ІІІ рівень Загальна характеристика Гетьманщини: особливості державно-політичного і суспільного життя, хронологічні рамки існування, значення.

Варіант № 1

I рівень 1. Визначіть хронологічні рамки Великої Скіфії як держави.б) УІ – ІІІ ст. до н.е.;

2. Позначте ім`я та прізвище відомого українського історика, котрий вважав племінні об`єднання антів предками українського народу:в) Михайло Грушевський;

3. Найдавніша літописна згадка назви „Україна” датується:в)1187 р.,

4. Запорожці, очолювані Іваном Сулимою, зруйнували фортецю Кодак у:г) 1635 р.

5. Коли Б.Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорізького?в) 1648;

II рівень:1.Встановіть відповідність:

а) 981 р.; - 1. Приєднання до Київської Русі Перемишля.

б) 988 р.; -3. Хрещення Київської Русі

в) 1019 р.; - 4. Битва на ріці Альта між Святополком та Ярославом

г) 1051 р.; - 2. Обрання першого митрополита русича Іларіона.

2. Встановіть відповідність:

а) П.Полуботок; - 4) 1722 – 1724

б) Д.Апостол; - 1) 1727 – 1734

в) К.Розумовський; - 2) 1750 – 1764

г) П.Калнишевський; - 3) 1765 - 1775

ІІІ рівень Загальна характеристика Гетьманщини: особливості державно-політичного і суспільного життя, хронологічні рамки існування, значення.

Гетьманщина (1649-1764) Гетьманщина.- українська козацька державана території Наддніпрянщини, Сіверщини та Східного Поділля, Переможні битви 1648—1649 pp., унаслідок яких значну частину українських земель було визволено з-під польської влади, сприяли утвердженню Української козацької держави — Гетьманщини.

Органи державної влади. Найвищим законодавчим органом держави стала Генеральна рада — загальна рада всього війська, скликалися вони зазвичай лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. З часом значення Генеральної ради настільки зменшилося, що незабаром її взагалі перестали скликати. Старшинська рада мала надзвичайно широкі повноваження. Вона розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо. Виконавча й судова влада зосереджувалися в руках гетьмана. Він, зокрема, скликав Генеральну і Старшинську ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві (саме при гетьманові діяв Генеральний військовий суд), опікувався фінансовою системою, за рішенням ради розпочинав війну, провадив мирні переговори, керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил. Керувати всіма справами внутрішнього врядування й зовнішньої політики гетьманові допомагав уряд — генеральна старшина. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.

Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщина складалася із земель колишнього Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств. На визволених українських землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано воєводства, повіти, а замість них створювалися полки зі своїм територіальним поділом. У 1649 р. всю територію Української держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі — 9, на Лівобережжі — 7). Кожен полк очолював полковник, обраний на полковій раді або призначений гетьманом. Полковник зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку.Територія полку поділялася на 10—20 і навіть більше сотень.Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали сотники. Існували сотенні військові канцелярії, сотенні суди тощо.

Гетьманська держава мала одну з найсильніших у тогочасній Європі армій. Основу козацьких полків становила піхота. Фінансова система Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький. Судочинство. У козацькій державі діяла своя система судочинства. Вона складалася з Генерального суду, полкових і сотенних судів. Найвищою судовою установою був Генеральний військовий суд при гетьманові. Він розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана. До складу Генерального суду входили двоє генеральних суддів і судовий писар. Зміни в соціально-економічному житті. Утвердження Української козацької держави — Гетьманщини — відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво. Натомість формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю. У зв'язку з цим змінилася соціальна структура суспільства. Змушені були залишити Україну польські магнати й католицька шляхта, католицьке духівництво — ті верстви, що тримали у своїх руках владу до початку Національно-визвольної війни..Безперечним завоюванням козацької держави стала особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які, крім того, могли вільно вступати до козацького стану. Переважна більшість селян покозачилася. Значення Народження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою. В цей час в Україні сформувалась нова верства населення — шляхта. Гетьманська держава проіснувала півтора століття. Цього було досить для виникнення ментальності народу, який має свою державу. За цей час виникла своя національна політична еліта. Згуртованість народу навколо своїх керівників гідна поваги і сьогодні.

 

Варіант № 2

I рівень 1. Позначте ім`я царя, за часів правління якого Скіфія досягла найбільшого піднесення:б) Атей;

2. Любецький з’їзд князів відбувся у: а) 1097р

3. Князя Д. Галицького було короновано у Дорогочині в: в) 1253 р.

