Проаналізувати виховний захід.

Методичні рекомендації для виконання завдань з безвідривної практики.

Завдання. Опис діяльності класного керівника.

Деякі поради до опису діяльності класного керівника:

При описі діяльності класного керівника доцільно керуватися такими основними вимогами до педагогічного досвіду, який повинен:

- відповідати сучасним вимогам до виховання підростаючого покоління за змістом;

- забезпечувати всебічний розвиток особистості;

- відповідати вимогам та досягненням сучасної педагогічної науки;

- передбачати раціональні шляхи, якими педагог досягає високих результатів;

- бути ефективним.

Опис діяльності класного керівника може мати таку схему:

- Тема досвіду, яка конкретизує проблему педагогічного пошуку.

- Актуальність, яка обумовлена потребами сьогодення.

- Провідна ідея, мета та завдання, на вирішення яких спрямована система виховної діяльності класу.

- Наукова обґрунтованість.

- Засоби, методи, форми реалізації поставленої мети та можливості їх впливу на гарантований результат.

- Послідовність педагогічних дій на всіх етапах виховного процесу, який розкриває особливості вирішення виховних завдань за конкретних умов.

- Використання та впровадження інноваційних технологій, нетрадиційних форм, методів виховання. Практична реалізація програм, проектів виховання. Організація превентивного виховання, здорового способу життя та змістовного дозвілля вихованців.

- Забезпечення умов діяльності органів учнівського самоврядування класу.

- Гармонізація сімейно-шкільного виховання. Інтеграція виховних зусиль класного керівника, педагогів, що працюють в класі, родини, соціокультурних систем.

- Моніторингові дослідження щодо рівня вихованості учнів, результативності та дієвості системи виховної діяльності класу.

- Ефективність технології управління (у межах класного колективу), яке забезпечує інтеграцію компонентів в цілісну систему виховної діяльності класу і розвиток цієї системи (діагностика, аналіз, організація та діяльність, контроль, регулювання, корекція виховного процесу), нестандартність у вирішенні завдань виховання.

- Дієвість системи виховної діяльності класу, її результативність та ефективність, що означає певну стійкість позитивних результатів у діяльності класного керівника (модель ідеального учня, модель випускника, модель вчителя).

- Умови ефективного функціонування досвіду (особливості учнів, характеристика індивідуального стилю діяльності класного керівника, його професійно-педагогічна підготовка, навчально-матеріальна база, оснащеність виховного процесу).

- Адресна спрямованість досвіду, можливість творчого застосування в масовому досвіді, що передбачає придатність апробованого досвіду для масового впровадження в загальноосвітніх закладах.

До опису діяльності класного керівника можуть бути подані інші матеріали, які розкривають сутність виховної системи класу, творчі здобутки та досягнення класного керівника.

Орієнтовний перелік додатків до опису виховної системи класу:

- Концептуальна модель системи виховної діяльності класу.

- Схема моделі системи виховної діяльності класу.

- Інші схеми, структури, графіки, які характеризують особливості, інноваційну спрямованість організації виховної діяльності класу.

- Цільові програми, проектно-модульні програми, проекти з різних напрямів виховної діяльності класу.

- Система розвитку учнівського самоврядування класу.

- Організація превентивного виховання. Система профілактики правопорушень.

- Моніторинг стану виховної діяльності класу. Аналіз її результативності.

- Системна робота з батьками, педагогізація батьківської громадськості. Діяльність клубів для батьків, для матусь, клубів вихідного дня.

- Система інтеграції зусиль всіх інститутів виховання, громади, влади з проблем створення здорового середовища життя учасників навчально-виховного процесу.

- Розробки практичних справ з учнями та їх батьками.

Завдання. Аналіз етичної бесіди.

