І. М. : і нехай у душі нашій завжди буде місце для єднання у всіх його проявах.

 

ХУДОЖНІЙ НОМЕР – Дует родини Дерда «Два кольори»

 

С.І.: Мама… перше милозвучне слово, з якого дитина починає мудру науку словотворення. Мамина ласка – це чарівні ліки від усякого болю. Мамина ласка – це чарівні ліки від усякого болю. Лагідний мамин спів засіває дитячу душу любов’ю до людей, природи, до рідного краю, мови, пісні.

 

І.М.: Мені болить, коли матуся,

Що має дочок і синів,

Живе одна, мов та бабуся

На схилі посивілих днів.

Працює вдень, не спить ночами

І часто зрошує слізьми

Творду подушку на зорі.

Скотину порає в дворі,

А вдень копає на городі.

Уста шепочуть: «Світе мій!

Як важко жить мені одній!

Одна-однісінька, та й годі!..»

Цим віршем нагадать хотів:

Шануйте, друзі, матерів.

ХУДОЖНІЙ НОМЕР –

Атодирес «Материнська любов» З ПУЛЬТА

 

І.М.: Усім нам добре відомо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати, коли у неї є сімя, бо сімя – це наша опора, це той причал, до якого припливаєш, ховаючись від бід та незгод, де знаходиш спокій та затишок.

С.І.: Полиньмо думками у свої оселі, в домівки рідних, близьких вам людей. Мамина пісня, батькова хата, дідусеві казки, бабусина вишиванка, добре слово сусідів, незамулена криниця, з якої подорожній може напитися води – все це родовідна пам'ять, історія, може й сумна, але у своїй основі величезна й всестверджувальна.

 

На ПРОЕКТОРІ – Вірш «Чому сказати й сам не знаю»

Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серцi стiльки лiт
Ота стежина в нашiм краю
Одним одна бiля ворiт.

На вечоровiм виднокрузi,
Де обрiй землю обнiма,
Нема кiнця їй в темнiм лузi,
Та й повороту теж нема.

Кудись пiшла, не повертає,
Хоч бiля серця стеле цвiт,
Ота стежина в нашiм краю
Одним одна бiля ворiт.

Дощами мита-перемита,
Дощами знесена у даль,
Мiж круглих соняхiв iз лiта
Мiй ревний бiль i ревний жаль.

ХУДОЖНІЙ НОМЕР – ІванДерда «Ясени» З ПУЛЬТА

 

С.І.: Кожна людина з великою любов’ю згадує, де народилась, де минуло її дитинство. Рідний край починається з батьківського порогу, стежини…

І якщо скласти наші маленькі батьківщини, то вийде велика держава, назва якої – Україна.

 

І.М.: А ми – Українці, і повинні гідно нести це почесне звання!

 

С.І.: І кожна наша, навіть найменша, але добре зроблена справа – це внесок у розквіт рідної Вітчизни. Тож давайте помилуємося результатом творінь переможців нашого конкурсу відео «Єднаймося, українці»

 

І.М.: третє місце вибороли студенти 104 групи напряму підготовки «Практична психологія»,

На ПРОЕКТОРІ – Відео

С.І.: Володарями другого місця стали студенти 108 та 318 груп напряму підготовки «Дошкільна освіта»

 

На ПРОЕКТОРІ – Відео

 

І.М.: почесне перше місце вибороли студенти 110, 111, 112 та 317 груп напряму підготовки «Початкова освіта»

На ПРОЕКТОРІ – Відео

 

С.І. Длянагородження запрошуємо заступника декана по заочній формі навчання, кандидата педагогічних наук Марію Іванівну Комісарик, а для отримання нагороди – кураторів груп: асистента кафедри педагогіки та методики початкової освіти Таїсію Георгіївну Цуркан, кандидатів педагогічних наук Лідію Миколаївну Біленкову, Ольгу Сергіївну Шестобуз, Оксану Євгенівну Гордійчук, асистентів кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти Ірину Романівну Рудницьку-Юрійчук та Ганну Михайлівну Безпалько, кандидата психологічних наук, асистента кафедри практичної психології Тетяну Андріївну Барабащук і старост груп – Марію Яремин, Тетяну Рибенчук, Ольгу Манко,Ольгу Ілащук, Тамару МАтеюк, Іванну Книш, Маргариту Костинян.