4. Процес закріпачення селянства на території тогочасної України остаточно завершив Третій Литовський статут у:в) 1588 р.;

5. Визначіть хронологічні рамки Руїни на українських землях:в) кін. 1657 – серед. 1687 рр.

IIрівень 1. Загибель відповідних державних утворень на українських землях спричинили:

а) Великої Скіфії; 2) сармати;

б) ряду античних міст-держав; 1) готи;

в) Антської держави; 4) авари

г) Київської Русі 3) монголо-татари;

2. Розташувати назви міст де уклали договори у хронологічній відповідності:

а) Зборів 2) 1649 р.

б) Біла Церква 3) 1651 р

в) Вільно 4) 1656 р..

г)Бахчисарай 1) 1681р.

ІІІ рівень Остаточна ліквідація автономії Гетьманщини та Запорізької Січі, доля українського козацтва.

Певний час скасування автономії Січі гальмувалось зовнішні ми обставинами. Зокрема, у 1768–1774 рр. йшла російсько-турецька війна, і царату запорожці були потрібні, як військова сила. Після підписання у 1775 р. мирного договору між Туреччиною іРосією в Кучук-Кайнарджі загроза для існування Січі стала реальною. На Україні залишилась 66-тисячна російська армія генерала Текелія, яка несподівано рушила на Січ. 4 червня 1775 року Січ було взято в облогу. Серед запорожців стався заколот. Частина козаків вирішила стояти до кінця. Але настоятель Січової церкви архімандрит Володимир Сокальський, виступивши в ролі примирителя, умовив козаків не допустити даремного кровопролиття. У результаті частина козаків добровільно відмовилась від опору, а частина втекла за Дунай. Цариця жорстоко розправилася із запорожцями. Старшина на чолі з кошовим отаманом Калнишевським була заарештована, а Січ зруйнована. Січ закінчила своє існування 3 серпня 1775 р. В цей самий час вийшов маніфест Катерини ІІ, який юридично закріпив цей акт небаченого вандалізму. Отже, із зруйнуванням Січі закінчила своє існування остання твердиня справжньої народної демократії на українських землях. Завершив ліквідацію української автономії процес колонізації запорізьких земель російським самодержавством. Ці величезні

простори цариця роздарувала своїм численним фаворитам. Колишні піддані війська запорізького і навіть самі запорожці були переведені в категорію державних селян. Вони залишались особисто вільними і сплачували лише податок та відбували військову повинність. Друга частина населення, яка жила на землях, розданих поміщикам, стала кріпаками.

Варіант № 3

I рівень

1. Заслуга у створенні Скіфської держави належить: б) царським скіфам

2.Позначте період, коли у творах давніх джерел з`являються перші писемні згадки про слов`ян:. г) І- серед. ІІ ст. н.е.

3. Котра із дочок Ярослава Мудрого вийшла заміж за французького короля Генріха І та після його смерті керувала Францією?в) Анна.

4. Яка влада першою запровадила панщину, кріпацтво, позбавила селян земельних наділів на українських землях?в) польська

5. На якій території виникла держава «Військо Запорізьке» у період Хмельниччини?г) Київщині, Чернігівщині, Брацлавщині, Запоріжжі.

IІ рівень1.Встановіть відповідність між іменами руських князів та роками їх правління у Києві:

а) Ізяслав Ярославич 2) 1054 – 1068 рр.;

б) Святослав Ярославич 4) 1073 – 1076 рр.

в) Всеволод Ярославич 3) 1078 – 1093 рр.;

г) Володимир Мономах 1) 1113 – 1125 рр.;

2. Встановіть відповідність:

а) Д.Многогрішний 2) 1668 – 1672

б) І.Самойлович 3) 1672 – 1687

в) І.Мазепа 4) 1687 – 1709

г) І.Скоропадський 1) 1708 – 1722

Варіант № 4

I рівень 1. Монголо-татарська навала на Русь відбувалась у:а) 1237-1240р.

2.Київ остаточно втратив значення політичного центру Руських земель після:а) смерті Володимира Мономаха;

3. В якому році виданий перший Литовський статут?а) 1529р.

4. У битві під Конотопом 28-29.06.1659 р. нищівної поразки зазнала:в) московська армія від козацького війська.

5. Коли Катерина ІІ оприлюднила „Жалувану грамоту дворянству ”:г) 1785 р.

IІ рівень 1.Встановіть відповідність:

а) Олег 2) 882 – 912 рр.;

б) Ігор 3) 912 – 945 рр.;

в) Ольга 4) 945 – 964 рр.

