Розділ І. Загальна Характеристика внутрішньої

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІШНЬОЇ

БУДОВИ ЗЕМЛІ ……………………………………………………………….6

1.1.Земна кора — зовнішній твердий шар Землі ……………………………..6

1.2. Основні відомості про Мантію Землі…………………………………….14

1.3. Ядро Землі – центральна частина земної кулі …………………………..18

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ БУДОВИ ЗЕМЛІ …………………………………………………………..…23

2.1.Загальні відомості про методи вивченні внутрішньої будови Землі….. 23

2.2.Геологічні методи вивчення внутрішньої будови Землі…………….…..24

2.3. Геофізичні методи вивчення внутрішньої будови Землі…………….....26

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..….30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………….……..32

ВСТУП

Актуальність даної теми полягає насамперед у тому, що склад і будова глибинних оболонок Землі в останні десятиліття продовжують залишатися однією з найбільш інтригуючих проблем сучасної геології. Число прямих даних про речовину глибинних зон дуже обмежене. Керн, піднятий з найглибшої у світі свердловини, пробуреної на Кольському півострові, що досягла 12 262 м, істотно розширив наукові представлення про глибинні шари земної кори - тонкої плівки земної кулі. Разом з тим новітні дані геофізики й експериментів, пов'язаних з дослідженням структурних перетворень міне­ра­лів, уже зараз дозво­ляють змоделювати багато особли­востей будови, складу і процесів, які відбуваються в глибинах Землі, знання яких сприяє вирішенню таких ключових проблем сучасності, як формування й еволюція планети, динаміка земної кори і мантії, джерела мінеральних ресурсів, енергетичні ресурси Землі й ін. У внутрішній будові Землі виділяють три основні частини: земну кору, мантію і ядро. Межі між ними нерівні, але порівняно з розмірами Землі ці нерівності незначні. Земна кора – тонка верхня оболонка Землі. Вона має товщину на континентах 40-80 км і під океанами 5-10 км і становить 1% від маси Землі. Мантія – складається з окису кремнію і оксидів магнію і заліза. Мантія поділяється на верхню і нижню. Ядро є центральною частиною та займає 16% об’єму Землі. При дослідженні внутрішньої будови Землі найчастіше використовують візуальне спостереження оголених гірських порід, буріння скважин, також, сейсмічну розвідку та ін.

Дана тема є доволі глибоко вивченою, збереглося і чимало джерел, з яких можна почерпнути форму, будову й походження Землі також методи вивчення будови Землі.

Серед авторів, які займались вивченням окремих питань даної теми можна назвати: Паранько І.С., Сіворонов А.О., Белоусов В.В., Магницкий В. А., Белявский Н.А. та інші.

Мета курсової роботи— провести докладний аналіз внутрішньої будови Землі та методи її вивчення.

Завдання:

- Ознайомлення з внутрішньою будовою Землі;

- Характеристика Кори Землі;

- Аналіз верхньої та нижньої Мантії Землі;

- Охарактеризувати зовнішнє та внутрішнє Ядро Землі.

- Визначити основні методи вивчення будови Землі;

Об’єктом дослідження є внутрішня будова Землі, зокрема, кора, мантія та ядро, також методи вивчення будови Землі.

Предметом дослідження є тверді оболонки внутрішньої будови Землі, їх структурованість, формування та функціонування, також методи дослідження внутрішньої будови Землі.

Методологічною основою дослідження обраний діалектичний метод наукового пізнання внутрішньої будови Землі, який дає змогу розглядати їх у розвитку, зв’язку між собою, виявити сталі закономірності становлення та розвитку, використовувались також методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції. Також основою дослідження став системно – функціональний спрямований для виявлення основних ознак структурних елементів Землі, їх функції.

Основними методами дослідження внутрішньої будови землі являються насамперед геологічні та геофізичні методи. Геологічні методи спрямовані на вивчення природніх оголень гірських порід, розрізів шахт, буріння свердловин. Геофізичні методи дослідження внутрішньої будови Землі поділяються на сейсмічний, за допомогою якого виявляється багато деталей геологічної будови окремих ділянок земної кори, магнітометричний метод базується на вивченні магнітного поля Землі, а гравіметричний у свою чергу досліджує щільності земної кори.Тобто геологічні та геофізичні методи дають можливість одержувати відомості про те, що відбувається усередині Землі.

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, п’яти підрозділів, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи - 29 сторінок.

Дана структура зумовлена поступовим вивченням внутрішньої будови Землі, а зокрема, кори, мантії, ядра та методи їх вивчення.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІШНЬОЇ БУДОВИ ЗЕМЛІ

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ

БУДОВИ ЗЕМЛІ

Загальні відомості про методи вивченні внутрішньої будови Землі

Методів вивчення внутрішньої будови Землі багато. Аналіз дозволяє умовно об'єднати у дві великі групи, а саме: геологічні та геофізичні методи вивчення внутрішньої будови Землі.