 

 

ДИНАМІЧНА МУЗИКА З ПУЛЬТА

 

Фонограма 6–Вірш «кажімо більше ніжних слів» З ПУЛЬТА

Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям і коханим
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану (Чи перший біль, чи то останній)-
Коли б то знати наперед!
Кажімо більше ніжних слів,
Комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське коротке,
Короткі в нас слова черстві
Кажімо більше ніжних слів... (І.Вовк)

І.М.: Щоб бути справжніми людьми ми повинні бути добрими, щедрими, милосердними, вихованими. Тільки мир, злагода, взаємодопомога принесуть щастя, впевненість у майбутньому.

С.І.: Ми, студенти п’ятого курсу, обіцяємо твердо і несхитно дотримуватися цих життєвих принципів.

 

5-ий курс

 

І.М.: Україна пишається своїм народом. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об'єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.

Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року і до сьогодні, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни.

 

С.І. Всім загиблим героям Майдану і АТО присвячується!

 

Літературно-хореографічна композиція

 

Фонограма 7 - контемп З ПУЛЬТА

 

На сцені – читець Тетяна Дмитрівна, в інші частині танець (контемп)

"... На місячній доріжці зустрілись дві душі,
Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата, загиблого в бою,
А інша – немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»

Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
Ось-ось народить сина, а син її – то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

А той боєць «Галина» повторював ім’я …
Та це ж його дружина чекала немовля.
Сплили перед очима щасливі ті роки:
Як він, ще був хлопчина й просив її руки…
Весілля і навчання, І пристрасті потік…
Він всі її бажання виконував, як міг.
Усе було чудово: вагітність – добрий знак!
І взяв він з жінки слово, що родиться козак!
А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.
Галини очі сині зробилися мов скло.
«Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,
Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»
Та він своїй дружині сказав приблизно так:
«Як друзів я покину, який же я козак?
Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»

Поцілував Галину і рушив на війну…
А потім..постріл в спину.. і запах полину….

Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку що краща буде з мам.
Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно з тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,
А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя
А я прикрию спину тобі із небуття»
На місячній доріжці невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,
І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці в жіночому любов,
Життя не перерветься, відроджуючись знов!

 

С.І.: (за кулісами) вшануємо пам'ять всі загиблих за волю і незалежність Українихвилиною мовчання.

 

МЕТРОНОМ З ПУЛЬТА

Фонограма 8– вірш «Бринить постійно пам’яті струна»

Бринить постійно пам’яті струна,

Болить – немає болю без причини.

О рідний край! О рідна сторона!

О найскладніше слово – Батьківщина.

 

ХУДОЖНІЙ НОМЕР –

Квартет «Земле моя вставай» З ПУЛЬТА

 

На ПРОЕКТОРІ – Вірш «Не рвіть Україну»

Не рвіть Україну, брати, на шматки,

Бо що нам ділити на спільному полі?!

Один в нас Чорнобиль. Одні колоски.

Одна у нас кривда, і правда, і воля!

Одна у нас віра! І хрест наш важкий,

Та нам його і нести на Голгофу.

Не рвіть Україну! Не рвіть на шматки,

Бо рід наш змолотить, зімне катастрофа!

У матері ж серце не ділять сини.

На прапорі нашім — і небо, й колосся!

«Не рвіть Україну», — кричать ясени,

«Болить мені, діти!..» — Вкраїна голосить.

До гурту, до купки єднаймось усі,

Гряде хай родина козацька, велика,

Любіть Україну в пречистій красі,

Любіть її, рідну, святу, як Великдень!..

Хай єдність віщує народу добро,

Бо й так натерпілися лиха і горя...

«Не рвіть Україну! — бандурить Дніпро. —

Хай кожен за неї буде ратоборець!»

...О, праведний боже! Від бід захисти,

Довіку нам, земле, лишайся священна.

Виходить хор

 

І.М.:Не рвімо Вкраїну!.. Не рвімо, брати,

Хай буде єдина навік суверенна!

Одна у нас ненька, одні колоски,

Одна у нас правдою свячена воля.

С.І.: Не рвіть Україну!.. Не рвіть на шматки...

І буде, дай, боже, в нас щастя і доля!

 

ХУДОЖНІЙ НОМЕР –

Хор «Молитва за Україну». АКАПЕЛЬНО