г) Святослав 1) 964 – 972 рр.;

2. Встановіть відповідність:

а) 1591 – 1593 рр. 3) К.Косинський

б) 1594 – 1596 рр. 1) С.Наливайко

в) 1630 р. 2) Т.Федорович

г) 1637 – 1638 рр. 4) П.Павлюк, Я.Остряниця, Д.Гуня

Варіант № 5

I рівень

1. Яку територію займала Велика Скіфія? в) між Дунаєм і Доном.

2. До якого часу відноситься поява держави Київська Русь?г) ІІ Пол. ІХ ст.

3. Значні доходи в ХІ – ХІІ ст. галицькі бояри отримали завдяки:в) торгівлі сіллю;

4. Столицею держави „Військо Запорізьке” у період Хмельниччини було місто::в) Чигирин;

5. Останній кошовий отаман Запорізької Січі:г) П.Калнишевський.

IІ рівень 1.Встановіть відповідність:

а) 980 – 1015 рр. 3) Володимир Святославович;

б) 1019 – 1054 рр. 2) Ярослав Володимирович;

в) 1113 – 1125 рр. 4) Володимир Всеволодович

г) 1125 – 1132 рр. 1) Мстислав Володимирович;

2. Встановіть відповідність:

а) 1764 р. 1) ліквідація гетьманства;

б) 1783 р. 2) закріпачення села Лівобережжя та Слобожанщини;

в) 1765 р. 3) скасування полково-адміністративного устрою Слобожанщини;

г) 1781 р. 4) скасування полково-адміністративного устрою Лівобережжя.

Варіант № 6

I рівень

1. Хто автор літопису „Повісті минулих літ”:в) Нестор;

2. В якому році утворилась Річ Посполита?б) 1569р.

3. Завершіть речення: реєстрові козаки... — частина українського козацтва, прийнята на військову службу польсько-литовською владою і записана в окремий список — реєстр, звідки й назва - реєстрові козаки.

4. Який характер мала війна 1648 – 1657рр. з боку українського народу?в) національно-визвольний;

5. Конституція П.Орлика офіційно називалася:в) Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорізького.

IІ рівень 1.Встановіть відповідність:

а) 1199 –1205 рр. 4) Роман Мстиславович.

б) 1238 - 1264 рр. 1) Данило Галицький;

в) 1264 - 1301 рр. 2) Лев І;

г) 1301 – 1315 рр. 3) Юрій І;

2. Встановіть відповідність між документами і датами, що регламентували „українсько-російські стосунки:

а) Конотопські статті; 2)1672р.

б) Коломацькі статті; 1)1687 р.

в) Решетилівські статті; 4) 1709р

г) „Рішительні пункти”. 3)1728 р..

Варіант № 7

1. Кому з володарів Київської Русі вдалося здійснити перший дипломатичний візит до столиці Візантійської імперії м.Константинополя?

?

2. Слово „козак” тюрського походження, що у перекладі означає вільна людина(тюрського походження слово),у словнику половецької мови перекладено як страж.

3. Коли виникла Річ Посполита?в) 1569 р.

4. Завершіть речення: перша Запорізька Січ – це січ, заснована Дмитром Вишнивецьким 1555-1557рр. на о. Мала Хортиця

5. Зборівський мирний договір Б.Хмельницький підписав 1649 р., щоб:а) уникнути поразки від польської армії;

1.Встановіть відповідність між українськими територіями та державами, до складу яких вони відійшли впродовж ХІV – XVI ст:

а). Галичина, Холмщина, Белзщина, -1) Польща

Західне Поділля

б). Закарпаття; 3) Угорщина

в). Чернігово-Сіверщина; 4) Велике князівство Литовське.

г). Київщина, Волинь, Східне Поділля - 2) Московська держава

2. Встановіть відповідність:

а) 1648 р 2) Корсунська битва;

б) 1649 р. 3) Збаражська битва

в) 1651 р 1) Берестецька битва

г) 1653 р 4) Жванецька битва

3.Боротьба гетьмана П.Дорошенка за возз`єднання Правобережної і Лівобережної України

