відповідати вимогам техніки безпеки.

Додаткові вимоги до фільтрів ланцюгів живлення

u загасання, внесене такими фільтрами в ланцюзі постійного струму або змінного струму основної частоти, повинне бути мінімальним (наприклад, 0,2 дб і менш) і мати велике значення (більше 60 дб) у смузі придушення, що залежно від конкретних умов може бути досить широкою (до 10 Ггц);

u мережні фільтри повинні ефективно працювати при сильних протікаючих струмах, високих напругах і високих рівнях потужності протікаючих і затримуваних електромагнітних коливань;

u обмеження, що накладають на припустимі рівні нелінійних перекручувань форми напруги живлення при максимальному навантаженні, повинні бути досить жорсткими (наприклад, рівні гармонійних складових напруги живлення із частотами вище 10 кгц повинні бути на 80 дб нижче рівня основної гармоніки).

Пасивні методи(фізичний зміст) захисту акустичної(мовної) інформації

u • ослаблення акустичних (мовних) сигналів на межі контрольованої зони до величин, що забезпечують неможливість їхнього виділення засобом розвідки на фоні природних шумів;

u • ослаблення інформаційних електричних сигналів у сполучних лініях ДТЗС, що мають у своєму складі електроакустичні перетворювачі (що мають мікрофонний ефект), до величин, що забезпечують неможливість їхнього виділення засобом розвідки на фоні природних шумів;

u • виключення (ослаблення) проходження сигналів високочастотного нав'язування в допоміжні технічні засоби, що мають у своєму складі електроакустичні перетворювачі (що мають мікрофонний ефект);

u • виявлення випромінювань акустичних закладок і побічних електромагнітних випромінювань диктофонів у режимі запису;

u • виявлення несанкціонованих підключень до телефонних ліній зв'язку.

 

Активні методи(фізичний зміст) захисту акустичної(мовної) інформації

u • створення маскуючих акустичних і вібраційних перешкод з метою зменшення відношення сигнал/шум на межі контрольованої зони до величин, що забезпечують неможливість виділення інформаційного акустичного сигналу засобом розвідки;

u • створення електромагнітних перешкод, що маскують, у сполучних лініях ДТЗС, що мають у своєму складі електроакустичні перетворювачі (що мають мікрофоний ефект), з метою зменшення відносини сигнал/шум до величин, що забезпечують неможливість виділення інформаційного сигналу засобом розвідки;

u • електромагнітне придушення диктофонів у режимі запису;

u • ультразвукове придушення диктофонів у режимі запису;

u • створення електромагнітних перешкод, що маскують, у лініях електроживлення ДТЗС, що мають мікрофоний ефект, з метою зменшення відношення сигнал/шум до величин, що забезпечують неможливість виділення інформаційного сигналу засобом розвідки;

u • створення прицільних радіоперешкод акустичним і телефонним радіозакладкам з метою зменшення відношення сигнал/шум до величин, що забезпечують неможливість виділення інформаційного сигналу засобом розвідки;

u • придушення (порушення функціонування) засобів несанкціонованого підключення до телефонних ліній;

u • знищення (виведення з ладу) засобів несанкціонованого підключення до телефонних ліній.

Вимоги до звукоізоляції приміщень

Звукоізоляція приміщень спрямована на локалізацію джерел акустичних сигналів усередині них і проводиться з метою виключення перехоплення акустичної (мовної) інформації по прямому акустичному (через щілини, вікна, двері, технологічні отвори, вентиляційні канали і т.д.) і вібраційному (через огороджувальні конструкції, труби водо-, тепло-і газопостачання, каналізації і т.д.) каналах.

Основна вимога до звукоізоляції приміщень полягає в тому, щоб за його межами ставлення акустичний сигнал / шум не перевищувало деякого допустимого значення, що виключає виділення мовного сигналу на тлі природних шумів засобом розвідки. Тому до приміщень, в яких проводяться закриті заходи, пред'являються певні вимоги по звукоізоляції.

Звукоізоляція приміщень забезпечується за допомогою архітектурних та інженерних рішень, а також застосуванням спеціальних будівельних та оздоблювальних матеріалів.

При падінні акустичної хвилі на кордон поверхонь з різними питомими щільностями велика частина падаючої хвилі відбивається. Менша частина хвилі проникає в матеріал звукоізолюючої конструкції і поширюється в ньому, втрачаючи свою енергію в залежності від довжини шляху і його акустичних властивостей. Під дією акустичної хвилі звукоїзолірующая поверхня здійснює складні коливання, також поглинають енергію падаючої хвилі [114].

Характер цього поглинання визначається співвідношенням частот падаючої акустичної хвилі і спектральних характеристик поверхні кошти звукоізоляції [114].

Одним з найбільш слабких звукоізолюючих елементів огороджувальних конструкцій виділених приміщень є двері і вікна.

Двері мають істотно менші порівняно зі стінами і міжповерховими перекриттями поверхневі щільності і трудноуплотняемие зазори і щілини. Стандартні двері не задовольняють вимогам щодо захисту інформації

Мембранні і резонаторні резонансні поглиначі

Окрему групу звукопоглинальних матеріалів складають резонансні поглиначі. Вони поділяються на мембранні і резонаторні [114]. Мембранні поглиначі являють собою натягнутий полотно (тканина), тонкий фанерний (картонний) лист, під яким мають добре демпфуючий матеріал (матеріал з великою в'язкістю, наприклад, поролон, губчасту гуму, будівельна повсть і т д.). У такого роду поглотителях максимум поглинання досягається на резонансних частотах.

Перфоровані резонаторні поглиначі являють собою систему повітряних резонаторів (наприклад, резонаторів Гельмгольца), в гирлі яких розташований демпфуючий матеріал.

Оцінка звукоізоляції огороджувальних конструкцій, що мають кілька елементів

Зошит - формула

Класи звукоізолюючих кабін

Для ведення конфіденційних розмов розроблені спеціальні звукоізолюючі кабіни. У конструктивному відношенні вони діляться на каркасні і безкаркасні. У першому випадку на металевий каркас кріпляться звукопоглинаючі панелі. Прикладом таких кабін є кабіни міжміського телефонного зв'язку. Кабіни з двошаровими звукопоглинальними плитами забезпечують ослаблення звуку до 35... 40 дБ [114].

Більш високою акустичною ефективністю (великим коефіцієнтом ослаблення) мають кабіни безкаркасного типу. Вони збираються з готових багатошарових щитів, з'єднаних між собою через звукоізолюючі пружні прокладки. Такі кабіни дороги у виготовленні, але зниження рівня звуку в них може досягати 50... 55 дБ. Для підвищення звукоізоляції кабіни мінімізують можливе число стикувальних з'єднань окремих панелей між собою і з каркасом кабіни. Ретельно герметизують і ущільнюють стикувальні з'єднання, застосовують звукопоглинальні облицювання стін та стелі. У системах вентиляції та кондиціонування повітря встановлюють спеціальні глушники звуку [114].

Звукоізолюючі кабіни залежно від вимог до звукоізоляції поділяються на 4 класи. У діапазоні 63... 8000 Гц кабіни повинні забезпечувати ослаблення звуку: кабіни 1-го класу - на 25... 50 дБ; 2-го класу - на 15... 49 дБ; 3-го і 4-го класів - 15... 39 і 15... 29. дБ відповідно [114]. Найменші значення відповідають низьким частотам, найбільші - високим (2000... 4000 Гц).