Вікові особливості дітей дошкільного віку.

С П Р И Й Н Я Т Т Я.

3 РОКИ.Дитина може здійснити вибір картки відповідного кольору та відповідної форми за зразком. Знає назви 3- 4 кольорів і 2 – 3 форм.

Враховує колір і форму у найпростіших конструкціях.Може вибирати із 3 предметів різної величини “самий більший”(“самий маленький”).

Розуміє значення просторових уявлень.

4 РОКИ.Може вибирати із декількох одну картку на визначення кольору чи форми.Може підбирати предмети чи будівельні деталі

за відповідною формою.Може порівнювати за величиною 5 – 7 предметів однакової форми.Використовує в мові слова - прийменикі.

5 РОКІВ. Розрізняє 2 – 3 відтінки будь – якого кольору.Може порівнювати за величиною 7 – 10 предметів однакової форми.Може називати різницю двох фігур різної форми.Може розділити складну фігури на декілька більш простих.

6– 7 РОКІВ.Знає основні кольори і 2-3 відтінка кожного.Розрізняє різновидності геометричних фігур.Може порівняти за величиною 10 і більше предметів.

М И С Л Е Н Н Я.

3 РОКИ.За зразком, запропонованим дорослим, дитина може виконати невелику побудову із кубиків.

4 РОКИ.Може на запропоновану дорослим схему зібрати декілька конструкцій із кубиків (4-5 деталей)

5 РОКІВ.На звичайному плані кімнати може показати стіл, за яким сидить.

6 – 7 РОКІВ.Використовує схему для орієнтування у відповідній просторовій ситуації.Може побудувати послідовність предметів з наростанням чи спаданням не наочних властивостей (наприклад, залежності від швидкості руху транспорта).Може розподілити предмети за групами на основі виділення не наочних властивостей (одежа, взуття, посуд і т.д)

П А М ' Я Т Ь.

3 РОКИ.На прохання дорослого може запам”ятати не менше 2 – 3 слів.

4 РОКИ.На прохання дорослого дитина може запам”ятатим до 5 назв предметів.Виконує не складні(2- 3 послідовних дій) дорученя дорослого.

5 РОКІВ.Може запам”ятати на прохання дророслого 7 – 8 назв предметів.

6 – 7 РОКІВ.Може переказати зміст невеликого оповідання чи казки.

У В А Г А.

3 РОКИ.Може займатися, не відволікаючись, захоплюючою діяльністю протягом хоча б 5 хв.

4 РОКИ.Займається цікавою діяльністю протягом 15-20 хв.

5 РОКІВ.Може діяти у відповідності з заданим правилом: відбирати потрібні картинки, заштриховувати необхідні фігурки.

6-7 РОКІВ.Може займатися необхідною але цікавою для нього діяльністю протягом 10 хв. і більше.

Здійснює достатньо складну діяльність за правилами на словесному матеріалі і може діяти за двома правилами одночасно на наочному матеріалі.

У Я В А.

3 РОКИ.

В грі використовує предмети – замінники, причому один і той же предмет може бути використаний для заміни різних об”єктів (паличка може бути ложкою, термометром, олівцем і т.д.

4 РОКИ.Може дати декілька відповідей на запитання: “На що схожа фігурка??”., доповнює не закінчену казку 2 – 3 реченями.

5 РОКІВ.Може домальовувати розпочате вихователем зображення, доповнивши його деталями.

Здібний, самостійно скласти не велику казку чи історію на задану тему.

6 – 7 РОКІВ.Може використовувати незакінчену фігурку як деталь сюжетної композиції.Складає казку чи історію на задану тему, порівняно оригінальнішу і доповнену деталями.

Поняття готовності дитини до навчання у школі.