Дорошенко Петро Дорофійович (1627—1698) — гетьман України (1665 —1676), один із найвидатніших діячів її історії. Активний учасник Визвольної війни українського народу, один з найближчих соратників Б. Хмельницького і продовжувач його справи. Ставши гетьманом на Правобережжі, рішуче виступив проти умов Андрусівського договору й восени 1667 р. зробив спробу приєднати до Гетьманщини західний регіон. У червні 1668 р. домігся возз´єднання Козацької України, гетьманом якої був обраний. В умовах спровокованої Запорожжям й сусідніми з Україною державами політичної боротьби пішов у березні 1669 р. на прийняття турецького протекторату. Влітку 1672 р. взяв участь у поході турецької армії проти Польщі, але, невдоволений укладеним між Портою і Польщею Бучацьким договором, який перекреслив його політичні плани, переорієнтовується на Росію і Польщу. У розпалі народного обурення спустошенням України турецько-татарською та польською арміями складає гетьманські повноваження. Активною була і зовнішньополітична діяльність П. Дорошенка. Спочатку, спираючись на підтримку татар, він намагається витіснити поляків з Правобережжя і водночас проводить переговори з Росією. Основна мета переговорів — повернення в повному обсязі прав і вольностей Війську Запорозькому, возз´єднання у межах єдиної держави усіх етнічних українських земель по Перемишль, Львів, Галич і Володимир. Однак ці переговори закінчилися безрезультатно. Відкрите збройне протистояння з Польщею, непоступливість Росії змусили П. Дорошенка шукати підтримки в Оттоманської Порти та порозуміння з гетьманом Лівобережжя І. Брюховецьким. Восени 1667 р. під тиском об´єднаних турецько-козацьких військ польський король визнав суверенітет гетьманату на Правобережній Україні. Ці успіхи посилили протурецьку орієнтацію П. Дорошенка. Зміцнивши свої позиції на Правобережжі, відчуваючи за спиною підтримку могутньої держави, П. Дорошенко разом з військом переходить на лівий берег Дніпра, і після вбивства козаками І. Брюховецького 1668 р. його проголошено гетьманом усієї України. Мети було досягнуто, але цей успіх не вдалося закріпити надовго,. Спочатку польська воєнна активність змусила гетьмана, залишивши Лівобережжя, поспішати на правий берег Дніпра. У цей час татари підтримали претензії на гетьманську булаву П. Суховія, якого висунуло Запорожжя. Ситуацію ще більше ускладнив наступ російських військ, внаслідок якого значна частина лівобережної старшини на чолі з наказним гетьманом Д. Многогрішним змушена була визнати верховенство царя За тих обставин П. Дорошенко посилює протурецьку орієнтацію. Влітку 1672 р. Оттоманська Порта розпочала воєнні дії проти Польщі, Правобережна Україна знову стала театром воєнних дій, а П. Дорошенко змушений був виступити на турецькому боці. Від перемоги Туреччини гетьман майже нічого не виграв, адже відповідно до Бучацького мирного договору Порта отримала Подільське воєводство, а за ним визнавалася територія «у старих кордонах». Більше того, Туреччина дедалі наполегливіше прагне перетворити Україну на безправного васала. Авторитет гетьмана слабшає, оскільки мусив виступати союзником турків та татар, які нещадно плюндрували Україну. У середині 1675 р. ситуація стає критичною: спроби дійти згоди з Росією та відмовитися від протурецької орієнтації закінчуються безрезультатно, До того ж помирає радник та найближчий друг — митрополит Й. Тукальський. Перебуваючи в безвихідному становищі, П. Дорошенко у вересні 1676 р. приймає рішення скласти гетьманські повноваження і здатися Росії.

 

Варіант № 8

1. Коли виникла Галицько-Волинська держава?

б) 1199 р.

2. Допишіть речення: Ярослав Мудрий започаткував складання першого загальноруського кодексу юридичних норм який називався Руська Правда

3. Позначте рік укладання Кревської унії:б)1385 р

4. Коли було підписано Андрусівське перемир`я між Річчю Посполитою і Московським царством:

г) 1667.

5. Коли відбулася Хотинська війна?в) 1621 р.;

Встановіть відповідність

а). 1051 р. 4) обрання Київським митрополитом Іларіона.

б). 1097 р.; 2) зї`зд руських князів у м.Любеч

в). 1113 р.; 3) початок правління В.Мономаха у Києві;

г). 1187 р. 1) поява першої писемної згадки назви „Україна”;

2. Встановіть відповідність:

а) І.Брюховецький 2) 1663 – 1668 рр

б) П.Тетеря 4) 1663 – 1665 рр

в) І.Виговський 1) 1657 – 1659 рр

г) П.Дорошенко 3) 1665 – 1676 рр.;

Варіант № 9

1. Коли християнство стало державною релігією Київської русі?в) 988 р.

2. У якій битві українські козаки відіграли вирішальну роль у розгромі турецько-татарської армії: б) Кафою

3. Антська держава за формою правління була:

в) військовою демократією.

4. З`їзд князів у Любечі відбувся у:б) 1097 р

5. Коли була скликана „Чорна рада” у Ніжині

б) 1663 р.;

Встановіть відповідність

а). Олег; 3) 882 – 912 рр.;

б). Ігор; 4) 912 – 945 рр.

