Структура літньої педагогічної практики

Програма проходження практики передбачає такі етапи:

Підготовчий етап практики включає вирішення всіх організаційних питань. Він починається з настановчої конференції, на якій присутні керівники літньої педагогічної практики від університету та студенти. Загальний керівник практики знайомить з програмою і звітною документацією практиці, з наказом про розподіл студентів по базовим дошкільним навчальним закладам, з керівниками практики. На конференції уточнюються програма і терміни проведення практики, форми звітності.

Робочий етап практики включає: знайомство студента з базовою установою, в якій він проходитиме практику; складання кожним практикантом індивідуального плану роботи; практичну діяльність відповідно до цього плану; попередню розробку плану заходів з дітьми; консультації з методистами і керівниками практики. Протягом робочого етапу студент виконує завдання практики, аналізує і обговорює з керівниками отримані результати.

В ході підсумкового етапу студенти у зазначені терміни готують творчий звіт-презентацію в Power Point чи Movie Maker та оформлюють звітну документацію, а вихователь складає характеристику, яку підписує він і завідуюча дошкільним закладом. Зміст проведеної роботи відображується в щоденнику педагогічної практики та робочому зошиті.

Після перевірки документації студента-практиканта призначається підсумкова конференція. Вона може бути тематичною, педагогічно-методичною, або огранізаційно-підсумковою. На конференції викладач-керівник практики надає загальний аналіз результатів практики. На конференції надається слово всім студентам, і які успішно пройшли практику, і які мають значну кількість недоліків. Відбувається захист творчих звітів, обмін інформацією, висловлюються зауваження і побажання, виносяться завершальні оцінки.

В період літньої практики кожен студент зобов'язаний:

· спільно з вихователем скласти календарний план роботи на весь період літньої педпрактики;

· розробити конспекти та провести виховні та оздоровчі заходи, заняття з образотворчої діяльності та фізичного виховання, екскурсії і прогулянки, ігри: рухливі, сюжетно-рольові, музично-дидактичні;

· розробити плани вечірніх розваг і провести: ляльковий або настільний театр за казкою або розповіддю, сценарій літературного або музичного свята;

· скласти і провести комплекс ранкової гімнастики для своєї вікової групи, а також розробити комплекс загартовуючих заходів;

· підготувати стінгазету для певної вікової групи.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТНЬОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Змістовий модуль І. Ознайомлення з дошкільним закладом та планування організаційно-педагогічної роботи в літній період

Студенти залучаються до виконання обов’язків вихователя групи з першого дня практики. Кожний студент закріплюється за одним вихователем, що працює в дошкільній групі. Вони повинні ознайомитися з умовами роботи ДНЗ, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями.

Практиканти активно включаються в організацію та проведення навчально-виховної роботи в групі: приймають участь у ранковому прийомі дітей, проведенні ранкової гімнастики, інших режимних моментів, організують заняття, прогулянки, ігрову та інші види самостійної діяльності дітей дошкільного віку.

Перший та другий дні студенти спостерігають роботу вихователя з дітьми, а потім самостійно працюють по 6 годин на день (1 чи 2 зміна). Проводять самостійно заходи в цій віковій групі, режимні процеси, розваги, інші заходи як в першу, так і в другу половину дня, згідно з планами вихователів конкретної групи.

До проведення роботи з дітьми слід готуватись: читати методичну літературу, отримати консультацію у вихователя, виготовляти необхідні матеріали. Студент щоденно веде робочий зошит, в якому відображує планування виховної та оздоровчої роботи з дітьми, зміст цієї роботи та її аналіз.

Змістовий модуль ІІ. Самостійне виконання обов’язків вихователя та організація різноманітних літніх (оздоровчих) заходів

З другого дня і впродовж першого та другого тижнів літньої педагогічної практики студенти спільно з вихователем планують виховну та оздоровчу роботу упродовж усього періоду літньої педагогічної практики:

1) Розробляють конспекти та проводять заняття з образотворчої діяльності та фізкультурного виховання, екскурсії і прогулянки, ігри: рухливі, сюжетно-рольові, музично-дидактичні.

2) Студенти мають організувати гурткову роботу: вишивання, виготовлення іграшок, малювання, музичний салон тощо. При проведенні практики слід пам’ятати про нетрадиційні підходи до організації дітей, продумати цікаві подорожі до лісу, поля, в «країну загадок», на «Острів Добра» тощо, проводити роботу з народознавства.

3) Влітку також необхідно проводити розваги з дітьми (1 раз на тиждень): літній карнавал, на Івана Купала, спортивні розваги, різні види театрів тощо. Розробити плани вечірніх розваг і провести: ляльковий або настільний театр за казкою або розповіддю, сценарій літературного або музичного свята).

4) Особлива увага на даному етапі приділяється керівництву самостійною діяльністю та іграми дітей. Практиканти проводять роботу з організації цих видів дитячої діяльності, за що виставляється загальна оцінка.

В процесі підготовки студентів до проведення заходів слід дотримуватись певної послідовності дій. Така робота містить кілька взаємопов’язаних етапів. Перш за все студент консультується з вихователем, методистом (завідуючим) чи керівником педагогічної практики за темою роботи, глибоко вивчає відповідні розділи програми, навчально-методичні посібники для вихователів. Далі практикант самостійно розробляє конспект заходу. В конспекті відображуються зміст, методи проведеної роботи, матеріал, який використовувався. Розроблений студентами конспект обговорюється з вихователем, методистом чи керівником практики від ВНЗ. До самостійного проведення заходу студент допускається за умов, якщо конспект затверджений методистом (завідуючим) дошкільного закладу чи методистом від університету.