Психологічна готовність до навчання у школі розглядається як комплексна характеристика дитини, яка розкриває рівні розвитку психологічних якостей, що є найважливішими передумовами для нормального включення до нового соціального середовища і для формування навчальної діяльності.Складовими компонентами психологічної готовності дитини до школи є:

o мотиваційна (особистісна);(наявність у дитини бажання вчитися. Виникнення усвідомленого відношення дитини до школи визначається способом подання інформації про неї.)

o інтелектуальна; (передбачає наявність у дитини кругозору, запасу конкретних знань. Дитина повинна володіти планомірним та розчленованим сприйняттям, елементами теоретичного ставлення до навчального матеріалу, узагальненими формами мислення і основними логічними операціями, смисловим запам'ятовуванням)

o емоційно-вольова.

 

Особливості розвитку та виховання молодших школярів.

Становлення особистості юного школяра здійснюється під впливом нових взаємин з дорослими (вчителями) і ровесниками (однокласниками), нових видів діяльності (навчання) й спілкування, залучення в систему колективів (класного, загальношкільного). У нього розвиваються елементи соціальних відчуттів, формуються навички суспільної поведінки (колективізм, відповідальність за вчинки, товариськість, взаємодопомога тощо). Молодший шкільний вік надає великі можливості для формування моральних якостей і позитивних рис особистості. Податливість і відома навіюваність школярів, їхня довірливість, схильність до наслідування, великий авторитет учителя створюють сприятливі передумови для формування високоморальної особистості. Основи моральної поведінки закладаються саме в початковій школі, її роль в процесі соціалізації особистості надзвичайно велика.

 

Початкова школа повинна залучати своїх вихованців до посильної, розумно організованої продуктивної праці, значення якої у формуванні соціальних якостей особистості важко з чимось порівняти. Праця, яку виконують діти, має характер самообслуговування, допомоги дорослим або старшим школярам. Позитивні результати забезпечуються внаслідок поєднання праці з грою, де максимально виявляється ініціативність, самодіяльність, змагання самих дітей. Прагнення молодшого школяра до яскравого і надзвичайного, бажання пізнати прекрасний і чудесний світ, а також бажання випробувати надзвичайну рухливість - все це має задовольнятися в розумній грі, яка приносить користь і задоволення, сприяє розвитку у дітей працелюбства, культури рухів, навичок колективної діяльності і різнобічної активності.

 

Особливості розвитку та виховання підлітків.

Моральні ідеали й переконання підлітків формуються під впли­вом різноманітних факторів і тому дуже різноманітні. Поряд з пози­тивно орієнтованими якостями зустрічаються немало хибних, незрі­лих і навіть аморальних уявлень. Підлітки-хлопці схильні вибирати своїми кумирами сильних, мужніх сміливих людей. Привабливими можуть стати для них не лише книжкові пірати і розбійники, але й цілком земні місцеві хулігани, яких "навіть міліція боїться". Наслідуючи їх, підлітки, не усвідомлюючи того самі, переступають ту небезпечну межу, за якою сміливість обертається жорстокістю, незалежність — підлістю, повага до себе — насильством над іншими.

Виховна робота з школярами середнього віку - найважливіше й найскладніше з нинішніх завдань. Педагогам необхідно глибоко осмислити особливості розвитку і поведінки сучасного підлітка, вміти поставити себе на Його місце в надзвичайно складних і суперечливих умовах реального життя. Це вірний шлях подолання прогресуючого поки що відчуження підлітків від учителів, школи, суспільства. Учень середнього шкільного віку цілком спроможний зрозуміти аргументацію, переконатися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доведеннями.

 

Особливості розвитку та виховання старшокласників (юнацький вік).

Юнацький вік – це період формування світогляду, переконань, характеру і життєвого самовизначення. Юність – період самоутвердження, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, пора пошуків, надій, мрій. У старшокласників, як правило, яскраво виражено вибіркове ставлення до навчальних предметів. Потреба в значимих для життєвого успіху знаннях - найхарактерніша риса нинішнього старшокласника. Це визначає розвиток, а функціювання психічних процесів характеризується цілеспрямованістю: увага - довільністю і тривалістю, пам'ять – логічним характером, мислення – більш високим рівнем узагальнення і абстрагування, поступово набуває теоретичної і критичної спрямованості.