в). Ольга; 1) 945 – 964 рр.;

г). Святослав 2) 964 – 972 рр.;

2. Встановіть відповідність

а) битва на Жовтих Водах; 2) 2 – 6 травня 1648 р;

б) битва під Корсунем; 4) 15 – 16 травня 1648 р.

в) битва під Пилявцями; 1) 11-13 вересня1648 р.;

г) вступ військ Б.Хмельницького в Київ. 3) 23 грудня 1648 р.;

3.Причина, суть та наслідки руїни на українських землях (кін. 1657 – середина 1687 рр.).

Доба Руїни – надзвичайно важкий для України період, коли після смерті Б. Хмельницькогоздобутки часів визвольної війни були значною мірою втрачені. Як правило, її датують 60–80-ми роками ХVІІ ст. Питання залишається відкритим, особливо щодо початку цього періоду. Закінчення Руїни пов’язують з гетьмануванням І. Мазепи. Причинами Руїни були:

− розкол серед старшини – правлячої верстви українського суспільства;

− посилення антагонізму між різними станами українського населення;

− слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ;

− боротьба геополітичних інтересів Російської держави, Турецької імперії, Речі Посполитої тощо.

Можна виділити такі характерні ознаки Руїни:

− загострення соціальних конфліктів як наслідку соціального егоїзму старшини, її зловживань, намагання реанімувати старі шляхетські порядки, ігнорування соціально-економічних інтересів не лише селян, а й простих козаків;

− початок громадянської війни, що вела до розколу України за територіальною ознакою;

− зміцнення у свідомості політичної еліти небезпечної тенденції до відмови від національної державної ідеї й висунення на перший план регіональних, а то й приватних політичних інтересів; згасання державної ідеї, повернення до ідеї автономізму;

− звертання до урядів іноземних країн при розв’язанні внутрішньополітичних проблем України, які вміло грали на суперечностях, використовуючи їх у власних цілях;

− жорстока боротьба за владу, зокрема за гетьманську булаву. Одночасно Україна мала два, а то й три-чотири гетьмани, які ворогували між собою і у своїй політиці орієнтувалися на різні країни;

Отже, в добу Руїни сталася трагедія розчленування українських земель між Річчю Посполитою і Росією згідно з договором між ними у селі Андрусів у 1667 р. Україна зникає як суб’єкт міжнародної політики і стає розмінною монетою в політичній грі її агресивних сусідів, об’єктом їхньої колонізації. Правда, на Лівобережжі в складі Російської держави ще зберігалась обмежена внутрішня автономія. Кожен новий обраний гетьман укладав окремий договір (статті) з московським урядом. В основі цих договорів лежали так звані “Статті Б. Хмельницького”, але з кожним наступним договором вводились все нові обмеження української автономії. Досить проаналізувати Переяславські Статті 1659 р. – Ю. Хмельницького, Московські Статті 1665 р. – І. Брюховецького, Глухівські Статті 1669 р. – Д. Многогрішного (певний виняток, бо були трохи кращими, ніж попередні), Конотопські Статті 1672 р. – І. Самойловича тощо.

Варіант № 10

1. Хто започаткував князівську династію Рюриковичів на князівському престолі? г) Ігор.

2.В якому році козаки під проводом Сагайдачного зруйнували Кафу? б) 1616р

3. В якому році була перша згадка про Львів: б) 1256 р

4. Коли була підписана Гадяцька угода: в) 1658 р

5. Визначте хронологічні рамки Першої малоросійської колегії: б) 1722 – 1727 рр.;

IІ 1.Встановіть відповідність:

а). 981 р. - 3) приєднання до Київської Русі Перемишля, Волині, Червена і Белза;

б). 988 р. - 2) Хрещення Київської Русі;

в). 1019 р - 4) битва на ріці Альта між Святополком та Ярославом Володимировичем.

г). 1051 р - 1) обрання першого митрополита русича Іларіона;

2. Встановіть відповідність:

а) повстання М.Жмайла; - 2) 1625 р;

б) повстання Т.Трясила; - 1) 1630 р.;

в) повстання П.Бута (Павлюка) і Д.Гуні; - 4)1637 р.

г) повстання Я.Острянина. - 3) 1638 р.;

Варіант 11

І 1. Вкажіть дату розселення племен трипільської культури на території України. а) 4-3 тис. до н. е

2.. Монголо-татари захопили Київ у: б) 1240р

3. Християнами, як вважають учені, були князі: в) Аскольд і Ольга

4. До якого року відноситься перша літописна згадка терміну Україна? а)1187р

5. Ліквідація царським самодержавством Запорозької Січі відбулась у. б) 1775р.