Геологічні у свою чергу включають різні методи безпосереднього вивчення і випробовування гірських порід у їх природних відслоненнях на поверхні, у зразках, які відбираються у гірничих виробках та свердловинах. Інформація, яка отримана таким шляхом, є найбільш достовірною. Проте глибина більшості свердловин не перевищує 5 км. І лише окремі з них досягли глибини 10 кілометрів. Найглибша з таких свердловин на Кольському півострові (12 км 262 м).

Узагальнення результатів у вигляді геологічних карт і розрізів для будь-якого району дозволяє одержати уявлення про його будову до глибин 10 – 20 км. Додаткову інформацію може дати вивчення продуктів виверження діючих і погаслих вулканів, магматичні осередки які звичайно розташовуються на глибинах до 100 км. Таким чином, зрозуміло, що геологічні методи застосовуються тільки для вивчення верхніх горизонтів Земної кори.

Геофізичні методи вивчення внутрішньої будови Землі базуються на вивченні фізичних параметрів Землі – електропровідності, розподілу сили ваги та ін. Ці методи дозволяють говорити про стан неоднорідностей усередині Землі практично без обмежень глибини досліджень. Однак, дані геофізичних методів припускають різні тлумачення і з глибиною їх надійність зменшується. Проте геофізичні методи – це поки єдина можливість одержувати відомості про те, що відбувається усередині Землі. Багато цікавих даних геофізики одержують шляхом вивчення швидкостей поширення пружних коливань – сейсмічних хвиль. Цей розділ геофізики називається сейсмологією. За допомогою сейсмічних методів відбувається пошук газонафтових структур і інших родовищ, виявляється багато деталей геологічної будови окремих ділянок земної кори. Принципи сейсмічних досліджень покладені в основу глибинного сейсмічного зондування (ГСЗ), яке застосовується для вивчення внутрішньої будови Землі.

Сейсмічні хвилі проходять крізь Землю при землетрусах, падінні метеоритів, ядерних і звичайних вибухах. Час приходу сейсмічних хвиль до спостерігача та їх інтенсивність фіксуються приладами – сейсмографами, головною деталлю яких є спеціальний маятник. Сейсмічні коливання в земній корі збуджують три види сейсмічних хвиль – поздовжні, поперечні і поверхневі.

Таким чином, земну кору як верхній внутрішній шар Землі ми можемо вивчати найбільш детально, зокрема можемо робити скважити, брати керн та інше, однак щоб дослідити мантію чи ядро ми можемо здійснити це тільки дистанційно, оскільки з метою здійснення необхідних досліджень не можемо фізично до неї добратись.

ВИСНОВКИ

Земля має в першому грубому наближенні форму сплюснутої кулі (екваторіальний радіус дорівнює 6377 км, полярний — близько 6355,5 км, середній — 6371 км) і складається з декількох оболонок. Ці шари можуть бути визначені або їх хімічними або їх реологічними властивостями. Наукове розуміння внутрішньої будови Землі базується на спостереженнях топографії і батиметрії, спостережень гірських порід у відслоненнях, зразках піднятих на поверхню з великих глибин в результаті вулканічної активності, аналізі сейсмічних хвиль, які проходять крізь Землю, вимірюванні гравітації областей Землі та експериментах з кристалічними твердими тілами при тисках і температурах, характерних для глибоких надр Землі.

Будову Землі можна класифікувати за двома принципами: за механічними властивостями, такими як реологія, або за хімічними властивостями. Механічно вона може бути розділена на літосферу, астеносферу, мезосферу, зовнішнє ядро та внутрішнє ядро. Хімічно Землю можна розділити на земну кору, мантію та ядро.

Земна кора - верхня оболонка Землі, потужність якої змінюється від 6-7 км під глибокими частинами океанів до 35-40 км під рівнинними платформними територіями континентів, до 50-70(75) км під гірськими спорудженнями (найбільші під Гімалаями й Андами).

Мантія Землі, що поширюється до глибин 2900 км. У її межах по сейсмічним даним виділяються: верхня мантія - глибиною до 400 км і - до 800-1000 км; нижня мантія - до глибини 2700 з перехідним шаром - від 2700 до 2900 км.

Ядро Землі, що підрозділяється: на зовнішнє ядро - в межах глибин 2900-4980 км, перехідну оболонку - від 4980 до 5120 км і внутрішнє ядро - до 6971 км.

Вивчення внутрішньої будови нашої планети проводиться геологічними та геофізичними методами. Геологічні методи засновані на вивченні природних оголень гірських порід, буріння свердловин. Вивчення будови Землі вивчається головним чином геофізичними методами: сейсмічним, гравіметричним, магнітометричним. Важливим є сейсмічним метод, який базується на реєстрації швидкостей поширення в тілі Землі поздовжніх і поперечних хвиль, спричинених землетрусами або штучними вибухами. За сейсмологічними даними Земля побудована з декількох сфер, які відрізняються не тільки швидкостями проходження сейсмічних хвиль, але й складом та фізичними властивостями.