Орієнтовна схема аналізу виховного заходу

• Аналіз вихідних даних, що зумовило вибір даної теми виховного заходу, актуальність її для школярів даного класу.
• Мета виховного заходу (виховна, пізнавальна, розвиваюча).
• Форма проведення виховного заходу (класна година, бесіда, диспут, колективна творча справа, екскурсія, вечір тощо), педагогічна доцільність вибору форми для реалізації поставленої мети..
• Готовність до проведення виховного заходу: як відбулося попереднє ознайомлення учнів з темою і метою виховного заходу, участь школярів у підготовчій роботі, підбір літератури, наочності, обладнання, технічних засобів, оформлення приміщення.
• Вступна частина заходу: мотивація спільної діяльності вчителя й учнів у ході виховного заходу, способи активізації учнів на початку роботи.
• Характеристика змісту використаного матеріалу: актуальність матеріалу, спрямованість його на забезпечення мети, відповідність віковим особливостям, рівню розвитку, вихованості учнів, запитам і інтересам даного колективу, повнота і послідовність викладу, емоційність, доступність матеріалу; роз'яснення нових термінів і понять; правильність і обґрунтованість висновків, рекомендації учням щодо самовиховання.
• Характеристика методів і прийомів роботи: які конкретно методи і прийоми застосовані. їх педагогічна доцільність і спрямованість на реалізацію мети; різноманітність засобів виховання.
• Педагогічна майстерність: уміння володіти собою, ставлення до учнів, стиль педагогічного спілкування, організаторські уміння, педагогічний такт, культура мовлення.
• Заключна частина заходу: проведення колективного аналізу, активність учнів у висуненні пропозицій, загальні висновки, програма дальших дій.
• При проведені заходу а) було цікавим (завдяки чому?); б) менш вдало пройшло (чому?); в) було складно (що? Як подолати?);
• Загальні висновки: досягнення мети, вплив заходу на розвиток свідомості, почуттів і волі, прищеплення моральних якостей, формування культури, світогляду; пропозиції щодо дальшого поліпшення проведення подібних заходів, виховної роботи з учнями взагалі.

2.2. Програма соціально-виховної педагогічної практики

для студентів ІІ (ІІІ) курсу

(педагогічний компонент)

Метою соціально-педагогічної практики є вивчення педагогічних основ організації виховного процесу в тимчасовому дитячому колективі.

Педагогічна практика в дитячих оздоровчих закладахстворює реальні умови для розвитку професійно-педагогічних умінь з організації виховної роботи з дітьми під час літніх канікул, формування професійно-педагогічної спрямованості і якостей соціально активної особистості майбутнього вчителя.

Стало традицією під час літніх канікул організовувати відпочинок школярів у таборах різного виду. Дитячий оздоровчий заклад (комплекс, центр, табір, містечко) – це позашкільний заклад для учнів віком від 6 (7) до 14 (15) років, з певною структурою і методами роботи, метою діяльності якого є «реалізація права кожної дитини на повноцінний відпочинок, оздоровлення, забезпечення змістовного дозвілля, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб» («Типове положення про дитячий оздоровчий заклад»).

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Соціально-педагогічна практика є складовою частиною професійної підготовки спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”.
2. Згідно навчального плану соціально-педагогічна практика проводиться у липні-серпні, після складання літньої заліково-екзаменаційної сесії для студентів третього курсу (другого курсу факультету історії та права).
3. Літня педагогічна практика є самостійною роботою студентів з дітьми в якості вожатого, вихователя, інструктора, керівника гуртка тощо в дитячих оздоровчих та виховних закладах різного типу в умовах літніх канікул.
4. Базами проходження соціально-педагогічної практики студентів є:

- дитячі оздоровчі табори,

- табори праці й відпочинку,

- позашкільні виховні заклади (станції юних техніків, туристів, при дитячо-юнацьких центрах і т.ін)

- дитячі клуби за місцем проживання,

- літні оздоровчі майданчики при школах,

- комісії у справах неповнолітніх,

- дошкільні виховні заклади,

- молодіжний центр.

1. Університет направляє студентів на літню соціально-педагогічну практику за заявками установ, які організовують літню оздоровчо-виховну роботу з дітьми.
2. Розподіл на соціально-педагогічну практику здійснюється керівником педагогічної практики університету з наступним фіксування відомостей у наказі та видачею відповідного направлення, щодо її здійснення.
3. Студенти, які відповідно до вимог стаціонарних таборів пройшли конкурсний відбір та направляються для проходження практики до завершення навчального семестру, отримують дозвіл деканату факультету на дострокове складання сесії.
4. Завдання літньої педагогічної практики студент мас реалізувати протягом чітко окресленого періоду.
5. Формою підведення підсумків практики є диференційований залік.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

- закріпити, поглибити і систематизувати професійно-педагогічні знання студентів;

- сформувати навички і вміння спостерігати і аналізувати виховний процес в дитячому оздоровчому закладі;

- сформувати навички планування і проведення виховної роботи з тимчасовим дитячим колективом;

- навчити студентів здійснювати виховну роботу з вихованцями зурахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, опираючись на знання психології та педагогіки;

- сприяти розвитку індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потребі в самоосвіті;

- розвивати й закріплювати у студентів повагу до педагогічної професії;

- стимулювати прагнення до вдосконалення власних педагогічних здібностей;

- виховувати національні, патріотичні, моральні, естетичні якості;

- формувати у майбутніх учителів педагогічну майстерність під час виконання ними обов’язків вихователя або вожатого.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США