ІІ 1. Встановіть відповідність:

1.)1199 – 1205 рр. - д) правління князя Романа Мстиславовича

2) 1205 – 1264 рр. - а) правління Данила Галицького

3) 1205 – 1269 рр. - г) правління князя Василька Романовича

4) 1264 – 1301 рр. - б) правління князя Льва Даниловича

5) 1301 – 1308 (1315) рр. - в) правління князя Юрія І;

2. Встановіть відповідність

1) “Березневі статті” - б) Б.Хмельницький

2) “Переяславські статті” 1659 р. - а) Ю.Хмельницький

3) “Батуринські” та “Московські статті” - г) І. Брюховецький

4) “Конотопські статті” - в) І.Самойлович

5) “Глухівські статті” - д) Д.Многогрішний

Теоретичне питання:

Антське царство.

Анти –північно-східна група слов‘ян, племен, які жили на території лісостепу Східної Європи з 2-ї половини VI ст. до початку VII ст. Племена антів були могутнім політичним об‘єднанням. У них була сильна, дисциплінована воєнна організація. Рід занять: землеробство, скотарство, промисли, торгівля. Вели організовану боротьбу проти племен готів та аварів. Анти – наші прямі предки. По свідченням візантійських письменників VI ст. н.е., анти були високими дужими людьми, які легко переносили погані умови. Анти посідали територію від Дунаю до Дону і Азовського моря. У VI ст. анти поспішно загрожували північним кордонам Візантії, а часом погрожували столиці її – Константинополю.

Варіант 12

І 1. Заслуга у створенні Скіфської держави належить: б) царським скіфам

2. Володимир Мономах вів успішну боротьбу з б) половцями

3. Вкажіть дату створення Галицько- Волинського князівства а) 1199р

4. Між якими державами була підписана Люблінська Унія? в ) Литва і Польща

5. Національно-визвольна війна Українського народу під проводом Б.Хмельницького тривала:

б) 1648-1657рр

ІІ 1. Встановіть відповідність:

1.)860-866 - б).походи князя Аскольда на Константинополь

2) VII-VI ст. до н. - а)грецька колонізація Північного Причорномор’я

3) VII-III ст. до н.є. - д)панування скіфів на території Північного Причорномор’я

4) VIII-IX ст. - в)утворення праукраїнської держави Руська земля з центром у Києві.

5) 1 млн. років тому - г) поява первісних людей на території України

2. Встановіть відповідність

1)жовтень 1708 р. - б) перехід І.Мазепи на бік Карла ХП

2)травень 1709 р. - д)зруйнування Запорізької Січі за наказом Петра І

3)червень 1709 р. - в) битва під Полтавою

4)квітень 1710 р. - г) обрання гетьманом П.Орлика

5)початок 1711 р. - а) похід П.Орлика на Правобережну Україну

Теоретичне питання:

Військово-політичні, економічні та духовні зв’язки Київської Русі з Візантійською імперією: від Аскольда до Ярослава Мудрого.

У 911 р. Візантія уклала з русами договір, надавши їм право безмитної торгівлі в Константинополі і зобов'язавши утримувати на свої кошти послів і купців Русі під час їхнього перебування в імперії і постачати їх усім необхідним на зворотний шлях. Торговельні зв'язки Русі з імперією стали регулярними. З невідомих причин у 941 р. київський князь Ігор зробив новий похід на Візантію, розорив берега Босфору і частину узбережжя Малої Азії, але був розбитий під Константинополем за допомогою «грецького вогню». Ігор не змирився з поразкою і через два чи три роки він знову спрямував на Візантію свій флот і сухопутні сили, але був зустрінутий на Дунаєві послами імператора. У 944 р. був підписаний новий договір. Підсилився приток русів на службу у війська Візантії.

У 967 р. Никифор II Фока запропонував князеві Святославу, щедро заплативши, зробити напад на ворожу імперії Болгарію. У 968 р. Святослав здолав болгар, підкорив їх своєму впливові (не позбавляючи трону государя), але всупереч надіям імператора, почав разом з ними війну проти Візантії. Війна продовжувалася до літа 971 р., коли армія імперії завдала поразки руському князеві. Був відновлений мирний договір. Відносини Русі і Візантії знову стали дружніми.

