З’єднання, що перебувають під дією додаткових навантажень

необхідно розбирати:

1) швидко;

2) акуратно;

3) після їх розвантаження;

4) всі варіанти.

 

27. У процесі розбирання використовують:

1) стенди;

2) преси;

3) знімачі;

4) всі варіанти.

 

28. Оглядом виявляють такі види пошкодження деталей, як:

1) зношування;

2) жолоблення;

3) деформацію;

4) каверни.

 

29. До мийних засобів належать:

1) синтетичні мийні засоби та кислотні розчини;

2) лаки;

3) каніфолі;

4) спирти.

 

30. До методів очищення не відносять:

1) ультразвуковий;

2) радіаційний;

3) електрохімічний;

4) лазерний.

 

31. Мийні машини є наступного типу:

1) вихрові;

2) напірні;

3) струменеві;

4) карусельні.

 

32. Магнітне дефектування застосовується для:

1) вимірювання дійсних розмірів деталі;

2) зміцнення поверхні деталі;

3) намагнічування деталей;

4) виявлення зовнішніх прихованих дефектів.

 

33. Пенотранти використовують під час проведення дефектування:

1) капілярним методом;

2) органоліптичним методом;

3) ультразвуковою дефектоскопією;

4) магнітною дефектоскопією.

 

34. Під час дефектування зубів шестерень визначають:

1) товщину зуба;

2) висоту зуба;

3) ширину зуба;

4) радіус кривошипа.

 

35. Під час дефектування підшипників кочення вимірюють:

1) робочу висоту;

2) вагу;

3) радіальний зазор;

4) повний зазор.

 

36. Під час дефектування колінчастих валів вимірюють:

1) довжину вала;

2) твердість поверхонь шийок;

3) діаметр шийок;

4) масу вала.

 

37. Під час дефектування пружин вимірюють:

1) товщину дроту;

2) масу пружини;

3) жорсткість пружини;

4) видовження пружини.

 

Які з наведених процесів властиві тільки ремонтному

Виробництву?

1) фарбування;

2) дефектування деталей;

3) обкатування;

4) складання машини.

 

39. Дефекти, за яких колінчасті вали вибраковують:

1) знос шийок більше, ніж до другого ремонтного розміру;

2) знос шийок більше, ніж до першого ремонтного розміру;

3) прогин вала до 0,25 мм;

4) тріщини на поверхні шийок валів;

 

За якою з вказаних технологій ремонту колінчастого вала

Досягається найбільший ресурс?

1) точіння, балансування, шліфування;

2) шліфування, полірування, балансування;

3) шліфування, балансування;

4) полірування, хонінгування.

 

До способів відновлення деталей нанесенням компенсаційного

шару не відносять:

1) пластичне деформування;

2) електродугове наплавлення;

3) електрошлакове наплавлення;

4) заливку рідким металом.

 

Вимірювальні інструменти, якими контролюють фасонні

та конічні поверхні колінчастих валів під час їх дефектування:

1) шаблони та калібри;

2) мікрометри та оптиметри;

3) лінійки та індикатори;

4) візуально.

 

43. Місце найбільшого зносу внутрішньої поверхні гільзи циліндрів:

1) середина гільзи;

2) нижня точка гільзи;

3) у місці положення першого компресійного кільця у верхній мертвій точці;

4) в зоні ходу стискування.

 

44. Товщину головки зуба шестерні можна визначити:

1) нормалеміром;

2) штангенциркулем;

3) мікрометром;

4) штангензубоміром.

 

45. Органолептичний метод дефектування ґрунтується на використанні:

1. вимірювальних інструментів;

2. рулетки;

3. комп’ютерної техніки;

4. органів чуття.

 

Для дефектування деталей за геометричними параметрами

використовують методи:

1) магнітні;

2) інструментальні;

3) органолептичні;

4) всі перераховані.

 

47. На дільниці дефектування червоною фарбою позначають деталі:

1) придатні;

2) непридатні;

3) ремонтні;

4) умовно придатні.

 

Види дефектування, які застосовують для виявлення прихованих

дефектів під час ремонту машин:

1) спектральний аналіз, мікрометричні вимірювання;

2) органолептичний, мікрометричні вимірювання;

3) капілярний, ультразвуковий, магніто-порошковий;

4) спектральний аналіз, мікрометричні вимірювання, органолептичний.

 

За наявності допустимого розміру деталі під час поточного

ремонту:

1) деталь може допрацювати до наступного поточного ремонту;

2) деталь може відпрацювати інтервал часу між капітальними ремонтами;

3) деталь ще здатна відпрацювати якийсь період часу;

4) деталь здатна допрацювати до наступного після ремонту технічного

обслуговування.

 

Спосіб намагнічування деталей, який використовують під час

магніто-порошкової дефектоскопії:

1) полюсне;

2) перпендикулярне;

3) повздовжнє;

4) поперечне.