Такими є основні уявлення про будову Землі, що склалися до дійсного часу.

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІШНЬОЇ

БУДОВИ ЗЕМЛІ ……………………………………………………………….6

1.1.Земна кора — зовнішній твердий шар Землі ……………………………..6

1.2. Основні відомості про Мантію Землі…………………………………….14

1.3. Ядро Землі – центральна частина земної кулі …………………………..18

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ БУДОВИ ЗЕМЛІ …………………………………………………………..…23

2.1.Загальні відомості про методи вивченні внутрішньої будови Землі….. 23

2.2.Геологічні методи вивчення внутрішньої будови Землі…………….…..24

2.3. Геофізичні методи вивчення внутрішньої будови Землі…………….....26

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..….30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………….……..32

ВСТУП

Актуальність даної теми полягає насамперед у тому, що склад і будова глибинних оболонок Землі в останні десятиліття продовжують залишатися однією з найбільш інтригуючих проблем сучасної геології. Число прямих даних про речовину глибинних зон дуже обмежене. Керн, піднятий з найглибшої у світі свердловини, пробуреної на Кольському півострові, що досягла 12 262 м, істотно розширив наукові представлення про глибинні шари земної кори - тонкої плівки земної кулі. Разом з тим новітні дані геофізики й експериментів, пов'язаних з дослідженням структурних перетворень міне­ра­лів, уже зараз дозво­ляють змоделювати багато особли­востей будови, складу і процесів, які відбуваються в глибинах Землі, знання яких сприяє вирішенню таких ключових проблем сучасності, як формування й еволюція планети, динаміка земної кори і мантії, джерела мінеральних ресурсів, енергетичні ресурси Землі й ін. У внутрішній будові Землі виділяють три основні частини: земну кору, мантію і ядро. Межі між ними нерівні, але порівняно з розмірами Землі ці нерівності незначні. Земна кора – тонка верхня оболонка Землі. Вона має товщину на континентах 40-80 км і під океанами 5-10 км і становить 1% від маси Землі. Мантія – складається з окису кремнію і оксидів магнію і заліза. Мантія поділяється на верхню і нижню. Ядро є центральною частиною та займає 16% об’єму Землі. При дослідженні внутрішньої будови Землі найчастіше використовують візуальне спостереження оголених гірських порід, буріння скважин, також, сейсмічну розвідку та ін.

Дана тема є доволі глибоко вивченою, збереглося і чимало джерел, з яких можна почерпнути форму, будову й походження Землі також методи вивчення будови Землі.

Серед авторів, які займались вивченням окремих питань даної теми можна назвати: Паранько І.С., Сіворонов А.О., Белоусов В.В., Магницкий В. А., Белявский Н.А. та інші.

Мета курсової роботи— провести докладний аналіз внутрішньої будови Землі та методи її вивчення.

Завдання:

- Ознайомлення з внутрішньою будовою Землі;

- Характеристика Кори Землі;

- Аналіз верхньої та нижньої Мантії Землі;

- Охарактеризувати зовнішнє та внутрішнє Ядро Землі.

- Визначити основні методи вивчення будови Землі;

Об’єктом дослідження є внутрішня будова Землі, зокрема, кора, мантія та ядро, також методи вивчення будови Землі.

Предметом дослідження є тверді оболонки внутрішньої будови Землі, їх структурованість, формування та функціонування, також методи дослідження внутрішньої будови Землі.

Методологічною основою дослідження обраний діалектичний метод наукового пізнання внутрішньої будови Землі, який дає змогу розглядати їх у розвитку, зв’язку між собою, виявити сталі закономірності становлення та розвитку, використовувались також методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції. Також основою дослідження став системно – функціональний спрямований для виявлення основних ознак структурних елементів Землі, їх функції.

Основними методами дослідження внутрішньої будови землі являються насамперед геологічні та геофізичні методи. Геологічні методи спрямовані на вивчення природніх оголень гірських порід, розрізів шахт, буріння свердловин. Геофізичні методи дослідження внутрішньої будови Землі поділяються на сейсмічний, за допомогою якого виявляється багато деталей геологічної будови окремих ділянок земної кори, магнітометричний метод базується на вивченні магнітного поля Землі, а гравіметричний у свою чергу досліджує щільності земної кори.Тобто геологічні та геофізичні методи дають можливість одержувати відомості про те, що відбувається усередині Землі.

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, п’яти підрозділів, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи - 29 сторінок.

Дана структура зумовлена поступовим вивченням внутрішньої будови Землі, а зокрема, кори, мантії, ядра та методи їх вивчення.