У 987 р. зневірений Василь II попросив князя Володимира надіслати на допомогу загін для боротьби з узурпатором Вардою Фокою. Володимир виконав прохання, поставивши умову – видати за нього сестру імператора Ганну. Руси розбили Фоку в 988 р., але Василь II барився з виконанням угоди. Тоді Володимир піддав облозі і взяв приналежне імперії місто Херсон у Криму. Імператор відправив Ганну до Володимира, що перед вступом з нею в шлюб прийняв християнство і повернув імперії Херсон. Шеститисячний загін русів залишився в розпорядженні Василя, і протягом майже ста років цей військовий підрозділ, періодично поповнюючись, залишався одним із самих боєздатних в імперії, борючись за її інтереси на всіх рубежах.

У 988/989 р. християнство було прийняте князівським двором Русі і киянами, а потім і жителями інших міст і регіонів. Хрещення продовжувалося не одне століття, але рішучий крок був зроблений. Широкий доступ на Русь більш високої візантійської культури був відкритий. Слідом за організацією церкви сюди стала проникати не тільки грецька, але і славяномовна (спочатку богослужбова, потім і світська) література. У цьому процесі велику роль зіграла Болгарія, у якій слов'янська грамота вже спиралася більш ніж на столітню традицію, а власна література досягла високого рівня. Русь активно переймала досвід імперії також у кам'яному зодчестві, живописі, книжковій справі, ювелірному і склоробному виробництві. На початку XI у на Афоні був заснований російський монастир, що став важливим центром російсько-візантійських культурних зв'язків.

З захистом торговельних інтересів пов'язаний і останній похідуже християнської Русі на Константинополь у 1043 р. Його очолив син Ярослава Мудрого новгородський князь Володимир. Похід був невдалим: флот русів був розкиданий бурею і спалений «грецьким вогнем» під Константинополем. Відносини, однак, були улагоджені. У 1047 р. руси вже допомагали Костянтину IX Мономахові (1042-1055) розбити чергового узурпатора. Мономах видав свою дочку за іншого сина Ярослава Мудрого – Всеволода. Торговельні і культурні зв'язки Русі з Візантією і її володіннями в Криму не переривалися до кінця XI в., незважаючи на панування в причорноморських степах спочатку печенігів, а з останньої чверті сторіччя і протягом усього XII в. - половців. Майже повне припинення на тривалий строк русько-візантійських зв'язків було обумовлено спочатку захопленням Константинополя хрестоносцями в 1204 р., а потім – руйнуванням Києва татаро-монголами в 1240 р.

 

Варіант 13

І 1. Вкажіть дату грецької колонізації Північного Причорномор´я. б) 7-6 ст. до н. е

2. Остання письмова згадка про Антську державу відноситься до в) 602р

3. Процес формування території давньоруської держави і остаточного визначення її кордонів завершився за князя в) Володимира Великого

4. Вкажіть прізвище останнього гетьмана козацької держави. б) К. Розумовський

5.. В якому році Пилип Орлик видав Конституцію? б) 1710р.

ІІ 1. Встановіть відповідність:

1.)1569 - д)Люблінська унія між Литвою та Польщею

2) 1572 - в)початок реєстрового козацького війська

3) 1596 - а)Берестейська унія

4) 1616 - б)похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу

5) 1621 - г)битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином

2. Встановіть відповідність

1)1722-1727 - г) діяльність першої Малоросійської

2)1734-1750 - д) діяльність Правління Гетьманського Уряду

3)1687-1709 - а) гетьманування І. Мазепи

4)1727-1734 - б) гетьманування Д. Апостола

5)1750-1764 - в) гетьманування К. Розумовського

Теоретичне питання:

1. Утворення держави Київська Русь, дохристиянська доба її розвитку. Княжіння Олега, Ігора, Ольги та Святослава.

Згідно Норманської теорії Русь заснували варяги – германо-скандинавська народність. Їх називали вікінгами або норманами. Словом “Русь” спочатку називали “варягів”, потім – землі полян у Центральній Україні. Згодом з‘явилося політичне утворення під назвою Київська Русь. І хоча перші відомі нам київські князі були скандинавського походження і на Русі було чимало воїнів-варягів – не це стало вирішальним фактором формування давньоруської державності.

Перші київські князі не марили високими ідеалами створення могутньої держави. Вони жадали одного – багатства. Завойовуючи Київ Олег прагнув об‘єднати його з Новгородом та підпорядкувати собі ці два міста для торгівлі. Торгівля та збирання данини – такою була діяльність перших князів. Щовесни данину, зібрану взимку з різних східнослов’янських племен відправляли Дніпром до Києва.

Розквіт Київської держави.