 

51. До об’єктивних методів дефектування відносять:

1) контроль граничними калібрами, вимірювання мікрометром,

вимірювання штангензубоміром;

2) огляд, обмацування;

3) огляд, вимірювання граничними калібрами;

4) обмацування, вимірювання нутроміром.

 

Метод дефектування, який дозволяє виявити внутрішні дефекти

деталі:

1) магнітний;

2) люмінесцентний;

3) ультразвуковий;

4) органо-лептичний.

 

Дефекти, які можна визначати за допомогою ультразвукової

дефектоскопії:

1) зовнішні тріщини;

2) внутрішні пори, внутрішні включення інших металів;

3) залишкові напруги від циклічних навантажень;

4) відхилення форми поверхні деталі.

 

Чим вимірюється овальність і конусність циліндричних

Внутрішніх поверхонь?

1) штангенциркулем;

2) індикаторним нутроміром;

3) мікрометром;

4) лінійкою.

 

Чим і як проводять зняття підшипників з вала?

1) ударними інструментами, докладаючи зусилля до внутрішнього кільця

підшипника;

2) за допомогою знімачів, пристроїв і пресів, докладаючи зусилля до

внутрішнього кільця підшипника;

3) за допомогою знімачів, пристроїв і пресів, докладаючи зусилля до

зовнішнього кільця підшипника;

4) зубило та молоток.

 

Синтетичні мийні засоби використовують для очищення деталей,

що виготовлені з матеріалів:

1) кольорові сплави;

2) чавун;

3) сталь;

4) всі перераховані.

 

Пристрій для виміру компресії в двигунах внутрішнього згоряння

називається:

1) компресиметр;

2) денсиметр;

3) динамометр;

4) індикатор.

 

58. Кращий спосіб видалення накипу з деталей є:

1) водою високого тиску;

2) термохімічний;

3) зануренням;

4) механічний.

 

Поверхня деталі металорізальних верстатів, що найбільше

зношується:

1) передня напрямна супорта станини;

2) нижня поверхня станини;

3) напрямна, на якій розміщена задня бабка;

4) кулачки патрона.

 

60. Знімачі використовують для зняття:

1) роликопідшипників;

2) маточини коліс;

3) шарикопідшипників;

4) всіх вищеперелічених одиниць.

 

61. Трактори, які направляють на ремонт, очищують від:

1) бруду і пилу;

2) накипу і нагару;

3) старої фарби;

4) всього переліченого.

 

62. Кращий спосіб видалення старої фарби є:

1) механічний;

2) вода високого тиску;

3) паром;

4) комбінований.

 

63. У розплаві солей краще видаляти:

1) масляні забруднення;

2) асфальтові забруднення;

3) нагар;

4) всі перелічені.

 

64. Органічними розчинами краще видаляти забруднення:

1) бітумні;

2) нагар;

3) накип;

4) всі перелічені.

 

65. Кислотні розчини доцільно використовувати для очищення деталей:

1) з чорних сплавів;

2) з кольорових сплавів;

3) пластмасових;

4) гумових.

 

Блок 3

Комплектування деталей, cкладання агрегатiв і машин

та їх випробування. Фарбування машин, матеріали

і устаткування

 

1. Позначення вказані на поршні:

1) висота;

2) діаметр і вага (маса);

3) номер циліндра;

4) всі перераховані варіанти.

 

Що не можна розкомплектовувати?

1) шатун і палець;

2) шатун і поршень;

3) шатун і кришку;

4) всі перераховані варіанти.

 

Під яким кутом розміщують замки компресійних кілець дизельних

Двигунів?

1) 180^о;

2) 160^о;

3) 120^о;

4) всі перераховані варіанти.

 

Що підігрівається перед запресуванням пальця у поршень?

1) палець;

2) поршень;

3) палець і поршень разом;

4) всі перераховані варіанти.

 

З якого матеріалу виготовляється втулка верхньої головки шатуна?

1) бронза;

2) сталь;

3) латунь;

4) всі перераховані варіанти.

 

За якими параметрами підбираються поршні?

1) по масі;

2) по діаметру;

3) по масі та діаметру;

4) по якості виготовлення.

 

Сушіння лакофарбового покриття, що здійснюється інфрачервоним

промінням, називається:

1) конвекційним;

2) терморадіаціонним;

3) природним;

4) швидкісним.

 

Спосіб, яким прийнято оцінювати якість зачеплення конічної пари

шестерень:

1) вимір бокового зазору в місці зачеплення;

2) зняття відбитка фарби на зубах пари шестерень;

3) вимір величини зносу зубів шестерень за товщиною;

4) всі перераховані варіанти.

 

9. До основних видів готових лакофарбових матеріалів належать:

1) шпатлівка і емаль;

2) пігмент.

3) пластифікатор;

4) каніфоль.