Проведені залікові заходи обговорюються та аналізуються за участю вихователя, методиста чи керівника практики і студентів-практикантів. Здійснюється обговорення та аналіз заходу. В процесі аналізу важлива адекватна оцінка студентом власної роботи, його вміння самостійно аналізувати свої можливості як вихователя. Колективне обговорення заходу починається з самооцінки своїх недоліків, педагогічних вмінь. На кожному заході студента повинен бути присутній вихователь групи, груповий керівник педпрактики від університету чи завідуючий дошкільного закладу (методист). Після проведення кожного заходу проводиться його обговорення, виставляється мотивована оцінка.

Всі заходи, що проводились студентами за 2 тижні практики є заліковими, оцінюються вихователями вікової групи, керівниками дошкільного закладу чи груповим керівником педагогічної практики. Дані аналізу заходів, які проводять студенти, а також рекомендації керівників фіксуються в робочому зошиті (в графі “Аналіз роботи”).

За підсумками практики для конференції в університеті студенти готують свій випуск фотогазети (фотозвіт) та творчий звіт-презентацію в Power Point чи Movie Maker.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПРАКТИКАНТІВ.

Оцінювання практики здійснюється за наступною шкалою.

За шкалою ECTS	За національною шкалою
A	90-100	Відмінно
B	82-89	Добре
C	74-81	Добре
D	64-73	Задовільно
E	60-63	Задовільно
FX	35-59	Незадовільно, з можливістю складання іспиту та виконанням певної додаткової роботи
F	1-34	Незадовільно, з обов’язковим виконанням завдань для отримання допуску до іспиту, необхідна значна подальша робота

Групові керівники практики при оцінюванні діяльності студентів звертають увагу на:

· якість окремих видів діяльності студентів;

· ставлення до педагогічної професії, дітей та колег;

· ставлення до педагогічної практики;

· здатність до використання теоретичних знань у вирішенні конкретних навчально-виховних завдань;

· рівень аналізу та самоаналізу педагогічної діяльності;

· якість проведених занять та режимних моментів;

· якість звітної документації.

 

Оцінку «відмінно» (90-100 балів «А») отримує студент-практикант який:

· виконав увесь обсяг роботи, що передбачено програмою практики;

· продемонстрував високу якість виконаних ним окремих видів діяльності;

· продемонстрував високу якість проведення занять, режимних моментів, виховних заходів;

· продемонстрував глибокі теоретичні знання та використав їх у практичній діяльності при вирішенні різних навчально-виховних завдань;

· уміє проводити послідовний та (різнобічний) глибокий аналіз діяльності вихователя та самоаналіз практичної діяльності;

· виявляв позитивне ставлення до вихованців та членів педагогічного колективу, стійкий інтерес до педагогічної професії та сумлінне ставлення до роботи, що виконує;

· надав за результатами практики у відведений термін повну та якісно оформлену документацію у відповідності до вимог.

 

Оцінку «добре» (82-89 балів «В», 74-81 балів «С») отримує студент-практикант який:

· повністю виконав програму практики;

· продемонстрував достатню якість проведення окремих видів діяльності;

· продемонстрував достатню якість занять, режимних моментів, виховних заходів, але припустив незначну кількість помилок при їх проведенні;

· продемонстрував достатній рівень теоретичних знань, але не завжди міг застосувати їх у практичній діяльності;

· уміє проводити аналіз діяльності педагогів і самоаналіз педагогічної діяльності, але не досить глибокий та послідовний;

· продемонстрував позитивне ставлення до вихованців, членів педагогічного колективу, але недостатній рівень зацікавленості професією педагога;

· надав за результатами практики у відведений термін документацію, але неповну та неякісно оформлену.

 

Оцінку «задовільно» (64-73 балів «D», 60-63 балів «E») отримує студент-практикант який:

· не у повному обсязі виконав програму практики;

· припустив значні помилки при виконанні окремих видів діяльності;

· продемонстрував низьку якість проведення занять, режимних моментів, виховних заходів;

· продемонстрував низький рівень теоретичних знань та відсутність уміння використовувати їх у практичній діяльності;

· продемонстрував байдуже ставлення до вихованців, членів педагогічного колективу, незацікавленість у професії педагога;

· не надав у відведений термін документацію про результати проходження практики.

 

Оцінку «незадовільно» отримує студент-практикант який:

· не виконав програму практики;

· продемонстрував відсутність сумлінного ставлення до роботи, що виконує;

· безвідповідально ставився до своїх обов’язків (не відвідував ДНЗ, не проводив заняття, ухилявся від доручень);

· виявляв не шанобливе ставлення до вихованців та членів педагогічного колективу;

· не надав звітної документації;

· не має можливості повторного складання.

 

Система нарахування рейтингових балів

	Штрафні бали (за знаком "мінус") за день
1.	Пропуски занять без поважних причин*
2.	Пропуски занять з поважних причин**
3.	Несвоєчасне заповнення щоденнику
4.	Несвоєчасна здача документації

 

*Пропущені заняття мають бути відпрацьовані протягом двох тижнів, при недотриманні цього терміну кількість штрафних балів збільшується.

**Пропущені з поважних причин заняття (причина підтверджується документально) повинні бути відпрацьовані без нарахування штрафних балів протягом двох тижнів з моменту поновлення навчання.

 

Оцінювання результатів практичної діяльності студентів