Київ займав дуже вдале географічне положення, що сприяло його піднесенню. Об‘єднання північного і вденного слов‘янства було головним етапом у процесі формування єдиної давньоруської держави з центром у Києві. Київський князь опираючись на дружини полян-русів, був володарем над усіма тими племенами, головні ріки яких текли у напрямку Києва. Першим Київським князем був Кий. За легендою Кий з братами Щеком і Хорифом та сестрою Либідь і заснували Київ.

Зростання могутності і авторитету Києва тривало за князів Олега, Ігоря та Святослава.

Часи Ігоря дуже зміцнили Київську державу. Під владою Ігоря опинилося близько 20 “свіжих князів руських”.

Після смерті Ігоря почала правити його дружина Ольга. Вона встановила суворий порядок управління країною, що сприяло зміцненню її економічної могутності.

В країні було прийнято християнство. Налагоджені відносини з Грецією і Німеччиною. Ще більше зміцніли позиції Київської держави за часи князя Святослава (964 – 972 р.р.). Войовнича натура, Святослав розгромив Хозарський кагананж, Волзьку Булгарію; включив до складу держави вяжичів, придунайські міста. Тільки йому вдалося закінчити об‘єднання східнослов’янських земель в одній державі з центром у Києві.

 

Варіант 14

І 1. Коли Олег вбив Аскольда і став князем Київським? а) 882 р

2. Печеніги стали господарями степів України після походів руського князя: б) Святослав.

3. Коли відбулось козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського? а) 1591-1593рр

4.. Столицею держави Війська Запорозького в часи Визвольної війни було місто:б) Чигирин

5. Коли відбулась так звана “ чорна рада ”? б) 1663р

ІІ 1. Встановіть відповідність:

1.)882-912 - д) правління Олега на Русі

2)980-1015 - г)князювання Володимира Великого

3)912-945 - б)князювання Ігоря

4)945-964 - в)регентство княгині Ольги

5)964-972 - а) князювання Святослава

2. Встановіть відповідність:

1)1659-1663 - в). гетьманування Ю. Хмельницького

2)1663-1668 - г). гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні

3)1663-1665 - б) гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні

4)1665-1676 - д) гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні

5)1668-1672 - а) гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні

Теоретичне питання:

1. Утворення Галицько-Волинського князівства, державний устрій та міжнародні зв`язки за правління Данила Галицького.

Об'єднання Галичини і Волині було здійснено волинським князем Романом Мстиславичем, сином Мстислава Ізяславича у 1199 р.

З приходом монголів позиції галицько-волинських князів похитнулися. У 1240 році азійські полчища взяли Київ, а у 1241 році вторглися до Галичини і Волині, де сплюндрували безліч міст, включно зі стольними градами Галичем і Володимиром. Оскільки княжа влада не зуміла протистояти монголам, проти неї в котре виступила боярська верхівка. Слабкістю князівства скористались західні сусіди, які спробували захопити Галич. У відповідь Романовичі захопили у 1244 році польський Люблін, а у 1245 році розбили війська угорців, поляків і бунтівних бояр у битві під Ярославом. Боярська опозиція була остаточно знищена і Данило зміг централізувати своє управління.

Посиленням позицій Галицько-Волинських земель були невдоволені у Золотій Орді, яка поставила вимогу передати їй Галичину. Не маючи сил протистояти монголам, Данило був змушений визнати сюзеренітет золото-ординськогохана у 1245 році, але добився підтвердження своїх князівських прав на Галицько-Волинські землі. Потрапивши у залежність від монголів, князь спрямував свій зовнішньополітичний курс на утворення антиординської коаліції держав. З цією метою він уклав союзи із Польщею, Угорщиною, Мазовією і Тевтонським Орденом, а також захопивятвязькі землі і Чорну Русь у 1250–1253 роках, чим ліквідував загрозу нападів литовців на Волинь. У 1253 році Данило прийняв у Дорогочині титул «короля Русі» від папи Інокентія IV, який обіцяв організувати хрестовий похід проти монголів.

Однак центральноєвропейські країни не володіли силами, що були здатні протистояти Золотій Орді, а їхні вояки не мали достатньої мотивації для походу у південноруські степи, на противагу біблейським землям Палестини. Відповідно, попри сподівання Данила, коаліція не склалася і він змушений був самостійно воювати проти монголів. Перша війна 1254–1255 проти орд Куремси була переможною, однак залучення монголами елітних військ полководця Бурундая у 1259 році змусило русинів капітулювати. За його наказом князі зруйнували замки у своїх землях та приєдналися до ординської виправи на Литву і Польщу.

У 1264 році Данило помер, не змігши завершити визволення Галицько-Волинського князівства з-під ординської залежності.